Рішення

від 27.10.2015 по справі 921/870/15-г/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" жовтня 2015 р.Справа № 921/870/15-г/11 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора Лановецького району Тернопільської області в інтересах держави в особі Лановецької районної державної адміністрації, м. Ланівці Тернопільської області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Лановецький цукровий завод" м.Ланівці Тернопільської області

про припинення дії договору оренди землі від 30.11.2012р. №37, шляхом його розірвання та зобов'язання повернути земельну ділянку у володіння і користування Лановецької районної державної адміністрації,

за участю представників:

прокурора: Клюха С.М., посвідчення №034594 від 20.07.2015р.;

позивача: ОСОБА_1, довіреність №01/02-76/07 від 05.01.2015р.;

відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні позивачу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 29, 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Прокурор Лановецького району Тернопільської області звернувся 26.08.2015р. (згідно відтиску штемпеля відділення поштового зв'язку на поштовому конверті) з позовом в інтересах держави в особі Лановецької районної державної адміністрації, м. Ланівці Тернопільської області, до товариства з обмеженою відповідальністю "Лановецький цукровий завод" м.Ланівці Тернопільської області, про припинення договору оренди землі від 30.11.2012р. шляхом його розірвання; зобов'язання повернути земельну ділянку, площею 74,4000га за кадастровим №6123880600:01:018:0001, розташовану за межами населеного пункту на території Борсуківської сільської ради Лановецького району, шляхом підписання акту прийому-передачі; зобов'язання Реєстраційну службу Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду від 31 серпня 2015 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 15 вересня 2015 року, вирішення питання про залучення до участі у справі Реєстраційної служби Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області в якості третьої особи відкладено.

В порядку підготовки справи до розгляду (ст.65 ГПК України) у сторін витребувано додаткові матеріали, необхідні для розгляду спору.

На підставі ст.77 ГПК України, згідно ухвал суду від 15.09.2015р., 13.10.2015р. розгляд справи відкладався, востаннє, на 27.10.2015р., у зв'язку з неподанням сторонами витребуваних судом документів та з урахуванням клопотання прокурора.

15.09.2015р. прокурором подано заяву про зменшення розміру позовних вимог від 10.09.2015р. №1213вих.-15 (вх.№19792 від 15.09.2015р.), згідно якої прокурор просив припинити дію договору від 30.11.2012р. №37 оренди землі, зареєстрованого 12.12.2011р. у відділі Держземагенства шляхом його розірвання; зобов'язати ТОВ "Лановецький цукровий завод" повернути земельну ділянку, площею 74,4000га за кадастровим №6123880600:01:018:0001, розташовану за межами населеного пункту на території Борсуківської сільської ради Лановецького району, шляхом підписання акту прийому-передачі земельної ділянки. Водночас, у заяві прокурор просить Реєстраційну службу Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області не залучати до участі у справі в якості третьої особи, оскільки рішення у даній справі не може вплинути на права та обов'язки даної юридичної особи.

Дану заяву судом відхилено, оскільки в заяві прокурор просить зменшити немайнові вимоги, що суперечить правилам ст.ст.22, 29 ГПК України, якими передбачено право прокурора, позивача зменшити лише кількісні показники позову за тією ж самою вимогою (ухвала суду від 15.09.2015р.).

09.10.2015р. прокурором до початку розгляду спору по суті подано заяву про зміну предмету позову (вх.№21524 від 09.10.2015р.), згідно якої прокурор просив суд припинити дію договору оренди землі від 30.11.2012 р. № 37, шляхом його розірвання та зобов'язати відповідача повернути у володіння і користування Лановецької районної державної адміністрації земельну ділянку. Також, повторно просив суд не залучати до участі у справі Реєстраційну службу Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та не пред'являв вимоги про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Представник позивача підтримав подану прокурором заяву щодо зміни предмета спору.

