Рішення

від 27.10.2015 по справі 310/4410/14-ц

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 310/4410/14-ц

2/310/208/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Ледовській А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом дочірнього підприємства «ОСОБА_1 - Агро» до ОСОБА_2, реєстраційної служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, треті особи; товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Юні», управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області про визнання недійними угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки, договору оренди землі, скасування їх державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

ДП «ОСОБА_1 - Агро», яке до перейменування називалось ДП «Ілліч-Агро ОСОБА_1» ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» звернулось з позовом до ОСОБА_2, реєстраційної служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, треті особи; товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Юні», управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області про визнання недійними угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки, договору оренди землі, скасування їх державної реєстрації у якому зазначило, що ДП «Ілліч-Агро ОСОБА_1» ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки №280 від 18.01.2007 року. Відповідно до цього договору орендодавець передав орендарю належну йому земельну ділянку площею 6,2628 га, що розташована на території ДП №48; п. 786 Осипенкіської сільської ради Бердянського району Запорізької області строком на 15 років, тобто до 23.01.2023 року. Відповідно до пункту 8.6 договору оренди земельної ділянки та ч. 4 ст. 32 ЗУ «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізацію юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. ДП «Ілліч-Агро ОСОБА_1» ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» було перейменовано в ДП «ОСОБА_1 - Агро», тому останнє є належним орендарем за договором №280 від 18.01.2007 року. З моменту укладення договору оренди і по теперішній час позивач користується спірною земельною ділянкою на умовах, визначених договором і земельна ділянки не вибула із його користування.

Проте у березні 2014 року до підприємства звернулося ТОВ «АГРО-ЮНІ» з листом від 17.03.2014 року про звільнення земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2, оскільки між заявником та власником укладено договір оренди тієї самої земельної ділянки, яку передано в користування ДП «ОСОБА_1 - Агро», але доказів наявних та зареєстрованих договорів оренди не надало.

За повідомленням управління Держземагентства у Бердянському районі Запорізької області між ОСОБА_2 та ДП «Ілліч - ОСОБА_1» зареєстровано угоду про розірвання договору оренди землі від 22.01.2011 року, проте на протязі 2011-2014 років до ДП «ОСОБА_1 - Агро» не надходили заяви про відмову від договору та його розірвання, угода про розірвання договору оренди не укладалась та не підписувалася уповноваженою особою позивача, про її наявність позивач дізнався від третьої особи. Позивач не висловлював свого волевиявлення на розірвання договору оренди, а договір, що був в подальшому укладений між відповідачем та третьою особою, не був спрямований на настання реальних правових наслідків, оскільки попередній договір оренди не був припинений належним чином у встановленому порядку та зобов'язання за договором виконуються сторонами, а земельна ділянка використовується позивачем. Таким чином, наявні підстави для визнання додаткової угоди від 22.08.2011 року та договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Агро-Юні», недійсними, оскільки вони суперечать вимогам ЦК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі рішення судів, що набрали законної сили.

Стаття 26 зазначеного закону передбачає, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно з п. п. 10 п. 27 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. №868 документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Рішення суду про визнання договору оренди землі недійсним не є таким рішенням і без зазначення у рішенні суду про скасування рішення про державну реєстрацію права землекористування не можна вважати таким, що відбувся реальний захист права власності позивача.

У даному випаду реєстраційні правовідносини спрямовані на встановлення, зміну, припинення прав на нерухоме майно і є визначеним організаційним заходом, що використовується власниками (користувачами) для впорядкування своїх основних відносин, предметом яких є нерухоме майно

Позивач просив визнати недійсною згоду про розірвання договору на земельну ділянку угоду від 22.08.2011 року р. н. 232068554003614 укладену між ДП «Ілліч-Агро ОСОБА_1» та ОСОБА_2 про розірвання договору від 18.01.2007 року № 280.

Скасувати державну реєстрацію угоди від 22.08.2011 року р. н. 232068554003614 земельної ділянки за кадастровим номером 2320685500:01:001:0136, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі Державного акту про право приватної власності на земельну ділянку серії ІІ-ЗП №068263, виданого Осипенківською сільською радою народних депутатів 07.08.2002 року, що розташована на території ДП №48; п.786 Осипенківської сільської ради Бердянського району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва укладену між ДП «Ілліч-Агро ОСОБА_1» та ОСОБА_2 про розірвання договору від 18.01.2007 року №280 та зареєстровану у відділі Держкомзему у Бердянському районі Запорізької області.

