КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3207/15 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.
Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
ПОСТАНОВА
Іменем України
03 листопада 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Держземагентства у Бориспільському районі Київської області про визнання протиправними та скасування рішень і зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2015 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2.) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держземагетства у Бориспільському районі Київської області (далі - Відповідач, Держземагентство у Бориспільському районі) про:
- визнання протиправними та скасування рішень від 07.07.2015 року №28-1006-0.2-1170/2-15 про відмову у наданні висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 у м. Борисполі Київської області, №28-1006-0.2-1169/2-15 про відмову у наданні висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 у селі Глибокому Бориспільського району Київської області;
- зобов'язання Відповідача надати висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 у м. Борисполі Київської області та щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 у селі Глибокому Бориспільського району Київської області.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2015 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що визначені в листах Держземагентства у Бориспільському районі підстави для відмови у погодженні проекту землеустрою Позивачу є обґрунтованими, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на неповноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та порушення норм матеріального права. У своїй скарзі звертає увагу на те, що судом не було враховано відсутність в оскаржуваних рішеннях Відповідача нормативно-обґрунтованих підстав для відмови у погодженні проектів землеустрою, а також невідповідність відмови встановленим у п. 14 Інфокартки «Результат надання адміністративної послуги».
Повноважний представник Позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив задовольнити останню в повному обсязі.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, явку повноважного представника не забезпечив.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважного представника апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, Позивач 20.05.2015 року звернувся до Держземагентства у Бориспільському районі із заявами (вх. №102 та вх. №103) про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в короткострокову оренду (строком на 5 років) площею 0,1424 га для експлуатації та обслуговування приміщення-складу-заправки по АДРЕСА_1 в м. Борисполі Київської області (далі - Проект №102) та про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2395 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Глибоке по АДРЕСА_2 на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району (далі - Проект №103).
За наслідками розгляду заяви №102 Позивачу було направлено Відповідачем лист від 07.07.2015 року №28-1006-0.2-1170/2-15 (а.с. 9а) про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Підставою для відмови Держземагентством у Бориспільському районі визначено те, що: завдання на розроблення проекту землеустрою не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 року №266, якою затверджена типова форма договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та типове завдання (додаток 1 до Типового договору); цільове призначення земельної ділянки не відповідає Класифікації цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 23.07.2010 року №548; відсутня письмова згода землекористувача ТОВ СП «Промінь», що суперечить ст. 50 ЗК України. Крім того, було рекомендовано додати до проекту землеустрою зареєстроване клопотання про надання дозволу на відведення земельної ділянки в користування та письмове повідомлення до Бориспільської міської ради на розроблення документації із землеустрою відповідно до ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України.
За результатами розгляду заяви №103 Позивачу було направлено Відповідачем лист від 07.07.2015 року №28-1006-0.2-1169/2-15 (а.с. 9) про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Підставою для відмови Держземагентством у Бориспільському районі визначено те, що: завдання на розроблення проекту землеустрою не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 року №266, якою затверджена типова форма договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та типове завдання (додаток 1 до Типового договору); кадастровий план не відповідає вимогам ст. 34 Закону України «Про державний земельний кадастр» - відсутній перелік земельних угідь, форма таблиці та їх заповнення не відповідає вимогам Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1015. Крім того, було рекомендовано для вирішення питання по суті надати картографічний матеріал в масштабі 1:10000, який використовується в Державному земельному кадастрі згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051.
На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 3, 186-1 Земельного кодексу України, ст. ст. 30, 50 Закону України «Про землеустрій», суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність дій Відповідача щодо відмови у погодженні проектів землеустрою, оскільки останні не відповідали вимогам нормативно-правових актів, які регулюють дані правовідносини.
З таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися з огляду на наступне.
Згідно п. «б» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Приписами ч. 6 ст. 118 ЗК України закріплено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
При цьому частиною 8 вказаної статті ЗК України закріплено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Приписи ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України визначають, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно ч. 3 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 112 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Наведені вище обставини свідчать, що випадку ненадання протягом встановленого приписами ЗК України місячного строку органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивованої відмови у його наданні, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, зі змісту опису вкладення у цінний лист, адресований Бориспільській міській раді Київської області, а також повідомлення про вручення поштового відправлення, клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для передачі земельної ділянки орієнтовною площею 0,14 га за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, АДРЕСА_1, у користування, а також додані до нього документи, Бориспільською міською радою Київської області були отримані 30.10.2013 року.
Отже, рекомендація Відповідача, викладена в листі від 07.07.2015 року №28-1006-0.2-1170/2-15, надати Позивачу зареєстроване клопотання про надання дозволу на відведення земельної ділянки у користування є безпідставною, адже, як вбачається з матеріалів справи, останнє направлено поштою, а його отримання підтверджується документами, що містяться у відповідному проекті землеустрою.
Судовою колегією враховується, що, як і для відведення земельної ділянки у власність, так і для відведення земельної ділянки для користування проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (ч. 4 ст. 123 ЗК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.
Таким органом в силу приписів п. 1 затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 року №445 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України є Держземагентство та його територіальні органи.
Згідно ч. 2 ст. 186-1 Земельного кодексу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.
