Постанова

від 06.07.2009 по справі 37352/09/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнсь ка, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 липня 2009 р. № 37352/09/2070

Харківський окружний адм іністративний суд у складі г оловуючого судді Перцова Т.С . при секретарі судового зас ідання Ульященко Л.М.

за участю представників ст орін:

позивача - ОСОБА_2

відповідача - Гнатченко О.О. , Зміївсько

розглянувши у відкритому судовому засіданні адмініс тративну справу за позовом

ФОП ОСОБА_1

до Державна податкова інспе кція у Жовтневому районі м Ха ркова

про про визнання податкового повідомлення-рішення недійс ним ,

встановив:

Позивач, ФОП ОСОБА_1 з вернувся до адміністративно го суду з позовом, в якому прос ить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Держав ної податкової інспекції у Ж овтневому районі м. Харкова в ід 16 березня 2009 року 0000351720/0, яким ФО П ОСОБА_1 визначено податк ове зобов' язання по податку на додану вартість на загаль ну суму 16153,50 грн., в тому числі за основним платежем - 10769,00 грн. т а за штрафними (фінансовими) с анкціями - 5384,50 грн.

В судовому засіданні предс тавник позивача підтримав по зовні вимоги у повному обсяз і та просив суд їх задовольни ти. В обґрунтування позовних вимог послався на ст.ст.203, 207, 215, 219 Цивільного кодексу України. Вважає посилання відповідач а в акті перевірки на ст.228 Циві льного кодексу України юриди чно неспроможним та зроблени м при довільному тлумаченні вищевказаної норми. Наполяга є на тому, що ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 виконали всі в имоги законодавства як у сфе рі господарських правовідно син, так і у сфері податкового права. Висновок ДПІ про поруш ення ФОП ОСОБА_1 при здійс ненні своєї господарської ді яльності пп.7.2.3, п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст .7 Закону України „Про податок на додану вартість” - завищ ення суми податкового кредит у на 10769,00 грн. вважає безпідстав ним та таким, що ґрунтується н а неналежних доказах, а тому с уми податку за оскаржуваним рішенням на його думку нарах овані всупереч вимогам чинно го законодавства. З огляду на викладене, просив суд позовн і вимоги задовольнити, а оска ржуване податкове повідомле ння-рішення скасувати.

Відповідач, Державна подат кова інспекції у Жовтневому районі м.Харкова в своїх запе реченнях на позов та її предс тавник в судовому засіданні з позовними вимогами не пого дилися, останній пояснив суд у, що порушення пп.7.2.3, п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про по даток на додану вартість”, вс тановлені в ході перевірки п озивача зафіксовані належни м чином в акті від 02.03.2009 року № 368/17 -02-08/НОМЕР_1/54 про результати планової перевірки з питань дотримання вимог податковог о, валютного та іншого законо давства за період з 04.10.2007 р. по 31.12. 2008 року. В обґрунтування своїх заперечень на позов пославс я на положення ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, с т.228 Цивільного кодексу Україн и в частині недодержання вим ог зазначених статей в момен т вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне наста ння правових наслідків, що об умовлені ними по правочинах, здійснених між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2, та пп.7.2.3 п.7.2, п п.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану варті сть”, які на думку ДПІ порушив позивач, що призвело до завищ ення сум податкового кредиту по податку на додану вартіст ь за жовтень, грудень 2007р., груд ень 2008р. на загальну суму 10769,00 грн .

Також, відповідач з вказівк ою на пункт 1 ст.203, п.1 ст.228 ЦК Укра їни стверджує, що спірний пра вочин, укладений між позивач ем та його котрагентом, супер ечить, зокрема, моральним зас адам суспільства та повинен вважатися таким, що порушує п ублічний порядок. Відображен ня даного правочину в податк овому обліку ФОП ОСОБА_1 н а думку ДПІ призвело до зменш ення податкових зобов' язан ь. З огляду на викладене, відпо відач, посилаючись на ст.215 ЦК У країни, вважає, що вказаний пр авочин є нікчемним. Підстав д ля скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рі шення представник відповіда ча у судовому засіданні не вб ачає, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторон ами документи і матеріали, ви слухавши пояснення представ ників сторін, з' ясувавши фа ктичні обставини, на яких ґру нтуються позовні вимоги і за перечення проти позову, досл ідивши наявні в матеріалах с прави докази, суд дійшов висн овку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в по вному обсязі виходячи з наст упного.

Матеріалами справи підтве рджено, що ДПІ в Жовтневому ра йоні м. Харкова проведена пла нова перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог по даткового, валютного та іншо го законодавства за період з 04.10.2007 р. по 31.12.2008 року, в ході якої бу ло перевірено дотримання поз ивачем вимог податкового зак онодавства щодо нарахувань т а сплати ПДВ відображених в п одатковій декларації в розрі зі контрагентів, про що склад ено акт від 02.03.2009 року № 368/17-02-08/НО МЕР_1/54.

За висновками акту перевір ки, в зв' язку з встановленим и в господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 порушеннями п п.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 та пп.7.7.1 п.7.7 Закону України „Про податок на дода ну вартість” позивачу за жов тень 2007 року, грудень 2007 року, гр удень 2008 року донараховано по даток на додану вартість у су мі 10796,00 грн.

На підставі висновків вказ аного акту перевірки про вст ановлення порушення ФОП ОС ОБА_1 пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” ДПІ в Жов тневому районі м. Харкова вин есено податкове повідомленн я-рішення від 16 березня 2009 року 0000351720/0 про визначення суми пода ткового зобов' язання по под атку на додану вартість на за гальну суму 16153,50 грн., в т.ч. за осн овним платежем - 10769,00 грн., за ш трафними (фінансовими) санкц іями - 5384,50 грн.

Судом встановлено, що ДПІ не визнає включення ФОП ОСОБА _1 за спірний період до склад у податкового кредиту сум ПД В по податковим накладним з п ідстав того, що по-перше, докум ентів, які стверджують транс портування товару від ФОП О СОБА_2 до ФОП ОСОБА_1 на пе ревірку не надані; по-друге, зг ідно акту документальної пер евірки №28/17-02-08-2880207995/5 від 16.01.09р. було в изнано угоди, укладені між ФО П ОСОБА_2 та його контраге нтами, нікчемними, тому що осн овними постачальниками ФОП ОСОБА_2, були : ПП „Промбудт ехніка - 2” (код - 34332140), ТОВ „При зма” (код - 35700206), ТОВ „ТПК „Абсолю т” (код - 35700211), ТОВ ТПК „КІР” (код - 35970130) - підприємства, які не де кларували свої доходи від зд ійснення операцій поставки т оварів та надання послуг на а дресу ФОП ОСОБА_5 Зазначен і факти за твердженням ДПІ св ідчать про те, що вказані підп риємства останні ухилились в ід виконання обов' язків по їх сплаті, передбаченими вим огами п.1.2, п.1.11 ст.1, ст.4 Закону Укр аїни “Про порядок погашення зобов' язань платників пода тків перед бюджетами та держ авними цільовими фондами”, с т. 9 Закону України «Про систем у оподаткування». Підсумовую чи, вищенаведене, ДПІ у Жовтне вому районі м.Харкова з вказі вкою на ст.ст.215, 216, 228 Цивільного к одексу України робить виснов ок, що правочини вчинені ПП „П ромбудтехніка - 2”, ТОВ „Приз ма”, ТОВ ТПК „КІР”, ФОП ОСОБА _2 та ФОП ОСОБА_1 є нікчемн ими.

Суд беручи до уваги фактичн і обставини у справі та дослі джені у судовому засіданні п исьмові документи вважає так у правову позицію відповідач а помилковою виходячи з наст упного.

З матеріалів справи вбачає ться, що ФОП ОСОБА_1 мав гос подарські взаємовідносини з ФОП ОСОБА_2 Так, 02.11.2007 року ВО П ОСОБА_1 придбав у ФОП О СОБА_2 брезент, що підтвердж ується наступними документа ми: рахунком-фактурою від 02.11.2007 року №СФ-98, видатковою накладн ою від 02.11.2007 № РН-00325, податковою на кладною від 02.11.2007 року № 489, який в свою чергу був перероблений та реалізований, що підтверд жується видатковою накладно ю від 13.11.2007 року № 13/11/01 та податков ою накладною від 13.11.2007 року № 16.

Крім того, 16.10.2007 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ТК-3000» було ук ладено договір № 1610071/1 про надан ня ФОП ОСОБА_1 послуг з пер еробки сировини. На підставі цього договору ТОВ «ТК-3000» бул о передано ФОП ОСОБА_1 бре зент, що підтверджується акт ами передачі сировини в пере робку від 10.10.2007 № ТК 112, від 29.10.2007 р. № Т К-139, від 19.11.2007 р. № ТК-157, від 06.12.2007 р. № ТК -170, №ТК-174 від 11.12.2007 р. З частини пере даного брезенту ФОП ОСОБА_1 виконував замовлення інши х контрагентів, що підтвердж ується видатковими накладни ми №08/11/01 від 08.11.2007р., № 16/11/01 від 20.11.2007р., № 03/12/02 від 03.12.2007р., №11/12/02 від 12.12.2007р., від 18.12 .2007р. № 13/12 та податковими наклад ними №11 від 08.11.2007р., №22 від 20.11.2007р., №30 в ід 03.12.2007р., №34 від 12.12.2007р., №35 від 13.12.2007р. Т ОВ «ТК-3000» в свою чергу 01.11.2007 року було складено інвентаризаці йний опис № 1-2007 товарно-матері альних цінностей, що знаходи лись у ФОП ОСОБА_1. У зв' яз ку з тим, що ФОП ОСОБА_1 брак увало сировини для задоволен ня вимог своїх контрагентів, 20.12.2007 року ФОП ОСОБА_1 у ФОП ОСОБА_2 було придбано брезе нт, що підтверджено рахунком -фактурою №СФ-2012 від 20.12.2007р., видат ковою накладною №РН-00417 від 20.12.2007 р. та податковою накладною №616 від 20.12.2007р.. З цього брезенту ФОП ОСОБА_1 виготовлялись тов ари та надавались послуги св оїм контрагентам, серед яких також було ТОВ «ТК-3000», що підт верджується рахунками факту рами №25/12 від 25.12.2007р., №25/12/01 від 25.12.207р.,№ 25/12/02 від 25.12.2007 р, №26/12 від 14.01.2008р., №26/12 від 15.01.2008р.,№15/01/01 від 15.01.2008р., №04/02 від 05.02.2008р., №28/02 від 28.02.2008р., податковими накл адними №42 від 25.12.2007р., №43 від 25.12.2007р., № 44 від 25.12.2007р., №45 від 26.12.2007р., №2 від 15.01.2008 р., №6 від 04.02.2008 р., №7 від 04.02.2008р., №13 від 28.02.2008р.

