Рішення

від 04.11.2015 по справі 907/1083/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

04.11.2015 року Справа № 907/1083/15

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Закарпатська продовольча групаВ» , м. Мукачево

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Пульсар 7В» , м. Ужгород

про стягнення 3 985 грн. 30 коп. заборгованості за поставлений товар,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

представники :

Позивача - ОСОБА_2, довіреність № 06/2015 від 02.06.2015 року

Відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Закарпатська продовольча групаВ» , м. Мукачево заявлено позов до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Пульсар 7В» , м. Ужгород про стягнення 3 985 грн. 30 коп. заборгованості за поставлений товар.

Представник позивача просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору № 37619 від 28.06.2014 року, а саме не оплатив своєчасно вартість поставленого йому товару, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 3 985 грн. 30 коп.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвала суду про порушення провадження у справі від 09.10.2015 року та ухвала суду про відкладення розгляду справи від 21.10.2015 року надіслані на адресу відповідачу, зазначену в позовній заяві), у судові засідання 21.10.2015 року та 04.11.2015 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, про причини невиконання вимог ухвал суду не повідомив. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 09.10.2015 року, яка скеровувались відповідачу на адресу: АДРЕСА_1 повернута до суду підприємством зв'язку із відміткою „за закінченням терміну зберіганняВ» .

Позивачем подано до матеріалів справи ОСОБА_2 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з якого вбачається, що станом на 04.11.2015 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Пульсар 7В» зареєстроване як юридична особа, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, місцезнаходження відповідача за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві і на яку позивач скерував копію позовної заяви з доданими до неї документами, а суд ухвали по справі від 09.10.2015 року та від 21.10.2015 року - відповідає місцезнаходженню ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Пульсар 7В» , відомості про яке містить Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 із наступними змінами та доповненнями, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене у відповідності до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та п. 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 (із змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї із сторін, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню, а тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

28 червня 2014 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Закарпатська продовольча групаВ» (продавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Пульсар 7В» (покупець) був укладений договір № 37619. Згідно умов даного Договору продавець (позивач) взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти і передавати у власність покупця (відповідача) визначений договором товар, а покупець (відповідач) взяв на себе зобов'язання приймати цей товар, та своєчасно здійснювати оплату в порядку, у строки та на умовах, передбачених у цьому договорі (п. 1. договору).

Пунктом 4. договору передбачено, що загальна сума договору становить сумарну вартість відвантаженого товару за накладними протягом періоду дії цього договору. Передача товару продавцем (позивачем) і його приймання покупцем (відповідачем) по назві, асортименту, кількості і ціні здійснюється на підставі відповідної накладної і тільки у відповідності із замовленням покупця (відповідача) (п. 7. договору).

Пунктом 12 договору сторонами встановлено, що розрахунки за товар, що є предметом цього договору, проводяться у формі - з відстрочкою оплати на 7 календарних днів. Покупець (відповідач) зобов'язується проводити оплату за отриманий товар в українській національній валюті шляхом перерахування безготівкових коштів з рахунку покупця (відповідача) на рахунок продавця (позивача), або шляхом внесення готівкових коштів в касу продавця (позивача) (п. 13. договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Крім того, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в

інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

На виконання умов договору поставки № 37619 від 28.06.2014 року позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 3 985 грн. 30 коп., що підтверджується видатковими накладними (копії містяться в матеріалах справи), підписаними уповноваженими представниками без будь - яких зауважень. Однак, покупець (відповідач) не провів оплату за отриманий товар, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед продавцем (позивачем) у розмірі 3 985 грн. 30 коп.

Досудовим попередженням № 28 від 29.07.2015 року продавець (позивач) звернувся до покупця (відповідача) з вимогою погасити заборгованість за отриманий товар в добровільному порядку до 16.08.2015 року, однак дане попередження залишено відповідачем без відповіді та без задоволення.

Відповідно до ст. 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» від 16.07.1999 року № 996-ХІУ (з наступними змінами та доповненнями) підтвердження здійснення господарської операції відбувається на підставі первинних документів, які містять у собі відомості про господарську операцію.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов'язання, не оплатив вартість поставленого товару, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 3 985 грн. 30 коп. Позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за поставлений товар в розмірі 3 985 грн. 30 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 3 985 грн. 30 коп. заборгованості за поставлений товар.

З огляду на вищенаведене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар, документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані. Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1 218 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Пульсар 7В» , АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ 38998269) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Закарпатська продовольча групаВ» , м. Мукачево, вул. Пряшівська-бічна, 4 (код ЄДРПОУ 31326993) суму 3 985 (Три тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень) грн. 30 коп. заборгованості за поставлений товар, а також суму 1 218 (Одна тисяча двісті вісімнадцять гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 06.11.2015 року

Суддя Пригара Л.І.