Постанова

від 23.04.2010 по справі 3952/10/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2010 року 3952/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Лисенко В.І. при секретарі судового засідання Горбачі А.М., за участю представників сторін від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю), від відповідача: не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області до відкритого акціонерного товариства «Броварський шиноремонтний завод» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області (надалі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «Броварський шиноремонтний завод» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 15 179,71 грн. в тому числі по збору на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по списку № 2 - 15 179,71 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (надалі - Закон України № 1788-ХІІ).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд адміністративний позов задовольнити.

Відповідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності до суду не надсилав, у судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких грунтується позов, об'єктивно оцінивші докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. 400/97-ВР (надалі - Закон України № 400/97-ВР), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Судом встановлено, що відповідач - відкритого акціонерне товариства «Броварський шиноремонтний завод» є юридичною особою та зареєстроване Виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області 18.05.1993 р.

Таким чином, відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розумінні пункту 1 статті 1 Закону України >2 400/97-ВР.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів В«бВ» -В«зВ» статті 13 Закону "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон України № 1788-ХІІ) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій не змінився і з набранням чинності з 1 січня 2004 року Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» (надалі - Закон України № 1058-ІУ).

Так, приписами частини другої розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-ІУ встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України № 1058-ІУ в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України № 1788-ХІІ.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України № 1058-ІУ. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону України № 1058-ІУ, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Тобто, сума фактичних витрат на виплату і доставк) пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів В«бВ» -В«зВ» статті 13 Закону України № 1788-ХІІ, є коштами, які сплачуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України № 1058-ІУ та, відповідно, є страховими внесками.

Відповідач зареєстрований як платник страхових вюсків в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області за № 03040160.

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (надалі - Інструкція).

Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 розділу 6 Інструкції, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованогосільськогосподарського податку), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами раці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.8 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як свідчать наявні матеріали справи, згідно з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 9 та 11), розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягає відшкодуванню відповідачем становить відповідно 5 179,71 грн.

Відповідачем розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058 в частині пенсій, призначених відповідно до п. » 6» (список № 2) Закону України № 1788 отримані.

Доказів щодо сплати вказаної заборгованості, оскарження в адміністративному чи судовому порядку вказаних розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій суду не надано.

Відповідно до пояснень позивача, за грудень 2009 року у відповідача наявна заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення у розмірі 15 179,71 грн. (за списком № 2).

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та з огляду на те, що заборгованість, яка виникла за грудень 2009 року у розмірі 15 179,71 грн. відповідачем в самостійному порядку не погашена, її існування підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владні х повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -г

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Броварський шиноремонтний завод» (код ЄДРПОУ 03112640,МФО 300830, р/р 26009450113564 Банк «Хрещатик», 07400, Київська обл., м. Бровари, Промвузол) на користь Управління Пенсійному фонду України у м. Броварах Київської області (код ЄДРПОУ 20577500, р/р 256033121028, МФО 322669 у Головному управлінні ощадного банку України по м. Києву та Київській області) суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 15 179 (п'ятнадцять тисяч сто сімдесят дев'ять) грн 71 коп.

Постанова відповідно до частини І стаїті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається уе строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 26 квітня 2010 р.