Рішення

від 04.11.2015 по справі 905/2430/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.11.2015 Справа № 905/2430/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Рильцовій Є.Ю., розглянувши матеріали

за позовною заявою: ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 В«ПРИВАТБАНКВ» , м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ДОНПРОМІНВЄСТВ» , м.Донецьк

про стягнення заборгованості за договором №б/н від 31.07.2013р. в розмірі 15890,58грн. (8566,30грн - заборгованість за кредитом; 3011,52грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3638,06грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 674,70грн - заборгованість по комісії за користування кредитом)

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю №3052-К-О від 21.07.2015р.);

від відповідача: не з'явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 04.11.2015р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_1 В«ПРИВАТБАНКВ» , м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ДОНПРОМІНВЄСТВ» , м.Донецьк про стягнення заборгованості за договором №б/н від 31.07.2013р. в розмірі 15890,58грн. (8566,30грн - заборгованість за кредитом; 3011,52грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3638,06грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 674,70грн - заборгованість по комісії за користування кредитом).

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями, позовну заяву призначено до розгляду судді Левшиній Я.О.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 30.09.2015 року згідно приписів ч.1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України порушив провадження у справі № 905/2430/15.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №б/н від 31.07.2013р. з повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування ними та комісійної винагороди, у зв'язку з чим нараховує до стягнення пеню.

Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст. ст. 526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 1, 15, 49, 54-57, 64 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав: заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді від 24.09.2015р.; акт звірки заборгованості за кредитним договором №Б/Н від 31.07.2013р., складений станом на 02.09.2015р.; довіреність №3913-О від 25.10.2012р. на представника позивача; довідку з ЄДРПОУ №241170 стосовно статусу та місцезнаходження позивача; Статут ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ В«ПРИВАТБАНКВ» ; заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 31.07.2013р.; банківську ліцензію №22 від 05.10.2011р.; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи - ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 В«ПРИВАТБАНКВ» №054809; витяг з «Умов та правил надання банківських послуг»; витяг із «ОСОБА_3 банку»; довідку про розміри встановлених кредитних лімітів №08.7.0.0.0/150924171902 від 24.09.2015р.; розрахунок заборгованості за договором №Б/Н від 31.07.2013р., складений станом на 02.09.2015р.; банківську виписку по рахунку №26005051820029 з 07.01.2015р. по 02.09.2015р.;

Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: довіреність №3052-К-О від 21.07.2015р.; пояснення б/н б/д щодо, зокрема, періодів нарахування заборгованості за кредитом, заборгованості за відсотками за користування кредитом, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, заборгованості по комісії за користування кредитом та відсутності в провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарські спори, справи між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав, а також відсутності рішення цих органів з такого спору; витяг з ЄДРПОУ стосовно статусу та місцезнаходження відповідача; лист з Дніпропетровської дирекції УДППЗ «Укрпошта» №9-66-08-1404 від 30.07.2015р. про неможливість пересилання пошти до певних населених пунктів; меморіальні ордери: №СР92 від 23.06.2014р. на суму 10000,00грн., №МКY3 від 23.10.2014р. на суму 5000,00грн.; банківські виписки: по рахунку №20673051832575 з 01.08.2013р. по 19.10.2015р., по рахунку №20696051856873 з 01.08.2013р. по 19.10.2015р., по рахунку №20698051857847 з 01.08.2013р. по 19.10.2015р., по рахунку №26005051820029 з 01.08.2013р. по 19.10.2015р.

Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з'явився, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом своєчасного опублікування на офіційному веб-порталі «Судова влада України» повідомлення про дату, час та місце розгляду справи. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач знаходиться за адресою, вказаною у позовній заяві, а саме: 83023, Донецька область, м. Донецьк, вул. Лабутенка, 16а.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Відповідачу було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті заявлених вимог з наданням підтверджуючих доказів (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання відповідача здійснювати свої процесуальні права.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

31.07.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю В«ДОНПРОМІНВЄСТВ» , м. Донецьк (далі - клієнт) та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИМ БАНКОМ В«ПРИВАТБАНКВ» було підписано заяву б/н від 31.07.2013р., якою клієнт приєднався та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг (знаходяться на сайті банку www.pb.ua), Тарифами банку, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування. Своїм підписом клієнт приєднався та зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах і правилах надання банківських послуг, ОСОБА_3 - договору банківського обслуговування в цілому.

Відповідно до п.3.2.1.1.5 Умов та правил надання банківських послуг, викладених в п.3.2.1 Умов та правил надання банківських послуг, кредитний ліміт є сумою грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишку грошових коштів на його поточному рахунку. За змістом п.п.3.2.1.1.1, 3.2.1.1.3. кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах ліміту в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди. За довідкою №08.7.0.0.0/150924171902 від 24.09.2015р. клієнту встановлено кредитний ліміт в наступних розмірах: 01.08.2013р. - 10000,00грн., 01.03.2014р. - 10000,00грн., 02.03.2014р. - 8821,08,00грн., 20.06.2014р. -0,00грн., 23.06.2014р. - 10000,00грн., 23.10.2014р. - 15000,00грн.

Встановлення кредитних лімітів відповідачем не спростовується, тому суд виходить з того, що сторони домовилися про встановлення зазначених лімітів і договір в цій частині є укладеним.