Частиною 4 статті 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.
Приписи ч. ч. 5-6 вказаної статті визначають, що органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.
При цьому відповідно до ч. 7 ст. 186-1 ЗК України органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України «Про землеустрій»; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.
Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.
Положеннями ч. 8 статті 186-1 ЗК України закріплено, що у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).
Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.
Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.
Надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та, відповідно, перевіряючи його висновки щодо правомірності відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Позивачу, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
Як було встановлено раніше, в листі від 07.07.2015 року №28-1006-0.2-1170/2-15 (а.с. 9а) про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки підставою для відмови визначено те, що: завдання на розроблення проекту землеустрою не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 року №266, якою затверджена типова форма договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та типове завдання (додаток 1 до Типового договору); цільове призначення земельної ділянки не відповідає Класифікації цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 23.07.2010 року №548; відсутня письмова згода землекористувача ТОВ СП «Промінь», що суперечить ст. 50 ЗК України.
Досліджуючи відповідність поданого ОСОБА_2 завдання на виконання робіт вимогам постанови КМ України від 04.03.2004 року №266 «Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», судова колегія приходить до висновку, що у завданні на виконання робіт зі складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування приміщення-складу-заправки у графі: «умови надання земельної ділянки» вказано: «приватна власність», що не відповідає заявленим у клопотанні до Бориспільської міської ради Київської області вимогам Позивача щодо надання даної земельної ділянки в оренду строком на 5 років.
Поряд з цим, інших невідповідностей завдання на виконання робіт вимогам чинного законодавства у ході дослідження як проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в короткострокову оренду (строком на 5 років) площею 0,1424 га для експлуатації та обслуговування приміщення-складу-заправки по АДРЕСА_1 в м. Борисполі Київської області, так і про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2395 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Глибоке по АДРЕСА_2 на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району судовою колегією не встановлено.
При цьому, на думку суду апеляційної інстанції, Київським окружним адміністративним судом не було враховано, що всупереч приписів ч. 8 ст. 186-1 ЗК України Відповідачем не надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків, оскільки вказівка на невідповідність завдання на розроблення проекту землеустрою вимогам постанови КМ України від 04.03.2004 року №266 не дає підстави для висновку про наявність вичерпного переліку недоліків такого завдання, адже листи Держземагентства у Бориспільському районі не містять чіткої вказівки на конкретну невідповідність завдань визначеним положенням акту Кабінету Міністрів України.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про передчасність твердження суду першої інстанції про обґрунтованість відмови Відповідача у погодженні проектів землеустрою, наданих Позивачем, з підстав невідповідності завдання на розроблення проектів землеустрою вимогам постанови КМ України від 04.03.2004 року №266, оскільки викладені в листах відмови не містять чіткого посилання на конкретні положення, яким на відповідають завдання.
Твердженню Відповідача, з яким погодився суд першої інстанції, про невідповідність зазначеного у Проекті №102 цільового призначення земельної ділянки затвердженої наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 23.07.2010 року №548 Класифікації видів цільового призначення земель (далі - Класифікація), судова колегія оцінює критично, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка по АДРЕСА_1, належить до земель житлової і громадської забудови - секція «В 03» Класифікації, а безпосереднім цільовим призначенням належить до категорії - «для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови» (код 03.15 Класифікації), про що зазначено, зокрема, у кадастровому плані земельної ділянки.
Посилання Держземагенства у Бориспільському районі на відсутність письмової згоди ТОВ СП «Промінь», що суперечить вимогам ст. 50 Земельного кодексу України, судова колегія оцінює вважає безпідставним, оскільки вказана норма містить у собі визначення земель рекреаційного призначення і жодним чином не регулює питання припинення землекористування.
Вимога щодо необхідності надання письмової згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду, містять у статті 50 Закону України «Про землеустрій», а також у статті 123 Земельного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, зі змісту довідки Управління Держземагентства у Бориспільському районі від 18.06.2014 року №02-27/1714, земельна ділянка по АДРЕСА_1 у м. Борисполі Київської області обліковується за ТОВ СП «Промінь». Водночас, судом враховується, що формулювання «обліковується» не дає підстави для висновку, що ТОВ СП «Промінь» є землекористувачем даної земельної ділянки.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про передчасність твердження суду першої інстанції про обґрунтованість викладеної в листі Відповідача від 07.07.2015 року №28-1006-0.2-1170/2-15 у погодження Проекту №102.
Щодо посилання Держземагентства у Бориспільському районі, з яким погодився суд першої інстанції, про невідповідність кадастрового плану, доданого до Проекту №103, вимогам ст. 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр», а також затвердженого постановою КМ України від 17.10.2012 року №1051 Порядку ведення Державного земельного кадастру, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр» на кадастровому плані земельної ділянки відображаються: площа земельної ділянки; зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності); координати поворотних точок земельної ділянки; лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки; кадастровий номер земельної ділянки; кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності); межі земельних угідь; межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту; контури об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці.
Таблиці із зазначенням координат усіх поворотних точок меж земельної ділянки, переліку земельних угідь, їх площ, відомостей про цільове призначення земельної ділянки та розробника документації із землеустрою на земельну ділянку є невід'ємною частиною кадастрового плану земельної ділянки.
