Рішення

від 02.11.2015 по справі 904/7817/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.10.15р. Справа № 904/7817/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВОСТОК-КЗТС", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1 Дочірнього підприємства "ЗАВОД ОБВАЖЕНИХ БУРИЛЬНИХ ТА ВЕДУЧИХ ТРУБ", м. Суми

відповідача-2 Приватного підприємства "СПЛАВ", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості 343 450,61 грн.

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від позивача: Кощеєв В.М. представник за довіреністю № б/н від 01.09.2015р.

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Восток-КЗСТ" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить:

- стягнути з Дочірнього підприємства "Завод обважених бурильних та ведучих труб" заборгованості в розмірі 342 450,61 грн., з яких: 189 000,00 грн. - сума основного боргу, 9012,16 грн. - 3% річних, 144 438,45 грн. - інфляційне збільшення, відповідно до умов договору поставки № 79/9-29-12 від 16.02.2011р.;

- стягнути солідарно з Дочірнього підприємства "Завод обважених бурильних та ведучих труб" та Приватного підприємства "Сплав" на користь позивача 1 000,00 грн. - суму основного боргу, відповідно до умов договору поставки від 16.02.2011р. № 79/9-29-12 та умов договору поруки № 08 від 08.08.2014р.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачами своїх господарських зобов'язань за вищевказаними договорами.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2015 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 24.09.2015 р.

24.09.2015 р. відповідач-1 направив клопотання про відкладення розгляду справи.

24.09.2015 р. розгляд справи відкладався на 29.10.2015 р.

Відповідач-1 в судові засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення рекомендованих листів (а.с. 57, 65).

Відповідач-2 в судові засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованого листа (а.с. 64).

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Восток-КЗТС" (постачальник) та Дочірнім підприємством "Завод обважених бурильних та ведучих труб" (покупець) укладений договір № 79/9-29-12 (надалі-Договір) від 16.02.2011 р., відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити продукцію, іменовану в подальшому товар, кількісні та якісні характеристики якого зазначені у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.1. Договору).

Договір вступає в юридичну силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2013р. (п. 10.1. Договору).

Додатковою угодою № 1 від 31.12.2013р. до Договору продовжено строк дії Договору до 31.12.2015р.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки та договору поруки, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 3.1. договору поставка товару здійснюється автомобільним транспортом постачальника на базисних умовах СРТ м. Суми. При тлумаченні умов поставки мають силу Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2000 р.

Поставка товару частинами (партіями) допускається. Строки поставки кожної партії товару зазначаються в специфікаціях. Право власності на товар (партію товару), ризик випадкового знищення та псування товару (партії товару) переходять від постачальника до покупця в момент поставки товару (партії товару). При готовності товару (партії товару) до відвантаження постачальник зобов'язаний на протязі одного календарного дня повідомити про це покупця. Датою поставки товару (партії товару) вважається дата передачі товару покупцю (п.п. 3.2.-3.6.).

Згідно з п. 5.1. договору покупець здійснює оплату кожної партії товару в наступному порядку:

- перший платіж в розмірі 50% вартості товару на протязі 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунку на дану партію товару;

- другий платіж в розмірі 50% вартості товару на протязі 3-х банківських днів з моменту отримання письмового повідомлення про готовність партії товару до відвантаження.

Згідно укладеної між сторонами Специфікації від 21.07.2014 р., сторони узгодили, що позивач поставляє відповідачу:

- суміш твердосплавну ВК8 ТУ 48-19-60-78 у кількості 70 кг. за ціною 962,50 грн. за кілограм, на загальну суму 67 375,00 грн. без ПДВ

- суміш твердосплавну Т5К10 ТУ 48-19-60-78 у кількості 200 кг за ціною 1 053,50 грн. без ПДВ, разом з ПДВ - 333 690,00 грн.

Умови передоплати 30%, залишок на протязі 30 календарних днів з моменту поставки. Строк поставки до 10.08.2014 р.

На виконання умов Договору позивач передав, а покупець прийняв у власність товар на загальну суму 333 690,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № б/н від 08.08.2014 р. та довіреністю на отримання товару № 1046 від 31.07.2014 р. (а.с. 15-17).

Відповідач-1, в порушення умов Договору та умов, вказаних у Специфікації, свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті здійснив не у повному обсязі, передоплату, передбачену специфікацією у розмірі 30% від вартості товару не здійснив, оплативши частину суми заборгованості наступним чином: 20.02.2015 р. - 10 000,00 грн., 25.02.2015 р. - 5 000,00 грн., 27.02.2015 р. - 5 000,00 грн., 06.03.2015 р. - 5 000,00 грн., 10.03.2015 р. - 8 690,00 грн., 16.03.2015 р. - 10 000,00 грн., 26.03.2015 р. - 5 000,00 грн., 31.03.2015 р. - 5 000,00 грн., 03.04.2015 р. - 5 000,00 грн., 07.04.2015 р. - 5 000,00 грн., 08.04.2015 р. - 20 000, 00 грн., 05.05.2015 р. - 10 000,00 грн., 26.05.2015 р. - 10 000,00 грн., 29.05.2015 р. - 10 000,00 грн.,03.06.2015 р. - 10 000,00 грн., 09.06.2015 р. - 10 000,00 грн., 01.07.2015 р. - 5 000,00 грн., 03.08.2015 р. - 5 000,00 грн., а разом 143 690,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками (а.с. 18-28, 29-35), у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 190 000,00 грн.

