Постанова

від 09.12.2010 по справі 10905/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"09" грудня 2010 р. № 2а- 10905/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТА-СИСТЕМ" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНТА-СИСТЕМ», звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про невизнання податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТА-СИСТЕМ» з податку на додану вартість за квітень 2010 р., відповідно до повідомлення №10690/10/28-318 від 26.05.2010 р.; скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про невизнання податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТА-СИСТЕМ» з податку на додану вартість за травень 2010 р., відповідно до повідомлення №13068/10/28-317 від 21.06.2010 р.; скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про невизнання податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТА-СИСТЕМ» з податку на додану вартість за червень 2010 р., відповідно до повідомлення №15554/10/28-317 від 21.07.2010 р.; скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про невизнання податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТА-СИСТЕМ» з податку на додану вартість за липень 2010 р., відповідно до повідомлення №17819/10/28-317 від 19.08.2010 р.; скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про невизнання податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТА-СИСТЕМ» з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 р., відповідно до повідомлення №17047/10/28-317від 09.08.2010 р.; скасувати податкове повідомлення-рішення №0008851503/0 від 04.08.2010 р., яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 340,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не визнав як податкову декларацію надані на адресу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова декларації з податку на додану вартість за період квітень 2010р. - липень 2010р. та декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 р. та виніс відповідні рішення. Позивач вважає, що відсутні законні підстави для прийняття рішень щодо невизнання податкової звітності позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, вважав вимоги позивача незаконними та необґрунтованими, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Щодо вимоги позивача скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про невизнання податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТА-СИСТЕМ» з податку на додану вартість за квітень 2010 р., відповідно до повідомлення №10690/10/28-318 від 26.05.2010 р. суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 19.05.2010 р. позивачем подано до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 р.

26.05.2010 року відповідачем винесено рішення оформлене листом від 26.05.2010р. №10690/10/28-318, в якому зазначено, що податкова декларація з ПДВ за квітень 2010 р., яка зареєстрована 19.05.2010 р. №48776, прийнята зі статусом «не визнано, як податкова декларація», згідно п.п.4.5 п.4 «Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», затверджених наказом ДПАУ №827 від 31.12.2008 р. зі змінами, внесеними наказом ДПАУ від 27.01.2010 р. №39, а також згідно порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 р. №166 (у редакції наказу ДПАУ від 17.03.2008 р. №159) із змінами, внесеними наказом ДПАУ від 21.01.2009 р. №8 та наказом ДПАУ від 28.04.2009 р. №221.

Абзацом п'ятим пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. N 2181-III встановлено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Пунктом 4.4. «Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», затверджених наказом ДПАУ №827, на які посилається відповідач, визначено, що працівники ОДПС при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність:

- підписів посадових осіб;

- печатки платника податків;

- обов'язкових реквізитів;

- обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності, які є невід'ємною частиною податкової декларації або уточнюючої звітності та не можуть бути самостійним документом;

- прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації.

У цьому контексті, згідно абзацу сьомому зазначеного пункту, під обов'язковими реквізитами розуміються:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період;

- назва платника податків;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ;

- ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи;

- місцезнаходження платника податків;

- назва ОДПС, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- підписи посадових осіб, засвідчені печаткою.

Для звітів, у яких це передбачено формою, обов'язковими реквізитами також є:

- звітний (податковий) період, що уточнюється, у разі надання платником податків уточнюючого розрахунку;

- ініціали, прізвища та ідентифікаційні номери посадових осіб;

- код виду економічної діяльності (КВЕД);

- код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

- індивідуальний податковий номер та номер Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними Реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Дослідивши у судовому засіданні подану позивачем декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 р., копія якої додана до матеріалів справи, судом встановлено, що зазначену декларацію підписано директором ТОВ «РЕНТА-СИСТЕМ» ОСОБА_3, у т.ч. за головного бухгалтера, скріплено печаткою ТОВ «РЕНТА-СИСТЕМ», та зазначені у декларації обов'язкові реквізити відповідають вимогам Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 р. №166, із змінами та доповненнями, та п.4.4 «Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», затверджених наказом ДПАУ №827.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду доказів щодо наявності визначених пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України N 2181-III підстав не визнання ним як податкової декларації поданої позивачем податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 р. Пояснення представника відповідача щодо обґрунтування правомірності прийнятого ним рішення необхідністю проведення експертизи декларацій позивача з питання достовірності їх заповнення посадовими особами підприємства та достовірності підписів на них не приймаються судом до уваги, оскільки, по-перше, Закон України № 2181-ІІІ не містить такої підстави не визнання поданої звітності як податкової декларації, по-друге, на день прийняття рішення про не визнання податкової декларації відповідач не мав доказів того, що декларацію підписано неналежною особою.

