Постанова

від 05.11.2015 по справі 810/5281/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2015 року (15:50 год.) м. Київ №810/5281/15

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів головуючого судді Кушнової А.О., суддів Дудіна С.О., Терлецької О.О., за участю секретаря судового засідання Макаренко К.Ю., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Вишгородської районної партійної організації політичної партії Всеукраїнського об'єднання "Батьківщина" до Вишгородської міської виборчої комісії Вишгородського району Київської області про скасування протоколу, визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Суть спору: 03 листопада 2015 року о 15:55 год. до Київського окружного адміністративного суду звернулась Вишгородська районна партійна організація політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" з позовом до Вишгородської міської виборчої комісії Вишгородського району Київської області, в якому позивач просить:

- скасувати протокол про результати виборів депутатів Вишгородської міської ради у багатомандатному виборчому окрузі від 02.11.2015 Вишгородської міської виборчої комісії Київської області;

- визнати неправомірною бездіяльність Вишгородської міської виборчої комісії Київської області щодо незабезпечення публікації в друкованих засобах масової інформації або доведення до відома населення в інший спосіб не пізніш як на п'ятий день після встановлення результатів відомостей з протоколу від 29.10.2015;

- зобов'язати Вишгородську міську виборчу комісію Київської області забезпечити публікацію в друкованих засобах масової інформації або доведення до відома населення в інший спосіб визначених частиною 12 статті 86 Закону України "Про місцеві вибори" відомостей з протоколу про результати виборів депутатів Вишгородської міської ради у багатомандатному виборчому окрузі від 29.10.2015.

Разом з позовом до суду надійшло клопотання про забезпечення позову шляхом заборони Вишгородській міській виборчій комісії Київської області здійснювати публікацію даних з оскаржуваного протоколу від 02.11.2015 та інформувати про результати виборів на першому засіданні Вишгородської міської ради відповідно до протоколу від 02.11.2015 до завершення розгляду справи по суті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.11.2015 відкрито провадження в адміністративній справі №810/5281/158, призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні 04.11.2015 року та призначено розгляд клопотання про забезпечення позову в судовому засіданні 04.11.2015 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2015 клопотання представника Вишгородської районної партійної організації політичної партії Всеукраїнського об'єднання "Батьківщина" про забезпечення позову задоволено. Заборонено місцевим друкованим засобам масової інформації на території міста Вишгорода та Вишгородського району Київської області офіційно опубліковувати результати виборів депутатів Вишгородської міської ради у багатомандатному виборчому окрузі, викладені у протоколі Вишгородської міської виборчої комісії Вишгородського району Київської області від 02 листопада 2015 року до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі. Покладено на відповідача обов'язок довести до відома місцевих друкованих засобів масової інформації на території міста Вишгорода та Вишгородського району Київської області про зміст цієї ухвали.

В обґрунтування позову позивач вказує, що 25.10.2015 відповідно до вимог статті 83 Закону України "Про місцеві вибори" №595-VIII від 14.07.2015 було розпочато безперервне засідання Вишгородської міської виборчої комісії Київської області, яке завершилось 29.10.2015 о 18:30 год. підписанням протоколу про результати виборів депутатів Вишгородської міської ради у багатомандатному виборчому окрузі, однак 02.11.2015 о 19:40 год. відповідач знову провів засідання, на якому всі його члени знову підписали протокол про результати виборів Вишгородської міської ради у багатомандатному виборчому окрузі.

Позивач звертає увагу, що протокол Вишгородської міської виборчої комісії Київської області від 29.10.2015 не був опублікований в засобах масової інформації відповідно до вимог пункту 12 статті 86 Закону України «Про місце вибори», а тому бездіяльність відповідача щодо неоприлюднення такого протоколу є неправомірною.

Позивач стверджує, що відповідач не складав уточненого протоколу про підсумки голосування, а на запитання уповноваженої особи позивача про назву процедури, яка відбувається на засіданні 02.11.2015, головуючий зазначив, що відбувається виправлення допущеної помилки, а тому позивач вважає, що оскаржуваний протокол прийнято поза межами повноважень відповідача та всупереч до визначеної законом процедури, а тому протокол від 02.11.2015 має бути скасований.

Відповідач позов не визнав, зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 88 Закону України «Про місцеві вибори» територіальна виборча комісія не пізніш як на п'ятий день з дня встановлення результатів виборів офіційно оприлюднює результати місцевих виборів шляхом опублікування у відповідних місцевих друкованих засобах масової інформації, а тому на відміну від іншої інформації, яку комісія має право оприлюднити встановленим нею способом, результати місцевих виборів оприлюднюються лише шляхом опублікування у відповідних місцевих друкованих засобах масової інформації.

Відповідач зазначає, що місцевим друкованим засобом масової інформації у місті Вишгород є газета «Вишгород», яка виходять раз на тиждень (по суботам), з друку забирається у п'ятницю зранку, оголошення приймаються до середи (включно), а в екстрених випадках - до обіду четверга.

Відповідач звертає увагу, що позивач неправомірно посилається на статтю 83 Закону України «Про місцеві вибори», оскільки спірні правовідносини щодо оскарження протоколу Вишгородської міської виборчої комісії Київської області від 02.11.2015 про встановлення результатів виборів депутатів у багатомандатному виборчому окрузі регулюються статтею 86 цього Закону, згідно якої комісія на своєму засіданні на підставі протоколів про підсумки голосування в територіальних округах (в тому числі уточнених) встановлює результати виборів депутатів у багатомандатному виборчому окрузі, про що складає протокол про результати виборів не пізніше як на десятий день з дня голосування, тобто до 4 листопада 2015 року включно.

Відповідач стверджує, що в робочому процесі в установлений законом строк в протоколі виправлена математична помилка, а саме виправлені тільки неточності у математичних підрахунках у самому протоколі, а складові протоколу (дані отримані з дільничних виборчих комісій) не змінювались. На підтвердження доводів суду надано роздрукування з Excel-файлу з методикою проведеного розрахунку.

Відповідач вказує, що в результаті математичної помилки, а саме невірно розрахованих складових згідно даних пунктів 12, 13, 14 протоколу, в пункті 15 протоколу неправильно вказана сумарна кількість голосів виборців, поданих за місцеві організації політичних партій, що отримали п'ять і більше відсотків голосів виборців вказано 9985 замість 9540. Це в свою чергу призвело до невірного визначення виборчої квоти в пункті 16 протоколу та кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата (виборча квота) вказано 294 замість 281. Вказані обставини стали причиною помилки при визначенні кількості депутатських мандатів в пункті 17 протоколу, а саме Вишгородській районній в Київській області організації партії "Блок Петра Порошенка "Солідарність" вказано 8 замість 9, а по Вишгородській районній організації політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" вказано 3 мандати заміст 2. Наявність помилок відповідач пояснив тим, що 29.10.2015 комісією одночасно розглядалась скарга одного з суб'єктів виборчого процесу, в приміщенні комісії майже цілий день знаходились знервовані представники Вишгородської районної організації політичної партії «Українське об'єднання патріотів - УКРОП», бійці АТО, приймались уточнені протоколи від дільничних комісій і ситуація була дуже напруженою. Відповідач стверджує, що протокол від 29.10.2015 не був прошитий та пронумерований, домовились перепровірити дані зранку наступного дня.

Представник позивача в судовому засіданні 04.11.2015 адміністративний позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.11.2015 проти задоволення позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 04.11.2015 представники сторін подали заяву про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Приймаючи до уваги, що клопотання про розгляд справи за відсутності представників позивача та відповідача заявили всі особи, які беруть участь у справі, суд ухвалив подальший судовий розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховної Ради України від 17.07.2015 №645-VІІІ призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (крім визначених пунктами 2 і 3 цієї Постанови) на неділю 25 жовтня 2015 року.

Як слідує з Преамбули Закону, основні засади, організацію і порядок проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів та старост визначає Закон України від 14.07.2015 №595-VIII «Про місцеві вибори» (далі - Закон №595).

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону №595 виборчий процес місцевих виборів (далі - виборчий процес) - це здійснення суб'єктами виборчого процесу відповідних місцевих виборів, визначеними у статті 12 цього Закону, виборчих процедур, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону №595 виборчий процес включає такі етапи:

1) утворення одномандатних, територіальних виборчих округів;

2) утворення (у разі необхідності), формування складу територіальних виборчих комісій, утворення дільничних виборчих комісій;

3) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення;

4) висування та реєстрація кандидатів;

5) проведення передвиборної агітації;

6) голосування у день виборів;

7) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.

Відповідно до частини 2 статті 16 Закону №595 загальний склад (кількість депутатів) сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради визначається відповідно до частин третьої та четвертої цієї статті залежно від кількості виборців, які належать до територіальних громад сіл, селищ, міст, проживають на території району в місті, району, області.

Постановою Центральної виборчої комісії № 216 від 03.09.2015 на підставі відомостей Державного реєстру виборців визначено кількість територіальних, одномандатних виборчих округів, що утворюються обласними, районними, міськими, районними у містах (у містах, де утворені районні у місті ради), сільськими, селищними виборчими комісіями для організації виборів депутатів місцевих рад при проведенні чергових та перших виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2015 року, згідно з додатками 1 - 25.

Згідно додатку № 9 до вищевказаної постанови ЦВК №216 від 03.09.2015 на виборах депутатів Вишгородської міської ради визначено 34 одномандатних територіальних округи, а тому загальна кількість депутатів у Вишгородській міській раді складає 34 депутати.

Встановлення підсумків голосування регулює стаття 83 Закону №595.

Відповідно частини 2 статті 83 Закону №595 засідання територіальної виборчої комісії починається з моменту закінчення голосування і продовжується безперервно до встановлення підсумків голосування. На цей час члени територіальної виборчої комісії не можуть залучатися до виконання інших функцій, крім участі в засіданні виборчої комісії. Таке засідання територіальної виборчої комісії оформляється протоколом безперервного засідання, який підписується головою або головуючим на засіданні, а також секретарем виборчої комісії або членом виборчої комісії, який виконував на зазначеному засіданні обов'язки секретаря. До протоколу додаються (за наявності) окремі думки членів виборчої комісії, які брали участь у засіданні і не згодні з прийнятим територіальною виборчою комісією рішенням.