В забезпечення належного виконання зобов'язань відповідача-1 за договором № 79/9-29-12 від 16.02.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Восток-КЗСТ" (кредитор) та Приватним підприємством "Сплав" (поручитель) укладений договір поруки № 08 від 08.08.2014р.(надалі Договір поруки).

Згідно з цим Договором поручитель поручається перед кредитором за виконання Дочірнього підприємства "Завод обважених бурильних та ведучих труб" по договору № 79/9-29-12 від 16.02.2011 р. укладеного між боржником та кредитором (надалі іменується „Основний договір) (п. 1.1. Договору поруки).

Відповідно до п. 1.3. Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за зобов'язаннями по Основному договору в межах суми, що дорівнює 1 000,00 грн.

В силу вимог ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

10.02.2015р. позивач вручив відповідачу-2 вимогу про виконання зобов'язань за Договором поруки, в якій зазначив строк виконання - протягом 7 днів (а.с. 37).

Як вбачається з матеріалів справи, вказана вимога позивача залишена без відповіді та задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (cт.610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача-1 втрати від інфляції у сумі 144 438,45 грн. за загальний період з серпня 2014 р. по липень 2015 р. та три відсотки річних у сумі 9 012,16 грн. за загальний період з 09.08.2014 р. по 13.08.2015 р.

Перевіривши розрахунки інфляційних (а.с. 8), суд виявив наступні помилки при їх нарахуванні.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

Так, позивачем, при нарахуванні інфляційних за період з 11.03.2015 р. по 16.03.2015 р. (менше 15 днів) не враховано дані вимоги, а тому сума, нарахована за цей період, задоволенню не підлягає.

Крім того, вимога позивача про стягнення інфляційних за період з 09.08.2014 р. по 08.09.2014 р. у розмірі 800,86 грн. на суму 100 107,00 грн. несплаченої передоплати не підлягає задоволенню, оскільки позивач сам в позовній заяві зазначив про застосування ст. 692 ЦК України до даного порушення.

Так, пунктом 1.7. Постанови пленуму Вищого господарського суду Украйни „Про деякі правила застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" встановлено, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі - продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.

Виходячи з викладеного, датою оплати товару повинна бути дата отримання товару та прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача-1 на користь позивача інфляційних є такою, що підлягає частковому задоволенню у загальному розмірі 109 287,59 грн. (144 438,45 грн. - 800,86 грн. - 32 400,00 грн. = 111 237,59 грн. - 1 950,00 (дефляція за липень 2015 р.) = 109 287,59 грн.).

Перевіривши нарахування 3% річних (а.с. 9) суд вважає їх невірними з огляду на те, що позивачем при проведенні розрахунку не враховувалось те, що день фактичної сплати суми боргу не враховується до періоду нарахування.

Так, відповідачем-1, відповідно до доданих до матеріалів справи платіжних доручень та банківських виписок сплачено частину суми заборгованості наступним чином: 20.02.2015 р. - 10 000,00 грн., 25.02.2015 р. - 5 000,00 грн., 27.02.2015 р. - 5 000,00 грн., 06.03.2015 р. - 5 000,00 грн., 10.03.2015 р. - 8 690,00 грн., 16.03.2015 р. - 10 000,00 грн., 26.03.2015 р. - 5 000,00 грн., 31.03.2015 р. - 5 000,00 грн., 03.04.2015 р. - 5 000,00 грн., 07.04.2015 р. - 5 000,00 грн., 08.04.2015 р. - 20 000, 00 грн., 05.05.2015 р. - 10 000,00 грн., 26.05.2015 р. - 10 000,00 грн., 29.05.2015 р. - 10 000,00 грн., 03.06.2015 р. - 10 000,00 грн., 09.06.2015 р. - 10 000,00 грн., 01.07.2015 р. - 5 000,00 грн., 03.08.2015 р. - 5 000,00 грн.

Таким чином, нарахування 3% річних необхідно здійснювати за наступними періодами:

- з 09.08.2015 р. по 19.02.2015 р. на суму 333 690,00 грн.

- з 20.02.2015 р. по 24.02.2015 р. на суму 323 690,00 грн.

- з 25.02.2015 р. по 26.02.2015 р. на суму 318 690,00 грн.

- з 27.02.2015 р. по 05.03.2015 р. на суму 313 690,00 грн.

