Рішення

від 04.11.2015 по справі 903/1125/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 листопада 2015 р. Справа № 903/1125/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УТФ ЗЕРНО", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка", м. Луцьк

про стягнення 107 018 грн. 77 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: н/з

від відповідача : ОСОБА_1, довіреність від 27.10.2015 року

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: позивач - ТОВ В«УТФ ЗерноВ» просить стягнути з відповідача - ТОВ В«АгротехнікаВ» 107 018 грн. 77 коп., з яких 105 600 грн. 00 коп. штрафу, 306 грн. 00 коп. 3% річних, 1 112 грн. 77 коп. інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору.

Позовна заява обгрунтована порушенням відповідачем строків оплати поставленого згідно договору поставки № 31 від 31.03.2014 року товару.

Позивач у клопотанні № 11 від 23.10.2015 року розгляд справи просить провести без участі його представника у зв'язку з необхідністю юриста товариства бути присутнім в адміністративному суді міста Києва, позовні вимоги підтримає повністю.

Відповідач у поясненнях по суті позову, заяві від 02.11.2015 року та представник у судовому засіданні просить суд застосувати строки позовної давності, а тому відмовити в задоволенні позову в частині стягнення штрафу та інфляційних втрат, вимогу щодо стягнення 3% річних задовольнити частково в сумі 93 грн. 30 коп., витрати зі сплати судового збору задовольнити пропорційно сумі задоволених вимог. Клопотанням від 02.11.2015 року долучив до матеріалів справи копії Статуту товариства, свідоцтва про державну реєстрацію, відомості з Єдиного державного реєстру підприємств.

Заслухавши пояснення представників сторін , дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

31.03.2014 року між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 31 (далі договір, а.с. 10-11).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору.

Між сторонами зобов'язання виникли з договору № 31 від 31.03.2014 року.

Відповідно до п. п. 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 3.3, 4.2, 5.4, 5.6 договору позивач передає, а відповідач приймає та сплачує на умовах, що вказуються у специфікаціях до даного договору сільськогосподарську продукцію. Найменування товару, кількість та ціна визначається у накладних (специфікаціях, рахунках). Поставка здійснюється на умовах, вказаних у специфікаціях. Передплата за товар, здійснюється відповідачем на умовах та строках, вказаних у специфікаціях до даного договору, що підписані сторонами. У разі неоплати партії товару або за порушення строків оплати, відповідач сплачує штраф у розмірі 20% від загальної вартості специфікацій. Сплата стороною визначених даним договором або чинним в Україні законодавством штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) не звільняє її від обов'язку відшкодувати за вимогою іншої сторони збитки, завдані порушенням даного договору (реальні збитки та (або) упущену вигоду) у повному обсязі, а відшкодування збитків не звільняє її від обов'язку сплатити за вимогою іншої сторони штрафні санкції у повному обсязі, а також штрафні санкції, вказані у ст. 625 ЦК України. Даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2015 року.

Докази про припинення чи зміну дії договору в матеріалах справи відсутні.

В специфікації, підписаній уповноваженими представниками та скріпленій печатками обох сторін 30.05.2014 року, сторони узгодили наступні умови поставки товару: соя товарна, кількістю 80,000 тонн, загальною вартістю 528 000 грн. 00 коп. Оплата за товар проводиться покупцем на протязі двох банківських днів згідно рахунку-фактури, накладної та податкової накладної на прийняту партію товару на складі покупця (а.с. 12).

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу на підставі довіреностей № 705 від 22.05.2014 року, №810 від 12.06.2014 року (а.с. 16, 20) товар кількістю 41,420 тонн, 41,700 тонн на загальну суму 548 592 грн. 00 коп. коп., що стверджується рахунками-фактурами № 29 від 30.05.2014 року, № 10 від 12.06.2014 року, податковими накладними № 33 від 30.05.2014 року, № 10 від 12.06.2014 року, накладними № 29 від 30.05.2014 року, № 10 від 12.06.2014 року (а.с. 13-19).

В порушення умов договору відповідач свої зобов'язання за договором виконав з порушенням строків, встановлених договором поставки № 31 від 31.03.2014 року, специфікацією від 30.05.2014 року, що стверджується платіжними дорученнями № 1596 від 05.06.2014 року, № 1600 від 06.06.2014 року, № 1583 від 06.06.2014 року, № 1611 від 10.06.2014 року, № 1676 від 16.06.2014 року, № 1705 від 18.06.2014 року (а.с. 23-28).

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 306 грн. 00 коп. 3% річних.

Як зазначалося вище, сторони погодили, що оплата здійснюється на протязі 2 банківських днів згідно рахунку-фактури, накладної, податкової накладної на прийняту партію товару.

Позивачем згідно рахунку-фактури № 29 від 30.05.2014 року, податкової накладної № 33 від 30.05.2014 року, накладної № 29 від 30.05.2014 року на суму 273 372 грн. 00 коп. нараховано 195 грн. 79 коп. за період з 30.05.2014 року по 10.06.2014 року, згідно рахунку-фактури № 10 від 12.06.2014 року, податкової накладної № 10 від 12.06.2014 року, накладної № 10 від 12.06.2014 року на суму 275 220 грн. 00 коп. нараховано 110 грн. 20 коп. за період з 12.06.2014 року по 17.06.2014 року.