За таких обставин суд вважає, що позов у цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про невизнання податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТА-СИСТЕМ» з податку на додану вартість за травень 2010 р., відповідно до повідомлення №13068/10/28-317 від 21.06.2010 р. суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 18.06.2010 р. позивачем подано до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 р.

21.06.2010р. відповідачем було прийнято рішення оформлене листом від 21.06.2010 р. №13068/10/28-317, у якому зазначено, що податкова декларація з ПДВ за травень 2010 р., яка зареєстрована в базі податкової звітності 18.06.2010 р. за №53730, прийнята зі статусом «не визнано, як податкова декларація», згідно з п.п.4.5 п.4 «Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», затверджених наказом ДПАУ №827 від 31.12.2008 р. зі змінами, внесеними наказом ДПАУ від 27.01.2010 р. №39, а також згідно порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 р. №166 (у редакції наказу ДПАУ від 17.03.2008 р. №159) із змінами, внесеними наказом ДПАУ від 21.01.2009 р. №8 та наказом ДПАУ від 28.04.2009 р. №221. При цьому відповідач запропонував позивачу надати податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 р. за наявністю обов'язкових реквізитів: номери рядків, до яких додані додатки.

Дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази судом встановлено, що у складі поданої позивачем декларація з податку на додану вартість за травень 2010 р. подано додаток №5 до неї «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (штамп про прийняття від 18.06.2010 р. вх.№53729).

Пунктом 1.3. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 166, у редакції наказу від 15 червня 2005 р. N 213, із змінами та доповненнями, встановлено, що декларація складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов'язкових додатків, з них платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки. Згідно абзацу першому п. 4.2 цього Порядку, у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/(спеціальної)).

Формою податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 166, у редакції наказу від 15 червня 2005 р. N 213, із змінами та доповненнями, передбачено, що обов'язковим є подання додатків до декларації у разі заповнення: рядків №8 і №16 декларації (подається додаток №1).

Виходячи з цього додаток 5 до податкової декларації з ПДВ «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» визначений формою і порядком заповнення та подання декларації як такий, що є додатком до окремих рядків декларації.

В поданій позивачем декларації з податку на додану вартість за травень 2010 р. у відповідному полі міститься позначка, що до неї додається розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, що спростовує доводи відповідача про не заповнення позивачем обов'язкових реквізитів декларації.

Також наявність чи відсутність у декларації позначень стосовно додання до неї додатків не віднесено до її обов'язкових реквізитів ні Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, ні пунктом 4.4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, на які посилається відповідач.

Дослідивши у судовому засіданні подану позивачем декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 р., копія якої додана до матеріалів справи, судом встановлено, що цю декларацію підписано директором ТОВ «РЕНТА-СИСТЕМ» ОСОБА_3, у т.ч. за головного бухгалтера, скріплено печаткою ТОВ «РЕНТА-СИСТЕМ», та зазначені у декларації обов'язкові реквізити відповідають вимогам Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 р. №166, із змінами та доповненнями, та п.4.4 «Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», затверджених наказом ДПАУ №827.

Пояснення відповідача щодо прийнятого ним рішення про необхідність проведення експертизи декларацій позивача з питання достовірності їх заповнення посадовими особами підприємства та достовірності підписів на них не враховуються судом з наведених вище підстав.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів в обґрунтування правомірності свого рішення та вважає необхідним задовольнити позов у цій частині.

Щодо вимоги позивача скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про невизнання податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТА-СИСТЕМ» з податку на додану вартість за червень 2010 р., відповідно до повідомлення №15554/10/28-317 від 21.07.2010 р. суд зазначає наступне.

16.07.2010 р. позивачем на адресу відповідача направлено поштою податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року, що підтверджується дослідженими судом доказами: описом вкладення у цінний лист та повідомленням про вручення поштового відправлення.

21.07.2010 р. відповідачем було прийняте рішення, оформлене листом від 21.07.2010 р. 10р. №15554/10/28-317 в якому зазначено, що податкова декларація з ПДВ за червень 2010 р., яка надійшла до ДПІ поштовим відправленням 20.07.2010 р, прийнята зі статусом «не визнано, як податкова декларація», згідно пп.7.2.8 п.7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР із змінами, внесеними Законом України від 20.05.2010 р.№2275-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»; пп.4.5 п.4 «Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», затверджених наказом ДПАУ №827 від 31.12.2008 р. зі змінами, внесеними наказом ДПАУ від 08.07.2010 р. №493; порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 р. №166 (у редакції наказу ДПАУ від 17.03.2008 р. №159) із змінами, внесеними наказом ДПАУ від 12.05.2010 р. №313.

