Ухвала

від 29.10.2015 по справі 0870/5994/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2015 рокусправа № 0870/5994/12 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року у справі №0870/5994/12 за позовом Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» до Державної податкової інспекції в Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в :

20 червня 2012 року Запорізьке державне підприємство «Радіоприлад» звернулось до суду з адміністративним позовом в якому, з урахуванням уточнень, просило: скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.02.2012 №0000022302, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 403 836,00 грн., та визначено штрафну санкцію в розмірі 100 959,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 17.02.2012 №0000032302, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1 601,00 грн. частково в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 152,00 грн., та податкове повідомлення-рішення від 11.05.2012 №0009642302, яким визначена штрафна санкція в розмірі 100 959,00 грн.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що оформлення результатів перевірки здійснено з грубим порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства №984, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, Порядку формування державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів №306, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2013 року № 306, прав платника податків та Податкового кодексу України. Також, позивач наголошував на тому, що невиконання контрагентами обов'язку по сплаті податку на додану вартість не може бути підставою для позбавлення його права на формування від'ємного значення та бюджетного відшкодування. Крім того, на думку позивача, висновок контролюючого органу про збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій до 50%, з урахуванням того, що наявне податкове повідомлення-рішення від 30.12.2011 №0000442302 є безпідставним, оскільки позивачем зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржується в установленому законом порядку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.02.2012 №0000022302, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 403 836,00 грн., та визначено штрафну санкцію в розмірі 100 959,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 17.02.2012 №0000032302, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1 601,00 грн. частково в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 152,00 грн., та податкове повідомлення-рішення від 11.05.2012 №0009642302, яким визначена штрафна санкція в розмірі 100 959,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що податок на додану вартість, віднесений ЗДП «Радіоприлад» до складу податкового кредиту за вересень 2011 року не підтверджений фактично поставкою товарів від ТОВ «Компанія Інтеррос» на суму ПДВ 103 553,45 грн., ТОВ «АТД-Комплект» на суму ПДВ 57 606,88 грн., ТОВ «ЮІС, Лтд» на суму ПДВ 41 486,62 грн., ТОВ «Геосат плюс» на суму ПДВ 6 937,54 грн., ТОВ «СП Юкойл» на суму ПДВ 2 521,26 грн., ФОП ОСОБА_3 на суму ПДВ 1 873,27 грн., ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора» на суму ПДВ 1 471,51 грн., ТОВ «ТПК ЮГМЕТ» на суму ПДВ 1 091,49 грн. та фактичною сплатою ПДВ до бюджету. За відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Крім того, у звязку з неотриманням відповідей по надісланим запитам щодо проведення зустрічних звірок з питань взаємовідносин ЗДП «Радіоприлад» з контрагентами постачальниками не можливо дослідити придбання товару по ланцюгу постачання товару до виробника та не можливо підтвердити факт перерахування податку на додану вартість контрагентом до бюджету, а саме не надано відомості щодо декларування та сплати податкових зобовязань та їх фактичне надходження до бюджету.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 28 січня 2011 року по 20 січня 2012 року посадовими особами ДПІ в Комунарському районі м. Запоріжжя було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ЗДП «Радіоприлад» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2011 року, за наслідками якої складено акт перевірки від 27.01.2012 року №91/2302/01056280.

Згідно висновків перевірки позивачем порушено: пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 , п. 198.1 ст. 198 , п. 200.1 , п. 200.3 , п. 200.4 , п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за жовтень 2011 року на суму 403 836,00 грн.; п. 198.1 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено відємне значення за жовтень 2011 року на суму 1 449,00 грн.; пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 , п. 198.1 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 17.02.2012 №0000022302, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі у розмірі 403 836,00 грн., та визначено штрафну санкцію в розмірі 100 959,00 грн. (т.1 а.с.16); від 17.02.2012 №0000032302, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1 601,00 грн. (т.1 а.с.17); від 11.05.2012 №0009642302, яким позивачу визначено штрафну санкцію в розмірі 100 959,00 грн. (т. 1 а.с.19).

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень - рішень від 17.02.2012 №0000022302 та №0000032302 є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було правомірно відображено в податковій звітності залишок від'ємного значення з податку на додану вартість, право позивача на декларування сум від'ємного значення виникає в незалежності від факту сплати іншими суб'єктами господарювання сум податку на додану вартість та дотримання ними податкової дисципліни.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності ж з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно із пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстрочення або відстрочення відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у перердніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів / послуг аюо до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі ПК України ) зазначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу .

Крім того, пп.14.1.36 п. 14 ст. 14 також зазначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до приписів п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З метою підтвердження правомірності формування позивачем від'ємного значення, ЗДП «Радіоприлад» подано до перевірки первинні документи щодо своєї господарської діяльності, на підставі яких сформовано податкову звітність з податку на додану вартість та отримано від'ємне значення, вказані документи містять в матеріалах справи та підлягають дослідженню з метою з'ясування дотримання позивачем приписів податкового законодавства.

Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що що 22.03.2010 між ЗДП «Радіоприлад» (Покупець) та ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора» (Постачальник) укладено Договір постачання продукції №103115 (далі Договір) за умовами якого Постачальник зобовязується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар згідно зі Специфікаціями, що є невідємними частинами цього договору (т.3 а.с.157-158).

Згідно із Специфікацією №1 до Договору ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора» поставляло ЗДП «Радіоприлад» наступну продукцію: Ємаль МА-165 срібна (в кількості 40,0 кг), добавка до МА-165 срібна (в кількості 0,2 кг), Ємаль МЛ-165 срібна (в кількості 40,2 кг), Уайт-спіріт (в кількості 60,0 кг), розчинник 646 (в кількості 90,0 кг), розчинник 646 (в кількості 30,0 кг), лак ЕП-730 (в кількості 36,05 кг) (т.3 а.с.159).

Крім того, між сторонами підписано Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.09.2011 №ЗП0007233 (т.3 а.с.165), від 03.10.2011 ЗП0007414 (т.3 а.с.191).

На підтвердження виконання умов договору ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора» виписано позивачу прибуткові ордери, податкові накладні та видаткові накладні. На адресу позивача було виписано рахунки-фактури від 06.09.2011 №Ц-33486 всього на суму 622,80 грн. (в тому числі ПДВ 20% - 103,80 грн.) (т.3 а.с.170); від 23.08.2011 №Ц-33362 всього на суму 1 859,17 грн. (в тому числі ПДВ 20% - 309,86 грн.) (т.3 а.с.176).

Оплата за отримання товару здійснювалася у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 14.09.2011 №2169 (т.3 а.с.160), від 06.09.2011 №2124 (т.3 а.с.169), від 05.09.2011 №1358 (т.3 а.с.175), від 23.03.2011 №2305 (т.3 а.с.181), від 15.09.2011 №2252 (т.3 а.с.182).

На підтвердження транспортування товару позивачем надано подорожні листи від 30.09.2011 (т.3 а.с.166), від 03.10.2011 (т.3 а.с.190).

24.12.2009 між ЗДП «Радіоприлад» (Покупець) та ТОВ «Компанія Інтеррос» (Постачальник) укладено Договір постачання продукції №1/10 (далі Договір) за умовами якого Постачальник зобовязується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар згідно зі Специфікаціями, що є невідємними частинами цього договору (т.4 а.с.4-6).

Згідно із Специфікацією №1 до Договору ТОВ «Компанія Інтеррос» поставляло ЗДП «Радіоприлад» наступну продукцію: розетки (в кількості 400 шт.), веделки (в кількості 400 шт.), магнити ДЖБ 09.2.3181, трансформатори ТОТ-118 пр. « 5» (в кількості 200 шт.) (т.4 а.с.7).

Крім того, між сторонами підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.10.2011 №ЗП0007970 (т.4 а.с.90).

Факт виконання умов договору ТОВ «Компанія Інтеррос» підтверджено виписаними позивачу прибутковими ордерами (т.4 а.с.14 - 71), податковими накладними (т.4 а.с.17- 63), видатковими накладними (т.4 а.с.16-72); рахунками-фактурами (т.4 а.с.37-70).

Оплата за отримання товару здійснювалася у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 23.03.2011 (т.4 а.с.12), від 15.09.2011 №2225 (т.4 а.с.33).

На підтвердження транспортування товару позивачем надано подорожні листи від 31.10.2011 (т.4 а.с.24), від 31.10.2011 (т.4 а.с.32), від 24.10.2011 (т.4 а.с.42), від 24.10.2011 (т.4 а.с.46), від 04.10.2011 (т.4 а.с.50), від 28.10.2011 (т.4 а.с.67), від 25.10.2011 (т.4 а.с.73).

Крім того, 12.05.2010 між ЗДП «Радіоприлад» (Покупець) та ТОВ «СП Юкойл» (Постачальник) укладено Договір постачання продукції №109/75 (далі Договір) за умовами якого Постачальник зобовязується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар згідно зі Специфікаціями, що є невідємними частинами цього договору (т.4 а.с.122-124).

Згідно із Специфікацією №5 до Договору ТОВ «СП Юкойл» поставляло ЗДП «Радіоприлад» наступну продукцію: оливу технічну І-20А (в кількості 0,9 тонн) (т.4 а.с.125).

На підтвердження виконання умов договору ТОВ «СП Юкойл» виписано позивачу рахунок на оплату від 15.09.2011 №016387 всього на суму 15 127,56 грн. (в тому числі ПДВ 20% - 2 521,26 грн.) (т.4 а.с.127); прибутковий ордер від 29.09.2011 №112 (т.4 а.с.128); видаткову накладну від 29.09.2011 №018112 всього на суму 15 127,56 грн. (в тому числі ПДВ 20% - 2 521,26 грн.) (т.4 а.с.129); податкову накладну від 23.09.2011 №915 всього на суму 15 127,56 грн. (в тому числі ПДВ 20% - 2 521,26 грн.) (т.4 а.с.130).

Оплата за отримання товару здійснювалася у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 20.09.2011 №2309 (т.4 а.с.126).

На підтвердження транспортування товару позивачем надано подорожні листи від 30.09.2011 (т.4 а.с.131).

15.05.2010 між ЗДП «Радіоприлад» (Покупець) та ТОВ «ТПК ЮГМЕТ» (Постачальник) укладено Договір постачання продукції №183 (далі Договір) за умовами якого Постачальник зобовязується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар згідно зі Специфікаціями, що є невідємними частинами цього договору (т.4 а.с.139-140).

Між сторонами підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2011 №ЗП0007329 (т.4 а.с.167).

На підтвердження виконання умов договору ТОВ «ТПК ЮГМЕТ» виписано позивачу прибуткові ордери від 3.10.2011 №162 (т.4 а.с.144), від 3.10.2011 №157 (т.4 а.с.154), від 3.10.2011 №158 (т.4 а.с.162); податкові накладні (т.4 а.с.143-161); видаткові накладні (т.4 а.с.145-163); рахунки-фактур (т.4 а.с.142-160).

Оплата за отримання товару здійснювалася у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 15.09.2011 №2246 (т.4 а.с.124), від 14.09.2011 №2177 (т.4 а.с.150), від 14.09.2011 №2194 (т.4 а.с.159).

На підтвердження транспортування товару позивачем надано подорожні листи від 3.10.2011 (т.4 а.с.147), від 3.10.2011 (т.4 а.с.157), від 3.10.2011 (т.4 а.с.166).

17.05.2010 між ЗДП «Радіоприлад» (Покупець) та ФОП ОСОБА_1 (Постачальник) укладено Договір постачання продукції №206 (далі Договір) за умовами якого Постачальник зобовязується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар згідно зі Специфікаціями, що є невідємними частинами цього договору (т.4 а.с.171-173).

