Рішення

від 22.10.2015 по справі 910/22565/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2015Справа №910/22565/15

За позовом Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" в особі Криворізької філії державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро інженерних технологій

"Зеніт";

про стягнення 60 266,30 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від заявника: Луценко С. В., представник, довіреність № 03/350 від 08.12.2014 р.;

Від відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 60 000,00 грн. основоного боргу, 266,30 грн. трьох відсотків річних, а також 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2015 року порушено провадження у справі № 910/22565/15, розгляд справи призначено на 24.09.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2015 року, у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників відповідача, відкладено розгляд справи до 22.10.2015 р.

У судовому засіданні 22.10.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось на адресу суду і підтверджує факт отримання ухвали господарського суду представником відповідача.

Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.

З огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись принципами розумності строків судового провадження, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" в особі Криворізької філії державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бюро інженерних технологій "Зеніт" (далі - замовник) 24.09.2014 р. було укладено договір № 16384 на виконання проектної документації (далі - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання проектної документації по об'єкту: "ТОВ "ТРЦ Варшавський". Реконструкція торгового центру з підземним паркінгом по вулиці Мисливська 1/2, 4, 6, 8 смт. Гостомель Київської області".

Строк дії договору сторонами погоджено п. 6.1 з моменту його підписання і діє до повного виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до п. 2.1 договору за здійснення робіт згідно з договором замовник перераховує виконавцю відповідно до протоколу узгодження договірну ціну (додаток № 1) 60 000,00 грн. з ПДВ.

Протоколом узгодження договірної ціни сторони погодили, що розмір договірної ціни на створення (передачу) проектної документації в сумі 60 000,00 грн.

Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що при завершенні робіт виконавець надає замовникові акт здачі-приймання робіт та проектну документацію.

Матеріали справи містять підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 161 від 26.12.14 р. на суму 60 000,00 грн.

Замовник здійснює розрахунки з виконавцем після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт (п. 2.2 договору).

Спір у справі виник в зв'язку з неоплатою відповідачем виконаної позивачем проектної документації за договором.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд відзначає, що відповідач своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, жодних доказів на обґрунтування своє правової позиції у справі не надав.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її (ч. 1 ст. 892 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 894 ЦК України, виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як відзначалось судом, відповідно до п. 2.2 договору, Замовник здійснює розрахунки з виконавцем після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.

Позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу № 285-1/1 від 15.05.15. та претензію № 16384 від 24.09.14 р. з вимогою перерахувати позивачу грошові кошти за договором на суму 60 000,00 грн.

Відповіді на вказані вимогу та претензію відповідач не надав, заборгованість не сплатив.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем у розмірі, заявленому до стягнення.

Таким чином, судом встановлено, що станом на час звернення з даним позовом до суду заборгованість відповідача за договором становить 60 000,00 грн., яку останнім не погашено станом на час прийняття судового рішення, внаслідок чого вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 266,30 грн. 3% річних.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Суд відзначає, що прострочене грошове зобов'язання визначено у гривні, а тому нарахування 3% річних є правомірним.

За перерахунком суду, розмір 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 266,30 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача, а позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро інженерних технологій "Зеніт" (02121, м. Київ, Харківське Шосе, б. 201-203; код ЄДРПОУ 38193114) на користь Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" в особі Криворізької філії державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (50002, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, б. 4; код ЄДРПОУ 33613494) 60 000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 266 (двісті шістдесят шість) грн. 30 коп. 3% річних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 27.10.2015 р.