При цьому відповідач запропонував позивачу надати податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 р. за наявністю реєстру отриманих та виданих податкових накладних в електронному вигляді.

Підпунктом 7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, платники податку подають органу державної податкової служби на безоплатній основі разом з податковою декларацією за відповідний звітний період копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді. При проведенні документальної (планової або позапланової виїзної) перевірки платник податку зобов'язаний забезпечити доступ податковому інспектору до реєстру податкових накладних та у разі ведення його в електронному вигляді - надати носій електронної інформації за власний рахунок. При цьому носій електронної інформації повинен зберігатися платником податку протягом строку давності, встановленого законом.

Із вищезазначеного випливає, що платник податку зобов'язаний забезпечити доступ до реєстру податкових накладних лише при проведенні документальної перевірки. Подання платником податку разом з декларацією з податку на додану вартість реєстру податкових накладних цим Законом не вимагається.

Виходячи з наведених вище приписів пунктів 1.3 і 4.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, реєстр податкових накладних не визначено як складову частину податкової декларації з податку на додану вартість.

Отже, пропозиція відповідача надати позивачу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 р. з наявністю реєстру отриманих та виданих податкових накладних в електронному вигляді суперечить підпункту 7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість.

У той самий час абзацом п'ятим пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України №2181-ІІІ визначено, що підставою невизнання податкової звітності податковою декларацією є порушення порядку її заповнення, що полягає виключно у відсутності обов'язкових реквізитів, не підписанні декларації відповідними посадовими особами та не скріпленні печаткою платника податків. Неподання платником податків разом з податковою декларацією будь-яких документів чи їх копій, що не є складовим частинами декларації, не визначено цим Законом як підставу не визнання її як податкової декларації.

Дослідивши у судовому засіданні подану позивачем декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 р., копія якої додана до матеріалів справи, суд встановив, що цю декларацію підписано директором ТОВ «РЕНТА-СИСТЕМ» ОСОБА_3, у т.ч. за головного бухгалтера, скріплено печаткою ТОВ «РЕНТА-СИСТЕМ», та зазначені у декларації обов'язкові реквізити відповідають вимогам Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 р. №166, із змінами та доповненнями, та п.4.4 «Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», затверджених наказом ДПАУ №827.

Пояснення відповідача щодо прийнятого ним рішення про необхідність проведення експертизи декларацій позивача з питання достовірності їх заповнення посадовими особами підприємства та достовірності підписів на них не враховуються судом з наведених вище підстав.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що присвоєння відповідачем податковій декларації позивача за червень 2010 року статусу «не визнано, як податкова звітність» суперечить пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України №2181-ІІІ, тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про невизнання податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТА-СИСТЕМ» з податку на додану вартість за липень 2010 р., відповідно до повідомлення №17819/10/28-317 від 19.08.2010 р. суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 18.08.2010 р. позивачем подано до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 р.

19.08.2010 р. відповідачем винесено рішення оформлене листом від 19.08.2010 р. №17819/10/28-317, у якому зазначив, що податкова декларація з податку на додану вартість №92172 від 18.08.2010 р. за липень 2010 р. подана з порушенням пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ, п.3.2 Розділу 3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 р. №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.1997 р. за №250/2054, зі змінами та доповненнями, а саме: дата подання декларації, яка указана на бланку, не відповідає дати прийняття. У зв'язку з цим декларація не визнання як податкова звітність. При цьому відповідач запропонував позивачу надати нову податкову декларацію з виправленими показниками.

Досліджуючи подану позивачем податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року судом встановлено, що позивачем у декларації зазначена дата подання 17.08.2010 р. На штампі ДПІ у Київському районі м. Харкова про прийняття декларації міститься дата 18.08.2010 р. Суд не погоджується з твердженням представника відповідача про відповідність підстави не визнання декларації позивача з податку на додану вартість за липень 2010 р. вимогам Закону №2181-ІІІ виходячи з наступного.

Абзацом п'ятим пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України №2181-ІІІ встановлено право податкового органу не визнати податкову звітність як податкову декларацію у разі порушення порядку її заповнення: відсутності обов'язкових реквізитів, не підписанні декларації відповідними посадовими особами та не скріпленні печаткою платника податків. Виходячи з цього право відповідача не визнати звітність як податкову декларацію Закон пов'язує саме з відсутністю обов'язкового реквізиту, зокрема, дати подання декларації.

Пунктом 3.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, який зазначений як підстава не визнання декларації у повідомленні від 19.08.2010 р. №17819/10/28-317 та у запереченнях відповідача проти позову, визначено, що вступна частина, службові поля та чотири розділи податкової декларації з податку на додану вартість, податкової декларації з податку на додану вартість (спеціальної), податкової декларації з податку на додану вартість (переробних підприємств) та податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) подаються на двох двосторонніх аркушах формату А-4, скріплених між собою; додатки до декларацій, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/(спеціальної)) - на аркушах формату А-4. Цей пункт не містить вимог щодо позначення у декларації з податку на додану вартість дати її подання. Інші пункти цього Порядку не містять приписів щодо обов'язкової відповідності дати подання декларації, що зазначається платником податків у декларації, даті її прийняття податковим органом.

Крім того, згідно пункту 1.11 ст.1 Закону №2181-ІІІ, термін «податкова декларація» вживається у цьому Законі у наступному значенні - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Оцінюючи зазначені в пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України №2181-ІІІ підстави, перелік яких є вичерпним, суд вважає, що зміст цих підстав визначає умови, що унеможливлюють належне оброблення декларації органами державної податкової служби. Представник відповідача в судовому засіданні не надав суду переконливих пояснень яким чином неспівпадіння дати подання декларації та дати її прийняття податковим органом унеможливлює оброку поданих платником податків декларацій.

Дослідивши у судовому засіданні подану позивачем декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 р., копія якої додана до матеріалів справи, суд встановив, що цю декларацію підписано директором ТОВ «РЕНТА-СИСТЕМ» ОСОБА_3, у т.ч. за головного бухгалтера, скріплено печаткою ТОВ «РЕНТА-СИСТЕМ», та зазначені у декларації обов'язкові реквізити відповідають вимогам пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України №2181-ІІІ та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 р. №166, із змінами та доповненнями.

Пояснення відповідача щодо прийнятого ним рішення про необхідність проведення експертизи декларацій позивача з питання достовірності їх заповнення посадовими особами підприємства та достовірності підписів на них не враховуються судом з наведених вище підстав.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів в обґрунтування правомірності свого рішення та вважає необхідним задовольнити позов у цій частині.

Щодо вимоги позивача скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про невизнання податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТА-СИСТЕМ» з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 р., відповідно до повідомлення №17047/10/28-317від 09.08.2010 р. суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 30.07.2010 р. позивачем на адресу відповідача направлено поштою податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року, що підтверджується дослідженими судом доказами: описом вкладення у цінний лист та повідомленням про вручення поштового відправлення.

09.08.2010 р. відповідачем було винесено рішення оформлене листом від 09.08.2010 р. №17047/10/28317, у якому зазначив, що податкова декларація з податку на прибуток підприємства №85909 від 05.08.2010 р. за І півріччя 2010 р. подана з порушенням пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ, Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПАУ від 29.03.2003 р. №143 зі змінами, внесеними наказом ДПАУ від 10.12.2003 р. №593, та наказом ДПАУ від 20.10.2005 р. №448, а саме: відсутність прокреслень у рядках, що не заповнюються через відсутність інформації. При цьому відповідач запропонував позивачу надати нову податкову декларацію з виправленими показниками.

Пунктом 1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПАУ від 29.03.2003 р. N143, зі змінами та доповненнями, передбачено, що у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації. Згідно затвердженої форми декларації з податку на прибуток підприємства показники (у т.ч. додаткові) зазначаються у рядках декларації 01 - 23.

Дослідивши у судовому засіданні подану позивачем декларацію з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року, копія якої додана до матеріалів справи, суд встановив, що рядки декларації 01.2 - 02.3, 04.2, 04.5 - 05.3, 07, 09, 10, 11.2, 12.2, 13, 16, 18 - 23, що не містять інформації через відсутність операції (суми), є прокресленими. Всі інші показники (рядки 01, 01.1, 03 - 04.1, 04.3, 04.4, 06, 08, 11, 11.1, 12, 12.1, 14, 15, 17) у декларації зазначені. Також судом встановлено, що цю декларацію підписано директором ТОВ «РЕНТА-СИСТЕМ» ОСОБА_3, у т.ч. за головного бухгалтера, скріплено печаткою ТОВ «РЕНТА-СИСТЕМ», та зазначені у декларації обов'язкові реквізити відповідають вимогам пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України №2181-ІІІ та Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПАУ від 29.03.2003 р. N143, зі змінами та доповненнями.

Пояснення відповідача щодо прийнятого ним рішення про необхідність проведення експертизи декларацій позивача з питання достовірності їх заповнення посадовими особами підприємства та достовірності підписів на них не враховуються судом з наведених вище підстав.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів в обґрунтування правомірності свого рішення та вважає необхідним задовольнити позов у цій частині.

Щодо вимоги позивача скасувати податкове повідомлення-рішення №0008851503/0 від 04.08.2010 р., яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 340,00 грн. суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 04.08.2010 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0008851503/0, яким на позивача накладено штрафні санкції в сумі 340,00 грн. за платежем 14010100 ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ.

Суд вважає, що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Частиною 3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Судом встановлено, що листом від 16.07.2010 р. №15257/10/15-215 відповідач повідомив позивача про те, що позивачем не надано декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 р. і травень 2010 р. та запросив керівника позивача прибути до ДПІ у Київському районі м. Харкова за адресою: м. Харків, вул. Чернишевського, б.41, кабінет 215 у зручний час з 9-00 до 17-00 06.08.2010 р. для надання звітності, проведення перевірки стосовно порушення строку надання декларацій з податку на додану вартість, ознайомлення і підписання акту перевірки. Цей лист повернувся відповідачу 23.07.2010 р. з відміткою відділення поштового зв'язку від 22.07.2010 р. «організація не зареєстрована».

30.07.2010 р. посадовими особами відповідача складено акт №2236/152 неможливості вручення запрошення у якому зазначено, що у зв'язку з відсутністю за юридичною адресою 61161, м. Харків, вул. Толстого, буд.49-ЛІТ, посадових осіб ТОВ «РЕНТА-СИСТЕМ» (код ЄДРПОУ 36816313) вручення запрошення для надання звітності, проведення перевірки стосовно порушення строку надання декларацій з податку на додану вартість, ознайомлення і підписання акту невиїзної документальної перевірки неможливе.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зазначено місцезнаходження позивача за адресою: 61161, м. Харків, вул. Толстого, буд.49-ЛІТ.

Однак, із матеріалів справи вбачається, що 23.07.2010 р. відповідач надав до ДПІ у Київському районі м. Харкова лист від 16.07.2010 р. №9, яким повідомив відповідача, що у зв'язку з виробничою необхідністю фактичним місцем знаходження підприємства позивача є: м. Харків, 61002, вул. Сумська, буд.70, кім. №5. До листа була додана копія договору оренди від 01.07.2010 р. №010710-ан.

26.07.2010 р. за результатами проведеної відповідачем 23.07.2010 р. перевірки позивача складений Акт №4524/15-208/3681613 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової декларації з податку на додану вартість ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РЕНТА-СИСТЕМ» (код ЄДРПОУ 36816313) за квітень 2010 р. та травень 2010 р.

Згідно акту перевірки, перевіркою встановлено, що на порушення абз. «а» пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ із змінами та доповненнями) ТОВ «РЕНТА-СИСТЕМ» не подано декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 р. та травень 2010 р. На підставі цього акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення, що оскаржується позивачем.

26.07.2010 р. відповідач направив на адресу державної реєстрації позивача: 61161, м. Харків, вул. Толстого, буд.49-ЛІТ, лист №15780/10/15/215 з доданням до нього зазначеного акту невиїзної документальної перевірки.

30.07.2010 р. посадовими особами відповідача складено акт №2326/152 про неможливість вручення акту невиїзної документальної перевірки у зв'язку з тим, що лист відповідача від 26.07.2010 р. №15780/10/15/215 повернувся з відміткою поштового відділення «адресат не значиться».

Таким чином, невиїзну документальну перевірку було проведено відповідачем не 06.08.2010 р., як це було зазначено у запрошенні від 16.07.2010 р. №15257/10/15-215, а раніше - 23.07.2010 р. Висновок про відсутність позивача за юридичною адресою зроблений відповідачем виключно на підставі відмітки поштового відділення. Доказів здійснення будь-яких інших заходів щодо встановлення місцезнаходження позивача відповідачем не надано. Повідомлення про прийняття декларацій з податку на додану вартість за квітень 2010 р. та травень 2010 р. зі статусом «не визнано, як податкова декларація, були отримані позивачем 30.07.2010 р., тобто вже після проведення невиїзної документальної перевірки з цього приводу. Це підтверджується доданим до матеріалів справи листом ДПІ у Київському районі м. Харкова від 30.07.2010 р. №16213/10/28-317, разом з яким позивачу були надані копії повідомлень від 26.10.2010 р. №10690/10/28-318, від 21.06.2010 р. №13068/10/28-317 та від 21.07.2010 р. №15554/10/28-317. Отже до проведення невиїзної документальної перевірки позивач не мав можливості оскаржити ці рішення про невизнання поданих ним декларацій.

Пунктом 4.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. N327, передбачено, що підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків, а у разі здійснення невиїзних документальних перевірок - у приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 цього розділу.

В порушення цього відповідач не запросив посадових осіб позивача, а 26.07.2010 р. листом №15780/10/15/215 направив позивачу один примірник акту перевірки. При цьому, незважаючи на проінформованість про фактичне місцезнаходження позивача за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 70, кім.№5 акт перевірки був направлений відповідачем на адресу: 61161, м. Харків, вул. Толстого, буд.49-ЛІТ.

Згідно п.4.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, у разі незгоди посадових осіб із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, суб'єкт господарювання має право протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем отримання примірника акта перевірки подати до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки. Органи державної податкової служби розглядають заперечення протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем їх надходження та про результати розгляду письмово повідомляють суб'єкта господарювання. На письмове звернення суб'єкта господарювання його посадові особи мають право брати особисту участь у розгляді заперечень та особисто викладати аргументи особам, що розглядають заперечення.

За результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті перевірки факти та дані, відносно яких надано заперечення суб'єктом господарювання, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Абзацом восьмим цього пункту Порядку встановлено, що зазначений висновок є складовою частиною матеріалів перевірки та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій).

Відповідач мав достатню інформацію щодо місця знаходження позивача для забезпечення його права на участь у проведенні перевірки та прийнятті рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкції але не зробив цього.

Поряд з цим, пунктом 17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ визначено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Згідно п.1.5 ст.1 цього Закону, штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами. Отже підставою накладення на платника податків штрафних санкцій є порушення ним податкового законодавства.

Підпунктом 17.1.1. п.17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ встановлено, що платник податків, який не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Вимоги позивача про скасування рішень відповідача про невизнання податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за квітень 2010 р. (відповідно до повідомлення №10690/10/28-318 від 26.05.2010 р.) та травень 2010 р. (відповідно до повідомлення №13068/10/28-317 від 21.06.2010 р.), що розглядаються у цьому провадженні, визнані судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. За таких обставин відсутність порушення позивачем вимог пп. «а» пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України №2181-ІІІ виключає накладення на нього штрафних санкцій, що передбачені 17.1.1. п.17.1 ст.17 цього Закону.

Задовольняючи позов у цій частині суд виходить з того, що вказане податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем з порушенням встановленого порядку його прийняття, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

За вказаних обставин, суд вважає позов доведеним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд зазначає, що сума судових витрат в розмірі 3 грн. 40 коп. підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України в порядку ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТА-СИСТЕМ" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова про невизнання податкової декларації ТОВ "РЕНТА-СИСТЕМ" з податку на додану вартість за квітень 2010 року, відповідно до повідомлення № 10690/10/28-318 від 26.05.2010 року.

Скасувати рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова про невизнання податкової декларації ТОВ "РЕНТА-СИСТЕМ" з податку на додану вартість за травень 2010 року, відповідно до повідомлення № 13068/10/28-317 від 21.06.2010 року.

Скасувати рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова про невизнання податкової декларації ТОВ "РЕНТА-СИСТЕМ" з податку на додану вартість за червень 2010 року, відповідно до повідомлення № 15554/10/28-317 від 21.07.2010 року.

Скасувати рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова про невизнання податкової декларації ТОВ "РЕНТА-СИСТЕМ" з податку на додану вартість за липень 2010 року, відповідно до повідомлення № 17819/10/28-317 від 19.08.2010 року.

Скасувати рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова про невизнання податкової декларації ТОВ "РЕНТА-СИСТЕМ" з податку на додану вартість за 1 півріччя 2010 року, відповідно до повідомлення № 17047/10/28-317 від 09.08.2010 року.

Скасувати податкове повідомлення - рішення № 0008851503/0 від 04.08.2010 року, прийняте ДПІ у Київському районі м. Харкова, яким до ТОВ "РЕНТА-СИСТЕМ" застосовано штрафні санкції у розмірі 340 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 14.12.2010 року.

Суддя Піскун В.О.