Відповідно частини 14 статті 83 Закону №595 територіальна виборча комісія після прийняття і розгляду протоколів (у тому числі з позначкою "Уточнений") дільничних виборчих комісій відповідно про підрахунок голосів виборців на відповідних виборчих дільницях, на підставі цих протоколів, а в разі повторного підрахунку голосів виборців - протоколів територіальної виборчої комісії про повторний підрахунок голосів виборців на відповідній виборчій дільниці не пізніш як на п'ятий день з дня голосування (дня повторного голосування) встановлює та заносить до протоколу про підсумки голосування окремо по кожному виборчому округу з відповідних місцевих виборів відомості, визначені цією частиною статті 83 закону.

Згідно частини 20 статті 83 Закону №595 якщо після підписання протоколу про підсумки голосування у відповідному виборчому окрузі територіальна виборча комісія виявила в ньому неточності (описку чи помилку у цифрах), вона на своєму засіданні розглядає питання про внесення змін до протоколу шляхом складання нового протоколу, на якому робиться позначка "Уточнений".

Відповідно до частини 22 статті 83 Закону №595 встановлення підсумків голосування у виборчих округах по виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських (у містах, де утворені районні у місті ради, у складі яких є інші міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм) рад здійснюється відповідною територіальною виборчою комісією в порядку та черговості, визначених частиною дванадцятою статті 79 цього Закону.

Відповідно до частини 25 статті 83 Закону №595 у разі якщо результати місцевих виборів встановлює територіальна виборча комісія, що встановлювала підсумки голосування, її протокол про підсумки голосування у відповідному виборчому окрузі з відповідних місцевих виборів є підставою для встановлення нею результатів таких виборів.

Аналіз вказаних положень дає підстави стверджувати, що під час встановлення підсумків голосування у разі виявлення після підписання протоколу про підсумки голосування у відповідному виборчому окрузі територіальною виборчою комісією неточностей (описок чи помилок у цифрах), вона на своєму засіданні розглядає питання про внесення змін до протоколу шляхом складання нового протоколу, на якому робиться позначка "Уточнений".

Встановлення результатів виборів депутатів у багатомандатному виборчому окрузі врегульовано статтею 86 Закону №595.

Відповідно до частини 1 статті 86 Закону № 595 виборча комісія Автономної Республіки Крим, обласна, районна, міська, районна у місті (у містах, де утворені районні у місті ради) територіальна виборча комісія на своєму засіданні на підставі протоколів про підсумки голосування в територіальному виборчому окрузі з відповідних місцевих виборів (у тому числі з позначкою "Уточнений") не пізніш як на десятий день з дня голосування установлює результати виборів депутатів у багатомандатному виборчому окрузі , про що складає протокол про результати виборів.

Частина 1 статті 86 Закону №595 встановлює конкретні вимоги до протоколу про результати виборів, а частини 2-9 статті 86 Закону №595 визначають порядок розподілу депутатських мандатів та проведення обчислення виборчої квоти.

Згідно з частиною 10 статті 86 Закону №595 протокол територіальної виборчої комісії про результати виборів депутатів у багатомандатному виборчому окрузі складається у кількості примірників, на два більше за кількість осіб, що входять до складу територіальної виборчої комісії, підписується головою, заступником голови, секретарем комісії та іншими членами комісії, присутніми на засіданні, і засвідчується печаткою територіальної виборчої комісії. До протоколу додаються, за наявності, висловлені у письмовій формі окремі думки членів територіальної виборчої комісії, заяви і скарги на порушення порядку встановлення результатів виборів територіальною виборчою комісією та рішення, які комісія прийняла в результаті їх розгляду. Примірники протоколу нумеруються та мають однакову юридичну силу. Перший примірник протоколу зберігається у територіальній виборчій комісії, другий - невідкладно вивішується для загального ознайомлення у приміщенні територіальної виборчої комісії , а решта по одному примірнику видається членам територіальної виборчої комісії. На прохання кандидатів у депутати, включених до виборчих списків, уповноважених осіб місцевих організацій партій, офіційних спостерігачів від місцевих організацій партій їм видаються копії протоколу. Непідписання протоколу окремими членами виборчої комісії не має правових наслідків для дійсності протоколу. У разі відсутності у протоколі підпису члена виборчої комісії біля його прізвища зазначається причина відсутності підпису.

Частиною 12 статті 86 Закону №595 встановлено, що повідомлення про підсумки голосування та результати виборів, рішення про черговість кандидатів у депутати у виборчих списках місцевих організацій партій, які відповідно до частини другої цієї статті отримали право на участь у розподілі депутатських мандатів у цьому окрузі, а також список обраних депутатів у багатомандатному окрузі (в алфавітному порядку) із зазначенням прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), числа, місяця, року народження, відомостей про громадянство, освіту, партійність, посаду, місце роботи (заняття), місце проживання депутата, назв місцевих організацій партій, від яких вони обрані, не пізніш як на п'ятий день після встановлення результатів публікуються в друкованих засобах масової інформації або доводяться до відома населення в інший спосіб. Про підсумки голосування та результати виборів територіальна виборча комісія приймає відповідне рішення. Про підсумки голосування і результати виборів, рішення про черговість кандидатів у депутати у виборчих списках місцевих організацій партій, які відповідно до частини другої цієї статті отримали право на участь у розподілі депутатських мандатів у цьому окрузі, список обраних депутатів у багатомандатному окрузі територіальна виборча комісія невідкладно надсилає повідомлення Центральній виборчій комісії в порядку та за формою, встановленими Центральною виборчою комісією, а також про результати виборів депутатів інформує відповідну раду на її першому пленарному засіданні відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Отже, з аналізу даних положень слідує, що до обов'язку територіальної виборчої комісії входить опублікування в друкованих засобах масової інформації або доведення до відома населення в інший спосіб повідомлення про підсумки голосування та результати виборів, рішення про черговість кандидатів у депутати у виборчих списках місцевих організацій партій, які відповідно до частини другої цієї статті отримали право на участь у розподілі депутатських мандатів у цьому окрузі, а також список обраних депутатів у багатомандатному окрузі (в алфавітному порядку) із зазначенням прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), числа, місяця, року народження, відомостей про громадянство, освіту, партійність, посаду, місце роботи (заняття), місце проживання депутата, назв місцевих організацій партій, від яких вони обрані.

