Рішення

від 12.10.2015 по справі 910/18447/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2015Справа №910/18447/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СЕВЕН СИСТЕМ" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Київмонолітбуд-2005" про стягнення 86 141,57 грн. Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача -Дайнеко І.А. дов. №17 від 17.03.2015р. від відповідача -Денисенко Ю.В. дов. №57 від 25.06.2015р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕВЕН СИСТЕМ" (надалі - «ТОВ «СЕВЕН СИСТЕМ») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київмонолітбуд-2005" (надалі - «ТОВ «Київмонолітбуд-2005») про стягнення 86 141,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач згідно видаткових накладних №60000212 від 02.04.2015 р., №60000233 від 10.04.2014 р., №60000237 від 14.04.2015 р., №60000238 від 14.04.2015 р. та №60000246 від 17.04.2015 р. здійснив поставку товару, а відповідач в свою чергу не оплатив поставлений товар, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 73 149,75 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 12 456,42 грн. та 3% річних у розмірі 535,40 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2015 р. порушено провадження у справі №910/18447/15 та призначено розгляд вказаної справи на 09.09.2015 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2015 р. розгляд справи відкладено до 21.09.2015 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2015 р. продовжено процесуальний строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 12.10.2015 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, просив відкласти розгляд справи.

Розглянувши, заявлене клопотання відповідача та заслухавши заперечення позивача проти відкладення розгляду справи, суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання у зв'язку із його необґрунтованістю.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 02.04.2015 р. по 17.04.2015 р. ТОВ «СЕВЕН СИСТЕМ» поставило, а ТОВ «Київмонолітбуд-2005» прийняло товар на загальну суму 74 769,90 грн., що підтверджується видатковими накладними №60000212 від 02.04.2015 р., №60000233 від 10.04.2014 р., №60000237 від 14.04.2015 р., №60000238 від 14.04.2015 р. та №60000246 від 17.04.2015 р.

Видаткові накладні містять номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, містять підпис представників позивача та відповідача.

Із матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що договір купівлі-продажу у формі єдиного документу не складався, посилання у видаткових накладних на Договір поставки №29 від 29.08.2014 р. є помилковим, скільки вказаний договір припинив свою дію 31.12.2014 р., доказів пролонгації Договору поставки №29 матеріали справи не містять,так як і не містить таких умов сам Договір.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами укладено договір купівлі - продажу (шляхом оформлення накладних на відпуск матеріалів), а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 73 149,75 грн.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач поставив відвідачу товар на суму

74 769,90 грн., що підтверджується видатковими накладними№60000212 від 02.04.2015 р., №60000233 від 10.04.2014 р., №60000237 від 14.04.2015 р., №60000238 від 14.04.2015 р. та №60000246 від 17.04.2015 р.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Зі змісту ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України вбачається, що покупець зобов'язаний оплатити повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Тобто, термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений вищезазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Аналогічні висновки щодо строку виконання грошового зобов'язання зі змісту ст. 692 Цивільного кодексу України містяться в постанові Вищого господарського суду України від 28.2.2012 р. у справі №5002-8/481-2011 та Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 р.

Договором (накладними на відпуск матеріалів) не було встановлено строку відстрочення оплати грошового зобов'язання, а тому з урахуванням положень ст.ст. 530, 692 Цивільного кодексу України відповідач був зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар на наступний день після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем частково була оплачена поставлена позивачем продукція на суму 1 620,15 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Отже, у відповідача існує заборгованість у розмірі 73 149,75 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент звернення позивача до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача простроченого грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 73 149,75 грн. за поставлену продукцію. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Київмонолітбуд-2005» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «СЕВЕН СИСТЕМ» про стягнення з ТОВ «Київмонолітбуд-2005» заборгованості у розмірі 73 149,75 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% у розмірі 535,40 грн. та інфляційних у розмірі 12 456,42 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по кожній накладній окремо у загальний період з 03.04.2015 р. по 13.07.2015 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% у розмірі 535,40 грн. та інфляційних у розмірі 12 456,42 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Київмонолітбуд-2005» на користь ТОВ «СЕВЕН СИСТЕМ» заборгованості у розмірі 73 149,75 грн., 3% у розмірі 535,40 грн. та інфляційних у розмірі 12 456,42 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВЕН СИСТЕМ" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київмонолітбуд-2005» (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 62, офіс 44; ідентифікаційний код 38124758) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВЕН СИСТЕМ» (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, оф. 424; ідентифікаційний код 38489683) заборгованість у розмірі 73 149,75 грн., 3% у розмірі 535,40 грн., інфляційних у розмірі 12 456,42 грн. та судовий збір у розмірі 1 827,00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Дата складання повного тексту рішення 03.11.2015 р.

Cуддя А.В.Яковенко