Кадастровий план земельної ділянки складається при формуванні земельної ділянки у паперовій та електронній (цифровій) формі.
Порядок складання та затвердження вимог до оформлення кадастрових планів земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно розділу 2 додатку 8 до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 Порядку ведення Державного земельного кадастру, експлікація земельних угідь повинна містити площу земельної ділянкою з переліком угідь та їх площ. Зі змісту кадастрового плану земельної ділянки, доданого до Проекту №103, вбачається, що в таблиці «Експлікація» земель зазначено, що до переліку земельної ділянки площею 0,2395 га входить угіддя площею 0,2311 га та 0,0084 га. При цьому, оскільки вказана земельна ділянка не має кадастрового номеру, що підтверджується, зокрема, даними публічної кадастрової карти України, зазначення прізвища, ім'я та по батькові Державного кадастрового реєстратора у даних таблиці є неможливим.
При цьому кадастровий план земельної ділянки по АДРЕСА_2 містить всі відомості, передбачені приписами ст. 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр».
З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції вважає передчасним твердження Київського окружного адміністративного суду про наявність у Відповідача правових підстав для відмови у погодженні Проекту №103.
Крім іншого, судовою колегією враховується, що пунктом 65 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 Порядку ведення Державного земельного кадастру передбачено, що кадастровий план земельної ділянки складається в електронній (цифровій) та паперовій формі у масштабі, який забезпечує обов'язкове чітке відображення відомостей, визначених статтею 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр», що, у свою чергу, свідчить про безпідставність рекомендації Відповідача надати картографічний матеріал в масштабі 1:10000.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, надаючи оцінку спірним правовідносинам, не врахував, що для повного, всебічного та об'єктивного вирішення справи необхідно було, насамперед, дослідити Проекти №102 та №103, які подавалися Позивачем до Відповідача для погодження, і лише за результатами їх вивчення надати оцінку правомірності викладених в листах від 07.07.2015 року №№28-1006-0.2-1170/2-15, №28-1006-0.2-1169/2-15 відмов у погодженні наданих проектів землеустрою.
Відтак, досліджуючи надані Апелянтом копії Проектів №102 та №103, суд апеляційної інстанції діяв у межах повноважень, наданих йому приписами ч. ч. 2, 3 ст. 195 КАС України.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає передчасним твердження суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування рішень від 07.07.2015 року №28-1006-0.2-1170/2-15 про відмову у наданні висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 у м. Борисполі Київської області, №28-1006-0.2-1169/2-15 про відмову у наданні висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 у селі Глибокому Бориспільського району Київської області.
Що стосується решти позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Як було зазначено раніше, зі змісту положень ст. 186-1 Земельного кодексу України вбачається, що рішення щодо погодження або відмови у погодженні проекту землеустрою приймається Держземагентством України та його територіальними органами. Тобто, вирішення даного питання належить до виключеної компетенції територіального органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.
Так, зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді та ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень адміністративний суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, передбаченими ст. 2 КАС України.
З таких обставин, враховуючи, що до виключної компетенції Відповідача належить повноваження щодо погодження або відмови у погодженні проекту землеустрою, судова колегія вважає необґрунтованими позовні вимоги про зобов'язання Відповідача надати висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 у м. Борисполі Київської області та щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 у селі Глибокому Бориспільського району Київської області.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Приписи ч. 2 ст. 11 КАС України закріплюють, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
За таких обставин, з урахуванням наведеного, зважаючи на встановлені вище обставини, а також виходячи із загальних принципів і завдань адміністративного судочинства, колегія суддів вважає за необхідне ухвалити у вказаній частині рішення про часткове задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання Відповідача повторно розглянути заяви Позивача про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 у м. Борисполі Київської області та щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 у селі Глибокому Бориспільського району Київської області.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції не було повно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи, та порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим вважає за необхідне оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Згідно приписів ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про правомірність рішень Відповідача допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовано обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195 , 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И ЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Держземагентства у Бориспільському районі Київської області про визнання протиправними та скасування рішень і зобов'язання вчинити дії - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Держземагентства у Бориспільському районі Київської області, викладене в листі від 07 липня 2015 року №28-1006-0.2-1170/2-15 про відмову у наданні висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 у м. Борисполі Київської області.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Держземагентства у Бориспільському районі Київської області, викладене в листі від 07 липня 2015 року №28-1006-0.2-1169/2-15 про відмову у наданні висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 у селі Глибокому Бориспільського району Київської області.
Зобов'язати Управління Держземагентства у Бориспільському районі Київської області повторно розглянути заяву від 20 травня 2015 року №102 про надання висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 у м. Борисполі Київської області.
Зобов'язати Управління Держземагентства у Бориспільському районі Київської області повторно розглянути заяву від 20 травня 2015 року №103 про надання висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 у селі Глибокому Бориспільського району Київської області.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Шурко О.І.
Кузьменко В. В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.11.2015 |
Оприлюднено | 09.11.2015 |
Номер документу | 53159854 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Степанюк А.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні