Постанова

від 20.10.2015 по справі 826/17634/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 жовтня 2015 року № 826/17634/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва до товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджмент. Інвестиції. Розвиток.» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджмент. Інвестиції. Розвиток.» (далі - відповідач, ТОВ «Менеджмент. Інвестиції. Розвиток.») про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2 в розмірі 1 837,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення вимог п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.6 Інструкції обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, не здійснив відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у зв`язку з чим виникла заборгованість по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку №2.

Відповідач у встановлений судом строк письмових заперечень проти позову чи пояснень, доказів щодо заявлених позовних вимог на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові не надав, як і не надав заяви про визнання позову.

Відповідно до ч. 4 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «Менеджмент. Інвестиції. Розвиток.» обліковується в управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

ТОВ «Менеджмент. Інвестиції. Розвиток.» працював громадян ОСОБА_1 на посаді, перебування на якій дає можливість на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Пенсійним фондом сплачуються пенсії, які призначені на підставі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", фізичним особам, що працювали за Списком №1 та № 2 на підприємстві відповідача.

Згідно з направленими позивачем розрахунками відповідачу призначено до сплати розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, а саме: за Списком № 2 за період з 25 квітня 2015 року по 25 липня 2015 року у розмірі 1 837,60 грн.

Отримані відповідачем розрахунки у встановлені законодавцем строки і порядку відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржені, загальна сума заборгованості у розмірі 1 837,60 грн. на час розгляду справи по суті не сплачена, що підтверджується наявними копіями карток особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Для вказаних платників збору, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, згідно п.1 ст.2 Закон №400/97-ВР, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (Закон №1788-ХІІ) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).

Статтею 13 Закону №1788-ХІІ визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

- п.«а» працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;

- п.«б»-«з», зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.

Згідно п.2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до Закону №1058-ІV та Закону №400/97-ВР розроблена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663) (далі Інструкція).

Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п.6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (п.6.4 Інструкції).

Як передбачено п.6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що у позивача підстави для пред'явлення відповідних позовних вимог про стягнення з відповідача щомісячних фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій виникають з наступного дня після 25 числа в разі невиконання відповідачем свого обов'язку по добровільному внесенню до Пенсійного фонду України зазначених в повідомленні місячних сум таких витрат.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Позивачем на адресу відповідача надіслано повідомлення про необхідність здійснити відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, однак в порушення вищевказаних положень відповідачем не надано доказів сплати щомісячної суми внесків на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 25 квітня 2015 року по 25 липня 2015 року.

До матеріалів справи позивачем додано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в яких визначені сума заборгованості за Списком №2, що становить 1 837,60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем в підтвердження зазначеного надано суду картку особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, довідку про підтвердження наявності стажу, повідомлення від 26.01.2015.

Доказів, які спростовували б доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши правові норми чинного законодавства та оцінивши наявні докази у справі, беручи до уваги те, що суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі п. 8. ч. 6 ст. 183-2 та ч. 1 ст. 256 КАС України, постанова суду підлягає негайному виконанню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст.ст. 94, 158-163, 183-2, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджмент. Інвестиції. Розвиток.» (код ЄДРПОУ 32208664) заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 1 837 (одна тисяча вісімсот тридцять сім) грн. 60 коп. на користь Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва (код ЄДРПОУ 22870173, р/р 256053012609 в Головному управлінні Ощадбанку по Києву та Київські області, МФО 322669).

Постанова підлягає негайному виконанню .

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Відповідно до пунктів 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.П. Шулежко