Суд також відмічає, що викон ання ФОП ОСОБА_1 замовлень ТОВ «ТК-3000» підтверджено акта ми виконаних робіт №20/11 від 20.11.2007 р., №20/11/2 від 20.11.2007р., №3/12/1 від 03.12.2007р., №3/12/3 від 03.12.2007р., №18/12/01/1 від 18.12.2007р., №26/12/1 від 14.01.2008р., №26/12/2 від 15.01.2008р., №26/12/3 від 15.01.2008р. , №26/12/1 від 15.01.2008р., №26/12/4 від 15.01.2008р.У 2008 ро ці на підставі зазначеного в ище договору ТОВ «ТК-3000» було п ередано ФОП ОСОБА_1 брезен т, що підтверджується актами передачі сировини в перероб ку №ТК195 від 30.07.2008р., №ТК-232 від 21.08.2008р. , №ТК-274/1 від 01.10.2008р., №ТК-322 від 06.11.2008р., № ТК-341 від 13.11.2008р. З частини переда ного брезенту позивачем вико нано замовлення іншого контр агента, що підтверджується в идатковою накладною №23/09 від 23. 09.2008р. та податковою накладною №70 від 23.09.2008р., з іншої частини пе реданого брезенту позивачем виконано замовлення ТОВ «ТК -3000», що підтверджується видат ковими накладними 11/12 від 11.12.2008р. , №11/12/01 від 11.12.2008р., №22/12 від 22.12.2008р., №22/12/02 в ід 22.12.2008р., податковими накладни ми №95 від 11.12.2008р., №96 від 11.12.2008р., №100 від 22.12.2008р., №102 від 22.12.2008р. та актами вик онаних робіт №11/12/1 від 11.12.2008р., №11/12/01 //1 від 11.12.2008р., №17/12/1 від 17.12.2008р., №22/12/02/1 від 22.12.2008р., № 22/12/1 від 22.12.2008р.

Крім того, ФОП ОСОБА_1 бул о складено інвентаризаційни й опис №1-2008 товарно-матеріальн их цінностей, що знаходились у позивача. У зв' язку з тим, щ о у позивача бракувало сиров ини для виготовлення замовле ння ТОВ “ТК-3000», 03.12.2008 року у ФОП ОСОБА_2 було придбано брезе нт, що підтверджується рахун ком-фактурою №Р-0312-3 від 03.12.2008р., ви датковою накладною №Р-00000575 від 03.12.2008р. та податковою накладною №928 від 03.12.2008р. З тих підстав, що по зивачем з початку 2009 року не пр оводиться жодних операцій з фінансово-господарської дія льності, останнім було повер нуто ТОВ «ТК-3000» залишки товар но-матеріальних цінностей, щ о підтверджено видатковими н акладними №1111 від 21.01.2009р., №16/03 від 1 6.03.2009р.

Як вбачається зі змісту акт у перевірки (п.3.1.4) фахівцями ДП І з вказівкою на пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Зак ону України „Про податок на д одану вартість” зафіксовано , що за перевірений період под аткові зобов' язання ФОП О СОБА_1 визначав за першою по дією, вірно.

Виходячи зі змісту положен ь пункту 1.7 статті 1 Закону Укра їни „Про податок на додану ва ртість”, податковий кредит - це сума, на яку платник податк у має право зменшити податко ве зобов' язання звітного пе ріоду, визначена згідно з цим Законом.

Суд зазначає, що формування податкового кредиту платник ом ПДВ здійснюється відповід но до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону Україн и «Про податок на додану варт ість», згідно якого податков ий кредит звітного періоду в изначається виходячи із дого вірної (контрактної) вартост і товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі як що договірна ціна на такі тов ари (послуги) відрізняється б ільше ніж на 20 відсотків від з вичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із с ум податків, нарахованих (спл ачених) платником податку за встановленою ставкою протяг ом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виго товленням товарів (у тому чис лі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використ ання в оподатковуваних опера ціях у межах господарської д іяльності платника податку; придбанням (будівництвом, сп орудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числ і інших необоротних матеріал ьних активів та незавершених капітальних інвестицій в не оборотні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використан ня у виробництві та/або поста вці товарів (послуг) для опода тковуваних операцій у межах господарської діяльності пл атника податку.

Датою виникнення права пла тника податку на податковий кредит відповідно до підпунк ту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону У країни «Про податок на додан у вартість» вважається дата здійснення першої з подій: аб о дата списання коштів з банк івського рахунка платника по датку і оплати товарів (робіт , по слуг), дата виписки відпов ідного рахунка (товарного че ка) - в разі розрахунків з вико ристанням кредитних дебетов их карток або комерційних че ків; або дата отримання подат кової накладної, що засвідчу є факт придбання платником п одатку то варів (робіт, послуг ).

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 За кону України «Про податок на додану вартість» не підляга ють включенню до складу пода ткового кредиту суми сплачен ого (нарахованого) податку у з в'язку з придбанням товарів (п ослуг), не підтверджені подат ковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібн ими документами згідно з під пунктом 7.2.6 цього пункту).

Слід відмітити, що за припис ами п. 10.2 ст. 10 Закону України „Пр о додану вартість”, платники податку відповідають за дот римання достовірності та сво єчасності визначення сум под атку, а також, за повноту та св оєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону .

Судом встановлено, що на час складання спірних податкови х накладних та здійснення го сподарської операції в цілом у за період жовтень 2007 року, гру день 2007 року, грудень 2008 року як позивач та і його контрагент - ФОП ОСОБА_2 відповідно до статті 9 Закону України „Пр о податок на додану вартість ” мали статус платника подат ку на додану вартість, і як нас лідок мали право на складанн я податкових накладних (п.п. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України „Про по даток на додану вартість”).

Судом встановлено, що позив ачем на підтвердження обґрун тованості віднесення до скла ду податкового кредиту сум п одатку на додану вартість за жовтень 2007 року, грудень 2007, гру день 2008 р. були надані податков і накладні ФОП ОСОБА_2:

- №489 від 02.11.2007р. на суму ПДВ 1166,67 грн.;

- №616 від 20.12.2007р. на суму ПДВ 7000,04 грн.;

- №928 від 03.12.2008р. на суму ПДВ 2333,33 грн., які не мали будь-яких н едоліків та порядок заповнен ня яких відповідає встанов л еному чинним законодавством .

Крім того, як вбачається з к опій декларацій з податку на додану вартість та наданих д о них розшифровок податкових зобов' язань та податкового кредиту в розрізі контраген тів позивач належним чином в ідобразив свої податкові зоб ов' язання та дозволений под атковий кредит.

ФОП ОСОБА_1 було включен о до складу податкового кред иту суму податку на додану ва ртість, яка входить в ціну пос тавленого товару, а саме: жовт ні 2007 року, грудні 2007 року, грудн і 2008 року на загальну суму 10769,00 гр н.

Помилковим вбачається і ви сновок ДПІ про не підтвердже ння ФОП ОСОБА_1 права на по датковий кредит з огляду на н е нарахування, не сплату конт рагентами ФОП ОСОБА_2 (ПП „ Промбудтехніка - 2”, ТОВ ТПК „ Абсолют”, ТОВ „Призма”, ТОВ ТП К „КІР”) податкових зобов' я зань.

Суд зазначає, що Законом не встановлено правило, відпові дно до якого, якщо контрагент не виконав свого зобов'язанн я по сплаті по датку до бюджет у, то це тягне відповідальніс ть та негативні наслідки для платника податку, який мав ві дносини з цією особою. Зазнач ена обставина не є підставою для позбавлення платника по датку права на відшко дуванн я податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умо ви щодо отримання такого від шкодування і має всі докумен тальні підтвердження роз мір у свого податкового кредиту.

Судом встановлено, що на час складання та надання податк ових накладних як покупець - Ф ОП ОСОБА_1 так і продавець ФОП ОСОБА_2 знаходяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних о сіб-підприємців.

За таких обставин покупець не може нести відповідальні сть як за несплату податків к онтрагентами продавця, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включени х до Єдиного державного реєс тру, за умови необізнаності п окупця щодо такої.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України "Про податок на додан у вартість", платник податку - особа, яка згідно з цим Законо м зобов'язана здійснювати ут римання та внесення до бюдже ту податку, що сплачується по купцем, або особа, яка імпорту є товари на митну територію У країни.

Платники податку, визначен і у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункт у 10.1 статті 10, відповідають за д отримання достовірності та с воєчасності визначення сум п одатку, а також за повноту та с воєчасність його внесення до бюджету відповідно до закон у (п.10.2. ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість») .

