Рішення

від 29.10.2015 по справі 913/794/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

29 жовтня 2015 року Справа № 913/794/15

Провадження №17/913/794/15

За позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» , м. Дніпропетровськ

до Фермерського господарства В«АлісочкаВ» , смт. Іванівка Антрацитівського району Луганської області

про стягнення 25724,45 грн.

Суддя Фонова О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю 8416-К-О від 04.09.2014;

від відповідача: не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом у сумі 12000,00 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 6538,67 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань у сумі 5547,81 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у сумі 1637,97 грн., за договором № б/н від 27.02.2014.

Представником позивача у судовому засіданні 29.10.2015 було надано пояснення щодо періодів нарахування заявлених до стягнення вимог.

Зокрема, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором №б/н від 27.02.2014 у сумі 25724,45 грн., яка складається з наступного:

- 12000,00 грн. - заборгованість за кредитом за період з 02.03.2015 по 27.08.2015;

- 6538,67 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 26.05.2014 по 27.08.2015;

- 5547,81 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за період з 07.05.2014 по 27.08.2015;

- 1637,97 грн. - заборгованість з комісії за користування кредитом за період з 05.05.2014 по 27.08.2015.

Згідно з п. 3.2.2.4.1.2 Умов та правил надання банківських послуг, в редакції, що діяла на момент підписання договору № б/н від 27.02.2014, поточна відсоткова ставка за кредитом за період з 27.02.2014 по 01.07.2014 складала 24% річних, а прострочена - 48%. Починаючи з 01.07.2014 поточна відсоткова ставка за кредитом - 36% річних, а прострочена - 56% вже згідно з п. 3.2.1.4.1.2 та п. 3.2.1.4.1.3 Умов та правил надання банківських послуг.

Також, позивач надав пояснення щодо зміни процентної ставки за користування кредитом в сторону підвищення. Так, на підставі протоколу кредитного комітету від 27.05.2014 позивачем було прийнято рішення щодо підвищення процентної ставки по кредитним лімітам на рахунках після пільгового періоду з 24% до 36% річних, та простроченої ставки з 48% до 56%. Як зазначає позивач, підвищення процентної ставки відбулося у зв'язку із значним підвищенням курсу гривні до іноземної валюти, зокрема долару США.

Станом на 01.01.2014 вартість 1 долару США згідно офіційного курсу НБУ складала 7,99 грн, а станом на 27.05.2014 - 11,75 грн. У зв'язку з цим курс гривні по відношенню к долару США у період з 01.01.2014 по 27.05.2014 підвищився на 32%, отже підвищення процентної ставки за кредитним договором відбулося у відповідності з п. 3.2.1.2.3.1. Умов та правил надання банківських послуг.

Таким чином з 01.07.2014 було внесено зміни до Умов та правил надання банківських послуг в частині збільшення процентної ставки за користування кредитом.

Відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.10.2015 місцезнаходженням відповідача є: 94643, Луганська обл., Антрацитівський район, смт. Іванівка, вул. Фурманова, буд. 70.

Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцівВ» ).

Згідно з ст.18 Закону України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцівВ» від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно інформації, розміщеній на сайті даного підприємства, Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта», повідомляє, що відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 «Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 В«Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (зі змінами), органи поштового зв'язку тимчасово не здійснюють пересилання поштових відправлень, зокрема смт. Іванівка Антрацитівського району Луганської області.

За таких обставин, у відповідності до роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України в інформаційних листах від 05.06.2014 № 01-06/745/2014 «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», від 12.09.2014 №01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» (із відповідними змінами), з метою належного інформування відповідача як учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, судом розміщувались оголошення про час і місце судових засідань на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет, про що свідчать роздруковані сторінки із сайту.

Водночас, відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 28.10.2015, 15.10.2015 та 29.10.2015 не забезпечив. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд

встановив:

Керівником Фермерського господарства В«АлісочкаВ» (далі - відповідач) 27.02.2014 було підписано заяву про відкриття поточного рахунку.

В заяві зазначено, що підписавши її, відповідач згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по Розрахунковим карткам, розташованим на сайті банку, тарифами банку, які разом з цією заявою та картками зі зразками підписів і відбитком печатки складають Договір банківського обслуговування.

Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача, що діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011, керуючись законодавством України, він публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила).

Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.

Підписавши заяву, Банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку.

Відповідно до Договору банківського обслуговування б/н від 27.02.2014 відповідачу було відкрито поточний рахунок № 26003053710354.

У заяві відповідача про відкриття поточного рахунку від 27.02.2014 є застереження, в якому зазначено, що в разі відсутності або недостачі коштів на рахунку клієнта (в разі перевищення суми платежу над залишком власних коштів) банк може встановити клієнту на рахунок кредитний ліміт.

Банк при наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій розсуд або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за використання кредитного ліміту регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які розміщені на сайті www.privatbank.ua.

Як зазначено у п. 1.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України №492 від 12.11.2003, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за №1172/8493, (далі - Інструкція) умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.

Відповідно до пункту 1.6 Інструкції, порядок проведення операцій за рахунками клієнтів, відкритих у національній та іноземних валютах, регулюється законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України. Операції за рахунками здійснюються за допомогою платіжних інструментів за формами, установленими банківськими правилами (нормативно-правовими актами Національного банку, внутрішніми положеннями банку тощо).

Так, умови надання, використання та обслуговування кредитного ліміту, а також будь-які операції з ним, визначені в розділі 3.2.1 Умов та Правил.

Пункт 3.2.1.1.1 Умов та Правил визначає, що кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнту, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнту, що здійснюється шляхом проведення його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебатування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п. 3.2.1.1.5 Умов та Правил, кредитним лімітом є сума грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методикою на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та нормативів Національного банку України.

Згідно п. 3.2.1.1.6 Умов та Правил, ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, визначених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює своє згоду на те, що зміна ліміту здійснюється банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Як зазначено у п. 3.2.1.6.1 Умов та Правил, обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта, набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Так, відповідачу на поточний рахунок 26003053710354 відповідно до договору про банківське обслуговування від 27.02.2014 позивачем було надано кредитний ліміт у розмірі 12000,00 грн.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1 Умов та Правил, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційна відсоткова ставка).

Пунктом 3.2.1.4.1.1 Умов та Правил встановлено порядок розрахунку відсотків, а саме: за період використання кредиту з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25 числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно п. 3.2.1.4.1.2 Умов та Правил, у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1.3 Умов та Правил, у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Згідно з п. 3.2.1.4.1.4 Умов та Правил, під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Пунктом 3.2.1.4.9 Умов та Правил встановлено, що розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню кредитове сальдо на поточному рахунку відповідача не було зафіксовано, а тому відповідно з п.3.2.1.4.1.3 Умов та Правил з 03.03.2014 кредит вважається простроченим.

В порушення умов договору відповідачем не виконувалися взяті на себе зобов'язання щодо погашення кредиту та сплати відсотків.

Отже, у зв'язку з несвоєчасним виконанням договору банківського обслуговування б/н від 27.02.2014 станом на 27.08.2015 відповідач має заборгованість у розмірі 25724,45 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 12000,00 грн., заборгованості за відсотками у сумі 6538,67 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань у сумі 5547,81 грн., заборгованості по комісії за користуванням кредитом у сумі 1637,97 грн., за стягненням яких позивач звернувся до суду.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, оплат під час розгляду справи не здійснив.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Частиною 1 ст.207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ч.2 вказаної статті, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 ст.1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 2 ст.1056 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору банківського обслуговування, позивачем зобов'язання за Договором були виконані шляхом надання кредитних коштів, що підтверджується наданим суду випискою по рахунку та меморіальним ордером № QWQ3 від 28.02.2014.

Зважаючи на викладені приписи чинного законодавства, умови Договору та обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 12000,00 грн., процентів за користування кредитом у сумі 6538,67 грн., та задоволення вказаних вимог повністю у заявлених до стягнення сумах.

Позивачем також заявлено до стягнення заборгованість з комісії за користування кредитом в сумі 1637,97 грн. за період з 05.05.2014 по 27.08.2015, згідно наданого до матеріалів справи розрахунку.

Згідно з п. 3.2.1.4.4 Умов та Правил, клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2 першого числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, який існував на кінець банківського дня за попередній місяць.

Таким чином, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення з відповідача заборгованість з комісії за користування кредитом в сумі 1637,97 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 5547,81 грн. за загальний період з 07.05.2013 по 27.08.2015, згідно наданого до матеріалів справи розрахунку.

Відповідно до п.3.2.1.5.1 Умов та Правил, при порушені клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п.3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Сторони погодили, що розмір пені, зазначений у цьому пункті, може бути на розсуд банку зменшений. У разі зменшення банком розміру пені, зазначеної в цьому пункті договору, банк за своїм вибором телекомунікаційного способу доставки інформації, повідомляє позичальника узгодженими сторонами способами телекомунікацій протягом 5 днів з дати прийняття рішення про зменшення розміру пені. Узгодженими сторонами способами телекомунікацій є: система дистанційного обслуговування "Приват24", SMS - повідомлення, термінали самообслуговування та ін. При цьому, додаткові узгодження сторін не потрібні.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до 3.2.1.5.4 Умов та Правил нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п.3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3 здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Згідно до п.3.2.1.5.7 Умов та Правил строк позовної давності по вимозі щодо стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, сплати винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Водночас, відповідно до ст. 2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» , на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014 громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014 з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Таким чином, виходячи з комплексного аналізу діючого законодавства, суд дійшов висновку, що основною сумою заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами є заборгованість по тілу кредиту та відсоткам за користування ним.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Факт проведення антитерористичної операції на території смт. Іванівки Антрацитівського району Луганської області будь-яких сумнівів не викликає, оскільки це неодноразово висвітлювалось в засобах масової інформації, у повідомленнях Ради національної безпеки та оборони України.

Так, зокрема, проведення антитерористичної операції на території смт. Іванівки Антрацитівського району Луганської області вбачається з Указів Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 та від 14.11.2014 № 875/2014 В«Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 В«Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях В» .

Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р В«Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткненняВ» (зі змінами) встановлено, що у м. Луганськ органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Враховуючи фактичні обставини справи, норми вищенаведеного законодавства, суд дійшов висновку, що пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором з 07.05.2014 по 27.08.2015 в сумі 5547,81 грн. підпадає під дію мораторію щодо нарахування пені на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями, встановленого Законом України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» , у зв'язку з чим, у задоволенні вимоги про стягнення пені в сумі 5547,81 грн. слід відмовити.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 12000,00 грн., заборгованості з процентів за користування кредитом у сумі 6538,67 грн., заборгованості з комісії за користуванням кредитом у сумі 1637,97 грн., є такими, що підтверджуються належними доказами, є вірно обрахованими та підлягають задоволенню. У стягненні пені в сумі 5547,81 грн. слід відмовити.

Згідно частини 7 Закону України «Про судовий збір», розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно абзацу 4 пункту 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7, правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Отже, судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з до Фермерського господарства В«АлісочкаВ» , 94643, Луганська обл., Антрацитівський район, смт. Іванівка, вул. Фурманова, буд. 70, ідентифікаційний код 38411587, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570, заборгованості за кредитом у сумі 12000,00 грн., заборгованості з процентів за користування кредитом у сумі 6538,67 грн., заборгованості з комісії за користуванням кредитом у сумі 1637,97 грн., судовий збір у сумі 955,32 грн., видати наказ.

3. В решті позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 03.11.2015.

Суддя О.С. Фонова