Ухвала

від 19.10.2015 по справі 3/7/5022-60/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"19" жовтня 2015 р. Справа № 3/7/5022-60/2011 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В. , розглянув подання Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції № 4173706-34/16 від 28.09.2015р. про видачу дублікату наказу по справі:

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора", поштова адреса: м. Миколаїв вул. Новозаводська, буд. 17 Миколаївської області, юридична адреса: с. Миколаївське Жовтневого району Миколаївської області (код ЄДРПОУ 22430008)

до відповідача : Приватного підприємства "Д"Торговий дім Тернопіль", м. Тернопіль вул.. Поліська, 14 ( код ЄДРПОУ 35578237)

про стягнення заборгованості на суму 14 155 грн. 32 коп.

представники сторін та органу ДВС не з'явились.

У відповідності до ч.7 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, технічна фіксація (звукозапис) судового засідання не здійснювалася, у зв'язку з відсутністю представників учасників судового процесу.

Суть справи: За результатами розгляду заявленого ТОВ "Сандора" позову до ПП "Д"Торговий дім Тернопіль" про стягнення заборгованості на суму 14 155 грн. 32 коп. господарським судом Тернопільської області 10.02.2011р. у справі № 3/7/5022-60/2011 прийнято рішення, яким заявлені вимоги задоволено та присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 14155,32 грн. боргу, 141,55 грн. в повернення витрат по оплаті державного мита, 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

У зв'язку із набранням вказаним судовим актом законної сили, на його примусове виконання, в порядку ст. 116-117 ГПК України, 25.02.2011р. видано відповідний наказ.

Керуючись п.п. 8 п. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), в порядку ст. 120 ГПК України, 02.10.2015р. виконуючий обов'язки начальника Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ звернувся до суду із поданням № 4173706-34/16 від 28.09.2015р. про видачу дублікату наказу по справі № 3/7/5022-60/2011, яке вмотивоване втратою даного виконавчого документа, у зв'язку з чим останній не перебуває на виконанні.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 06.10.2015р. подання державного виконавця прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 19.10.2015р., про що повідомлено учасників судового процесу у встановленому ст. 87 ГПК України порядку.

Проте, повноважні представники сторін та органу ДВС в засідання суду не з'явились, причин неявки не повідомили. Жодних клопотань та заяв на адресу суду від останніх не надходило, а відтак, розгляд зазначеного подання здійснюється за наявними у справі матеріалами.

Разом з тим, 19.10.2015р. органом ДВС долучено до справи копії матеріалів виконавчого провадження № 26776873, зі змісту яких слідує , що примусове виконання рішення господарського суду № 3/7/5022-60/2011 від 10.02.2011р., яке здійснювалось на підставі наказу від 25.02.2011р. закінчене за заявою стягувача, у зв'язку із погашенням боржником присудженої до стягнення суми боргу .

Розглянувши подання державного виконавця, оцінивши докази, надані на його обґрунтування, суд не вбачає підстав для задоволення такого, виходячи з наступного.

За приписами ч.1 ст.120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Вказана норма права не передбачає можливості відмови у видачі дубліката наказу. Однак, згідно правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні по справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв'язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) від 27 січня 2010 року № 3-рп/20101932, видача дубліката виконавчого листа включає в себе як видачу, так і відмову у його видачі , оскільки ці поняття взаємопов'язані і стосуються одного й того ж виконавчого документа, який є тотожним за змістом і юридичною силою з оригіналом та породжує однакові правові наслідки.

Таким чином, за результатами розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу суд постановляє ухвалу про її задоволення або про відмову в задоволенні заявленої вимоги. При цьому підставами для відмови у задоволенні такої заяви є, зокрема, сплив строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, та фактичне виконання рішення суду у повному обсязі.

Копія наказу від 25.02.2014р., яка знаходиться в матеріалах справи, свідчить про те, що строк пред'явлення останнього до виконання було встановлено до 25.02.2014р.

Водночас, матеріали справи вказують на переривання вказаного строку у зв'язку із пред'явленням даного виконавчого документу в органи ДВС та, як наслідок, відкриття виконавчого провадження № 26776873 (постанова про відкриття виконавчого провадження від 30.05.2011р.).

В свою чергу, постановою від 20.12.2013р. вказане провадження закінчено за заявою стягувача, припинено чинність арешту майна приватного підприємства "Д"Торговий дім Тернопіль" та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Зі змісту наведеного локального акту слідує, що підставою для закінчення виконавчого провадження слугувала сплата боржником присудженої до стягнення заборгованості в повному обсязі.

Відомості даної постанови ніким не спростовані, доказів її скасування органом ДВС чи судом матеріали справи не містить. Не значаться такі дані і в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень.

В свою чергу, законодавець у ст. 50 Закону обумовив , що завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову , крім випадків, передбачених цим Законом. При цьому суд зазначає, що подання не містить жодних посилань на існування таких випадків, зокрема і доказів відновлення виконавчого провадження (ч.1 ст.51 Закону України "Про виконавче провадження").

Водночас, за правовою нормою, що викладена у п.8.ч.3 ст.11 Закону, державний виконавець вправі звертатись до суду із поданням про видачу дубліката виконавчого документа виключно у процесі здійснення виконавчого провадження, що у спірних правовідносинах, через наведені вище обставини, місця не має.

З огляду на наведене в сукупності, суд не вбачає підстав для задоволення подання державного виконавця, а відтак, в останньому слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 120 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні подання Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції № 4173706-34/16 від 28.09.2015р. про видачу дублікату наказу відмовити.

2. Ухвалу направити сторонам та Першому відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції (вул. Лисенка, 1, м. Тернопіль, 46002).

Суддя О.В. Руденко