Постанова

від 26.03.2007 по справі 25/722-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/722-А

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 26.03.07 р.          № 25/722-А

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Вербицької О.В.

 суддів:                                          Коваленка В.М.

                                        Пантелієнка  В.О.

 при секретарі:                              Котелянець О.О.

 За участю представників:

 від позивача - Аманжолов Д.Ю. (дов. від 11.10.2006 р. № 16/10/06-НТ);

 від відповідача - Левченко С.М. (дов. від 09.01.2007 р. № 16/9/10-015);

Мисливий І.Ю. (дов. від 09.01.2007 р. № 18/9/10-015);  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва

 на постанову  Господарського суду м.Києва від 21.12.2006  

 у справі № 25/722-А (Морозов С.М.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Наша територія"

 до                                                   Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва

 про                                                  визнання недійсними рішень

ВСТАНОВИВ:

 Постановою господарського суду м. Києва від 21.12.2006 року у справі № 25/722-А позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Наша територія” (далі – позивач, ТОВ “РА “Наша територія”) до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі – відповідач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) про визнання недійсними рішень задоволено повністю. Так, скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 05.12.2005 року № 0014251501/0, № 0014261501/0, № 0014271501/0; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Наша територія” (03038, м. Київ, вул.. Федорова, 28, ідентифікаційний код 32766861, р/р 26003210554980 в КРУ Банку “Фінанси та кредит”, МФО 300937) 121,40 грн. судових витрат.

Не погоджуючись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю, судові витрати покласти на позивача.

В обґрунтування апеляційних вимог, відповідач стверджує, що оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції з неправильним застосуванням та порушенням норм матеріального права, а саме, п. 16.4 ст. 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, пп.. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п. 3 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 р. № 135.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Наша територія” надало суду письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких спростовує наведені в ній доводи та просить апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову господарського суду м. Києва від 21.12.2006 року у справі № 25/722-А – без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2007 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, а ухвалою від 01.03.2007 року – справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

26.03.2007 року в судове засідання в апеляційній інстанції з'явились представники позивача та відповідача. Заслухавши пояснення сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, письмових заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення  суду першої  інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної  інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього кодексу. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були  заявлені в суді першої інстанції.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку своєчасності сплати податків і зборів до бюджету Товариством з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Наша територія”, в ході якої встановлено порушення п.. 16.4 ст. 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (далі – Закон № 283), пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, пп.. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі – Закон № 2181).

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва складено акт від 02.12.2005 року № 1070-15-107, на підставі якого 05.112.2005 року прийняті податкові повідомлення рішення № 0014251501/0, яким за затримку на 24 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання до позивача застосовано штраф в розмірі 10% в сумі 825,49 грн.; № 0014261501/0, яким за затримку на 44 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання до позивача застосовано штраф в розмірі 20% в сумі 2 249,01 грн.; № 0014271501/0, яким за затримку на 115 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання до позивача застосовано штраф в розмірі 50% в сумі 5 572,53 грн.

За результатами процедури адміністративного узгодження податкові повідомлення-рішення від 05.12.2005 року залишені без змін, а скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Наша територія” – без задоволення.

Як вбачається зматеріалів справи, 06.05.2005 року Товариством з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Наша територія” була подана податкова декларація з податку на прибуток № 78654 за І квартал 2005 року, згідно якої позивачем задекларовано 11 200,00 грн. податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду. Як зазначено в акті перевірки граничний строк сплати по цій декларації 20.05.2005 року.

03.08.2005 року Товариством з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Наша територія” була подана податкова декларація з податку на прибуток № 160211 за І півріччя 2005 року. Відповідно до вказаної декларації позивачем задекларовано 19 500,00 грн. податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду. Як зазначено в акті перевірки граничний строк сплати по цій декларації 19.08.2005 року.

Відповідно до платіжних доручень від 03.08.2005 року № 485 та № 486 Товариством з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Наша територія” сплачено 11 305,00 грн. та 8 195,00 грн. відповідно, та від 10.05.2005 року № 244 – 11 305,00 грн.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Наша територія” повністю сплатило до бюджету всю суму податку на прибуток відповідно до зазначених декларацій.

Однак, як зазначає Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва та підтверджується матеріалами справи, позивач вказаними платіжними дорученнями перерахував кошти на рахунок 31111010500002.

Відповідно до рахунків бюджету для платників, зареєстрованих в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі м. Києва, податок на прибуток приватних підприємств сплачується на рахунок № 31111009500002.

Згідно довідок Відділення Державного казначейства у Голосіївському районі м. Києва від 28.02.2006 року, кошти сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Наша територія” відповідно до платіжних доручень від 03.08.2005 року № 485, 486 та від 10.05.2005 року ;№ 244 на рахунок № 31111010500002 по коду бюджетної класифікації 11021100 (інші платники податку на прибуток) надійшли до Державного бюджету України.

Погашення податкового зобов'язання відбулося платіжним дорученням № 568 від 14.09.2005 року на рахунок № 31111009500002, в той час як граничний строк погашення податкового зобов'язання закінчився 20.05.2005 року; та 04.10.2005 року шляхом перерахування коштів з одного бюджетного рахунку, а саме з рахунку № 31111009500002, в той час як граничний строк сплати податкового зобов'язання закінчився 19.08.2005 року.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання такої декларації.

Згідно пп.. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного ( податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю ( у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Як визначено п. 3 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 року № 135, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2001 року за №368\5559, відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків і кодів банків, суми податку на додану вартість і кодів бюджетної класифікації, несе особа, яка оформила цей документ і подала його до обслуговуючого банку.

За таких обставин, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва дійшла вірного висновку щодо порушення позивачем граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1991 № 509-ХП зі змінами і доповненнями на державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції покладені функції здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами (ч. 1, ч. 6 ст. 10).

Як встановлено пп.. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

За таких обставин, податкові повідомлення рішення від 05.12.2005 року № 0014251501/0, яким за затримку на 24 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання до позивача застосовано штраф в розмірі 10% в сумі 825,49 грн.; № 0014261501/0, яким за затримку на 44 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання до позивача застосовано штраф в розмірі 20% в сумі 2 249,01 грн.; № 0014271501/0, яким за затримку на 115 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання до позивача застосовано штраф в розмірі 50% в сумі 5 572,53 грн. прийняті Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва правомірно в межах її компетенції та відповідно до норм діючого законодавства.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду м. Києва не погоджується з твердженням суду першої інстанції, що згідно п. 22.6 ст. 22 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, обслуговуючий платника банк зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка платника і його коду (ідентифікаційного номера, за його наявності, тощо) та приймати цей документ до виконання тільки у разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність та достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому Національним банком України. У разі недотримання зазначених вимог відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, покладається на банк, що обслуговує платника, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 32.3.1 п. 32.3 ст. 32 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, у разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов'язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу.

Крім того, згідно п. 33.2 ст. 33 вказаного Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ. Платник має відшкодувати банку або іншій установі - члену платіжної системи шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації.

Отже, даний Закон як і зазначена вище Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті також покладає лише на платника відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ.

За таких обставин, твердження суду першої інстанції, що зазначена Інструкція не відповідає Закону України, також є необґрунтованим.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про незаконність рішення, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доведенню правомірності свого рішення, дій або бездіяльності покладається, на відповідача, якщо він заперечує проти задоволення адміністративного позову.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва повністю спростовано належними та допустимими доказами, в розумінні ст.. 70 КАС України, твердження позивача.

Все вищевикладене свідчить про те, що позивач не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, згідно п. 1 ст. 71 КАС України, як в суді першої інстанції так і під час розгляду в апеляційній інстанції.

Враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваної постанови порушив норми матеріального права, що є підставою для її скасування.

У зв'язку з викладеним, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва підлягає задоволено в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати не присуджуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 202, 205, 206, 212 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва задовольнити.

Постанову господарського суду м. Києва від 21.12.2006 року у справі № 25/722-А за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Наша територія” до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсними рішень скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в позові відмовити повністю.

Справу № 25/722-А направити до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту складання в повному обсязі та може бути оскаржена протягом одного місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

 Головуючий суддя          Вербицька О.В.

 Судді

           Коваленко В.М.

          Пантелієнко  В.О.