Рішення

від 27.10.2015 по справі 910/25356/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2015Справа №910/25356/15 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агроветзахист Україна"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Форца Групп"

про стягнення 707 821,93 грн.

Представники:

від позивача: Ковальчук Н.В. - представник за довіреністю № б/н від 19.02.2015 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Агроветзахист Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Форца Групп" про стягнення 707 821,93 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 4 серпня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Агроветзахист Україна" та товариством з обмеженою відповідальністю "Форца Групп" укладено договір купівлі-продажу № 0408-14, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов'язується поставити і передавати у власність покупцю «бензин марки А-92, а також дизельне паливо», а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати оплату.

Сторонами в подальшому укладено додаток № 1 від 04.08.2014 року, додаток № 2 від 06.08.2014 року, додаток № 3 від 24.09.2014 року до договору купівлі-продажу № 0408-14 від 04.08.2014 року.

Пунктом 10 даних додатків встановлено, що покупець проводить попередню оплату у розмірі 100 % вартості товару (партії товару) на розрахунковий рахунок продавця протягом одного банківського дня з моменту (дати) отримання рахунку фактури по електронній пошті.

На виконання вимог договору позивач здійснив попередню оплату в розмірі 1 193 583,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача № 26008052727253.

Проте відповідач не виконав умови договору у повному обсязі, а саме поставив товариству з обмеженою відповідальністю "Агроветзахист Україна" товар на суму 612 930,25 грн. та частково повернув отримані за товар грошові кошти в розмірі 86 600,00 грн., тому позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.09.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.10.2015 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.10.2015 року розгляд справи відкладено на 27.10.2015 року, у зв'язку із неявкою представника відповідача у судове засідання.

В судове засідання 27.10.2015 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 25.09.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Агроветзахист Україна" та товариством з обмеженою відповідальністю "Форца Групп" укладено договір купівлі-продажу № 0408-14 від 4 серпня 2014 року, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов'язується поставити і передавати у власність покупцю «бензин марки А-92, а також дизельне паливо», а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати оплату.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 2.1. договору, ціна на товар розуміється на базисних умовах поставки, визначених цим договором, на кожну партію товару і визначається сторонами в додатках до даного договору, що є невід'ємними частинами цього договору.

Згідно з п. 2.2. договору, загальна сума даного договору визначається як загальна сума всіх партій товару визначених в додатках до даного договору.

Ціни встановлюються у національній валюті України - гривні (п. 2.3.).

Відповідно до п. 3.1. договору, поставка товару здійснюється партіями. Умови поставки товару, а також строки поставки обумовлюються сторонами в додатках до даного договору, що є невід'ємними частинами цього договору. Під партією товару розуміється кількість товару визначеного в додатках до даного договору.

Сторонами в подальшому укладено додаток № 1 від 04.08.2014 року, додаток № 2 від 06.08.2014 року, додаток № 3 від 24.09.2014 року до договору купівлі-продажу № 0408-14 від 04.08.2014 року.

Відповідно до додатку № 1 від 04.08.2014 року до договору купівлі-продажу № 0408-14 від 04.08.2014 року, загальна кількість товару, що підлягає поставці по цьому додатку № 1, складає 28 614,24 літрів +/- 5% за вибором продавця (п. 2), загальна вартість товару по даному додатку складає 382 000,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 63 666,67 грн. (п. 9).

Відповідно до додатку № 2 від 06.08.2014 року до договору купівлі-продажу № 0408-14 від 04.08.2014 року, загальна кількість товару, що підлягає поставці по цьому додатку № 2, складає 40000,00 літрів +/- 5% за вибором продавця (п. 2), загальна вартість товару по даному додатку складає 562 000,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 93 666,67 грн. (п. 9).

Відповідно до додатку № 3 від 24.09.2014 року до договору купівлі-продажу № 0408-14 від 04.08.2014 року, загальна кількість товару, що підлягає поставці по цьому додатку № 3, складає 15 800,00 літрів +/- 5% за вибором продавця (п. 2), загальна вартість товару по даному додатку складає 249 166,00грн., в тому числі ПДВ в розмірі 41 527,67 грн. (п. 9).