Після вчинення вказаних дій територіальна виборча комісія приймає відповідне рішення про підсумки голосування та результати виборів.

Постановою Центральної виборчої комісії №356 від 21.09.2015 затверджено Роз'яснення щодо встановлення результатів виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної в місті ради у багатомандатному виборчому окрузі (далі - Роз'яснення ЦВК).

Відповідно до пункту 1 Роз'яснення ЦВК виборча комісія Автономної Республіки Крим, обласна, районна, міська, районна у місті (у містах, де утворені районні у місті ради) виборча комісія (далі - виборча комісія) на своєму засіданні на підставі протоколів про підсумки голосування у багатомандатному виборчому окрузі в межах територіальних виборчих округів з виборів депутатів відповідно Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної в місті ради не пізніш як на десятий день з дня голосування встановлює результати виборів депутатів у багатомандатному виборчому окрузі, про що складає протокол за формою, затвердженою постановою Центральної виборчої комісії від 25 серпня 2015 року № 179.

Після внесення відомостей, передбачених пунктами 1 - 13 протоколу про результати виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної в місті ради у багатомандатному виборчому окрузі (далі - протокол), виборча комісія визначає відсоток голосів виборців, що отримала кожна місцева організація політичної партії (далі - партія), у відношенні до загальної кількості голосів виборців, поданих за місцеві організації партій у багатомандатному виборчому окрузі, та на підставі цих відомостей - місцеві організації партій, що отримали п'ять і більше відсотків голосів виборців (абз.2 пункту 1 Роз'яснення ЦВК).

Згідно пункту 6 Роз'яснення ЦВК результатом виборів депутатів у багатомандатному виборчому окрузі є визначення в порядку черговості кандидатів у депутати від місцевих організацій партій осіб, обраних депутатами від місцевих організацій партій в кількості депутатських мандатів, отриманих місцевими організаціями партій.

Пунктом 9 Роз'яснення ЦВК визначено, що після внесення всіх відомостей протокол підписується головою, заступником голови, секретарем комісії та іншими членами виборчої комісії, присутніми на засіданні, і засвідчується печаткою виборчої комісії.

Протокол складається в кількості примірників, що на два більше, ніж кількість осіб, які входять до складу виборчої комісії, кожен з яких у разі виготовлення протоколу на папері формату А4 прошнуровується та скріплюється печаткою виборчої комісії . Примірники протоколу нумеруються та мають однакову юридичну силу.

Перший примірник протоколу зберігається у виборчій комісії, другий - невідкладно вивішується для загального ознайомлення у приміщенні виборчої комісії, а решта (по одному примірнику) - видається членам виборчої комісії.

На прохання кандидатів у депутати, включених до виборчих списків місцевих організацій партій, уповноважених осіб місцевих організацій партій, офіційних спостерігачів від місцевих організацій партій їм видаються копії протоколу.

Суд зазначає, що предметом позову у розглядуваній справі є, зокрема, скасування протоколу про результати виборів депутатів Вишгородської міської ради у багатомандатному виборчому окрузі від 02.11.2015 Вишгородської міської виборчої комісії Київської області.

Судом встановлено наявність двох протоколів Вишгородської міської виборчої комісії Вишгородського району Київської області про результати виборів депутатів Вишгородської міської ради у багатомандатному виборчому окрузі від 29 жовтня 2015 року та від 02 листопада 2015 року, в яких різними є відомості щодо визначення:

- сумарної кількості голосів виборців, поданих за місцеві організації політичних партій, що отримали п'ять і більше відсотків голосів виборців у пункті 15 протоколів, зокрема, у протоколі від 29.10.2015 така кількість складає 9985, а у протоколі від 02.11.2015 - 9540;

- кількості голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата (виборча квота) у пункті 16 протоколів, зокрема, у протоколі від 29.10.2015 така кількість складає 294, а у протоколі від 02.11.2015 - 281 (а.с. 78-89, 94-107).

Наявність різних даних у вказаних пунктах протоколів потягло за собою різні дані у визначенні кількості депутатських мандатів, отриманих місцевими організаціями політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, а саме у пункті 17 протоколів, зокрема, у протоколі від 29.10.2015 кількість депутатських мандатів, отриманих Вишгородською районною в Київській області організацією партії "Блок Петра Порошенка "Солідарність" складає 8 мандатів , а кількість депутатських мандатів, отриманих Вишгородською районною організацією політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 3 мандати , в той час як такі відомості в протоколі від 02.11.2015 мають інші дані, зокрема, Вишгородська районна в Київській області організація партії "Блок Петра Порошенка "Солідарність" отримала 9 мандатів , а Вишгородська районна організація політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 2 мандати.