Оскільки позивачем допущена помилка у підрахунку строків оплати підставними та підлягають стягненню 93 грн. 30 коп., з яких згідно рахунку-фактури № 29 від 30.05.2014 року, податкової накладної № 33 від 30.05.2014 року, накладної № 29 від 30.05.2014 року на суму 273 372 грн. 00 коп. - 22 грн. 47 коп. за 04.06.2014 року (товар поставлено 30.05.2014 року, 31.05.2014 року, 01.06.2014 року - вихідні дні, 2.06.2014 року, 03.06.2014 року - два банківські дні на оплату), 20 грн. 41 коп. за 05.06.2014 року, 40 грн. 56 коп. за період з 06.06.2014 року по 09.06.2014 року, згідно рахунку-фактури № 10 від 12.06.2014 року, податкової накладної № 10 від 12.06.2014 року, накладної № 10 від 12.06.2014 року на суму 275 220 грн. 00 коп. - 9 грн. 86 коп. за 17.06.2014 року (товар поставлено 12.06.2014 року, 14.06.2014 року, 15.06.2014 року - вихідні дні, 13.06.2014 року, 16.06.2014 року - два банківські дні на оплату).

У позові на суму 212 грн. 70 коп. - 3% річних слід відмовити у зв'язку з помилкою в підрахунку строків оплати.

Позивач просить стягнути з відповідача 105 600 грн. 00 коп. - 20% штрафу.

Згідно ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно рахунку-фактури № 29 від 30.05.2014 року, податкової накладної № 33 від 30.05.2014 року, накладної № 29 від 30.05.2014 року на суму 273 372 грн. 00 коп., враховуючи строк оплати тривалістю два банківські дні, у позивача виникло право на звернення до суду з вимогою про стягнення штрафу - 04.06.2014 року. Згідно рахунку-фактури № 10 від 12.06.2014 року, податкової накладної № 10 від 12.06.2014 року, накладної № 10 від 12.06.2014 року на суму 275 220 грн. 00 коп. право на звернення до суду виникло з 17.06.2014 року.

Стягнення 20% штрафу від вартості специфікації передбачено п.5.4 договору поставки № 31 від 31.03.2014 року.

Проте, ТОВ "УТФ Зерно" звернулось за захистом своїх прав до господарського суду Волинської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Агротехніка" 107 018 грн. 77 коп., з яких 105 600 грн. 00 коп. штрафу, 306 грн. 00 коп. 3% річних, 1 112 грн. 77 коп. інфляційних втрат - 16.10.2015 року (згідно штемпеля господарського суду Волинської області, вх. № 01-47/1169/15).

Згідно ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, ТОВ "УТФ Зерно" пропущено строк позовної давності про стягнення штрафу, оскільки, строк позовної давності, у межах якого позивач мав право звернення до суду з вимогою про його стягнення, тривав з 04.06.2014 року по 04.06.2015 року згідно рахунку-фактури № 29 від 30.05.2014 року, податкової накладної № 33 від 30.05.2014 року, накладної № 29 від 30.05.2014 року на суму 273 372 грн. 00 коп. та з 17.06.2014 року по 17.06.2015 року згідно рахунку-фактури № 10 від 12.06.2014 року, податкової накладної № 10 від 12.06.2014 року, накладної № 10 від 12.06.2014 року на суму 275 220 грн. 00 коп..

У позові на суму 105 600 грн. 00 коп. штрафу слід відмовити, у зв'язку із пропуском позивачем строку позовної давності.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 112 грн. 77 коп. інфляційних втрат за період 30.05.2014 року по 18.06.2014 року.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивачем згідно рахунку-фактури № 29 від 30.05.2014 року, податкової накладної № 33 від 30.05.2014 року, накладної № 29 від 30.05.2014 року на суму 273 372 грн. 00 коп. нараховано 768 грн. 40 коп. інфляційних втрат за період з 30.05.2014 року по 10.06.2014 року, згідно рахунку-фактури № 10 від 12.06.2014 року, податкової накладної № 10 від 12.06.2014 року, накладної № 10 від 12.06.2014 року на суму 275 220 грн. 00 коп. нараховано 432 грн. 54 коп. інфляційних втрат за період з 12.06.2014 року по 17.06.2014 року.

Згідно п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.02.2012 року № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Згідно абз. 3 п. 3.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи викладене та допущену позивачем помилку у підрахунку строків оплати, суд дійшов висновку про безпідставність нарахування інфляційних втрат.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в частині задоволених грошових вимог в сумі 1 грн. 40 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України , -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" (м. Луцьк, вул. Єршова, 11, код ЄДРПОУ 21750952) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УТФ Зерно" (м. Київ, пр-т. Оболонський, 30, офіс 287, код ЄДРПОУ 38615496)

- 93 грн. 30 коп. 3% річних та судовий збір в сумі 1 грн. 40 коп., а всього: 94 грн. 70 коп. (дев'яносто чотири грн. 70 коп.).

3. У позові на суму 106 925 грн. 47 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення

складений 06.11.2015 року

Суддя А. М. Кравчук