- з 06.03.2015 р. по 09.03.2015 р. на суму 308 690,00 грн.

- з 10.03.2015 р. по 15.03.2015 р. на суму 300 000,00 грн.

- з 16.03.2015 р. по 25.03.2015 р. на суму 290 000,00 грн.

- з 26.03.2015 р. по 30.03.2015 р. на суму 285 000,00 грн.

- з 31.03.2015 р. по 02.04.2015 р. на суму 280 000,00 грн.

- з 03.04.2015 р. по 06.04.2015 р. на суму 275 000,00 грн.

- з 07.04.2015 р. по 07.04.2015 р. на суму 270 000,00 грн.

- з 08.04.2015 р. по 04.05.2015 р. на суму 250 000,00 грн.

- з 05.05.2015 р. по 25.05.2015 р. на суму 240 000,00 грн.

- з 26.05.2015 р. по 28.05.2015 р. на суму 230 000,00 грн.

- з 29.05.2015 р. по 02.06.2015 р. на суму 220 000,00 грн.

- з 03.06.2015 р. по 08.06.2015 р. на суму 210 000,00 грн.

- з 09.06.2015 р. по 30.06.2015 р. на суму 200 000,00 грн.

- з 01.07.2015 р. по 02.08.2015 р. на суму 195 000,00 грн.

- з 03.08.2015 р. по 13.08.2015 р. на суму 190 000,00 грн.

Крім того, в розрахунках виявлена арифметична помилка при проведенні розрахунку 3% річних за період з 21.02.2015 р. по 25.02.2015 р. Оскільки відповідачем-1 20.02.2015 р. відповідно до платіжного доручення сплачено 10 000,00 грн., то загальна сума заборгованості станом на цю дату становить 323 690,00 грн. (333 690,00 грн. - 10 000,00 грн.), а не 232 690,00 грн., як зазначено в розрахунку. Але, зважаючи на те, що суд не може вийти за межі позовних вимог, до розгляду береться саме розрахунок на суму 232 690,00 грн.

Також суд відхиляє вимогу позивача про стягнення 3% річних за період з 09.08.2014 р. по 08.09.2014 р. у розмірі 255,07 грн. на суму 100 107,00 грн. несплаченої передоплати з підстав, зазначених вище.

Враховуючи викладене, вимога в частині стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню у загальному розмірі 8 745,18 грн.

За нормами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За встановлених обставин, відповідачі не виконали свої договірні зобов'язання, чим порушили умови укладених із позивачем договору поставки і договору поруки та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 підлягають частковому задоволенню у загальному розмірі 307 032,77 грн., що складається з: основного боргу - 189 000,00 грн., інфляційних -109 287,59 грн., 3% річних - 8 745,18 грн.

Також підлягають задоволенню вимоги про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача 1 000,00 коп. основного боргу.

Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволення позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписами п.4.1 Постанови пленуму ВГСУ від 21 лютого 2013 року No 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги, що, як відповідач-1, так і відповідач -2 не виконали своїх обов'язків за договорами по сплаті боргу, вимоги позивача відносно відповідача-1 та відповідача -2 задоволено частково, суд вважає за необхідне судові витрати покласти на відповідачів -1 та -2 по 50 % судового збору на кожного пропорційно задоволеним вимогам, що дорівнює сумі 3 080,33 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Завод обважених бурильних та ведучих труб" (00020, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2, код ЄДРПОУ 30991664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Восток-КЗСТ" (49130, м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 80, код ЄДРПОУ 37254296) основного боргу у розмірі 189 000,00 грн. (сто вісімдесят дев'ять тисяч грн. 00 коп.), інфляційних -109 287,59 грн. (сто дев'ять тисяч двісті вісімдесят сім грн. 59 коп.), 3% річних - 8 745,18 грн. (вісім тисяч сімсот сорок п'ять грн. 18 коп.).

Стягнути солідарно з Дочірнього підприємства „Завод обважених бурильних та ведучих труб" (00020, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2, код ЄДРПОУ 30991664) та Приватного підприємства "Сплав" (49130, м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 80, код ЄДРПОУ 31717263) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Восток-КЗСТ" (49130, м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 80, код ЄДРПОУ 37254296) 1 000, 00 коп. (одна тисяча грн. 00 коп.) основного боргу.

Стягнути з Приватного підприємства "Сплав" (49130, м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 80, код ЄДРПОУ 31717263) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Восток-КЗСТ" (49130, м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 80, код ЄДРПОУ 37254296) 3 080,33 грн. (три тисячі вісімдесят грн. 33 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Завод обважених бурильних та ведучих труб" (00020, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2, код ЄДРПОУ 30991664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Восток-КЗСТ" (49130, м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 80, код ЄДРПОУ 37254296) 3 080,33 грн. (три тисячі вісімдесят грн. 33 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено

03.11.2015р.

Суддя В.Г. Бєлік