При цьому судом з'ясовано, що між сторонами немає спору щодо інших даних протоколів про результати виборів депутатів Вишгородської міської ради у багатомандатному виборчому окрузі від 29.10.2015 та від 02.11.2015, окрім пунктів 15, 16 та 17 вказаних протоколів.

З'ясовуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог про скасування протоколу про результати виборів депутатів Вишгородської міської ради у багатомандатному виборчому окрузі від 02.11.2015 Вишгородської міської виборчої комісії Київської області, суд має надати правову оцінку обставинам справи щодо складання відповідачем як протоколу про результати виборів депутатів Вишгородської міської ради у багатомандатному виборчому окрузі від 29.10.2015, так і протоколу від 02.11.2015.

Перевіряючи обґрунтованість доводів відповідача про виправлення в протоколі від 29.10.2015 математичної помилки, яка на думку відповідача полягала у математичних підрахунках у самому протоколі, в той час як складові протоколу, зокрема, дані, отримані з дільничних виборчих комісій, не змінювались, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 86 Закону № 595 право на участь у розподілі депутатських мандатів у відповідному багатомандатному виборчому окрузі набувають кандидати в депутати, включені до виборчих списків від місцевих організацій партій, що отримали п'ять і більше відсотків голосів виборців, у відношенні до сумарної кількості голосів виборців, поданих за місцеві організації партій.

Кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі (далі - виборча квота), обчислюється шляхом ділення сумарної кількості голосів виборців, поданих за місцеві організації партій, що отримали п'ять і більше відсотків голосів виборців, на число, що дорівнює кількості депутатських мандатів у цьому багатомандатному виборчому окрузі (ч.3 ст. 86 Закону).

Кандидати в депутати, включені до виборчого списку місцевої організації партії, за яку подали свої голоси виборці у кількості, меншій за виборчу квоту, права на участь у розподілі депутатських мандатів у відповідному багатомандатному виборчому окрузі не мають (ч.4 ст. 86 Закону).

Депутатські мандати у багатомандатному виборчому окрузі між кандидатами у депутати, включеними до виборчих списків місцевих організацій партій, які відповідно до частини другої цієї статті мають право на участь у розподілі депутатських мандатів у цьому окрузі, розподіляються пропорційно до кількості голосів виборців, поданих за місцеві організації партій, кандидатів, закріплених ними за територіальними виборчими округами, в межах відповідного багатомандатного округу, у послідовності, визначеній частинами шостою - восьмою цієї статті (ч.5 ст. 86 Закону).

Кількість голосів виборців, поданих за кожну місцеву організацію партії, які набули право на участь у розподілі депутатських мандатів, ділиться на виборчу квоту. Ціла частина отриманого числа становить кількість депутатських мандатів, що отримали кандидати в депутати від цієї організації партії. Дробові залишки враховуються при розподілі решти депутатських мандатів, що залишаються після цього нерозподіленими (ч.6 ст. 86 Закону).

Місцеві організації партій, які мають більші порівняно з іншими дробові залишки після ділення відповідно до частини шостої цієї статті, отримують по одному додатковому депутатському мандату, починаючи з місцевої організації партії, що має найбільший дробовий залишок. Якщо дробові залишки у двох чи більше місцевих організацій партій однакові, першим додатковий депутатський мандат отримує та місцева організація партії, за яку віддано більшу кількість голосів виборців. Розподіл додаткових депутатських мандатів закінчується після вичерпання загальної кількості депутатських мандатів (ч.7 ст. 86 Закону).

Результатом виборів депутатів у багатомандатному виборчому окрузі є визначення в порядку черговості кандидатів у депутати від місцевих організацій партій осіб, обраних депутатами від місцевих організацій партій в кількості депутатських мандатів, отриманих місцевими організаціями партій (абз.1 ч.8 ст. 86 Закону).

Черговість кандидатів у депутати у виборчому списку від місцевої організації партії, яка відповідно до частини другої цієї статті має право на участь у розподілі депутатських мандатів у цьому окрузі, визначається рішенням виборчої комісії Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті (у містах, де утворені районні у місті ради) територіальної виборчої комісії на підставі протоколів про підсумки голосування в територіальному виборчому окрузі з відповідних місцевих виборів шляхом формування та затвердження виборчого списку місцевої організації партії. У зазначеному виборчому списку місцевої організації партії кандидати у депутати (крім кандидата у депутати, який не закріплений за територіальним виборчим округом) розташовуються в порядку зменшення відсотку голосів виборців, поданих за відповідну місцеву організацію партії у територіальних виборчих округах, за якими були закріплені кандидати, від загальної кількості голосів виборців, поданих за всі місцеві організації партій у відповідних територіальних виборчих округах. У разі якщо отримані відсотки є рівними у кількох кандидатів у депутати, вони розміщуються у виборчому списку в порядку зменшення кількості голосів виборців, поданих у територіальному виборчому окрузі за місцеву організацію партії та відповідного кандидата (абз.2 ч.8 ст. 86 Закону).

Якщо кількість депутатських мандатів, отриманих місцевою організацією партії, є більшою за кількість кандидатів у депутати у виборчому списку цієї місцевої організації партії у відповідному багатомандатному окрузі, депутатські мандати залишаються вакантними до проведення чергових або позачергових виборів (абз.3 ч.8 ст. 86 Закону).

У разі настання обставин, передбачених частинами другою, четвертою статті 48 цього Закону, або якщо за результатами виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради обрано менше двох третин її складу, територіальна виборча комісія приймає рішення про визнання виборів у відповідному багатомандатному виборчому окрузі такими, що не відбулися (абз.4 ч.8 ст. 86 Закону).

Після встановлення кількості депутатських мандатів, отриманих місцевими організаціями партій, та визначення відповідно до вимог частини восьмої цієї статті черговості кандидатів у депутати у виборчих списках місцевих організацій партій територіальна виборча комісія у протоколі про результати виборів депутатів у відповідному багатомандатному виборчому окрузі з відповідних місцевих виборів також зазначає:

1) кількість депутатських мандатів, отриманих місцевими організаціями партій;

2) прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), рік народження, відомості про освіту, партійність, посаду, місце роботи (заняття), місце проживання, суб'єкт висування кожного обраного депутата (ч.9 ст. 86 Закону).

Судом встановлено, що в обох протоколах Вишгородської міської виборчої комісії Вишгородського району Київської області про результати виборів депутатів Вишгородської міської ради у багатомандатному виборчому окрузі від 29 жовтня 2015 року та від 02 листопада 2015 року, повністю збігаються такі дані, як:

1) кількість виготовлених виборчих бюлетенів (пункт 1 протоколів);

2) кількість виборчих бюлетенів, одержаних дільничними виборчими комісіями (пункт 2 протоколів);

3) кількість виборців, включених до списків виборців на виборчих дільницях (пункт 3 протоколів);

4) кількість виборців, внесених до витягів із списку виборців для голосування за місцем перебування (пункт 4 протоколів);

5) кількість невикористаних виборчих бюлетенів (пункт 5 протоколів);

6) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені у приміщенні для голосування (пункт 6 протоколів);

7) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені за місцем перебування (пункт 7 протоколів);

8) загальна кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені у межах відповідного багатомандатного виборчого округу (пункт 8 протоколів);

9) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні (пункт 9 протоколів);

10) кількість виборчих бюлетенів, що не підлягають врахуванню (пункт 10 протоколів);

11) кількість виборчих бюлетенів, визнаних недійсними (пункт 11 протоколів);

12) кількість голосів виборців, поданих за кожну місцеву організацію партії у багатомандатному виборчому окрузі (пункт 12 протоколів);

13) загальну кількість голосів виборців, поданих за місцеві організації партій у багатомандатному виборчому окрузі (пункт 13 протоколів).

Суд зазначає, що саме вищевказані пункти 1-13 протоколу про результати виборів депутатів Вишгородської міської ради у багатомандатному виборчому окрузі є вихідними даними для подальшого розподілу депутатських мандатів та проведення обчислення виборчої квоти.

Судом встановлено, що право на участь у розподілі депутатських мандатів до Вишгородської міської ради у багатомандатному виборчому окрузі набули кандидати в депутати, включені до виборчих списків від місцевих організацій партій, що отримали п'ять і більше відсотків голосів виборців, у відношенні до сумарної кількості голосів виборців, поданих за місцеві організації партій (11903 х 5% = 595 голосів).

Отже, у розподілі депутатських мандатів на виборах до Вишгородської міської ради у багатомандатному виборчому окрузі приймали участь місцеві організації політичних партій, які набрали більше 595 голосів виборців.

Згідно п.12 обох протоколів такими місцевими організаціями політичних партій є Вишгородська районна організація Радикальної партії Олега Ляшка ( 1304 голоси), Районна партійна організація партії «Воля» Вишгородського району Київської області ( 1984 голоси), Вишгородська районна партійна організація політичної партії «Наш край» ( 615 голосів), Вишгородська міська організація політичної партії «Об'єднання «Самопоміч» ( 1061 голосів), Вишгородська міська у Київській області партійна організація Української партії честі, боротьби з корупцією та організованою злочинністю ( 628 голосів), Вишгородська районна в Київській області організація партії "Блок Петра Порошенка "Солідарність" ( 2424 голоси), Вишгородська районна організація Всеукраїнського об'єднання «Свобода» ( 836 голосів), Вишгородська районна організація політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" ( 688 голосів).

Для визначення кількості голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі (далі - виборча квота), необхідно розділити сумарну кількість голосів виборців, поданих за місцеві організації партій, що отримали п'ять і більше відсотків голосів виборців, на число, що дорівнює кількості депутатських мандатів у цьому багатомандатному виборчому окрузі, що передбачено частиною 3 статті 86 Закону (1304+1984+615+1061+628+2424+836+688 = 9540 ) (9540:34= 281 голос з урахуванням округлення).

Отже, судом достеменно встановлено, що відповідачем допущено помилку при визначенні сумарної кількості голосів виборців, поданих за місцеві організації партій, що отримали п'ять і більше відсотків голосів виборців, яка обраховується шляхом складення голосів виборців, які віддали свої голоси за місцеві організації партій, які подолали 5-відсотковий бар'єр, та замість 9540 в пункті 15 протоколу від 29.10.2015 вказано 9985, що у свою чергу призвело до неправильного визначення виборчої квоти, тобто кількості голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата у пункті 16 протоколу від 29.10.2015 та замість 281 голосу вказано 294.

Перевіривши подальші дії відповідача при визначенні кількості депутатських мандатів, отриманих місцевими організаціями політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, а саме у пункті 17 протоколу від 29.10.2015, судом встановлено, що відповідач допустив математичну помилку, яка стала наслідком неправильних розрахунків двох попередніх пунктів.

Тому, перевіряючи правильність розрахунку кількості депутатських мандатів, отриманих місцевими організаціями політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, а саме у пункті 17, суд зазначає, що правильними є розрахунки згідно протоколу комісії від 02.11.2015.

Так, діленням кількості голосів виборців, поданих за кожну місцеву організацію партії, які набули право на участь у розподілі депутатських мандатів, на виборчу квоту, визначається число, ціла частина якого становить кількість депутатських мандатів, що отримали кандидати в депутати від цієї організації партії.

В результаті розрахунку цілого числа Вишгородська районна організація Радикальної партії Олега Ляшка отримала 4 мандати (1304 : 281 = 4,64), Районна партійна організація партії «Воля» Вишгородського району Київської області - 7 мандатів (1984 : 281 = 7,06), Вишгородська районна партійна організація політичної партії «Наш край» - 2 мандати (615 : 281 = 2,19), Вишгородська міська організація політичної партії «Об'єднання «Самопоміч» - 3 мандати (1061 : 281 = 3,78), Вишгородська міська у Київській області партійна організація Української партії честі, боротьби з корупцією та організованою злочинністю - 2 мандати (628 : 281 = 2,23), Вишгородська районна в Київській області організація партії "Блок Петра Порошенка "Солідарність" - 8 мандатів (2424 : 281 = 8,63), Вишгородська районна організація Всеукраїнського об'єднання «Свобода» - 2 мандати (836 : 281 = 2,98), Вишгородська районна організація політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 2 мандати (688 : 281 = 2,45). Загальна кількість депутатських мандатів, отриманих в результаті розрахунку цілого числа становить 30 (4+7+2+3+2+8+2+2), отже нерозподіленими залишились 4 мандати.

В подальшому при розподілі решти депутатських мандатів згідно частин 6,7 статті 86 Закону враховуються дробові залишки і по одному додатковому депутатському мандату отримують місцеві організації партій, які мають більші порівняно з іншими дробові залишки після ділення, починаючи з місцевої організації партії, що має найбільший дробовий залишок.

Тому в результаті розрахунків за участю дробових залишків по одному додатковому депутатському мандату отримали Вишгородська районна організація Всеукраїнського об'єднання «Свобода» (з найбільшим дробовим залишком 98), Вишгородська міська організація політичної партії «Об'єднання «Самопоміч» (з дробовим залишком 78), Вишгородська районна організація Радикальної партії Олега Ляшка отримала (з дробовим залишком 64) та Вишгородська районна в Київській області організація партії "Блок Петра Порошенка "Солідарність" (з дробовим залишком 63).

З урахуванням ч.7 ст. 86 Закону розподіл додаткових депутатських мандатів до Вишгородської міської ради закінчився після вичерпання загальної кількості депутатських мандатів, число яких становить 34.

При цьому суд зазначає, що з протоколу №21 засідання Вишгородської міської виборчої комісії Вишгородського району Київської області від 02.11.2015 року слідує, що до порядку денного включено, зокрема, питання про результати виборів депутатів Вишгородської міської ради. З цього питання слухали голову комісії Тернового М.І., який доповів, що математичну помилку в протоколі від 29.10.2015 року виправлено та запропонував підписати виправлений протокол, прошити його та виконати інші дії, передбачені Законом «Про місцеві вибори». За це питання проголосували всі члени комісії одноголосно (а.с.108-110).

Судова колегія зауважує, що позивачем не оскаржувались та не оскаржуються результати виборів до Вишгородської міської ради у багатомандатному виборчому окрузі, викладені у протоколі Вишгородської міської виборчої комісії Вишгородського району Київської області від 29.10.2015 року, який мав математичні помилки на користь позивача.

Однак, приймаючи до уваги, що цей протокол не був оприлюднений в засобах масової інформації, а відповідач до закінчення строку на його опублікування самостійно виявив помилки та на засіданні комісії їх усунув, суд не вбачає правових підстав для скасування протоколу про результати виборів депутатів Вишгородської міської ради у багатомандатному виборчому окрузі від 02.11.2015 Вишгородської міської виборчої комісії Київської області, відомості в якому є правильними.

При цьому суд виходить з того, що чинний Закон «Про місцеві вибори» не передбачає процедури усунення виявлених неточностей/помилок в протоколі про встановлення результатів виборів, а приймаючи до уваги наявність помилок у протоколі комісії від 29.10.2015, відповідач мав їх усунути у прийнятний спосіб, задля недопущення оголошення неправильних результатів виборів у багатомандатному виборчому окрузі до Вишгородської міської ради.

Щодо решти позовних вимог, зокрема, про визнання неправомірною бездіяльності Вишгородської міської виборчої комісії Київської області щодо незабезпечення публікації в друкованих засобах масової інформації або доведення до відома населення в інший спосіб не пізніш як на п'ятий день після встановлення результатів відомостей з протоколу від 29.10.2015 та зобов'язання Вишгородської міської виборчої комісії Київської області забезпечити публікацію в друкованих засобах масової інформації або доведення до відома населення в інший спосіб визначених частиною 12 статті 86 Закону України "Про місцеві вибори" відомостей з протоколу про результати виборів депутатів Вишгородської міської ради у багатомандатному виборчому окрузі від 29.10.2015, судом встановлено таке.

Відповідно до частини 1 статті 88 Закону України "Про місцеві вибори" територіальна виборча комісія не пізніш як на п'ятий день з дня встановлення результатів виборів офіційно оприлюднює результати місцевих виборів шляхом опублікування у відповідних місцевих друкованих засобах масової інформації.

Список обраних депутатів відповідної ради публікується із зазначенням в алфавітному порядку прізвища, власного імені (усіх власних імен) та по батькові (за наявності), числа, місяця, року народження, відомостей про освіту, партійність, посаду, місце роботи (заняття), місце проживання та назви місцевої організації партії, від яких обрано депутата (або позначки "Висунутий шляхом самовисування").

Відповідно до частини 2 статті 88 Закону України "Про місцеві вибори" офіційне оприлюднення територіальною виборчою комісією результатів виборів є підставою для звільнення з роботи (посади), несумісної з посадою сільського, селищного, міського голови, старости та прийняття рішення про припинення дії іншого представницького мандата особи, обраної депутатом, сільським, селищним, міським головою, старостою.

Відповідно до частини 1 статті 89 Закону України "Про місцеві вибори" офіційне особа, обрана депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, сільським, селищним, міським головою, старостою, для її реєстрації, у разі наявності іншого представницького мандата, зобов'язана подати до територіальної виборчої комісії протягом 20 днів з дня офіційного оприлюднення результатів місцевих виборів копію зареєстрованої заяви про припинення дії іншого представницького мандата, поданої відповідно до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради. Особа, обрана сільським, селищним, міським головою, старостою, одночасно з копією заяви про припинення дії іншого представницького мандата подає документ про звільнення з роботи (посади), несумісної з посадою сільського, селищного, міського голови, старости.

Відповідно до частини 3 статті 89 Закону України "Про місцеві вибори" у п'ятиденний строк з дня отримання документів, зазначених у частині першій цієї статті, територіальна виборча комісія приймає рішення про реєстрацію депутата, сільського, селищного, міського голови, старости.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави суду стверджувати про те, що офіційне оприлюднення результатів місцевих виборів шляхом опублікування у відповідних місцевих друкованих засобах масової інформації є завершальною стадією виборчого процесу, після якого обрані депутати реєструються та набувають свої повноваження.

Так, згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 № 93-IV (зі змінами та доповненнями) депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".

Згідно частини 2 статті 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

Інформація про підсумки виборів доводиться територіальною виборчою комісією до відома відповідної місцевої ради. Спори щодо набуття повноважень депутатів місцевої ради вирішуються судом (ч.4 ст.4 Закону №93-IV).

Суд зазначає, що обраний відповідачем спосіб виправлення протоколу комісії від 29.10.2015 шляхом складання нового протоколу з виправленими відомостями, в результаті чого усунуто математичні помилки протоколу від 29.10.2015 направлений на дотримання прав обраних депутатів Вишгородської міської ради.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості та правомірності дій відповідача при виправленні помилок у протоколі від 29.10.2015 суд бере до уваги, що одним з основних принципів адміністративного судочинства є пропорційність, тобто дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване судове рішення.

Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийнятті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи.

Принцип пропорційності зокрема передбачає, що:

- здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які заплановано досягти;

- якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані необхідністю досягнення більш важливих цілей;

- несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії;

- для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш "шкідливі" засоби.

Суд зазначає, що відповідач приймаючи рішення про необхідність виправлення помилок при встановленні результатів виборів у протоколі від 29.10.2015 діяв в рамках своїх дискреційних повноважень з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 9 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Оскільки позивачем при зверненні до суду долучено до матеріалів справи докази оплати судового збору не в повному розмірі, суд в порядку ч. 9 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства вирішує питання щодо стягнення судового збору при прийнятті рішення та зазначає таке.

Згідно з ч. 3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинний з 01.09.2015) за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2015 року становить 1218 грн.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру. Отже, сума судового збору, яка підлягає до сплати за подання даного позову становить 3654,00 грн. (3 х 1218, 00 грн.).

При подачі позову позивачем сплачено 1378,00грн. згідно квитанції від 04.11.2015 №ПН1120 (а.с.72).

Отже, сума судового збору, яка підлягає стягненню з позивача становить 2276,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 160-165, 167, 172, 177 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Вишгородської районної партійної організації політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" (Київська область, місто Вишгород, вулиця Шолуденка, будинок 7, квартира 36, ідентифікаційний код 25951149) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: Київський окружний адміністративний суд; код отримувача: 37955989; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області; код банку отримувача: 821018; рахунок отримувача: 31213206784001; код класифікації доходів бюджету: 22030001; Символ звітності " 206") судовий збір у розмірі 2276,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят шість гривень 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 2 днів з дня проголошення.

Головуючий суддя Кушнова А.О.

судді Дудін С.О.

Терлецька О.О.