Ухвала

від 01.10.2015 по справі 804/8499/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2015 рокусправа № 804/8499/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року у справі № 804/8499/13-а за позовом: до відповідача: про Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична Агенція «Актіо» Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична Агенція «Актіо» (далі - позивач) звернулось до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000161504 від 06.02.2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2012 року на 561 250,00 грн.;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000171504 від 06.02.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 66 542,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року у справі № 804/8499/13-а адміністративний позов задоволено повністю.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що висновки податкового органу стосовно невірного визначення позивачем податкових зобов'язань та розміру від'ємного значення з податку на додану вартість базуються на матеріалах перевірок та податкових повідомленнях-рішеннях, складених та винесених у попередніх періодах. В той же час, названі податкові повідомлення-рішення на момент розгляду справи скасовано у судовому порядку. При цьому, висновки податкового органу стосовно порушення позивачем порядку формування показників податкової звітності з податку на додану вартість визнано неправомірними.

Посилаючись на норми п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що до узгодження сум, визначених у податковому повідомленні-рішенні, у судовому порядку, платник податків правомірно не вносить суму, зменшену податковим повідомленням-рішенням, в рядок 21.3 податкової декларації з ПДВ.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а саме п.п. 200.2, 200.4, 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року у справі № 804/8499/12 та відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Так, відповідач зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що в довідці щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток 2 до податкової декларації за квітень 2012 року), зазначено, що залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 податкової декларації звітного (податкового) періоду) складається з урахуванням сум ПДВ, які виникли, зокрема, в звітних періодах: червень-грудень 2007 року, січні, серпні, вересні, жовтні 2008 року, коли позивач мав право на бюджетне відшкодування. Включення зазначених сум до складу від'ємного значення в наступних податкових періодах відповідач вважає порушенням норм п. 102.5 ст. 102, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та вказує, що враховуючи результати попередньої перевірки, залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядки 21, 21.2 декларації) за листопад 2012 року становить 0 грн.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, вказує що залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду до декларації за листопад 2012 року в сумі 605 611,00 грн. вже був двічі охоплений перевірками відповідача (акт камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за квітень 2012 року № 770/152/30832345 від 29.05.2012 року, акт № 1462/152/30832345 від 31.07.2012 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності формування залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації за квітень 2012 року»). На даний час податкові повідомлення-рішення: № 0000141504 від 08.06.2012 року про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за квітень 2012 року на 854 382,00 грн.; № 0000501504 від 31.08.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ всього на суму 32 810,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 26 248,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6 562,00 грн.); № 0000471504 від 31.08.2012 року про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за квітень 2012 року на 15 073 грн., прийняті за матеріалами цих перевірок, скасовані у судовому порядку.

Позивач зазначає, що згідно судових рішень, що набрали законної сили, висновки податкового органу стосовно порушення позивачем норм п. 102.5 ст. 102, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України визнано неправомірними.

Представником відповідача заявлено клопотання про здійснення процесуальної заміни Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

За таких обставин, з огляду на положення ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила здійснити процесуальне правонаступництво у даній адміністративній справі, а саме: замінити відповідача по справі - Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Відповідач, належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду, представника у судове засідання не направив.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності формування позивачем залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації за листопад 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення:

- п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за листопад 2012 року на суму 561250,00 грн.;

- п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України занижено суму ПДВ за листопад 2012 року, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значенні попереднього звітного періоду складає (рядок 25 декларації) 44361,00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 155/152/30832345 від 24.01.2013 року, на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення № 0000161504 від 06.02.2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2012 року на 561250,00 грн. та № 0000171504 від 06.02.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 66542,00 грн.

З акту перевірки позивача № 155/152/30832345 від 24.01.2013 року вбачається, що при проведенні цієї перевірки податковою інспекцією використані дані іншої перевірки відносно позивача, які стали підставою для встановлених контролюючим органом порушень:

- акт № 1462/152/30832345 від 31.07.2012р. "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності формування залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації за квітень 2012 року", на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення № 0000501504 від 31.08.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ всього на суму 32 810,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 26 248,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6 562,00 грн.) та № 0000471504 від 31.08.2012 року про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за квітень 2012 року на 15 073,00 грн. Даним актом визначено, що в порушення п. 102.5 ст. 102, абз. "б" п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, загалом позивачем завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядки 21, 21.2 декларації) за квітень 2012 року на суму 854 382,00 грн.

Враховуючи результати попередньої перевірки, на думку відповідача, залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядки 21, 21.2 декларації) за листопад 2012 року становить 0 грн.

Суд зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення станом на час проведення перевірки були оскаржені до суду, Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2012 року по справі № 2а/0470/11835/12 визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення № 0000141504 від 08.06.2012 року, № 0000501504 від 31.08.2012 року, № 0000471504 від 31.08.2012 року.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату проведення перевірки та станом на дату прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суми податкових зобов'язань, раніше визначені позивачу податковим органом, були неузгодженими.

У зв'язку із цим, слід дійти висновку, що у позивача був відсутній обов'язок сплачувати визначені у податкових повідомленнях-рішеннях № 0000141504 від 08.06.2012 року, № 0000501504 від 31.08.2012 року, № 0000471504 від 31.08.2012 року суми грошових зобов'язань та відображати такі суми у податковій звітності до дня набрання судовими рішеннями законної сили за результатами їх оскарження.

Отже, висновки податкового органу, на підставі яких сформовано податкові повідомлення-рішення, що є предметом оскарження у даній справі, не відповідають нормам п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, що є підставою для визнання їх протиправними.

Крім того, слід зазначити наступне.

За позицією фахівців контролюючого органу, позивач мав право отримати бюджетне відшкодування саме в періоді, наступному за тим, в якому відбулася фактична сплата постачальникам. Окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах відображається виключно залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками.

Проте, такі висновки не ґрунтуються а ні на приписах Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, а ні Податкового кодексу України.

З огляду на правила пп. 7.7.3, 7.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, одержання бюджетного відшкодування (в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини) є правом платника податку, та на основі його волевиявлення шляхом подання декларації та відповідної заяви.

При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів. За відсутності (такого рішення) залишок від'ємного значення включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Слід вказати, що аналогічні приписи містить ст. 200 Податкового кодексу України, згідно якої платник податку може самостійно прийняти рішення про нарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів.

При цьому п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України визначає напрямки декларування від'ємного значення ПДВ звітного періоду (бюджетне відшкодування та/або податковий кредит наступного періоду) та не містить положень, які б обмежували право платника на врахування залишку від'ємного значення ПДВ у податковій звітності до повного його погашення.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, що згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення постанови суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській обалсті - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року у справі № 804/8499/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

(Ухвала в повному обсязі виготовлена 27.10.2015 року)

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко