Рішення

від 22.10.2015 по справі 911/4308/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2015 р. Справа № 911/4308/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Мена Пак», м.Мена

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграріус Гофропак», м.Вишневе

про стягнення 137088,46 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Мена Пак» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграріус Гофропак» (далі - відповідач) про стягнення 137088,46 грн., з яких 102124,05 грн. основного боргу, 32276,39 грн. пені, 2688,02 грн. витрат по сплаті судового збору.

Провадження у справі №911/4308/15 порушено відповідно до ухвали суду від 22.09.2015 року та призначено справу до розгляду на 08.10.2015 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 08.10.2015 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав. Розгляд справи відкладався до 22.10.2015 року.

В судовому засіданні 22.10.2015 року позивач позовні вимоги підтримав. Відповідач в судове засідання 22.10.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача на підставі матеріалів наявних у справі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 18.09.2014 року між Публічним акціонерним товариством «МЕНА ПАК» (позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРАРІУС ГОФРОПАК» (відповідач, Покупець) було укладено Договір поставки гофропродукції № 16 (далі - Договір) з двома додатками та додатковою угодою № 1 від 30.09.2014 року.

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач передає у власність покупцю, а покупець приймає та сплачує вартість продукції на умовах даного Договору у асортименті, кількості та за ціною, зазначених у Додатках.

Згідно з п. 3.1. Договору оплата за поставлену продукцію й транспортні послуги здійснюється шляхом банківського переказу на рахунок продавця в термін оплати 21 (двадцять один) календарний день після приймання продукції на складі покупця.

На виконання Договору, позивачем було відвантажено відповідачеві товар згідно отриманих замовлень за видатковими накладними №№ 11, 69, 73, 147, 176 в період з 14.01.2015 року по 27.08.2015 року.

Відповідачем, в порушення умов Договору отриманий товар своєчасно та в повному обсязі не був оплачений, у зв'язку з чим, за відповідачем рахується прострочена заборгованість в сумі 102124,05 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок позовних вимог, судом встановлено, що в розрахунку зазначені дати поставки по кожній накладеній, строки оплати та відображені часткові проплати, що відповідає фактичним обставинам справи.

Приймання товару відповідачем підтверджується підписаними з боку позивача та відповідача видатковими накладними на отримання товару.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 9.1. Договору, у випадку прострочення платежу покупець платить продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вчасно не оплаченої продукції за кожний день прострочення платежу.

У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача 32276,39 грн. пені.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Наведені в розрахунку період та суми прострочених платежів відповідають умовам Договору та фактичним обставинам справи, пеня нарахована по кожному періоду прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в межах шестимісячного строку, як передбачено ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені правомірна і обґрунтована, оскільки відповідні нарахування проведені за фактичний період існування заборгованості у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРАРІУС ГОФРОПАК» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 4, код 38851350) на користь Публічного акціонерного товариства «МЕНА ПАК» (15600, Чернігівська обл., м. Мена, вул. О.Кошового, 6; код 00383260) 102124,05 (сто дві тисячі сто двадцять чотири) грн. боргу, 32276,39 (тридцять дві тисячі двісті сімдесят шість) грн. пені та 2688,02 (дві тисячі дев'ятсот сімнадцять) грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик