Рішення

від 03.11.2015 по справі 905/1767/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.11.2015 Справа № 905/1767/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Осадчої А.М., при секретарі судового засідання(помічнику судді) Вашето Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень"

до відповідача: ОСОБА_1 акціонерного товариства "Донекоресурси", м.Красноармійськ, Донецька область

про стягнення штрафу у розмірі 16335грн. 00коп.

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №27 від 01.01.2015р.

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне підприємство «Придніпровська залізниця» (далі по тексту - ДП «Придніпровська залізниця») в особі відокремленого структурного підрозділу «Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень» звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Донекоресурси» м.Красноармійськ (далі по тексту - ПрАТ «Донекоресурси») про стягнення штрафу у розмірі 16335грн. 00коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 21.01.2015року зі станції Кальміус Донецької залізниці відповідач згідно накладної №49279516 у вагоні №60701026 відправив вантаж - бій скляний, на станцію Новомосковськ-Дніпровський Придніпровської залізниці. На попутній станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній, у зв'язку з чим позивачем нарахований штраф у розмірі 16335грн. 00коп., який він просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 01.09.2015року (суддя Макарова Ю.В.) за вказаним позовом порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 29.09.2015р.

Внаслідок тимчасової непрацездатності судді Макарової Ю.В. здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи №905/1767/15, за наслідками обрано суддю Осадчу А.М.

Розгляд справи неодноразово відкладався, востаннє на 03.11.2015року.

Представник позивача в судове засідання 03.11.2015року з'явився, підтримав заявлені позовні вимоги, 03.11.2015року через канцелярію суду надав клопотання з розрахунком провізної плати за вагон №60701020 відповідно до залізничної накладної №49279516.

Відповідач участь своїх представників у судовому засіданні 03.11.2015року, як і у попередніх судових засіданнях, не забезпечив, станом на час судового засідання позицію по суті спору до відома суду не довів. Ухвали суду надсилались на адресу відповідача, яка вказана позивачем у позові та яка підтверджується відомостями у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, розміщених на офіційному сайті розпорядника ЄДР - Міністерства юстиції України: 85300, Донецька область, м.Красноармійск, вул. Шмідта, буд 230, код ЄДРПОУ 30340540. Факт отримання ухвали суду від 15.10.2015року відповідачем підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін та ненадання ними певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 3 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Відповідно до положень статті 81 1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 ГПК України, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Як встановлено ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

21.01.2015року ПрАТ "Донекоресурси" зі станції Кальміус Донецької залізниці на станцію Новомосковськ-Дніпровський Придніпровської залізниці відвантажив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Утиліта» (вантажоодержувач) за залізничною накладною №49279516 у вагоні №60701026 вантаж - бій скляний.

При оформленні залізничної накладної №49279516 у вагоні №60701026 відповідачем вказано масу вантажу: нетто - 63100кг.

Як свідчить розділ 24 та 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на 150 тонних вагонних вагах.

Отже, правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника. На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень, іншого не доведено.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

На попутній станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні №60701026 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що був складений акт загальної форми №571/Ваги від 26.03.2015року.

На підставі акту загальної форми №571/Ваги від 26.03.2015р., за результатами контрольної перевірки станцією Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складений комерційний акт РА№006875/122/6 від 26.03.2015року, відповідно до якого за результатами контрольного переважування вагону №60701026 на справних 150-тонних вагонних електронно-тензометричних вагах (державна повірка 15.10.2014р.) станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці виявилось, що при переваженні вага брутто складає 73500кг, тара за документом 25000кг, нетто 45800кг, що менше ваги зазначеної в документі на 14600кг.

У комерційному акті також містяться відомості про те, що навантаження в вагоні рівномірне, нижче бортів на 50-60см, без поглиблень. Торцеві двері і розвантажувальні люка з обох сторін зачинені і укручені. В технічному відношенні вагон справний, бездверний, люка зачинені, укручені. При повторній перевісці вагону вага підтвердилась. В акті є відомості про те, що завідуючого вантажним двором немає по штату.

Такі ж саме відомості містить і загальної форми №571/Ваги від 26.03.2015року складений станцією Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, виписка з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах.

Згідно технічного паспорту ваг №14 станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію - 26.12.2012року, міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 1 раз на 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 6 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна повірка ваг здійснена 15.10.2014року, ваги визнані придатними до застосування.

Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002р. N 334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Суд встановив, що комерційний акт РА 006875/122/6 від 26.03.2015року підписаний належними особами у відповідності до п. 10 Правил складання актів.

Відповідно до п. 12 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. N 334, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

На станції призначення заповнений розділі "Є" комерційного акта РА №006875/122/6 від 26.03.2015року, відповідно до якого під час переважування вагону різниці проти комерційного акту не виявлено. Вказаний розділ засвідчений штемпелем станції призначення та підписами уповноважених осіб, тим самим підтверджує факт правильності вказаних у ньому відомостей.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2 ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статут залізниць України (далі по тексту - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).

Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ч. 1 ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту.

Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним та допустимим доказом - комерційним актом РА №006875/122/6 від 26.03.2015року, який є підставою для покладання відповідальності на відправника, передбаченої ст.122 Статуту.

Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.

Суд відзначає, що спірний вантаж прибув у завантаженому засобами відправника вагоні, поглиблень вантажу не виявлено. Викладені обставини підтверджують факт неправильного зазначення маси вантажу відправником в накладній. В матеріалах справи відсутні та сторонами не надано жодних доказів, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у комерційному акті. Наразі, вантажоотримувач прийняв спірний вантаж з комерційним актом без будь-яких заперечень, інше не доведено матеріалами справи.

Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Провізна плата за перевезення вантажу у спірному вагоні складає 3267грн.00коп., що виходить з розрахунку провізної плати відповідно до Схеми і Збірника тарифів (Тарифне керівництво №1), відповідно заявлений штраф до стягнення у розмірі 16335грн.00коп. у п'ятикратному розмірі вказаної плати.

Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, та відповідає ст.ст. 118, 122 Статут залізниць України.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів встановлено, що надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%. Отже, норма розходження маси становить 126,2кг, виявлена недостача - 14600кг.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки саме відповідач, як вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, яка є основним перевізним документом, який надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

На підставі ст.ст. 908, 909 Цивільного кодексу України, ст.ст. 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м.Дніпропетровськ в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" до ОСОБА_1 акціонерного товариства "Донекоресурси" м.Красноармійськ про стягнення штрафу у розмірі 16335грн. 00коп. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства "Донекоресурси" (адреса: 85300, Донецька область, м. Красноармійск, вул. Шмідта, буд 230, код ЄДРПОУ 30340540) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (адреса: 49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) суму штрафу у розмірі 16335грн. 00коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 1827грн.00коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 03.11.2015р. оголошено повний текст рішення суду.

Суддя А.М. Осадча