Згідно із Специфікацією №1 до Договору ФОП ОСОБА_1 поставляв ЗДП «Радіоприлад» наступну продукцію: труби, стрічки, листи (т.4 а.с.174).

Крім того, між сторонами підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.10.2011 №ЗП0007970 (т.4 а.с.90).

На підтвердження виконання умов договору ФОП ОСОБА_1 виписано позивачу прибуткові ордери (т.4 а.с.179-187, т. 5 а.с.5-24); податкові накладні (т.4 а.с.177-185 т.5 а.с.3-22); видаткові накладні (т.4 а.с.180-188 т.5 а.с.6-25); рахунки-фактур (т.4 а.с.176- а.с.184, т.5 а.с.2-21).

Оплата за отримання товару здійснювалася у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 15.09.2011 №2245 (т.4 а.с.175), від 20.09.2011 №2298 (т.4 а.с.183), від 14.09.2011 №2163 (т.5 а.с.1), від 14.09.2011 №2171 (т.5 а.с.14).

На підтвердження транспортування товару позивачем надано подорожні листи від 3.10.2011 (т.4 а.с.182), від 3.10.2011 (т.4 а.с.189), від 3.10.2011 (т.5 а.с.13), від 02.09.2011 №1351 (т.5 а.с.20), від 7.09.2011 (т.5 а.с.27).

01.03.2010 між ЗДП «Радіоприлад» (Покупець) та ТОВ «Геосат плюс» (Постачальник) укладено Договір постачання продукції №109102 (далі Договір) за умовами якого Постачальник зобовязується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар згідно зі Специфікаціями, що є невідємними частинами цього договору (т.5 а.с.165-167).

26.12.2011 між сторонами підписано додаткову угоду №1, відповідно до якої Постачальник зобовязується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар згідно зі Специфікаціями та рахунками н кожну партію, що є невідємними частинами цього договору (т.5 а.с.168).

Згідно із Специфікацією №1 до Договору ТОВ «Геосат плюс» поставляло ЗДП «Радіоприлад» наступну продукцію: хімічну продукцію та матеріали (в кількості 5 000 кг) (т.5 а.с.169).

Крім того, між сторонами підписано Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.5 а.с.176-193 та т.6 а.с.23-125).

На підтвердження виконання умов договору ТОВ «Геосат плюс» виписано позивачу прибуткові ордери (т.5 а.с.173-209, т.6 а.с.10-120); податкові накладні (т.5 а.с.172-195, т.6 а.с.9-119); видаткові накладні (т.5 а.с.174-210, т.6 а.с.11-121); рахунки-фактур (т.5 а.с.171-194, т.6 а.с.14-118).

Оплата за отримання товару здійснювалася у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (т.5 а.с.170-185, т.6 а.с.7-117).

На підтвердження транспортування товару позивачем надано подорожні листи (т.5 а.с.184-207, т.6 а.с.6-110).

14.05.2007 між ЗДП «Радіоприлад» (Покупець) та ТОВ «ЮІС, Лтд» (Продавець) укладено Договір №172 (далі Договір) за умовами якого Продавець продає, а Постачальник купляє продукцію згідно зі Специфікаціями до даного договору (т.6 а.с.130-131).

Згідно із Специфікацією №201, №174, №204, №200, №199 до Договору ТОВ «ЮІС, Лтд» поставляло ЗДП «Радіоприлад» наступну продукцію: резистори, опори (т.6 а.с.132, 133, 134, 135, 138, 139). Відповідно до Специфікації №202, №224 до Договору ТОВ «ЮІС, Лтд» також поставляло ЗДП «Радіоприлад» сердечники феритові, кварцеві резонатори, фільтри, (т.6 а.с.136, 137).

Крім того, між сторонами підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.10.2011 №ЗП0007970 (т.4 а.с.90).

На підтвердження виконання умов договору ТОВ «ЮІС, Лтд» виписано позивачу прибуткові ордери (т. 6 а.с.144-222); податкові накладні (т.6 а.с.142-.221); видаткові накладні (т.6 а.с.145-224); рахунки-фактур (т.6 а.с.141- а.с.220).

Оплата за отримання товару здійснювалася у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 15.09.2011 №2237 (т.6 а.с.140), від 16.09.2011 №2289 (т.6 а.с.219).

На підтвердження транспортування товару позивачем надано подорожні листи від 31.10.2011 (т.6 а.с.146), від 31.10.2011 (т.6 а.с.149), від 20.10.2011 (т.6 а.с.156), від 31.10.2011 (т.6 а.с.163), від 31.10.2011 (т.6 а.с.171), від 31.10.2011 (т.6 а.с.182), від 24.10.2011 (т.6 а.с.186), від 11.10.2011 (т.6 а.с.199), від 31.10.2011 (т.6 а.с.205), від 11.10.2011 (т.6 а.с.225).

05.03.2010 між ЗДП «Радіоприлад» (Покупець) та ТОВ «АТД-Комплект» (Постачальник) укладено Договір постачання продукції №104/1 (далі Договір) за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар згідно зі Специфікаціями, що є невід'ємними частинами цього договору (т.7 а.с.10-12).

Крім того, між ЗДП «Радіоприлад» та ТОВ «Транспортна компанія «САТ» підписано Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.7 а.с.19-207, т.8 а.с.11-133).

На підтвердження виконання умов договору ТОВ «АТД-Комплект» виписано позивачу прибуткові ордери (т.7 а.с.17-205, т.8 а.с.3-152); податкові накладні (т.7 а.с.15-202, т.8 а.с.2-145); видаткові накладні (т.7 а.с.18- 206, т.8 а.с.4 - 153); рахунки-фактур (т.7 а.с.14-196, т.8 а.с.1-151).

Оплата за отримання товару здійснювалася у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 15.09.2011 №2240 (т.7 а.с.13), від 15.09.2011 №2261 (т.8 а.с.127), від 05.10.2011 №2414 (т.8 а.с.144), від 30.09.2011 №2388 (т.8 а.с.150).

Факт використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджується довідками про рух товарів по відповідним контрагентам та договорам, бухгалтерськими довідками, лімітно-заборними картами для дрібносерійного виробництва.

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, на підставі яких сформовано суму від'ємного значення, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та від'ємного значення за вказаними господарськими операціями.

Як вбачається зі змісту акту перевірки податковий орган дійшов висновку про відсутність у позивача права на формування від'ємного значення з податку на додану вартість за перевіряємий період з огляду лише на дії його контр агентів, та неможливість встановлення факту сплати ними податку на додану вартість за наслідками господарських відносин з позивачем. Так, в акті перевірки та апеляційній скарзі відповідачем зазначено про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача з метою встановлення факту сплати ними податку на додану вартість, у зв'язку з чим, на думку податкового органу, від'ємне значення сформоване за перевіряємий період підлягає зменшенню в силу закону.

Суд апеляційної інстанції вважає вказані доводи податкового органу необґрунтованими з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

В свою чергу, відсутність документального підтвердження сплати податку попереднім постачальником по ланцюгу постачання не впливає на віднесення позивачем (покупцем) до складу податкового кредиту оскільки Закон не ставить право платника податку на формування податкового кредиту а відтак і від'ємного значення з ПДВ, в залежність від наявності документів щодо належного виконання постачальника по ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань»

Таким чином, невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Вказана обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ прав на його відшкодування у разі, коли цей платник виконував усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження. (вказана позиція висвітлена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011 року реєстраційний номер рішення 14222189)

Крім того, Рішенням Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Отже, відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності формування позивачем від'ємного значення з податку на додану вартість за рахунок договорів укладених позивачем та його контрагентами, на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року у справі №0870/5994/12 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна