Постанова

від 30.03.2007 по справі 20-11/274

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-11/274

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

29 березня 2007 року  

Справа № 20-11/274

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Гонтаря В.І.,

суддів                                                                      Сотула В.В.,

                                                                                          Плута В.М.,

за участю представників сторін:

представник позивача - Тарасенко Георгій Михайлович, повноваження перевірені - директор підприємства об'єднання громадян "Вітчизна" Севастопольської міської організації інвалідів війни та Збройних Сил;

представник відповідача - не з'явився - комунальне підприємство "Севастопольське міське ринкове господарство";

розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства "Севастопольське міське ринкове господарство" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя    Дмитрієв В.Є.) від 14 лютого 2007 року у справі № 20-11/274

за позовом           підприємства об'єднання громадян "Вітчизна" Севастопольської міської організації інвалідів війни та Збройних Сил (вул. М. Геловані, 32а к.1, місто Севастополь, 99040)

до           комунального підприємства "Севастопольське міське ринкове господарство" (вул. Леніна, 20, місто Севастополь, 99011)

про спонукання виконати договірні зобов'язання;

за зустрічним позовом

комунального підприємства "Севастопольське міське ринкове господарство"

до підприємства об'єднання громадян "Вітчизна" Севастопольської міської організації інвалідів війни та Збройних Сил

про розірвання договору та стягнення заборгованості за договором

                                                            ВСТАНОВИВ:

Підприємство об`єднання громадян "Вітчизна" Севастопольської міської організації інвалідів війни та Збройних Сил звернулось до суду з позовною заявою до комунального підприємства "Севастопольське міське ринкове господарство"  про спонукання виконати договірні зобов`язання.

          Ухвалою суду від 21.11.2006 суд прийняв зустрічну позовну заяву комунального підприємства "Севастопольське міське ринкове господарство" та об'єднав її з матеріалами справи № 20-11/274 для спільного розгляду.

          Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягає, позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору № У-688 від 13.07.2006 про розташування об`єкту торгівлі та надання послуг ринку, а саме на те, що відповідач не надав позивачу технічні  умови на електро-водо-каналізаційне забезпечення об`єкту торгівлі, тому позивач вважає що він не повинен сплачувати вартість наданих послуг, у зв`язку з тим, що він фактично їх не використовував. Проти задоволення зустрічного позову заперечує.

          В процесі судового розгляду представник позивача неодноразово уточнював позовні вимоги, у останніх уточненнях  просить зобов`язати відповідача впродовж п`яти днів передати позивачу з оформленням  двостороннього акту територію, яка призначена для розташування  об`єкту торгівлі  у схемі, яка являється додатком  до Договору № У-688, також позивач просить  зобов`язати відповідача виконати в натурі п. 2.1.4 Договору   № У-688, видати письмове узгодження технічних умов інженерно-технічного забезпечення об`єкту торгівлі у заявлених об`ємах торгівлі, його монтажу та здачі до експлуатації.

Представник відповідача у зустрічному позові просить розірвати договір № У-688 від 13.07.2006 про розташування об`єкту торгівлі та надання послуг ринку у зв`язку з тим, що у позивача утворилася заборгованість наданими послугами ринку, яка являється непогашеною на момент розгляду справи у суді,  та просить стягнути заборгованість, що утворилась.

В процесі судового розгляду представник відповідача уточнив зустрічні позовні вимоги, просив стягнути з відповідача вартість наданих послуг ринка в розмірі 187934,5 грн., пеню в розмірі 8113,33 грн., розірвати договір № У-688.

Рішенням господарського суду  від 14 лютого 2007 року у справі                          № 20-11/274 (суддя  Дмитрієв В.С.)  первісний позов задоволено.

Суд зобов'язав комунальне підприємство "Севастопольське міське ринкове господарство" передати підприємству об'єднання громадян "Вітчизна" Севастопольської міської організації інвалідів війни та Збройних Сил з оформленням двостороннього акту територію, яка призначена для розташування об'єкту торгівлі у  схемі, яка являється додатком до договору № У-688 від 13.07.2006 протягом 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Суд зобов'язав комунальне підприємство "Севастопольське міське ринкове господарство" виконати в натурі пункт 2.1.4  договору № У-688 від 13.07.2006 видати письмове узгодження технічних умов інженерно -  технічного забезпечення об'єкту торгівлі у заявлених об'ємах торгівлі, його монтажу та здачі до експлуатації протягом 10 днів з моменту набрання рішення законної сили.

Суд стягнув з комунального підприємства "Севастопольське міське ринкове господарство"  на користь  підприємства об'єднання громадян "Вітчизна" Севастопольської міської організації інвалідів війни та Збройних Сил витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн., та інформаційно- технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

У задоволенні  зустрічних позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з цим судовим  актом, комунальне підприємство "Севастопольське міське ринкове господарство" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду  від 14 лютого 2007 року скасувати, у задоволенні позовних вимог підприємства об'єднання громадян "Вітчизна" Севастопольської міської організації інвалідів війни та Збройних Сил  відмовити,  зустрічні позовні вимоги комунального підприємства "Севастопольське міське ринкове господарство"  до підприємства об'єднання громадян "Вітчизна" Севастопольської міської організації інвалідів війни та Збройних Сил про розірвання договору та стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.

13.07.2006 між підприємством об`єднанням громадян "Вітчизна" Севастопольської міської організації інвалідів війни та Збройних Сил та Комунальним підприємством "Севастопольське міське ринкове господарство" було укладено договір № У–688 про розташування об`єкту торгівлі та надання послуг ринку (далі - Договір).

Відповідно до пункту 2.1.4 договору відповідач зобов`язаний впродовж п`яти днів з дати підписання договору видати позивачу схему розміщення об`єкту торгівлі (виставочно-торгівлений комплекс) та узгодити технічні умови на   електро-водо-каналізаційне забезпечення об`єкту торгівлі.

Відповідач встановлені вимоги пункту 2.1.4 договору не виконав, а саме не надав узгодження на технічні умови на електро-водо-каналізаційне забезпечення об`єкту торгівлі.

Позивач пояснив, що відсутність вище перелічених узгоджень перешкоджає  розташуванню об`єкту торгівлі.

27.09.2006 позивач надіслав на адресу відповідача лист (т. 1 а.с.15) № 09/27-06 з проханням надати технічні умови  на електрозабезпечення, водопостачання та на каналізаційні стоки об`єкту для затвердження технічного завдання на робоче проектування.

Відповідач отримав вищезазначений лист 27.09.2006, однак на момент розгляду справи відповіді позивачу не надав.

В процесі судового розгляду судом було зроблено запит до Головного управління комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації в якому просив надати відомості щодо узгодження технічних умов для проектуємого інженерного забезпечення (електричество-вода-каналізація), яке передбачає розміщення об`єкту торгівлі на території ринку.

Відповідно до відповіді на запит № 11/418 від 12.02.2007 (т. 2 а.с.8) Головне управління комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації роз`яснило, що видачу будь-якого узгодження технічних умов на інженерне забезпечення об`єкту, який будується, здійснює підприємство, в веденні якого знаходиться той чи інший вид  інженерного забезпечення.

Власником земельної ділянки, на якій, відповідно до умов договору, мав розташовуватися виставочно-торгівельний комплекс, являється Комунальне підприємство "Севастопольське міське ринкове господарство".

Але, акту прийому-передачі чи будь-яких інших доказів того, що земельна ділянка передавалася у користування Комунальному підприємству "Севастопольське міське ринкове господарство", суду надано не було.

Крім того, відповідно до відповіді на запит № 11/418 від 12.02.2007 Головного управління комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації,  комунальне підприємство "Севастопольське міське ринкове господарство", яке являється власником ринку, за запитом підприємства об`єднання громадян "Вітчизна" Севастопольської міської організації інвалідів війни та Збройних Сил повинне було видати чи узгодити технічні умови на інженерне забезпечення об`єкту торгівлі, відповідно до умов укладеного договору.

Повідомлення про неможливість надання узгодження або узгодження технічних умов на інженерне забезпечення об`єкту торгівлі комунальним підприємством "Севастопольське міське ринкове господарство" позивачу  надано не було.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що відповідач не виконав вимоги пункту 2.1.4 договору, тому позивач не мав можливості користуватися послугами, які надавав ринок, як це передбачено умовами договору.

Відповідно до викладеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підприємства об`єднання громадян "Вітчизна" Севастопольської міської організації інвалідів війни та Збройних Сил є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до зустрічної позовної заяви відповідач просить стягнути з позивача вартість наданих послуг ринка в розмірі 187934,5 грн., пеню в розмірі 8113,33грн. та розірвати договір № У-688 від 13.07.2006 про розташування об`єкту торгівлі та надання послуг ринку.

          Відповідно до пункту 1 статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

          Відповідно до пункту 1 статті 638  Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

          Відповідно до пунктів 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.  Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

          Відповідач посилається на не невиконання позивачем пункту 3.1 договору, відповідно до якого, позивач зобов`язаний до п`ятого числа місця здійснити оплату послуг ринку (експлуатаційні витрати по утриманню території ринку), та здійснити оплату за спожиту електричну енергію та воду до 15 числа.

          Відповідно до пункту 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

          Відповідачем були надані документи на підтвердження надання певного обсягу послуг, однак матеріали справи не містять доказів того, що послуги надавалися саме позивачу. Тому суд дійшов висновку, що у позивача не виник обов`язок сплачувати вартість послуг за договором.

          Однак, як вже зазначалося раніше, позивач згідно вимог пункту 3.1 договору не мав можливості виконувати вимоги договору у зв`язку з тим, що він фактично не розпочав розташовувати виставочно-торгівельного комплексу тому, що відповідач не надав узгодження або повідомлення про неможливість узгодження технічних умов на інженерне забезпечення об`єкту торгівлі.

          Таким чином невиконання позивачем умов договору було викликано невиконанням пункту 2.1.4 договору відповідачем, тобто ніяких порушень з боку позивача умов договору здійснено не було, тому це не може бути підставою для розірвання договору, як того передбачають пункти 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим воно підлягає залишенню без змін.

          Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    Рішення господарського суду міста Севастополя від 14 лютого 2007 року у справі № 20-11/274 залишити без змін.

                    Апеляційну скаргу  комунального підприємства "Севастопольське міське ринкове господарство" залишити без задоволення.                                                  

Головуючий суддя                                                  В.І. Гонтар

Судді                                                                                В.В.Сотула

                                                                                В.М. Плут