Постанова

від 29.10.2015 по справі 804/5719/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"29" жовтня 2015 р. справа 804/5719/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. (доповідач)

судді Головко О.В. Ясенова Т.І.

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_1 та Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2014 у справі за адміністративним позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 22.04.2014 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просить визнати протиправними і скасувати (т1ас3) :

- податкове повідомлення-рішення №0004611701 від 08.04.2014 про податкове зобов'язання з податку на доходи в сумі 1503332гр09коп;

- податкове повідомлення-рішення №0004621701 від 08.04.2014 про податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1020058гр50коп;

- податкове повідомлення-рішення №0004631701 від 08.04.2014 про податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних, що сплачуються податковими агентами, в сумі 5385гр;

- податкове повідомлення-рішення №0004641701 від 08.04.2014 про застосування штрафної санкції за незберігання первинних документів в сумі 510гр;

- вимогу Ф-1 від 08.04.2014 про сплату боргу з єдиного внеску в сумі 193528гр81коп;

- рішення №0004651701 від 08.04.2014 про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 19002гр08коп.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2014 позов задоволений частково. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення №0004631701 від 08.04.2014 про податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних, що сплачуються податковими агентами, в сумі 5385гр. В решті позовних вимог відмовлено (т10ас244) .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та повністю задовольнити позов. Посилається на помилковість висновку суду про нереальність господарських операцій з контрагентами оскільки надані всі необхідні бухгалтерські документи на підтвердження руху товарно-матеріальних цінностей. Висновки про несплату єдиного внеску зроблені на підставі іншого акту перевірки, податкове-повідомлення рішення по якому оскаржено в іншому судовому провадженні (т11ас10) .

В апеляційній скарзі податкова інспекція просить постанову суду скасувати та повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказують, що позивач не виконував обов'язки податкового агента та не перераховував податок з доходів фізичних осіб від сум, сплачених орендодавцям орендованих приміщень (т11ас29) .

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

Згідно акту №1068/78/04-03-17-01-25/НОМЕР_1 від 18.03.2014 документальної планової перевірки ОСОБА_1 за 2011-2013 роки, проведеної Дніпродзержинською ОДПІ, встановлена нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Мебельна компанія України», ТОВ «Техноторг», ТОВ СП «Вектор-М» (колишнє ПП «Аплікат»), ТОВ «Іріда фінанс» (колишнє ТОВ «Компанія Бравел»), ТОВ «Юмас», ТОВ «Кардамон», ТОВ «Раквере» (колишнє ПП «Валга»), ПП ВКФ «Екопостач», ТОВ «Сатурн інвест», ТОВ «Нові рішення 2013». Як наслідок, ОСОБА_2 завищені валові витрати та безпідставно сформований податковий кредит. Позивачем не нараховано і не утримано податок з доходів фізичних осіб з оплати за оренду нежитлового приміщення громадянці ОСОБА_3 в сумі 15000гр та громадянину ОСОБА_4 в сумі 4000гр. Актом перевірки №610/37/04-03-17-03-27/НОМЕР_1 від 17.02.2014 встановлено заниження оподатковуваного доходу у взаємовідносинах з ПП «Фірма «Магелан», внаслідок чого занижений єдиний внесок на 193528гр81коп (т1ас16) .

Дніпродзержинською ОДПІ 08.04.2014 прийняті (т1ас80-85) :

- податкове повідомлення-рішення №0004611701, яким визначено податкове зобов'язання з податку на доходи основний платіж 1002221гр39коп, штрафні санкції 501110гр70коп, а всього 1503332гр09коп;

- податкове повідомлення-рішення №0004621701, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість основний платіж 680039гр, штрафні санкції 340019гр50коп, а всього 1020058гр50коп;

- податкове повідомлення-рішення №0004631701, яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, основний платіж 2850гр, штрафні санкції 2536гр, а всього 5385гр;

- податкове повідомлення-рішення №0004641701, яким застосована штрафна санкція за незберігання первинних документів в сумі 510гр;

- вимога Ф-1 від 08.04.2014 про сплату боргу з єдиного внеску в сумі 193528гр81коп;

- рішення №0004651701 від 08.04.2014 про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 19002гр08коп.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового Кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно пункту 14.1.181 статті 14 Податкового Кодексу України, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно реєстраційних документів, основним видом діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1 є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та сантехнічним обладнанням (т1ас12-15) .

Між підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ СП «Вектор-М» укладений договір №0108/А12 про надання транспортних послуг. Згідно актів здачі-прийняття робіт, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, - позивачу надавались послуги з перевезення будівельних матеріалів (т3ас27,188,т4ас1-20,т6ас209-т7ас126,т8ас81) .

Між підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ «Ірида фінанс» укладений договір №0103/П12 від 01.12.2012 на поставку каменю вапнякового технологічного. Між підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ «Ірида фінанс» укладений договір №0108/А12 від 01.12.2012 про надання транспортних послуг. Поставка каменю вапнякового на загальну суму 1053489гр54коп підтверджена видатковими і податковими накладними; надання транспортних послуг з перевезення будівельних матеріалів на загальну суму 461898гр33коп підтверджена актами здачі-прийняття робіт та податковими накладними (т1ас34,т4ас71-186,т8ас85,89,т11ас103-115) .

Між підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ «Юмас» укладений договір №93 від 01.03.2013 на поставку каменю вапнякового технологічного. Між підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ «Юмас» укладений договір №93 від 30.04.2013 з надання послуг. Поставка каменю вапнякового та надання транспортних послуг з перевезення будівельних матеріалів на загальну суму 1588632гр підтверджена видатковими і податковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами здачі-прийняття робіт (т1ас39,98-128,т5ас11,т8ас46,167,т11ас116-122,140-173) .

Між ОСОБА_1 та ТОВ «Кардамон» укладений договір №104 від 01.06.2013 з надання транспортних послуг. Згідно товарно-транспортних накладних, податкових накладних, актів прийому-передачі, - надані послуги зберігання, транспортні послуги, вантажні кооперації, майданчики для розвантажувальних робіт на загальну суму 400000гр02коп (т1ас41,т3ас140-187,т7ас241-т8ас4,т11ас123-137,174) .

Між підприємцем ОСОБА_1 та ПП «Валга» укладений договір №0103/П12 від 01.03.2012 на поставку вапняку флюсового. Між підприємцем ОСОБА_1 та ПП «Валга» укладений договір з надання транспортних послуг. Поставка вапняку та надання транспортних послуг з перевезення будівельних матеріалів підтверджена видатковими і податковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами здачі-прийняття робіт (т1ас50,60,222-т3ас139,т4ас233,т5ас250-т6ас208,т8ас54) .

Між підприємцем ОСОБА_1 та ПП ВКФ «Експостач» укладений договір на поставку каміння вапнякового. Між підприємцем ОСОБА_1 та ПП ВКФ «Експостач» укладений договір №01/07/11А від 01.07.2011 з надання транспортних послуг. Поставка каміння вапнякового на суму 783000гр та надання транспортних послуг з перевезення будівельних матеріалів на суму 632700гр підтверджена видатковими і податковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами здачі-прийняття робіт (т1ас44,186-221,т5ас33-249,т8ас37) .

Між ОСОБА_1 та ТОВ «Сатурн інвест» укладений договір №0103/П13-8 від 01.03.2013 на поставку каменю вапнякового технологічного. Поставка підтверджена видатковими і податковими накладними (т1ас47,129-185,т8ас50) .

Між ОСОБА_1 та ТОВ «Нові рішення 2013» укладений договір №0404/П13-9 від 04.03.2013 про надання послуг. Згідно податкових накладних та актів здачі-прийняття робіт, на замовлення позивача виконані вантажні кооперації, зберігання, надання майданчика для вантажно-розвантажувальних робіт (т1ас48,т4ас21-70) .

Надходження на адресу ОСОБА_1 від ТОВ «Меблева компанія України» столу і сидіння на суму 1599гр та від ТОВ «Техноторг» ноутбуку вартістю 13001гр64коп підтверджені видатковими і податковими накладними (т4ас191-194) .

За отримані продукцію та послуги позивач розрахувався, в тому числі сплатив податок на додану вартість.

Відповідно до пункту 139.1.9 статті 139 Податкового Кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні по всім операціям, на які посилається податкова інспекція, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України. За придбану продукцію та виконані роботи позивач повністю розрахувався, в тому числі сплатив податок на додану вартість в ціні продукції, виконаних робіт. Матеріальні цінності, які надійшли до ОСОБА_1, належним чином оприбутковані та використані у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 201.4 Податкового Кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до пункту 201.10 Податкового Кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів, послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, відповідальність за не внесення до бюджету податку на додану вартість повинні нести постачальники продукції, виконавці робіт, а не позивач, який сплатив податок на додану вартість в ціні придбаної продукції, виконаних робіт. В судовому засіданні представники податкової інспекції не заперечували що податок на додану вартість перерахований контрагентами до бюджету.

Окружний суд не дав належної оцінки, що реальність поставок позивачу продукції, виконання робіт підтверджена платіжними документами про перерахунок коштів, податковими і видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, обліковими документами на придбання товарно-матеріальних цінностей, актами прийняття виконаних робіт, які містяться в матеріалах справи та на які є посилання в акті перевірки. На переконання колегії суддів, окремі дефекти первинних бухгалтерських документів, на які звертає увагу суд першої інстанції, в сукупності з іншими документами, не спростовують дійсність проведених господарських операцій та зміну у майнових активах їх учасників. Відповідно до положень статті 200 Податкового Кодексу України, ОСОБА_1 отримав право на одержання бюджетного відшкодування та правомірно зазначив про це в деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового Кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 183 Податкового Кодексу України, реєстрація осіб як платників податку здійснюється податковими органами та діє до дати її анулювання.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесенні до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Перелічені в акті перевірки юридичні особи перебувають в Єдиному державному реєстрі, мають свідоцтва платників податків.

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Також Європейський Суд з прав людини в пунктах 70, 71 рішення від 22.01.2009 у справі «Булвес проти Болгарії» зазначив: якщо національні власті у відсутність яких-небудь вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаному із сплатою податку на додану вартість, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карають одержувача, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і відносно якого у нього не було засобів відстежування і забезпечення його старанності, то власті виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільних інтересів і вимогами захисту прав власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків з подання звітності по податку на додану вартість, неможливість для неї забезпечити дотримання постачальником обов'язків подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що ніякого шахрайства відносно системи податку на додану вартість, про який компанія-заявник знала або могла знати, здійснено не було, компанія-заявник не повинна нести наслідки невиконання постачальником обов'язків своєчасного подання звітності по податку на додану вартість і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пені.

Суб'єктом владних повноважень не доказано наявність порушень, безпосередньо допущених ОСОБА_1 при придбанні продукції, виконанні робіт. Позивач не має відношення до діяльності інших суб'єктів, ніяк не може впливати на оформлення ними документів, не наділений повноваженнями перевіряти посадових осіб контрагентів та не може нести відповідальність за їх дії.

Крім того, висновки податкової інспекції про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ СП «Вектор-М», ПП «Валга», ПП ВКФ «Експостач», ТОВ «Сатурн інвест», ТОВ «Нові рішення 2013» зроблені на підставі інших актів перевірок. Однак складені на підставі цих актів перевірок податкові повідомлення-рішення визнані протиправними та скасовані судовими рішеннями в інших справах. Тобто підтверджено дійсність господарських операцій (т11ас45-58,66-78) .

Таким чином, є помилковими висновки окружного суду стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення №0004611701 від 08.04.2014 про податкове зобов'язання з податку на доходи в сумі 1' 503'332гр09коп та податкового повідомлення-рішення №0004621701 від 08.04.2014 про податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1' 020' 058гр50коп.

В свою чергу, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необгрунтованість доводів податкової інспекції що ОСОБА_1 не нараховано і не утримано податок з доходів фізичних осіб з оплати за оренду приміщення ОСОБА_3 в сумі 15000гр та ОСОБА_4 в сумі 4000гр.

Між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладений договір А/2012 від 01.10.2012 оренди нежитлового приміщення в АДРЕСА_1 Між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладений договір №15-2013 від 01.10.2013 оренди нежитлового приміщення в м.Дніпропетровську АДРЕСА_2 (т4ас187,т5ас7) .

Виходячи з положень статті 170 Податкового Кодексу України, орендар виступає податковим агентом зі сплати податку з доходів фізичних осіб.

Як правильно встановив окружний суд, ОСОБА_3 є належним чином зареєстрованою фізичною особою підприємцем.

Відповідно до пункту 177.8 статті 177 Податкового Кодексу України, під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Стосовно ОСОБА_4, позивачем надані платіжні доручення про перерахунок до бюджету податку з доходів фізичних осіб в порядку і розмірах, передбачених пунктом 167.1 статті 167, пунктом 176.2 статті 176 Податкового Кодексу України (т8ас6-10,т9ас199,201,203,205) .

Відмовляючи в задоволенні позову щодо вимоги Ф-1 від 08.04.2014 про сплату боргу з єдиного внеску в сумі 193' 528гр81коп та рішення №0004651701 від 08.04.2014 про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 19002гр08коп, суд першої інстанції не звернув увагу що підставою для нарахування цих сум став інший акт перевірки, а саме №610/37/04-03-17-03-27/НОМЕР_1 від 17.02.2014, яким встановлено заниження оподатковуваного доходу у взаємовідносинах з ПП «Фірма «Магелан».

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового Кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків

Відтак посилання у вимозі Ф-1 від 08.04.2014 та рішенні №0004651701 від 08.04.2014 на акт перевірки №1068/78/04-03-17-01-25/НОМЕР_1 від 18.03.2014 є протиправним адже цією перевіркою питання сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не досліджувалось; а за актом перевірки №610/37/04-03-17-03-27/НОМЕР_1 від 17.02.2014 рішення стосовно єдиного внеску у визначений строк суб'єктом владних повноважень не приймались.

Реальність взаємовідносин ОСОБА_1 з ПП «Фірма «Магелан» щодо поставки біг-бегів на суму 970214гр68коп за договором купівлі-продажу від 15.01.2011 підтверджена видатковими накладними, податковими накладними (т9ас219-230) .

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015, скасовані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту №610/37/04-03-17-03-27/НОМЕР_1 від 17.02.2014 документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 з питань взаємовідносин з ПП «Фірма «Магелан» (т11ас79-92) .

На думку колегії суддів, також протиправним є податкове повідомлення-рішення №0004641701 від 08.04.2014 про застосування штрафної санкції за незберігання первинних документів в сумі 510гр.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 44.3 статті 44 Податкового Кодексу України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених в пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до пункту 121.1 статті 121 Податкового Кодексу України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом встановлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510гр.

Як встановлено вище, позивач надав первинні документи на підтвердження взаємовідносин з контрагентами.

Керуючись статтями 198, 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні апеляційної скарги Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2014 в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Визнати протиправними і скасувати прийняті Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією відносно ОСОБА_1:

- податкове повідомлення-рішення №0004611701 від 08.04.2014 про податкове зобов'язання з податку на доходи в сумі 1503332гр09коп;

- податкове повідомлення-рішення №0004621701 від 08.04.2014 про податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1020058гр50коп;

- податкове повідомлення-рішення №0004641701 від 08.04.2014 про застосування штрафної санкції за незберігання первинних документів в сумі 510гр;

- вимогу Ф-1 від 08.04.2014 про сплату боргу з єдиного внеску в сумі 193528гр81коп;

- рішення №0004651701 від 08.04.2014 про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 19002гр08коп.

В частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0004631701 від 08.04.2014 про податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних, що сплачуються податковими агентами, в сумі 5385гр - постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2014 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 29.10.2015.

В повному обсязі постанова складена 02.11.2015.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова