Ухвала

від 04.11.2015 по справі 820/6481/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 р.Справа № 820/6481/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старосуда М.І.

Суддів: Яковенка М.М. , Лях О.П.

при секретарі судового засідання Клочко Ю.О.

за участю представника позивача - Осаволюк Т.Л.

представника відповідача - Ухненко Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Новий Офіс" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2015р. по справі № 820/6481/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Новий Офіс"

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21 січня 2015 року №0000042203 та №0000052203, прийняті Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі акту перевірки № 4529/20-33-22-03-07/33121916 від 23 грудня 2014 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Новий Офіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "ЕРІАЛ ПЛЮС" у липні 2014 року, у ТОВ "УКРГАЗАВТОМАТИКА" у серпні 2014 року та їх подальшої реалізації або використання у господарській діяльності підприємства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2015р. відмовлено у задоволенні зазначеного адміністративного позову .

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскільки судом першої інстанції не враховано наступні обставини: по оскаржуваному наказу від 28.11.2014 року про проведення перевірки не прийнято остаточне судове рішення; в процесі проведення перевірки відповідач не звертався до позивача з запитами про надання документів по взаємовідносинам з ТОВ "ЕРІАЛ ПЛЮС" та ТОВ "УКРГАЗАВТОМАТИКА"; позивач надав до суду першої інстанції всі первинні документи, які підтверджують факт реального виконання договорів ТОВ "ЕРІАЛ ПЛЮС" та ТОВ "УКРГАЗАВТОМАТИКА".

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просила скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Західною ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області направлялися позивачу запити: №12073/10/20-33-22-03-14/245 від 19.09.2014р. з проханням надати інформацію та її документальне підтвердження по взаємовідносинах з ТОВ "ЕРІАЛ ПЛЮС" у липні 2014 року, який отримано позивачем 25.09.2014 р. та №14172/10/20-33-22-03-14/245 від 29.10.2014р. з проханням надати інформацію та її документальне підтвердження по взаємовідносинах з ТОВ "УКРГАЗАВТОМАТИКА" у серпні 2014 року, який отримано позивачем 10.11.2014 р. На вказані запити позивач відмовився надати інформацію та її документальне підтвердження, оскільки вважав, що запити не містять обґрунтованих підстав для їх надіслання, а тому не підлягають виконанню.

На підставі наказу №2704 від 28.11.2014 року відповідач провів документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Новий Офіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "ЕРІАЛ ПЛЮС" у липні 2014 року, у ТОВ "УКРГАЗАВТОМАТИКА" у серпні 2014 року та їх подальшої реалізації або використання у господарській діяльності підприємства, за результатами якої складено акт перевірки № 4529/20-33-22-03-07/33121916 від 23 грудня 2014 року.

Згідно висновків акту перевірки ТОВ "Компанія Новий Офіс" порушено:

- п.п. 20.1.4, 20.1.6 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України та не дотримання вимог п.п.16.1.9 п.16.1 ст.16, , п.85.2 ст. 85 Податкового Кодексу України в частині відмови в наданні документів, які належать до предмета перевірки або пов'язані з ним;

- п. 44.1, п.44.6 ст. 44, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті на загальну суму 158660 грн., в тому числі у липні 2014 року на суму 27660 грн. по взаємовідносинам ТОВ "ЕРІАЛ ПЛЮС", у серпні 2014 року на суму 131000 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "УКРГАЗАВТОМАТИКА" .

На підставі акту перевірки від 23 грудня 2014 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000042203 від 21 січня 2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 158660 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 39665 грн., № 0000052203 від 21 січня 2015 року про нарахування грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 510 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що дії відповідача щодо прийняття податкових повідомлень-рішень відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки на момент проведення перевірки суми податку, які були попередньо включені позивачем до складу податкового кредиту, не були підтверджені відповідними та належними документами згідно вимог чинного законодавства та вказані документи не були надані до перевірки.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач наказом №2704 від 28.11.2014 року призначив з 08.12.2014 року тривалістю 5 робочих днів проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Новий Офіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "ЕРІАЛ ПЛЮС" у липні 2014 року, у ТОВ "УКРГАЗАВТОМАТИКА" у серпні 2014 року та їх подальшої реалізації або використання у господарській діяльності підприємства.

Копію наказу №2704 від 28.11.2014 року про проведення перевірки та письмове повідомлення від 28.11.2014 року про дату початку та місце проведення зазначеної перевірки товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Новий Офіс" отримало 03.12.2014 року.