Згідно з п. 3.4. договору, факт поставки та передачі товару продавцем оформлюється накладною на товар, на якій ставиться відмітка про прийняття товару.

Пунктом 3.9. договору передбачено, що кількість товару або його окремих партій встановлюється в додатках до договору і остаточно фіксується у накладних.

Пунктом 10 даних додатків встановлено, що покупець проводить попередню оплату у розмірі 100 % вартості товару (партії товару) на розрахунковий рахунок продавця протягом одного банківського дня з моменту (дати) отримання рахунку фактури по електронній пошті.

На виконання вимог договору позивач здійснив попередню оплату в розмірі 1 193 583,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача № 26008052727253.

Проте, відповідач здійснив часткову поставку товару, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000019 від 21.08.2014 року (дизельне паливо в кількості 21 530,00 л.) на суму 302 496,50 грн., видатковою накладною № РН-0000020 від 26.08.2014 року (дизельне паливо в кількості 3 010,00 л.) на суму 42 290,50 грн., видатковою накладною № РН-0000021 від 10.09.2014 року (дизельне паливо в кількості 4 650,00 л.) на суму 65 332,50 грн., видатковою накладною № РН-0000022 від 19.09.2014 року (дизельне паливо в кількості 9 720,00 л.) на суму 136 566,00 грн., видатковою накладною № РН-0000023 від 19.09.2014 року (дизельне паливо в кількості 4 905,00 л.) на суму66 244,75 грн. на загальну суму 612 930,25 грн.

А також, повернув кошти 17.10.2014 року в розмірі 20 000,00 грн., 20.10.2014 року в розмірі 66 600,00 грн.

Відповідно до ч. 1., 2 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частин 1, 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, позивач здійснив попередню оплату в розмірі 1 193 583,00 грн., що підтверджується, випискою по рахунку позивача, а відповідач поставив товар на суму 612 930,25 грн. та 86 600,00 грн. повернув, в іншій частині в розмірі 494 052,75 грн. відповідач своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 0408-14 від 04.08.2014 року не виконав, узгоджений між сторонами товар у встановлені строки не поставив та не повернув даної сплаченою грошової суми.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Позовні вимоги про повернення попередньої оплати в розмірі 494 052,75 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 213 769,18 грн. за період з 29.10.2014 року по 22.09.2015 року за невиконання умов договору.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.8.1 договору, якщо продавець не здійснив відвантаження партії товару в строки, зазначені в договорі, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого не в строк товару за кожен день не виконання зобов'язань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Розрахунок розміру пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 494052.75 29.10.2014 - 12.11.2014 15 12.5000 % 0.068 %* 5075.88 494052.75 13.11.2014 - 05.02.2015 85 14.0000 % 0.077 %* 32214.95 494052.75 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 0.107 %* 13725.19 494052.75 04.03.2015 - 29.04.2015 57 30.0000 % 0.164 %* 46292.07 З огляду на вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 97 308,09 грн. та відмовляє у задоволенні пені в розмірі 116 461,09 грн.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:

на позивача в сумі 1 746,55 грн. на відповідача - 8 870,78 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32-34, ст. 44, ч. 5 ст. 49, 75, ст. ст.82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Форца Групп" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 38, оф. 127; ідентифікаційний код 39117144) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агроветзахист Україна" (51900, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Алтайська, 5, кв. 29; ідентифікаційний код 34827627) попередньої оплати у розмірі 494 052 (чотириста дев'яносто чотири тисячі п'ятдесят дві) грн. 75 коп., пеню в розмірі 97 308 (дев'яносто сім тисяч триста вісім) грн. 09 коп. та судовий збір у розмірі 8 870 (вісім тисяч вісімсот сімдесят) грн. 78 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 05.11.2015 року.

Суддя С.М. Мудрий