Таким чином, як випливає з в ищенаведеного, сама по собі н есплата податку контрагента ми продавця (у тому числі в раз і ухилення від сплати) при фак тичному здійсненні господар ської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Щодо висновку ДПІ у Жовтнев ому районі м. Харкова про вчин ення позивачем в порушення ч .1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного к одексу України правочину, як ий суперечить моральним заса дам суспільства, укладеного з метою, яка суперечить інтер есам держави та суспільства порушення суд вважає за необ хідне зазначити наступне.

Відповідач, з посиланням на вказані норми права ствердж ує, що в момент вчинення позив ачем правочинів, останні не б ули спрямовані на реальне на стання правових наслідків, щ о обумовлені ними по правочи ну, здійсненого з його контра гентом з зазначеними у акті п еревірки постачальниками та покупцями, а тому є нікчемним .

З огляду на фактичні обстав ини справи, суд не може, також, погодитись з правовою позиц ією відповідача і в частині н ікчемності зазначеної угоди , вважає її хибною з огляду на таке.

Згідно п.1.4. ст.1 Закону постав ка товарів - будь-які операц ії, що здійснюються згідно з д оговорами купівлі-продажу, м іни, поставки та іншими цивіл ьно-правовими договорами, як і передбачають передачу прав власності на такі товари за к омпенсацію незалежно від стр оків її надання, а також опера ції з безоплатної поставки т оварів (результатів робіт) та операції з передачі майна ор ендодавцем (лізингодавцем) н а баланс орендаря (лізингоот римувача) згідно з договорам и фінансової оренди (лізингу ) або поставки майна згідно з б удь-якими іншими договорами, умови яких передбачають від строчення оплати та передачу права власності на таке майн о не пізніше дати останнього платежу.

За договором поставки прод авець (постачальник), який зді йснює підприємницьку діяльн ість, зобов' язується переда ти у встановлений строк (стро ки) товар у власність покупця для використання його у підп риємницькій діяльності або в інших цілях, не пов' язаних з особистим, сімейним, домашні м або іншим подібним викорис танням, а покупець зобов' яз ується прийняти товар і спла тити за нього певну грошову с уму (ст.712 ЦКУкраїни).

Виходячи з викладеного, сто ронами договору поставки є п родавець (постачальник) та по купець. Отже, підставою недій сності правочину у розумінні ст.203 ЦК України є недодержанн я стороною в момент вчинення правочину вимог останнього.

Частина 1 ст.203 Цивільного код ексу України визначає, що нед ійсним є правочин, якщо його н едійсність встановлена зако ном (нікчемний правочин). У цьо му разі визнання такого прав очину недійсним судом не вим агається.

Виходячи з положень ст.207. 208 Го сподарського кодексу Україн и, правочин, який вчинено з мет ою за відомо суперечною інте ресам держави і суспільства, водночас суперечить моральн им засадам суспільства, а том у згідно з ч.1 ст.203 та ч.2 ст.215 Циві льного кодексу України є нік чемним.

Суд вважає за необхідне заз начити, що відповідно до ст. 204 Ц К України правочин є правомі рним, якщо його недійсність п рямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судо м недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК У країни недійсним є правочин, якщо його недійсність встан овлена законом (нікчемний пр авочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.ст. 219, 220, 221, 224, 228 Ц К України, недійсними, зокрем а є правочини в разі недодерж ання вимоги закону про нотар іальне посвідчення одностор оннього правочину, недодержа ння сторонами вимоги про нот аріальне посвідчення догово ру, вчинення правочину малол ітньою особою за межами її ци вільної дієздатності в разі відсутності його схвалення б атьками, усиновлювачем або о пікуном, правочин, вчинений б ез дозволу органу опіки та пі клування в порядку ст.71 ЦК Укр аїни, правочин, що порушує пуб лічний порядок, тобто спрямо ваний на порушення конституц ійних прав і свобод людини і г ромадянина, знищення, пошкод ження майна фізичної або юри дичної особи, держави, Автоно мної Республіки Крим, терито ріальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин , який вчинено без наміру ство рення правових наслідків, як і обумовлювалися цим правочи ном. Фіктивний правочин визн ається судом недійсним, а від повідно до ст. 27 Господарськог о кодексу України господарсь ке зобов' язання, що не відпо відає вимогам закону, або вчи нено з метою, яка завідомо суп еречить інтересам держави і суспільства, або укладено уч асниками господарських відн осин з порушенням хоча б одни м з них господарської компет енції (спеціальної правосуб' єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відпові дного органу державної влади визнано судом недійсним пов ністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми суд приходить до висновку, що відповідно до презумпції пр авомірності правочину всі ук ладені між сторонами правочи ни є чинними, якщо їх недійсні сть прямо не встановлена зак оном (нікчемні правочини). У вс іх інших випадках питання пр о недійсність правочину має бути встановлено судом на пі дставі заяви зацікавленої ос оби після повного та всебічн ого розгляду питання про нед ійсність такого правочину. П ро недійсність правочину ухв алюється судове рішення.

В ході розгляду даної справ и судом встановлено, що уклад ені між позивачем та його кон трагентом договори не віднес ено законом до нікчемних, так ож відсутні судові рішення п ро визнання їх недійсними. Ін шого відповідачем не доведен о, хоча, відповідно до ст. 71КАС У країни він, як суб' єкт владн их повноважень, має довести с уду правомірність свого ріше ння.

Згідно приписів ст.67 Консти туції України - кожен зобов' язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, вс тановлених законом.

З наданих до суду документі в встановлено, що за період жо втень 2007 року, грудень 2007 року, г рудень 2008р. ФОП ОСОБА_1 у ФОП ОСОБА_2 було придбано та п оставлено товар, а саме : 02.11.2007 ро ку ВОП ОСОБА_1 придбав у ФО П ОСОБА_2 брезент, що підтв ерджується наступними подат ковими накладними: №489 від 02.11.2007р . на суму ПДВ 1166,67 грн.; №616 від 20.12.2007р. на суму ПДВ 7000,04 грн.; №928 від 03.12.2008р. на суму ПДВ 2333,33 грн.

Крім того, ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 належним чином оформили договірні правовід носини, на виконання вимог по даткового законодавства офо рмили первинні документи бух галтерської та податкової зв ітності.

ФОП ОСОБА_1 в повному обс язі перераховано податкові з обов' язання зі сплати подат ку на додану вартість.

Отже, будь- які умисні дії т овариства, а також посадових осіб юридичної особи, стосов но ухилення від сплати подат ків шляхом укладення нікчемн ого правочину - відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 Цивіль ного кодексу України, правоч ин є правомірним, якщо його не дійсність прямо не встановле на законом або якщо він не виз наний судом недійсним.

Також суд відмічає, що відпо відачем ні в акті перевірки, н і в судовому засіданні не над ано будь-яких доказів, які б вк азували на невідповідність д оговору позивача актам цивіл ьного законодавства, а також моральним засадам суспільст ва.

Норми чинного законодавст ва України не містять припис ів про те, що у випадку порушен ня вимог стосовно заповнення податкових накладних, право чини, які виникли між третіми особами визнаються недійсни ми.

Тому, висновки, викладені в акті перевірки стосовно нікч емності укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 пра вочину не відповідають вимог ам закону.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Зако ну України „Про податок на до дану вартість”, суд вважає, що за результатами поставки то варів від ФОП ОСОБА_1 та ФО П ОСОБА_2 правомірно вклю чило до складу податкового к редиту суму у розмірі 10769,00 грн.

Суд також вважає правомірн ими та обґрунтованими доводи позивача про те, не виконання контрагентами позивача - ФОП ОСОБА_2, ПП «Промбудтехні ка-2», ТОВ ТПК «КІР» свого зобо в' язання по сплаті податку до бюджету не тягне для ФОП ОСОБА_1 відповідальності т а негативних наслідків. Зазн ачена обставина не є підстав ою для позбавлення платника податку права на відшкодуван ня податку на додану вартіст ь у разі, якщо останній викона в усі передбачені законом ум ови щодо отримання такого ві дшкодування і має всі докуме нтальні підтвердження розмі ру свого податкового кредиту .

За таких обставин, суд вважа є помилковим та безпідставни м висновок відповідача про п орушення ФОП ОСОБА_1 пп.7.2.3, п .7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану варті сть”.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС Укр аїни в адміністративних спра вах про протиправність рішен ь, дій чи бездіяльності суб' єкта владних повноважень обо в' язок щодо доказування пра вомірності свого рішення, ді ї чи бездіяльності покладаєт ься на відповідача, якщо він з аперечує проти адміністрати вного позову.

Відповідач правомірність винесеного податкового пові домлення - рішення належним чином не довів.

Висновки перевіряючої осо би, що викладені у акті переві рки, не підкріплені жодними д оказами і носять характер су б' єктивних припущень.

З огляду на це, суд дійшов ви сновку про відсутність у від повідача підстав для визначе ння суми податкового зобов' язання по ПДВ ФОП ОСОБА_1 у розмірі 10769,00 грн., внаслідок чог о податкове повідомлення-ріш ення Державної податкової ін спекції у Жовтневому районі м. Харкова від 16.03.2009 року № 0000351720/0 пр о визначення суми податковог о зобов' язання по податку н а додану вартість на загальн у суму 16153,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 10769,00 грн., за штрафн ими (фінансовими) санкціями - 5384,50 грн. є протиправним і підля гає скасуванню, як таке, що при йнято з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України.

З урахуванням вищевикладе них обставин, суд вважає, що ви моги позивача правомірні, об ґрунтовані і підлягають задо воленню в повному обсязі, а за перечення відповідача суд ві дхиляє як безпідставні і так і, що суперечать діючому зако нодавству та фактичним обста винам справи.

Відповідно до ст. 94 КАС Украї ни, враховуючи, що рішення при ймається на користь сторони, яка не є суб' єктом владних п овноважень, суд дійшов висно вку про необхідність стягнен ня сплаченого державного мит а з держбюджету на користь по зивача.

Керуючись ст. 8 Конституції України, ст.ст.4, 8, 17, 50, 94, 161-163, 167, 186 Коде ксу адміністративного судоч инства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до Державна п одаткова інспекція у Жовтнев ому районі м Харкова про про визнання податкового повідо млення-рішення недійсним - задовольнити в повному обсяз і.

Скасувати податкове пові домлення-рішення Державної п одаткової інспекції у Жовтне вому районі м.Харкова від 06.03.2009 року № 0000351720/0.

Стягнути з Державного бюдж ету України на користь ФОП ОСОБА_1, ІН НОМЕР_1 держав не мито у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскарж ена в Харківський апеляційни й адміністративний суд через Харківський окружний адміні стративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарж ення постанови суду в десяти денний строк з дня її проголо шення та поданням після цьог о протягом двадцяти днів апе ляційної скарги, або без попе реднього подання заяви про а пеляційне оскарження, якщо а пеляційна скарга подається у строк, встановлений для пода ння заяви про апеляційне оск арження.

Постанова набирає законно ї сили після закінчення стро ку подання заяви про апеляці йне оскарження, якщо таку зая ву не було подано. Якщо було по дано заяву про апеляційне ос карження, але апеляційна ска рга не була подана у встановл ений строк, постанова набира є законної сили після закінч ення цього строку. У разі пода ння апеляційної скарги поста нова, якщо її не скасовано, наб ирає законної сили після зак інчення апеляційного розгля ду справи.

У повному обсязі пос танова виготовлена 09.07.09 року

Суддя Перцова Т.С.