Проведення платежів клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту провадиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов та Правил надання банківських послуг (п.3.2.1.1.8).

Пунктом 3.2.1.2.2. визначений перелік обов'язків клієнта, серед яких - сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом (п.п.3.2.1.2.2.2), здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом - період часу не більше 35 днів, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку (п.п.3.2.1.2.2.3, 3.2.1. 1.11).

За змістом п.3.2.1.2.2.8, клієнт доручає банку списувати грошові кошти зі всіх своїх поточних рахунків, відкритих як на момент початку обслуговування банком ліміту клієнта, так і відкритих після цього, в валюті кредиту для виконання зобов'язань з погашення кредиту та відсотків за його використання. Відповідно до підпункту 4 п.3.2.1.2.1.4 за рахунок грошових коштів, які надійшли на поточний рахунок клієнта, в першу чергу здійснюється погашення заборгованості за відсотками, розрахованими відповідно до п.п.3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2.

Порядок розрахунку відсотків встановлений п.п.3.2.1.4. Умов та правил надання банківських послуг. Так, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25 числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо утворилося з 1 по 20(включно) числа поточного місяця або до 25 числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21 -го до кінця поточного місяця (період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, протягом 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню. В разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

Згідно з п.3.2.1.4.4. клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п.3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

За умовами п.3.2.1.4.1.3, при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п.3.2.1.5.1, при порушенні клієнтом будь-якого зобов'язання зі сплати процентів за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. При цьому, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачений п.3.2.1.5.1-3.2.1.5.3 здійснюється протягом 3 років від дня, коли зобов'язання мало бути виконано клієнтом (п.3.2.1.5.4. Умов та правилами надання банківських послуг).

Надавши правову кваліфікацію відносинам, що склались між сторонами, суд робить висновок, що вони пов'язані з овердрафтовим кредитуванням рахунку відповідача та підпадають під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.345-346 ГК України.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Умов та правил надання банківських послуг на підставі заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг позивачем здійснювалось кредитування рахунку відповідача.

Як зазначає позивач, станом на 02.09.2015р. у клієнта наявна заборгованість за кредитом у розмірі 8566,30грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 3011,52грн., заборгованість за комісією за користування кредитом в сумі 674,70грн.

Матеріалами справи доведено, що банком належним чином виконані умови договору щодо надання кредитних коштів, що підтверджено відповідними виписками з банківського рахунку та меморіальними ордерами: №СР92 від 23.06.2014р. на суму 10000,00грн., №МКY3 від 23.10.2014р. на суму 5000,00грн., які наявні в матеріалах справи.

На вимогу суду позивачем до матеріалів справи надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтверджують наявність у відповідача заборгованості у вищевказаних сумах.

Отже, беручи до уваги, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 8566,30грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 3011,52грн., заборгованості за комісією за користування кредитом в сумі 674,70грн. є правомірними та доведені належним чином, вони підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 3638,06грн. суд приходить до висновків про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Як встановлено судом пеня нарахована позивачем за період 05.12.2014р. -02.09.2015р. (а.с. 83).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014р. №1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Пунктом 5 ст. 11 В«Прикінцеві та перехідні положенняВ» цього Закону Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону доручено затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року N 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

П. 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. N 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» встановлено, що на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 В«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до п. 1 розділу 1 включено м. Донецьк (Донецька міська рада).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. N 1079-р дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. N 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» зупинено.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у справі №826/18327/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014р. «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України» від 30.10.2014р. № 1053-р».

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у зазначеній адміністративній справі залишена без змін і набрала законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, на даний час дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. № 1053-р зупинена на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р., однак вона не скасована і не визнана незаконною (недійсною).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Закріплене в ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція, бути звільненим від відповідальності за несвоєчасне повернення кредиту на період проведення антитерористичної операції не може бути ілюзорним, носити декларативний характер. Зазначене право повинно бути гарантованим, незалежно від того, що державним органом повною мірою не забезпечено передумови виконання зазначеного Закону і з цієї причини не може бути відмовлено судом в захисті законного права відповідача.

Крім того, статтею 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014р., введеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014р. № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі безпеки України, видано наказ від 07.10.2014р. № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», згідно з яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014р., тобто факт проведення на території Донецької області в цілому антитерористичної операції є доведеним.

Отже, проведення з 07.04.2014р. антитерористичної операції на території Донецької області, до складу якої відноситься м. Донецьк, визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач знаходиться за адресою: 83023, Донецька область, м. Донецьк, вул. Лабутенка, 16а.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, норми ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо введення мораторію на нарахування пені підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

З огляду на викладене, нарахування позивачем пені за період 05.12.2014р. -02.09.2015р. є необгрунтованим, отже позовні вимоги в частині стягнення пені не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 611, 612, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК», м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ДОНПРОМІНВЄСТВ» , м.Донецьк про стягнення заборгованості за договором №б/н від 31.07.2013р. в розмірі 15890,58грн. (8566,30грн. - заборгованість за кредитом; 3011,52грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3638,06грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 674,70грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом) задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ДОНПРОМІНВЄСТВ» (83023, Донецька область, м. Донецьк, вул. Лабутенка, 16а, ЄДРПОУ 38844871) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом у сумі 8566,30грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 3011,52грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 674,70грн., а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 939,15грн. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 3638,06грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 04.11.2015р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.11.2015р.

Суддя Я.О. Левшина