Рішення

від 29.10.2015 по справі 923/1590/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2015 р. Справа № 923/1590/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д. при секретарі Рубанику О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора Голопристанського району Херсонської області в інтересах держави в особі:

позивача-1: Херсонської обласної державної адміністрації, ідентифікаційний код 00022645, площа Свободи, 1, м. Херсон,

позивача-2: Державного підприємства "Збур'ївське лісомисливське господарство", ідентифікаційний код 33390814, вул. Лісна, 9, с. Нова Збур'ївка Голопристанського району Херсонської області,

до відповідача-1: Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області, ідентифікаційний код 04060051, вул. 1 Травня, 41, м. Гола Пристань,

до відповідача-2: Приватного підприємства "Янушев", ідентифікаційний код 34137460, вул. Шабська, 56, с. Виноградне Голопристанського району Херсонської області,

про визнання незаконним (недійсним) та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки,

за участю: прокурора відділу прокуратури Херсонської області ОСОБА_1, посвідчення № 032976 від 10.04.2015р.;

представників сторін:

від позивача-1 - не прибув;

від позивача -2 - ОСОБА_2, довіреність №29 від 19.10.2015 р.;

від відповідача-1 - ОСОБА_3, довіреність № 01-25/475 від 17.08.2015р.

від відповідача-2 - не прибув.

в с т а н о в и в:

Прокурор Голопристанського району Херсонської області в інтересах держави в особі: Херсонської обласної державної адміністрації, далі позивач-1, та Державного підприємства "Збур'ївське лісомисливське господарство", с. Нова Збур'ївка Голопристанського району Херсонської області, далі позивач-2, звернувся до Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області, далі відповідач-1, та до Приватного підприємства "Янушев", далі також відповідач-2, з позовною заявою про визнання незаконним (недійсним) та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки. Заявою від 15.10.2015 року прокурор уточнив суть позовних вимог, просить: визнати недійсним розпорядження № 427 від 10.10.2006 р. голови Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду приватному підприємству «Янушев»; визнати недійсним на майбутнє договір, укладений 12.10.2006 р. між Голопристанською районною державною адміністрацією Херсонської області та ПП «Янушев», що зареєстрований у Голопристанському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії ДЗК, запис в Державному реєстрі земель від 12.10.2006 року за № 4АА002386-040672100004 про оренду земельної ділянки, загальною площею 9,8 га, та нормативно-грошовою оцінкою 65 057,73 грн. на території Рибальчеської сільської ради (острів Янушев), кадастровий номер земельної ділянки № 6522384500:10:002:0001, а також - вилучити у ПП «Янушев» та передати (повернути) Державному підприємству "Збур'ївське лісомисливське господарство" земельну ділянку з кадастровим номером № 6522384500:10:002:0001 (острів Янушев). Прокурор також просить поновити строк позовної давності для захисту права позивачів.

Ухвалою від 07.09.2015 р. господарський суд прийняв позовну заяву та порушив провадження у справі, призначив справу до розгляду на 29 вересня 2015 року.

Розгляд справи 29.09.2015 р. відкладався господарським судом на 15.10.2015 та на 29.10.2015 року у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача-2, неподання ним відзиву на позовну заяву.

Відповідно до матеріалів справи надіслана відповідачеві-2 ухвала про порушення справи та призначення її до розгляду повернута до суду з відміткою про закінчення строку зберігання (а.с. 76-78).

На вимогу господарського суду прокурор, позивач-2 та відповідач-1 підтвердили, що офіційною адресою місцезнаходження ПП "Янушев" відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є вул. Шабська, 56, у селищі Виноградне Голопристанського району Херсонської області.

Відповідно до приписів ст. 64 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За таких обставин відповідно до приписів ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

В судових засіданнях прокурор та представник позивача-2 позовні вимоги підтримали з підстав зазначених у позові, стверджуючи, що в порушення норм земельного, лісового та водного законодавства рішення про передачу земельної ділянки в оренду відповідачеві-2 було прийняте відповідачем-1 з перевищенням своєї компетенції, оскільки землі державної власності у постійне користування юридичним особам за межами населених пунктів для всіх потреб передавалися за чинним на лютий 2006 року законодавством обласними державними адміністраціями, а також відповідачеві-2 була передана земельна ділянка, що знаходилася у землекористуванні позивача-2 без попереднього вилучення цієї земельної ділянки, чим порушено права Державного підприємства "Збур'ївське лісомисливське господарство".

Позивач-1 підтримав позовні вимоги прокурора, просить позов задовольнити.

Позивач-2 та його представник в судовому засідання підтримали позовні вимоги прокурора, просять задовольнити позов, зазначивши, що право землекористування позивача-2 підтверджується належними доказами, які визначені Перехідними положеннями (ч. 5) Лісового кодексу України, якими визначено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. Представник вказала, що в даний час позивач-2 здійснює розробку документації із землеустрою, узгоджує загальні площі земель лісового фонду, за даними лісовпорядкування розмір земель на території Голопристанського району становить 13442,0 га, до яких входить і о. Янушев, що знаходиться на території Рибальченського лісництва, надала суду Акт узгодження загальної площі земель лісового фонду ДП "Збур'ївське ЛМГ" від 08.08.2015 року та картографічні матеріали лісовпорядкування 1963-1964 років, які залучені до справи.

Відповідач-1 позов визнав у повному обсязі, вважає, що вимоги прокурора є законними та обґрунтованими, просить позов задовольнити, зазначивши, що п. 1 договору оренди землі від 12.10.2006 р. встановлено, що предметом правочину є земельна ділянка водного фонду для рибогосподарських потреб та розміщення об'єктів інфраструктури рибного господарства, проте, як йому стало відомо з листа Відділу Держземагенства у Голопристанському районі від 16.06.2015 №10-28-0.5-2110/2-15, за картографічними матеріалами лісовпорядкування о. Янушев відноситься до земель лісогосподарського призначення та знаходиться у постійному користуванні ДП "Збур'ївське лісомисливське господарство". Враховуючи, що відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України у редакції що діяла на момент укладання договору, районні державні адміністрації вже не розпоряджалися землями лісового фонду, Голопристанська районна державна адміністрація уклала договір оренди землі із перевищенням власних повноважень.

В судовому засіданні представник відповідача-1 пояснив, що картографічні матеріали лісовпорядкування, за якими вбачається, що о. Янушев знаходиться в складі земель лісогосподарського призначення та в постійному користуванні позивача-2 не були у розпорядженні відповідача-1 в момент підготовки матеріалів щодо передачі земельної ділянки в оренду відповідачеві-2, їх зміст також не був відомий органам, що погоджували проект землеустрою щодо відведення о. Янушев в користування. Представник зазначив, що відомості про належність спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення стали відомі в процесі оформлення позивачем-2 державних актів на право постійного користування землями у 2015 році, вважає, що земельна ділянка передана в оренду помилково через відсутність у відповідача-1 відомостей про категорії земель на час прийняття спірного розпорядження та укладання договору оренди землі.

Заслухавши прокурора, представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем-1 та відповідачем-2 на підставі розпорядження № 427 від 10.10.2006 голови Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду приватному підприємству «Янушев» (а.с. 16) укладено договір оренди землі 12.10.2006 (а.с. 19-23), який зареєстровано у Голопристанському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії ДЗК, запис в Державному реєстрі земель від 12.10.2006 року за №4АА002386-040672100004.

Відповідно до п. 1, 15-16 та п. 8 договору в оренду передається земельна ділянка водного фонду для рибогосподарських потреб та розміщення об'єктів інфраструктури рибного господарства на території Рибальчеської сільської ради (острів Янушев), строк оренди - 49 років.

Згідно пунктів 2 та 3 договору загальна площа земельної ділянки 9,8 га, нормативна грошова оцінка 65 057,73 грн. для

В той же час, як встановлено судом та визнається учасниками процесу, земельна ділянка, що є предметом правочину, не є земельною ділянкою водного фонду, а відповідно до картографічних матеріалів лісовпорядкування о.Янушев відноситься до земель лісогосподарського призначення та знаходиться у постійному користуванні позивача-2 - ДП "Збур'ївське лісомисливське господарство", що підтверджується Схематичною картою Збур'ївського лісгоспзага Херсонської області (а.с. 34).

За таких фактичних обставин суд вважає встановленим факт порушення прав позивача-2 та перевищення повноважень відповідачем-1 у спірних правовідносинах.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, що регулюються Земельним кодексом України, Лісовим кодексом України, Законом України «Про оренду землі», цивільним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного Кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 5 Лісового кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Згідно приписів ч. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Прокурором та позивачем-2 документально доведено, що земельна ділянка о.Янушев відноситься до земель лісогосподарського призначення і знаходяться у користуванні позивача-2.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до ст. 142 Земельного кодексу України, припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Як встановлено судом земельна ділянка лісогосподарського призначення о.Янушев не вилучалася з користування позивача-2, а її призначення у встановленому порядку не змінювалося.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до підпункту 2.8 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, що належала на правах постійного користування юридичній особі, розпорядженням відповідача без припинення права постійного користування передана в користування іншій юридичній особі - відповідачеві-2.

Суд зазначає, що з приписів частин 1, 5 ст. 116 Земельного кодексу України прямо випливає право особи отримати в користування вільну земельну ділянку, яка не має будь-яких обтяжень, у тому числі й правами іншої особи на цю земельну ділянку. Надання відповідачем-1 в користування (в оренду) позивачеві земельної ділянки, яка обтяжена чужими правами щодо її використання є порушенням права позивача.

Суд вважає, що позивачем обрано належний спосіб захисту права, який передбачений законом та є ефективним, таким, що відновлює законність і справедливість щодо свого права та законного права інших осіб.

Відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За таких обставин розпорядження № 427 від 10.10.2006 Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду приватному підприємству «Янушев» не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.

Вимога про визнання недійсним договору оренди також підлягає задоволенню, оскільки відповідач не мав законних підстав (повноважень) укладати договір оренди на земельну ділянку, право користування якою належить іншій особі і це право не припинено.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до підпункту 2.24 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має, зокрема, дотримання порядку передачі земельної ділянки в оренду. З огляду на це судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту про відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.

За таких обставин та правових підстав, договір оренди визнається судом недійсним.

Суд, розглядаючи клопотання прокурора про відновлення строку позовної давності зазначає, що згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. При розгляді цієї справи учасниками провадження (сторонами) не заявлено вимог про застосування позовної давності, отже право підлягає захисту.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним розпорядження № 427 від 10.10.2006 голови Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду приватному підприємству «Янушев».

3. Визнати недійсним на майбутнє договір, укладений 12.10.2006 р. між Голопристанською районною державною адміністрацією Херсонської області та Приватним підприємством «Янушев», ідентифікаційний код 34137460, вул. Шабська, 56, с. Виноградне Голопристанського району Херсонської області, що зареєстрований у Голопристанському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії ДЗК, запис в Державному реєстрі земель від 12.10.2006 року за № 4АА002386-040672100004 про оренду земельної ділянки, загальною площею 9,8 га та нормативно-грошовою оцінкою 65 057,73 грн. для рибогосподарських потреб і розміщення об'єктів інфраструктури рибного господарства на території Рибальчеської сільської ради (острів Янушев), кадастровий номер земельної ділянки № 6522384500:10:002:0001.

4. Вилучити у Приватного підприємства «Янушев», ідентифікаційний код 34137460, вул. Шабська, 56, с. Виноградне Голопристанського району Херсонської області (боржник), та передати (повернути) Державному підприємству "Збур'ївське лісомисливське господарство", ідентифікаційний код 33390814, вул. Лісна, 9, с. Нова Збур'ївка Голопристанського району Херсонської області, земельну ділянку з кадастровим номером № 6522384500:10:002:0001, загальною площею 9,8 га, яка розташована на території Рибальчеської сільської ради (острів Янушев) Голопристанського району Херсонської області.

5. Стягнути з Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області, ідентифікаційний код 04060051, вул. 1 Травня, 41, м. Гола Пристань, в доход спеціального фонду Державного бюджету на р/р № 31215206783002 в ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, судові витрати в сумі 2 436,00 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень 00 копійок), призначення платежу - судовий збір, код 03500045.

6. Стягнути з Приватного підприємства "Янушев", ідентифікаційний код 34137460, вул. Шабська, 56, с. Виноградне Голопристанського району Херсонської області, в доход спеціального фонду Державного бюджету на р/р № 31215206783002 в ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, судові витрати в сумі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 копійок), призначення платежу - судовий збір, код 03500045.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2015 р.

Суддя П.Д. Пригуза