Визнати недійсним договір оренди від 18.03.2013 р. земельної ділянки площею 6,2928 га за кадастровим номером 2320685500:01:001:0136, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі Державного акту про право приватної власності на земельну ділянку серії ІІ-ЗП №068263, виданого Осипенківською сільською радою народних депутатів 07.08.2002 року, та розташована на території ДП №48; п.786 Осипенківської сільської ради Бердянського району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений між ОСОБА_2 та TOB «Агро-Юні», який зареєстрований в реєстраційній службі Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області від 17.04.2014 р., про що видано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 20777003 від 22.04.2014 р.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди від 18.03.2013 р. земельної ділянки 2320685500:01:001:0136, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі Державного акту про право приватної власності на земельну ділянку серії ІІ-ЗП №068263, виданого Осипенківською сільською радою народних депутатів 07.08.2002 року, та розташована на території ДП №48; п.786 Осипенківської сільської ради Бердянського району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений між ОСОБА_2 та TOB «Агро-Юні» та який зареєстрований в реєстраційній службі Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області від 17.04.2014 р., про що видано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 20777003 від 22.04.2014 р.

У судове засідання 27.10.2015 року представник позивача не з’явився, подав заяву про розгляд справи в його відсутності.

Представники реєстраційної служби Бердянського МРУЮ Запорізької області, ТОВ «Агро-Юні», управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області, ОСОБА_2 у судове засідання не з’явились без поважних причин.

З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 22.08.2011 року між ОСОБА_2 та ДП «Ілліч-Агро ОСОБА_1» ПАТ «ММК ім. Ілліча» укладено правочин, який названо «Згода про розірвання договору на земельну ділянку №040826500018 від 23.01.2008 року, кадастровий №2320685500:01:001:0136», який підписано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Відповідно до цього правочину сторони «дійшли взаємної згоди про дострокове припинення договору, сторони уклали цю угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки №040826500018 від 23.01.2008 року. Обов’язки сторін, передбачені договором №040826500018 від 23.01.2008 року та невиконані на дату підписання згоди зберігають силу для орендодавця та орендаря до їх остаточного виконання. Ця згода набирає чинності з моменту її підписання та реєстрації у районному Центрі державного земельного кадастру». Цей договір було зареєстровано у відділі Держкомзему у Бердянському районі Запорізької області 28.12.2012 року за №232068554003614 (том 1, а.с.171).

Відповідно до ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи №19-15 від 20.02.2015 року, проведеної Дніпропетровським НДІСЕ, підписи від імені ОСОБА_3, що розташовані в:

- графі «Орендар

---

ОСОБА_3» оригіналу згоди про розірвання договору на земельну ділянку від 22.08.2011 року, зареєстрованої 28.12.2012 року за №232068554003614;

- графі «

---

В. О. Дольме» оригіналу акту прийому передачі земельної ділянки без дати, що доданий до вищевказаної угоди (згоди) - виконанні не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідування його справжньому підпису (том 2, а.с.1-11).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 203 ч. 3 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Висновком судової експертизи встановлено, що уповноважена особа позивача, а саме директор ДП «Ілліч-Агро ОСОБА_1» ОСОБА_3 не підписував вчинений від імені підприємства 22.08.2011 року договір про розірвання договору оренди земельної ділянки.

За ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та обтяжень» передбачена певна процедура реєстрації прав на нерухомість, до складу якої входять також земельні ділянки. За ст. 26 зазначеного закону записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Судом встановлено, що позивач, як учасник правочину, не мав внутрішньої волі і не проявив вільного волевиявлення на укладення правочину, який оформлено у вигляді «Згоди про розірвання договору на земельну ділянку №040826500018 від 23.01.2008 року, кадастровий №2320685500:01:001:0136» від 22.08.2011 року, оскільки він спірний договір не підписував, що суперечить ст. 627 ЦК України, яка встановлює свободу договору.

Крім того, судом встановлено, що після реєстрації 28.12.2012 року у відділі Держкомзему у Бердянському районі угоди від 22.08.2011 року (том 1, а.с.171) позивач фактично продовжував орендувати земельну ділянку, а орендодавець продовжував отримувати орендну плату, що підтверджується відомостями про виплату орендної плати у натуральному вигляді та у грошовому виразі, заявою ОСОБА_2 про виплату орендної плати, квитанцією поштового переказу орендної плати (том 1, а.с.63-117).

Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про оренду землі», невід'ємною частиною договору оренди є акт приймання - передачі об'єкта оренди, але судом встановлено, що після реєстрації угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки акт прийому-передачі про повернення орендодавцю земельної ділянки також не підписувався уповноваженою особою орендаря, що підтверджено висновком судової почеркознавчої експертизи від 20.02.2015 року (том 2, а.с.1-9).

За таких обставин спірний правочин у вигляді «Згоди про розірвання договору на земельну ділянку №040826500018 від 23.01.2008 року, кадастровий №2320685500:01:001:0136» від 22.08.2011 року, який укладено ОСОБА_2 та ДП «Ілліч-Агро ОСОБА_1» ПАТ «ММК ім. Ілліча» слід визнати недійсним та скасувати його державну реєстрацію.

Крім цього, позивач просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 18.03.2013 р., який укладено ОСОБА_2 та ТОВ «Агро-Юні», скасувати державну реєстрацію цього договору оренди, але ці вимоги не можуть бути задоволені виходячи з наступного.

Виходячи з сенсу ст. ст. 213, 215 ЦПК України рішення у справі може постановлюватися лише щодо сторін.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Порядок звернення з позовом до суду визначений нормами ЦПК України.

Так, відповідно до ст. 30 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

За цивільно-процесуальним законодавством України відповідачем є та зі сторін у процесі, яка притягується судом до відповіді за позовом, оскільки на неї вказує позивач, як на порушника свого права.

Статтею 11 ЦПК України, встановлено принцип диспозитивності цивільного судочинства, тобто визначення відповідачів, як осіб, до яких пред’являється позов, є виключним правом позивача.

Статтею 33 ЦПК України не передбачено право суду самостійно залучати до участі у справі співвідповідача, навіть у випадку обов’язкової співучасті, якщо позивач не заявить такого клопотання.

Позивач зазначив відповідачем по справі ОСОБА_2 та реєстраційну службу Бердянського міськрайонного управління юстиції, а процесуальний статус ТОВ «Агро-Юні» визначив як третя особа, хоча заявив вимоги про визнання договору оренди земельної ділянки від 18.03.2013 р. недійсним, стороною якого було саме ТОВ «Агро-Юні».

Питання про необхідність залучення до участі по справі в якості відповідача ТОВ «Агро-Юні» обговорювалось у судовому засіданні з представником позивача ОСОБА_4, але остання заперечувала проти цього і клопотання про залучення до участі по справі в якості відповідача ТОВ «Агро-Юні» не заявила. За таких обставин підстави для залучення до участі по справі в якості співвідповідача ТОВ «Агро-Юні» відсутні і суд розглянув справу межах заявлених позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 18.03.2013 р. та скасування державної реєстрації цього договору.

На підставі ст. ст. 79, 86, 88 ЦПК України судові витрати по оплаті судового збору та витрат, пов’язаних з проведенням експертизи підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 3. 11, 30, 33, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 203, 215, 627 ЦК України, Законом України « Про оренду землі», Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та обтяжень», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсною згоду про розірвання договору на земельну ділянку від 22.08.2011 року, реєстраційний номер 232068554003614, що укладена між дочірнім підприємством «Ілліч - ОСОБА_1» та ОСОБА_2 про розірвання договору від 23.01.2008 року.

Скасувати державну реєстрацію угоди від 22.08.2011 року, реєстраційний номер 232068554003614 земельної ділянки за кадастровим номером 2320685500:01:001:0136, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі Державного акту про право приватної власності на земельну ділянку серії ІІ-ЗП №068263, виданого Осипенківською сільською радою народних депутатів 07.08.2002 року, що розташована на території ДП №48; п.786 Осипенківської сільської ради Бердянського району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва укладену між дочірнім підприємством «Ілліч - ОСОБА_1» та ОСОБА_2 про розірвання договору від 23.01.2008 року та зареєстровану у відділі Держкомзему у Бердянському районі Запорізької області 28.12.2012 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь дочірнього підприємства «ОСОБА_1 - Агро» витрати по оплаті судового збору в сумі 487,2 грн. та витрати за проведення судової експертизи в сумі 2361,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя