Рішення

від 02.04.2007 по справі 16/11-07-233

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/11-07-233

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" квітня 2007 р.Справа  № 16/11-07-233

Господарський суд Одеської області у складі:

Судді –Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань –Шевченко Г.В.

За участю представників сторін:

Від прокуратури:  Горяйнова А.О. –  на підставі посвідчення №  470 від 01.08.2003р.

Від позивача:        не з'явився;

Від відповідачів:

- ФГ „Сосновий бір”:   Панченко М.Ф. –голова;

- Пужайківської сільської ради Балтського району Одеської області : не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви згідно ст. 77 ГПК України  справу за позовом прокурора Балтського  району Одеської області в інтересах держави в особі Балтської районної державної адміністрації до  фермерського господарства „Сосновий бір”, Пужайківської сільської ради про визнання недійсним договору оренди, -  

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Балтського  району Одеської області, керуючись ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991р. №1789-ХІІ, ст. 2 ГПК України, звернувся до господарського суду Одеської області з позовними вимогами в інтересах держави в особі  Балтської районної державної адміністрації до  фермерського господарства „Сосновий бір” (далі по тексту –ФГ „Сосновий бір”) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, що належить до державної власності, укладеного між Пужайківською сільською радою та ФГ „Сосновий бір” 13.01.2003р. Свої вимоги прокурор обгрунтовує невідповідністю договору оренди земельної ділянки від 13.01.2003р. вимогам чинного земельного законодавства України та відсутністю у Пужайківської сільської ради  повноважень на розпорядження земельною ділянкою, що була предметом оренди  за зазначеним договором.

Приймаючи до уваги, що предметом спору у даній справі є правомірність укладення договору оренди земельної ділянки, учасником якого є Пужайківська сільська рада, ухвалою від 05.02.2007р.господарським судом відповідно до ст. 24 ГПК України останню було залучено до участі у даній справі в якості іншого відповідача.

Згідно з відзивом на позовну заяву, наданим представником ФГ „Сосновий бір” у судовому засіданні 05.03.2007р., відповідачем позовні вимоги заперечуються. При цьому в обґрунтування своєї позиції відповідач наполягає на тому, що оскільки на теперішній час за заявою ФГ „Сосновий бор” Балтською районною державною адміністрацією  ТОВ „Пройм Геоцентр-Одеса” було надано доручення на розробку проекту землеустрою  щодо відведення відповідачу в оренду терміном на 49 років земельної ділянки, яка була предметом оренди за оскаржуваним договором, між сторонами по справі відсутній предмет спору.    

Пужайківською сільською радою згідно з відзивом на позовну заяву № 26 від 03.03.2007р.,  наданим представником відповідача у судовому засіданні 05.03.2007р.,  позовні вимоги прокурора не заперечувалися, у зв'язку з тим, що рішення № 242-XXII від 10.01.2002р., на підставі якого був укладений договір земельної ділянки від 13.01.2003р., Пужайківською сільською радою взагалі не приймалося.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

13.01.2003р. між Пужайківською сільською радою (Орендодавець) та ФГ „Сосновий бір” (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов п. 1 якого Орендодавець  передає із забудованих земель згідно з рішенням Піжайківської сільської ради  №242-XXIIІ від 10.01.2002р., а ФГ „Сосновий бір”  –приймає у строкове ( на п'ять років) платне володіння та користування виділену в натурі земельну ділянку, площею 1560 кв.м.,  яка розташована в с. Пужайкове, Одеської області.

У відповідності до ст. 12  Земельного кодексу України від 25.10.2001р. до повноважень  сільських,  селищних,  міських  рад  у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема,   розпорядження землями територіальних громад; надання земельних   ділянок  у  користування  із  земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

          В свою чергу, відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України від 25.10.2001р.  у  комунальній власності  перебувають  усі  землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також  земельні ділянки за їх межами,  на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Згідно із п. 12 розділу Х Земельного кодексу України від 25.10.2001р. до  розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські,  селищні,  міські ради,  а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Однак, як вбачається з матеріалів, зокрема, довідки № 671 від 17.04.2006р., земельна ділянка, яка була предметом договору оренди від 13.01.2003 р., укладеного між Пужайківською сільською радою та ФГ „Сосновий бір”, знаходиться за межами с. Пужайкове.

Наведене дозволяє суду дійти висновку, що земельна ділянка площею 1560 кв.м.,  яка була предметом оскаржуваного договору, належить до державної власності України.

З огляду на викладене, а також на наведені вище по тексту рішення положення п. 12 розділу Х Земельного кодексу України від 25.10.2001р. та ст. 17 Земельного кодексу України від 25.10.2001р., якою визначено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження  землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, суд доходить висновку, що повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою належать до компетенції Балтської районної державної адміністрації.

Крім того, аналогічні положення містяться і у ч.4 ст. 4 Закону України „Про оренду землі” в редакції закону України від N 1211-IV від 02.10.2003р.,  відповідно до якої орендодавцями земельних  ділянок,  що перебувають у державній власності,  є районні,  обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет  Міністрів  України  в  межах  повноважень, визначених законом.

З урахуванням приведених вище положень діючого земельного законодавства України, звертаючись до господарського суду Одеської області з позовними вимогами у даній справі, прокурор Балтського  району Одеської області наполягає на тих обставинах, що договір оренди земельної ділянки від 13.01.2003р. суперечить наведеним вимогам законодавства України, оскільки спрямований на передачу в оренду земельної ділянки державної форми власності неуповноваженою на те особою.

Крім того, в обґрунтування підстав недійсності договору від 13.01.2003р., позивач додатково посилається на ті обставини, що в порушення вимог ст.18 Закону  України „Про оренду землі” в редакції закону України від N 1211-IV від 02.10.2003р., не була проведена державна реєстрація зазначеного договору.

