ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" листопада 2015 р. Справа № 925/1549/15
Господарський суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Єфіменка В.В.,
з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.,
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 за довіреністю,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області в м. Черкаси справу
за позовом виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Кометус", с.Хорупань, Млинівський район, Рівненська область,
до товариства з обмеженою відповідальністю "Ватутінський комбінат будівельних матеріалів", м.Ватутіне Черкаська область,
про стягнення коштів,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 262 827 грн. втрат внаслідок інфляції та 11 910 грн. 66 коп. 3% річних за невиконання грошових зобов'язань по угоді про відстрочення терміну здіснення остаточної виплати вартості частки на недоплачену вчасно суму в розмірі 551000, яка була стягнута за рішенням господарського суду Черкаської області від 10.12.2014.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю.
Відповідач відзиву на позов не надав, його представник в судове засідання не з'явився. Натомість, 04.11.2015, від імені представника відповідача ОСОБА_2, електронною поштою до суду надійшов текст мирової угоди.
04.11.2015 до суду надійшло письмове пояснення представника позивача про те, що сторони не дійшли згоди відносно укладення мирової угоди.
Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку визначеному ст.75 ГПК України.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 18 липня 2008 р. ВК ТОВ «Кометус» було виключене зі складу учасників ТОВ «Ватутінський комбінат будівельних матеріалів». У зв'язку із цим у відповідача перед позивачем виник обов'язок виплатити вартість частки майна, яка належала останньому.
У встановлений законом дванадцятимісячний строк відповідач не розрахувався із позивачем. 17 липня 2009 року між сторонами по справі було укладено угоду про відстрочення терміну здійснення остаточної виплати вартості частки у розмірі 1 216 000 грн. до 19 липня 2010 року.
Оскільки в добровільному порядку відповідач виплатив позивачу лише частку боргу в сумі 665 000 грн., в серпні 2012 року до відповідача було пред'явлено позов про стягнення коштів в сумі 551 000 грн., які не були доплачені згідно умов вказаної угоди.
10 грудня 2014 року рішенням Господарського суду Черкаської області позов задоволено повністю, стягнуто 551 000 грн. боргу, а також інфляційні та 3% річних за період 20.07.2010 по 23.10.2014.
Вищевказане рішення було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 червня 2015 року.
Відповідач рішення Господарського Черкаської області від 10 грудня 2015 року про стягнення коштів на користь позивача виконав лише 16.07.2015.
У зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань по угоді від 17.07.2009 позивачем відповідачу нараховано за період з 24.10.2014 по 14.07.2015 втрати внаслідок інфляції в розмірі 262 827 грн. та 11 910 грн. 66 коп. 3% річних відповідно розрахунку:
- втрати внаслідок інфляції: сума боргу (551000,00) * 1,477 - 551000,00 = 262827,00 грн.
- 3% річних: сума боргу (551000,00) * 3% / 365 * кількість днів (263) = 11910,66 грн.
Ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст.598 та ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень вищезазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.
Суд вважає, що оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань на суму боргу та трьох процентів річних після вирішення судом питання про стягнення основного боргу, є доведеною.
Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом України у постанові від 14.11.2011 у справі №3-116гс11.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повного задоволення, і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 262 827 грн. втрат внаслідок інфляції та 11 910 грн. 66 коп. 3% річних за невиконання грошових зобов'язань по угоді про відстрочення терміну здіснення остаточної виплати вартості частки на недоплачену вчасно суму в розмірі 551000, яка була стягнута за рішенням господарського суду Черкаської області від 10.12.2014.
З відповідача на користь позивача необхідно стягнути 5 412 грн. витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути 262 827 грн. втрат внаслідок інфляції та 11 910 грн. 66 коп. 3% річних та 5 412 грн. витрат по сплаті судового збору товариства з обмеженою відповідальністю "Ватутінський комбінат будівельних матеріалів" (код ЄДРПОУ 32810029, вул. Кірова, 25, м. Ватутіне, Черкаська область, 20250) на користь виробничо-комерційно товариства з обмеженою відповідальністю "Кометус" (код ЄДРПОУ 13971366, с.Хорупань, Млинівський район, Рівненська область, 35161).
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному ГПК України після складення повного тексту рішення.
Повне рішення складено 05.11.2015.
СУДДЯ В.В.Єфіменко
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2015 |
Оприлюднено | 10.11.2015 |
Номер документу | 53193364 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Єфіменко В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні