Ухвала

від 03.11.2015 по справі 927/1369/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 676-311, факс 77-44-62

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"03" листопада 2015 р. № 927/1369/15

Суд у складі судді Мурашко І.Г., розглянувши матеріали позовної заяви від 26.10.15

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Крассвіт - Сервіс", 3-й. пров. Кривоноса, 1/17, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Публічне акціонерне товариство "Ічнянський молочно-консервний комбінат", вул. Вишнева, 4, м. Ічня, Чернігівська область, 16700

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 207512,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Підстави повернення позовної заяви можна додавати натисканням Ctrl+Alt+[1...0], де [1...0] - відповідні п.п.1...10 статті 63 ГПК України.

Товариством з обмеженою відповідальністю В«Крассвіт - Сервіс» подано позов до Публічного акціонерного товариства «Ічнянський молочно - консервний комбінат» про стягнення 207512,50 грн. заборгованості, з якої 93959,89 грн. заборгованість за поставлений товар на підставі договору поставки № 0901 від 24.09.2013 р., 75398,24 грн. заборгованість за поставлений товар на підставі договору поставки № 0103 від 06.01.2015 р. та 38154,37 грн. пені за прострочення відповідачем оплати за поставлений товар на підставі договору № 0103 від 06.01.2015 р.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 0901 від 24.09.2013 р. та договору поставки № 0103 від 06.01.2015 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами.

Виходячи із змісту позовної заяви та доданих до неї документів, суд встановив, що в заяві об'єднані вимоги, які не зв'язані між собою а ні підставами виникнення, а ні поданими доказами. Підставою для стягнення заборгованості в сумі 93959,89 грн. є договір поставки від 24.09.2013 р. № 0901, а доказами - видаткові накладні № РН-0000052 від 13.02.2013 р., № РН-0000101 від 14.03.2013 р., № РН-0000115 від 27.03.2013 р., № РН-0000119 від 28.03.2013 р., № РН-0000147 від 16.04.2013 р., № РН-0000201 від 20.05.2013 р., № РН-0000359 від 27.09.2013 р., № РН-0000368 від 02.10.2013 р., № РН-0000381 від 11.10.2013 р., № РН-0000382 від 11.10.2013 р., № РН-0000395, № РН-0000397 від 17.10.2013 р., № РН-0000422 від 01.11.2013 р., № РН-0000458 від 22.11.2013 р., № РН-0000502 від 17.12.2013 р., № РН-0000040 від 04.02.2014 р., № РН-0000096 від 20.03.2014 р., № РН-0000109 від 25.03.2014 р., № РН-0000134 від 10.04.2014 р., № РН-0000147 від 18.04.2014 р., № РН-0000174 від 13.05.2014 р., № РН-0000222 від 05.06.2014 р., № РН-0000234 від 12.06.2014 р., № РН-0000252 від 20.06.2014 р., № РН-0000265 від 27.06.2014 р., № РН-0000325 від 01.08.2014 р., № РН-0000363 від 29.08.2014 р., № РН-0000428 від 29.09.2014 р., № РН-0000495 від 04.11.2014 р. В той же час, підставою для стягнення заборгованості в сумі 75398,24 грн. є договір поставки від 06.01.2015 р. № 0103, а доказами - видаткові накладні № РН-0000011 від 14.01.2015 р., № РН-0000083 від 13.03.2015 р., № РН-0000100 від 26.03.2015 р., № РН-0000123 від 14.04.2015 р., № РН-0000124 від 16.04.2015 р., № РН-0000136 від 23.04.2015 р., № РН-0000176 від 21.05.2015 р., № РН-0000207 від 12.06.2015 р. Вказані договори є самостійними правочинами відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України.

Як зазначено у абзаці 3 підпункту 3.6. пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд повертає позовну заяву без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог або в одній позовній заяві об'єднано кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Суд дійшов висновку, що заявлені вимоги підлягають окремому дослідженню для з'ясування прав, обов'язків і взаємовідносин сторін, окремого встановлення обставин щодо виконання кожного договору сторонами, з'ясуванню обґрунтованості заявлених до стягнення сум по кожному з договорів окремо, сумісний розгляд заявлених вимог суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи у двомісячний термін встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом ст.ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами у господарському процесі - позивачами і відповідачами - є підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, а також у випадках, передбачених законодавчими актами України, державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

При цьому за змістом ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть керівники підприємств та організацій, особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації, а також адвокати.

Відповідно до ч.1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Подана до господарського суду Чернігівської області позовна заява б/н від 26.10.2015 р. ТОВ «Крассвіт - Сервіс» до ПАТ «Ічнянський молочно - консервний комбінат» про стягнення 207512,50 грн. заборгованості підписана представником позивача ОСОБА_1, що уповноважений представляти інтереси ТОВ «Крассвіт - Сервіс» на підставі довіреності № 10 від 12.10.2015 р. Однак вказана довіреність, серед визначених юридичною особою - позивачем прав на представництво, не містить право на підписання позовної заяви.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що подана до суду позовна заява підписана особою, яка не мала право на її підписання.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не мала права її підписувати.

Згідно ст. 3 Закону України В«Про судовий збірВ» судовий збір справляється за подання до суду позовної або іншої заяви передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 ст. 4 Закону України В«Про судовий збірВ» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України В«Про судовий збірВ» , за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 Господарського кодексу України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Ціна позову складає 207512,50 грн. (169358,13 грн. + 38154,37 грн.), таким чином за подання даної позовної заяви мав бути сплачений судовий збір у розмірі 3112,69 грн. (1,5 відсотка ціни позову).

Однак, згідно доданих документів до позовної заяви вбачається, що позивачем сплачено на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 2540,38 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1211 від 22.10.2015 р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не додано до позовної заяви належних доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому розмірі.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до абз. 1, 7 п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду.

Додаток на 61 арк., у тому числі оригінал платіжного доручення № 1211 від 22.10.2015 р. про сплату судового збору.

Суддя Мурашко І.Г.