Рішення

від 03.11.2015 по справі 906/1292/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" листопада 2015 р. Справа № 906/1292/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧК Альтернатива" (м. Київ)

до Фермерського господарства "Марися-07" (с.Жовтневе Попільнянського району Житомирської області)

про стягнення 52951,84 грн.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованості, яка виникла на підставі видаткових накладних за період з 21.11.2012 по 01.04.2013 включно у розмірі 52951,84 грн, з яких: 27037,44 грн основного боргу, 3294,88 грн 3% річних та 22619,52 грн інфляційних.

В судовому засіданні 12.10.2015 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог в частині зменшення інфляційних нарахувань до 22343,75 грн (від 25.09.2015 та 12.10.2015) та докази надіслання її відповідачеві. Крім того, пояснила про сплату відповідачем 07.10.2015 коштів в сумі 2037,44 грн, що зараховано в рахунок погашення боргу.

Суд задовольнив дану заяву відповідно до ст. 22 ГПК України.

Ухвалою суду від 12.10.2015 продовжено строк розгляду справи № 906/1292/15 до 05.11.2015 включно за клопотанням позивача.

В судове засідання представник позивача не з'явився. 15.10.2015 від нього до господарського суду надійшли клопотання про розгляд справи № 906/1292/15 03.11.2015 за відсутності представника ТОВ "ЧК Альтернатива" та про припинення провадження у справі в частині стягнення з ФГ "Марися-07" на користь позивача основного боргу в розмірі 2 037,44 грн у зв'язку з погашенням відповідачем боргу за поставлений товар в сумі 2 037,44 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 152 від 07.10.2015. Решту позовних вимог з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, хоча про час і місце засідання суду повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке надійшло до господарського суду 26.10.2015. Вимог ухвали суду від 12.10.2015 у справі №906/1292/15 не виконав.

Відповідно до статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи здійснюється за наявними в матеріалах справи документами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Яквбачається з матеріалів справи, на підставі видаткових накладних № 855 від 21.11.2012 на суму 27 623,36грн,№ 905 від 12.12.2012 на суму 24 766,41 грн, № 906 від 12.12.2012 на суму 6 905,84 грн, №173 від 12.03.2013 на суму 72 249,92 грн,№ 204 від 26.03.2013 на суму 5 498,40 грн, № 217 від 01.04.2013 на суму 13 131,60 грн Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧК Альтернатива" поставлено Фермерському господарству "Марися-07" товар на суму 150 175,53 грн. Факт отримання продукції підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії № 274 від 12.03.2013, рахунками на оплату, платіжними дорученнями, актом звірки взаєморозрахунків за 2013, підписаний між сторонами.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі грн. заборгованості в сумі 52 951,84 грн., у тому числі: 27037,44 грн. основного боргу, 3294,88 грн. 3% річних та 22619,52 грн. інфляційних, нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання. Позовні вимоги мотивовані наявністю невиконаних відповідачем зобов'язань з оплати за договором купівлі-продажу (усною угодою) та приписами частини 2 статті 530, статей 525, 625,692 Цивільного кодексу України і статті 193 господарського кодексу України.

Позивач шляхом відпуску товару за видатковими накладними № 855 від 21.11.2012 на суму 27 623,36грн,№ 905 від 12.12.2012 на суму 24 766,41 грн, № 906 від 12.12.2012 на суму 6 905,84 грн, №173 від 12.03.2013 на суму 72 249,92 грн, № 204 від 26.03.2013 на суму 5 498,40 грн, № 217 від 01.04.2013 на суму 13 131,60 грн, а відповідач шляхом одержанням товару, вказаного у накладних створили певні права та обов'язки, які аналогічні цивільним правам та обов'язкам сторін за договором поставки продукції, встановленим статтями 655, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України та статтею 265 Господарського кодексу України. Зокрема, у позивача виникло право вимагати оплати поставленого товару, а у відповідача виник обов'язок по оплаті вартості отриманого товару.

Оскільки, сторони не обумовили строк оплати поставленого товару, обов'язок відповідача з її оплати має обраховуватися, у відповідності із приписами частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, після направлення Позивачем вимоги № 5 від 28.04.2009 та мав бути виконаний у строк до 06.05.2009.

Відповідач свої грошові зобов'язання перед позивачем з оплати отриманого товару виконав частково на суму 123 138,09 грн, внаслідок чого станом на 19.08.2015 у нього виникла заборгованість у сумі 27037,44 грн основного боргу.

Проте, після пред'явлення позову до суду відповідач частково погасив заборгованість 07.10.2015 в сумі 2037,44 грн. Отже, станом на день прийняття рішення у справі заборгованість становить 25000,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та приписів статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі -продажу, за яким сторони не визначили строк здійснення відповідачем оплати за отриманий товар.

У зв'язку з чим, покупець (відповідач у даному випадку) був зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, чого зроблено не було. Тобто, накладні, за якими відповідач отримав товар, є самостійними підставами виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Видаткові накладні №№ 855, 905, 906, 173, 204 та 217 відповідно від 21.11.2012, 12.12.2012, 12.03.2013, 26.03.2013 та 01.04.2013 відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Дана накладна є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції та факт встановлення договірних відносин, а тому є всі підстави для покладення на відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до листа Міністерства фінансів України від 31.10.2000р. № 053-291516 довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено (виписано, підписано) інший первинний документ - накладну вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей і відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є підставою для її бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, а тому сам факт прийняття товару породжує обов'язок його оплати покупцем, незважаючи на те, чи мала місце поставка за договором.

На підставі викладеного, заборгованість в сумі 25 000,00 грн підтверджена доказами та підлягає задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов'язання, на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, Позивач нарахував відповідачу додатково до суми основного боргу 22 343,75 грн інфляційних витрат за період з грудня 2012 по серпень 2015 та 3294,88 грн 3% річних за період з 21.11.2012 по 19.08.2015.

Перевіривши розрахунки позивача, господарський суд вважає 3% річних нараховані вірно та підлягають стягненню в заявленій сумі. Інфляційні втрати нараховані невірно. Згідно розрахунку, проведеного судом за кожен місяць окремо, загальний розмір інфляційних, який підлягає стягненню становить 17453,05 грн.

Відповідач заперечень з приводу заявлених позовних вимог та доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають частковому задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача - 25000,00 грн боргу; 3294,88 грн 3% річних; 17453,05 грн інфляційних; 1657,38 грн судового збору. В частині стягнення 2037,44 грн боргу слід припинити провадження у справі, відповідно п. 1.1. ст. 80 ГПК України. В решті позову відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 80,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Марися-07" (13532, Житомирська область, Попільнянський район, с. Жовтневе, вул. Польова, буд 2-Б, код 35100158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧК Альтернатива" (01013, м. Київ, вул. Будіндуствії, 5, оф. 212, 212б, код 25756835):

- 25000,00 грн боргу;

- 3294,88 грн 3% річних;

- 17453,05 грн інфляційних;

- 1657,38 грн судового збору.

3. Припинити провадження в частині стягнення 2037,44 грн боргу.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 05.11.15

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід.)