В повідомленні від 28.11.2014 року про початок перевірки з 08 грудня 2014 року та про місце проведення невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "ЕРІАЛ ПЛЮС" у липні 2014 року та у ТОВ "УКРГАЗАВТОМАТИКА" у серпні 2014 року та їх подальшої реалізації або використання у господарській діяльності підприємства відповідач, посилаючись на вимоги пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, просив позивача забезпечити надання всіх необхідних документів, які підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Отже, позивача належним чином було повідомлено про початок проведення зазначеної перевірки, про місце її проведення та про обов'язок надання необхідних документів, які підтверджують проведення фінансово-господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "ЕРІАЛ ПЛЮС" у липні 2014 року та у ТОВ "УКРГАЗАВТОМАТИКА" у серпні 2014 року.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки від 23 грудня 2014 року, після початку перевірки позивач, в порушення вимог п. 85.2 ст. 85 ПК України, не надав відповідачу документи, які підтверджують дотримання ним вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "ЕРІАЛ ПЛЮС" у липні 2014 року, у ТОВ "УКРГАЗАВТОМАТИКА" у серпні 2014 року та їх подальшої реалізації або використання у господарській діяльності підприємства.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.6 ст.44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Абзацами другим і четвертим пункту 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Згідно п. 86.4. ст. 86 Податкового кодексу України Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Пунктом 86.7 цієї статті передбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Відповідно до п.86.8 вказаної статті, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З акту перевірки №4529/20-33-22-03-07/33121916 від 23 грудня 2014 року вбачається що ТОВ "Компанія Новий Офіс" не надало до перевірки договорів, податкових накладних, видаткових накладних, банківських виписок, платіжних доручень, даних бухгалтерського обліку, інших документів по взаємовідносинах з ТОВ "ЕРІАЛ ПЛЮС" у липні 2014 року на загальну суму 165 958,5 грн., в тому числі ПДВ - 27659,75 грн. та по взаємовідносинах з ТОВ "УКРГАЗАВТОМАТИКА" у серпні 2014 року на загальну суму 785 998,50 грн., в тому числі ПДВ - 130 999,8 грн.

З вказаних підстав, як зазначено в акті перевірки, податковий орган був позбавлений можливості визначити номенклатуру придбаних товарів (робіт, послуг), умови поставки, форму та стан розрахунків між підприємствами, підтвердити реальність здійснення господарських взаємовідносин між підприємствами, правомірність віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту та прийшов до висновку, що ТОВ "Компанія Новий Офіс" порушено: п.п. 20.1.4, 20.1.6 п.20.1 ст.20 та не дотримано вимоги п.п.16.1.9 п.16.1 ст.16, п.85.2 ст. 85 Податкового Кодексу України в частині відмови в наданні документів, які належать до предмета перевірки або пов'язані з ним; п. 44.1, п.44.6 ст. 44, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті на загальну суму 158660 грн., в тому числі у липні 2014 року на суму 27660 грн. по взаємовідносинам ТОВ "ЕРІАЛ ПЛЮС", у серпні 2014 року на суму 131000 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "УКРГАЗАВТОМАТИКА" .

Згідно пояснень представника апелянта, акт перевірки №4529/20-33-22-03-07/33121916 від 23 грудня 2014 року позивач отримав 06 січня 2015 року.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки не надав до контролюючого органу відповідні заперечення на акт перевірки та не надав документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Отже, ненадання позивачем документів, що підтверджують показники податкової звітності, до закінчення перевірки та до винесення податкового повідомлення-рішення за висновками такої перевірки вважається, що такі документи відповідно до п. 44.6 ст.44 Податкового кодексу України були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України ( у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України ( у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) також визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

А згідно п. 121.1 ст. 121 ПКУ не забезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача щодо прийняття податкових повідомлень-рішень відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки на момент проведення перевірки суми податку, які були попередньо включені позивачем до складу податкового кредиту, не були підтверджені відповідними та належними документами згідно вимог чинного законодавства та вказані документи не були надані до перевірки.

Посилання апелянта на те, що позивач надав до суду першої інстанції всі первинні документи, які підтверджують факт реального виконання договорів, укладених ТОВ "Компанія Новий Офіс" з ТОВ "ЕРІАЛ ПЛЮС" та з ТОВ "УКРГАЗАВТОМАТИКА", колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ненадання таких документів до закінчення перевірки та до винесення податкового повідомлення-рішення за висновками такої перевірки, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності і, окрім того, надання первинних документів лише в ході судового оскарження та факт наявності таких документів не може свідчити про неправомірність прийнятих органом державної податкової служби рішень.

Твердження апелянта, що в процесі проведення перевірки відповідач не звертався до позивача з запитами про надання для перевірки документів по взаємовідносинам з ТОВ "ЕРІАЛ ПЛЮС" та ТОВ "УКРГАЗАВТОМАТИКА", колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позивача належним чином було повідомлено про початок проведення зазначеної перевірки, про місце її проведення та про обов'язок надати до перевірки необхідні документи, які підтверджують проведення фінансово-господарських операцій з вказаними контрагентами. Більш того, пункт 85.2 статті 85 ПК України зобов'язує платника податків надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки і такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки і, окрім того, позивач вправі був протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки самостійно надати до контролюючого органу відповідні документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Щодо посилання апелянта, що по оскаржуваному наказу від 28.11.2014 року про проведення перевірки не прийнято остаточне судове рішення, колегія суддів зазначає, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 року по справі №820/19845/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2015 року, у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Новий Офіс" до Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу відмовлено.

Отже, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 року по справі №820/19845/14 є такою, що набрала законної сили 23.03.2015 року, а тому відповідно до ст. 255 КАС України вона є обов'язковою для виконання.

Таким чином, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що є підставами для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Новий Офіс" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2015р. по справі № 820/6481/15 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 04 листопада 2015 року. У повному обсязі буде складена 05 листопада 2015 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя (підпис)Старосуд М.І. Судді (підпис) (підпис) Яковенко М.М. Лях О.П.