Відповідно до ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на наступному.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд, на думку суду (п. 1 Роз'яснення ВАСУ від 12.03.1999р. №02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними), повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону: додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому, відповідність чи  невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватися  господарським  судом стосовно законодавства, яке діяло  на  момент  укладення  спірної угоди. У  разі  коли після укладення  угоди  набрав  чинності  акт законодавства, норми якого інакше  регулюють  договірні  відносини, ніж ті, що діяли в момент укладення  угоди, сторони вправі керуватися умовами договору, а не цим нормативним актом, якщо останній не має зворотної сили (п. 10 Роз'яснення ВАСУ від 12.03.1999р. №02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними).

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України від 25.10.2001р., передача в оренду земельних  ділянок, що  перебувають  у державній  або  комунальній  власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу  місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, довідки № 31 від 06.03.2007р., загальна кількість рішень Пужайківської сільської ради двадцять третього скликання, що працювала з 1998 до 2002р.р. складає усього 186 рішень, що в свою чергу, означає, що Пужайківською сільською радою взагалі не приймалося рішення №242-XXIIІ від 10.01.2002р., яке у оскаржуваному договорі зазначено як  підстава укладення цього договору. Зазначене підтверджується і довідкою Пужайківської сільської ради № 110 від 30.11.2006р. Доказів спростовуючих викладене, з дотриманням вимог до ст.ст. 32, 33 ГПК України ФГ „Сосновий бір” суду надано не було.

Враховуючи те, що спірна угода була укладена в період дії ЦК УРСР від 18.07.1963р., суд здійснює правову оцінку положенням оспорюваної угоди на предмет відповідності вимогами чинного на той час законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦК УРСР від 18.07.1963р. (із змінами та доповненнями, які діяли на час укладення договору  оренди від 01.08.2003р.) недійсною є та угода, що  не  відповідає  вимогам   закону.

Але, приймаючи до уваги той факт, що на день постановлення рішення у даній справі норми ЦК УРСР від 18.07.1963р. втратили чинність, суд, не вважає  правомірним   при прийняті рішення про визнання угоди недійсною застосування  норм Закону, який втратив чинність.

З огляду на викладене суд зазначає, що вищенаведені вимоги ЦК УРСР від 18.07.1963р. знайшли також своє підтвердження і в положеннях ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV (далі по тексту ЦК України). Так, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

В свою чергу, згідно із  ч. 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203  цього Кодексу. Якщо  недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована  особа  заперечує  його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

Враховуючи, що договір оренди земельної ділянки від  13.01.2003р. був укладений Пужайківською сільською радою всупереч визначеному ст. 124 Земельного кодексу України порядку укладення договорів оренди землі та за відсутністю повноважень щодо розпорядження землями державної власності, суд доходить висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову прокурора та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 13.01.2003р.

Таким чином, суд, керуючись ч.1 та 2 ст. 203,  ч. 1 ст. 215 ЦК України,  визнає  договір оренди земельної ділянки від 13.01.2003р., укладений між Пужайківською сільською радою та ФГ „Сосновий бір” недійсним.

При цьому, на думку суду, при вирішенні даного предмету спору необхідне застосування положень частини 3 статті 207 Господарського кодексу України, якою передбачено, що у разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Приймаючи до уваги ті обставини, що зміст орендних правовідносин унеможливлює визнання недійсним договору оренди з моменту його укладення, суд вважає за необхідне визнати договір оренди земельної ділянки від 13.01.2003р., укладений між Пужайківською сільською радою та ФГ „Сосновий бір”, недійсним на майбутнє.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід розподілити між  відповідачами по справі згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49,  82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсним на майбутнє договір оренди земельної ділянки від 13.01.2003р., укладений між Пужайківською сільською радою та фермерським господарством „Сосновий бір”.

3.          Стягнути з Пужайківської сільської ради / 66112, Одеська область, Балтський район, с. Пужайкове, код ЄДРПОУ 04377598/ до державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22090200, п/р 31114095700008 в управлінні Держказначейства у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 держмито в сумі 42,5 грн. /сорок дві грн. 50 коп. / Наказ видати.

4.          Стягнути з Пужайківської сільської ради / 66112, Одеська область, Балтський район, с. Пужайкове, код ЄДРПОУ 04377598/ на користь ДП “Судовий інформаційний центр” / м. Київ, вул. Липська, 18/5, п/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” м. Львів, МФО 325707, код ЄДРПОУ 30045370 / 59 грн. / п'ятдесят дев'ять грн.00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

5.          Стягнути з фермерського господарства „Сосновий бір” / 66112, Одеська область, Балтський район, с. Пужайкове, р/р 26001002338001 в АКБ „Імексбанк” м. Одеси, МФО 328384, код ЄДРПОУ 20984547/ до державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22090200, п/р 31114095700008 в управлінні Держказначейства у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 держмито в сумі 42,5 грн. /сорок дві грн. 50 коп. / Наказ видати.

6.          Стягнути з фермерського господарства „Сосновий бір” / 66112, Одеська область, Балтський район, с. Пужайкове, р/р 26001002338001 в АКБ „Імексбанк” м. Одеси, МФО 328384, код ЄДРПОУ 20984547/ на користь ДП “Судовий інформаційний центр” / м. Київ, вул. Липська, 18/5, п/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” м. Львів, МФО 325707, код ЄДРПОУ 30045370 / 59 грн. / п'ятдесят дев'ять грн.00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

     Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

     Накази видати після набрання рішенням законної сили.

      Рішення підписане 02.04.2007р.

Суддя                                                                                       Желєзна С.П.