Розглянувши заяву прокурора, суд прийняв її до розгляду як таку, що подана до початку розгляду спору по суті, відповідає визначеним ст.ст.22, 29 ГПК України правам сторін.

Розгляд справи здійснювався з урахування зміненого предмету позовних вимог.

Також, прокурором надано додаткові документи в обґрунтування заявлених позовних вимог (супровідні листи за вх.№№19573 від 10.09.2015р., 19791 від 15.09.2015р., 22713 від 27.10.2015р.). Серед іншого, в обґрунтування заявлених вимог, звернуто увагу суду на факт систематичного порушення відповідачем умов спірного договору оренди щодо сплати оренди за землю, просив позов задоволити повністю.

Представник позивача позовні вимоги прокурора підтримав, з урахуванням заяви про зміну предмету позову. В судовому засіданні представник позивача пояснив, що в орендному користуванні відповідача на території Борсуківської сільської ради Тернопільської області перебуває лише спірна земельна ділянка, про що свідчить лист Відділу Держгеокадастру у Лановецькому районі №10-1911-0.61-1169/2-15 від 19.08.2015р. Стверджував, що відповідачем порушено істотні умову договору оренди земельної ділянки, оскільки існує заборгованість, як результат систематичної несплати орендних платежів, що підтверджується довідкою Лановецького відділення Збаразької ОДПІ головного управління ДФС у Тернопільській області №2424 від 05.10.2015р. з додатком (розрахунок грошового зобов'язання станом на 05.10.2015р.).

Представник відповідача в судове засідання жодного разу не з'явився, витребуваних судом документів, в тому числі відзиву на позов, не подав. Ухвалу суду від 31.08.2015р. про порушення провадження у справі відповідачем отримано 15.09.2015р., про що свідчить повідомлення про вручення повідомлення про вручення поштового відправлення, котре долучено до матеріалів справи. Ухвали суду від 15.09.2015р. та 13.10.2015р. про відкладення розгляду справи направлялися на адресу відповідача, зазначену в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (м.Ланівці Тернопільської області, вул.Вишнівецька, 35).

Враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст.22 ГПК України, процесуальні документи надсилалися судом за юридичною адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому з урахуванням приписів ч.1 ст.64 ГПК України, п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/140 від 15.03.2010р. "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" господарський суд вважає, що відповідач належним повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Строк розгляду спору у даній справі, що встановлений статтею 69 ГПК України закінчується 28.10.2015р.

З урахуванням викладеного та враховуючи достатність часу, наданого для підготовки до судового засідання (справа розглядається впродовж двох місяців, судове засідання неодноразово відкладалося) та надання можливості представити витребувані судом документів, застосовуючи принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, що закріплені в п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.43 та ст.33 ГПК України та беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для надання доказів, необхідних для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Також суд вважає, що прокурором вірно визначено державний орган в інтересах якого заявлено позов, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, , що випливають з предмету спору у даній справі, оскільки:

- відповідно до вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру" (в редакції станом на дату звернення з позовом), ст.29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина;

- в силу ст.ст.20, 36 1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції станом на дату подання позову) при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою;

- в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади;

- відповідно до ст.17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;

- згідно положень ч.3 статті 122 ЗК України (в редакції станом на момент виникнення права оренди за спірним правочином) районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання; ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті;

- частиною 1 статті 124 ЗК України (в редакції, чинній на момент укладення договору) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки;

- згідно п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади, яким є Лановецька районна державна адміністрація Тернопільської області.

Таким чином, існують законні підстави для звернення прокурора до суду з позовом в інтересах районної державної адміністрації, яка є орендодавцем за спірним договором оренди, оскільки позивач як орган виконавчої влади, у спірних правовідносинах здійснює покладені державою функції щодо вирішення відповідно до закону питання регулювання земельних відносин, не отримує орендної плати за договором оренди в обсязі, передбаченому законодавством (ст.21 Закону України " Про оренду землі" та ст.288.1 Податкового кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши додатково представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, думку прокурора, господарський суд встановив наступне.

30 листопада 2012 року, на підставі розпорядження голови Лановецької районної державної адміністрації №593-од від 20.11.2012р. "Про укладення договору оренди земельної ділянки з ТОВ "Лановецький цукровий завод" на території Борсуківської сільської ради", між Лановецькою районною державною адміністрацією, як Орендодавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Лановецький цукровий завод", як Орендарем, укладено терміном на 49 років, договір оренди землі №37 (далі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у платне строкове користування для експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд цукрового заводу земельну ділянку, загальною площею 74,4000га за кадастровим №6123880600:01:018:0001.

Надана в оренду земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту на території Борсуківської сільської ради Лановецького району Тернопільської області (п.п.1, 7 договору, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.09.2015р. №10-1911-0.5-1393/2-15) та відноситься до земель промисловості, державної форми власності (лист Головного управління Держгеокадастру у Лановецькому району Тернопільської області №10-1911-0.61-1373/2-15 від 09.09.2015р.).

Спірний договір оренди землі зареєстровано 12 грудня 2012 року у Відділі Держземагенства в Лановецькому районі, про що вчинений запис за №612388064002787.

13 грудня 2012 року Орендодавець у відповідності до п.20 договору оренди передав, а Орендар прийняв у користування земельну ділянку, про що свідчить підписаний сторонами акт приймання-передачі земельної ділянки.

Пунктами 9-14 договору сторони встановили розмір орендної плати, строки та порядок її внесення. Зокрема визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, що становить 513510,36грн на рік. Орендну плату Орендар зобов'язався вносити щомісячно в розмірі 1/12 частини від річної суми оренди до 30 числа місяця, наступного за звітним, при цьому розмір орендної плати обчислюється з урахуванням коефіцієнтів індексації грошової оцінки земель відповідно до Податкового кодексу України. Розмір орендної плати може переглядатися один раз в два роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку; підвищення цін, тарифів у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря; в інших випадках, передбачених законом.

Договір припиняється в інших випадках, передбачених законом (п.37 договору).

За умовами п.38 дія договору оренди припиняється шляхом його розірвання в таких випадках: 1) за згодою сторін; 2) за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема, внаслідок невиконання однією із сторін обов'язків, передбачених договором оренди; з інших підстав, визначених законом.

В пункті 21 сторони погодили, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку в стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Поданими позивачем та прокурором документами підтверджуються доводи щодо невчасного внесення орендарем орендних платежів згідно договору оренди землі. Зокрема, несплата відповідачем орендної плати за договором підтверджується: листом №1955 від 05.08.2015р., довідкою №2424 від 05.10.2015р. та розрахунком орендної плати, наданими Збаразькою ОДПІ (Лановецьке відділення), розрахунковою карткою платника податків, з якої вбачається, що відповідач частково виконав своє грошове зобов'язання по платі за землю лише на суму 4478,12грн, а заборгованість виникла за період з лютого 2015 року.

Внаслідок таких дій виникла заборгованість станом на 31.08.2015р. в сумі 369656,97грн.

Наявність заборгованості додатково підтверджено постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.07.2015р. у справі №819/1612/15, порушеної за позовом прокурора Лановецького району Тернопільської області в інтересах держави в особі Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Лановецький цукровий завод" про стягнення податкового боргу в розмірі 387908,68грн по орендній платі за землю, згідно якої позов задоволено.

Крім того, матеріали справи свідчать, що ТОВ "Лановецький цукровий завод" в добровільному порядку не виконує постанову Тернопільського окружного адміністративного суду. Так, за інформацією Збаразької ОДПІ (Лановецьке відділення) згідно інкасового доручення №15-19 від 21.09.2015р. з банківського рахунку Товариства примусово стягнуто 2968,11грн в рахунок часткового погашення боргу, котрий присуджено до стягнення згідно рішення адміністративного суду від 03.07.2015р. у справі №819/1612/15. Станом на 22.10.2015р. залишок боргу за даним рішенням становить 206407,09грн (лист №2643 від 22.10.2015р.). Отже, матеріалами справи підтверджено примусове виконання постанови адміністративного суду згідно Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1244 від 29.12.2010р.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем самостійно згідно поданих декларацій з плати за землю визначено (узгоджено) зобов'язання із сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою із зазначенням площі земельної ділянки, її нормативної грошової оцінки, суми річної оренди та розміру щомісячних платежів.

За даних обставин, матеріалами справи підтверджуються доводи прокурора та позивача з приводу наявності заборгованості відповідача по орендній платі і доводи з приводу того, що дії відповідача носять систематичний характер. Станом на 05.10.2015р. борг по орендній платі за землю відповідача становить 420725,51грн (розрахунок Лановецького відділення Збаразької ОДПІ №10-1374/02-11 від 07.10.2015р.).

Доказів на підтвердження погашення даної суми відповідачем не подано, а у матеріалах справи такі відсутні.

Факт систематичної несплати ТОВ "Лановецький цукровий завод" орендної плати послугував підставою для звернення з позовними вимогами прокурора про розірвання договору оренди землі в судовому порядку та зобов'язання повернути земельну ділянку у державну власність.

Оцінюючи докази, долучені до матеріалів справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги з наведених прокурором підстав підлягають до задоволення, виходячи з такого.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За нормами ст.96 ЗК України, ст.ст.21, 22, 24, 25 Закону України "Про оренду землі", п.п.1, 11 спірного договору оренди землі, одним із основних обов'язків орендаря (відповідача по даній справі) є своєчасне внесення орендної плати за користування земельною ділянкою.

Крім того, у відповідності до ст.32 Закону України "Про оренду землі", який є спеціальним законом в сфері орендних правовідносин, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно із п."д"ч.1 ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про оренду землі", орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати.

У п.2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Приписами ст. 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За змістом зазначених норм договір оренди може бути розірваний лише в разі систематичної несплати орендної плати. Разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання. Відповідно до постанови Верховного Суду України від 12.12.2012р. у справі №6-146/цс-12, яка згідно ст.111-28 ГПК України є обов'язковою до застосування, встановлена можливість розірвання договору оренди землі в разі систематичної несплати орендної плати.

Як встановлено судом під час розгляду справи та зазначалося вище, поданими суду доказами, зокрема, листами №1955 від 05.08.2015р., №2643 від 22.10.2015р., розрахунком грошового зобов'язання по відповідачу №10-1374/02-11 від 07.10.2015р.та довідкою №2424 від 05.10.2015р. Лановецького відділення Забаразької ОДПІ Головного управління ДФС у Тернопільській області, постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.07.2015р. №819/1612/15 підтверджується факт несвоєчасної та не в повному обсязі сплати відповідачем орендної плати за землю за період з 24.03.2015 року по 30.09.2015 р., що на думку суду свідчить про систематичне існування порушення договірного зобов'язання в цій частині договору.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.07.2015р. у справі №819/1612/15 встановлено факт несплати відповідачем орендної плати за землю та стягнення даного боргу в примусовому порядку, що також свідчить про систематичне порушення відповідачем договірного зобов'язання .

Вимогами статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З наявних у матеріалах справи податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та відомостей про наявність земельних ділянок вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю "Лановецький цукровий завод" подано до Збаразької ОДПІ інформацію про розмір земельної ділянки (744000м 2 , що дорівнює площі орендованої земельної ділянки 74,400га) із зазначенням розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та самостійно вірно визначено розмір річної орендної плати в сумі 641374,45грн та щомісячних платежів - 53447,87грн, які він зобов'язався сплачувати, проте взятого на себе обов'язку не виконав.

Між тим, як зазначалося вище, систематична несплата орендної плати є однією із підстав розірвання спірного договору оренди в силу закону.

Часткове погашення податкового боргу по орендній платі в сумі 2968,11грн забезпечено уповноваженим органом - Лановецьким відділенням Збаразької ОДПІ, та, відповідно, не спростовує обставин щодо тривалого невиконання відповідачем свого обов'язку по платі за оренду землі.

Таким чином, суд доходить висновку про документальне доведення матеріалами справи факту невиконання товариством з обмеженою відповідальністю "Лановецький цукровий завод" зобов'язання щодо внесення орендної плати за землю за договором № 37 протягом тривалого часу (з березня по жовтень 2015 року), а зарахування коштів як погашення податкового боргу по орендній платі забезпечувалося податковими органами та відповідним судовим рішенням. Така несплата орендних платежів носила систематичний характер, і свідчить про порушення істотних умов договору.

Вказана обставина, в силу ст.32 Закону України "Про оренду землі", ст.141 ЗК України, ст.651 ЦК України, п.п.37,38 спірного договору оренди землі є самостійною підставою для його припинення шляхом розірвання.

У п.21 розділу "Умови повернення земельної ділянки" договору оренди сторони дійшли згоди про те, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Зважаючи на дану умову договору та з огляду на задоволення позову в частині розірвання договору оренди, суд вважає правомірними вимоги прокурора про повернення спірної земельної ділянки Лановецькій районній державній адміністрації, оскільки наведене узгоджується з нормами ст.34 Закону України "Про оренду землі" та безпосередньо випливає з умов договору оренди (п.21 договору) .

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про припинення договору оренди землі від 30.11.2012р. шляхом його розірвання та зобов'язання ТОВ "Лановецький цукровий завод" повернути земельну ділянку підлягають задоволенню як обґрунтовані, документально підтверджені та не заперечені належними та допустимими доказами відповідачем у справі.

Судові витрати, в силу ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

В судовому засіданні 27.10.2015р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 651, 653 ЦК України, ст.ст.93, 141 Земельного кодексу України, ст.ст.24, 25, 32, 34 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 1, 2, 4 2 -4 7 , 22, 27, 29, 33, 34, 43, 44, 49, 81 1 , 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Розірвати договір оренди землі №37, укладений 30 листопада 2012 року між Лановецькою районною державною адміністрацією (м.Ланівці Тернопільської області, вул.Незалежності, 19, ідентифікаційний код 04058249) та товариством з обмеженою відповідальністю "Лановецький цукровий завод" (м.Ланівці Тернопільської області, вул.Вишнівецька, 35, ідентифікаційний код 35820491), котрий зареєстровано у Відділі Держземагенства в Лановецькому районі 12.12.2012р. , про що зроблено запис за №612388064002787 (кадастровий номер земельної ділянки 6123880600:01:018:0001).

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Лановецький цукровий завод" (м.Ланівці Тернопільської області, вул.Вишнівецька, 35, ідентифікаційний код 35820491) повернути у державну власність земельну ділянку, площею 74,4000га за кадастровим №6123880600:01:018:0001, вартістю 21379148,14грн, розташовану за межами населеного пункту на території Борсуківської сільської ради Лановецького району Тернопільської області, Лановецькій районній державній адміністрації Тернопільської області, м.Ланівці Тернопільської області, вул.Незалежності, 19, ідентифікаційний код 04058249 шляхом підписання акту приймання-передачі.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лановецький цукровий завод" (м.Ланівці Тернопільської області, вул.Вишнівецька, 35, ідентифікаційний код 35820491) - 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість)грн 00коп. судового збору в дохід Державного бюджету України (одержувач УДКСУ м.Тернопіль 22030001, ЄДРПОУ одержувача 37977726, р/р 31217206783002 у ГУДКСУ у Тернопільській області, ЄДРПОУ суду 03500022, МФО 838012, код класифікації доходу 22030001, призначення платежу - "судовий збір", код 03500022).

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено "05" листопада 2015 року.

Суддя Н.О. Андрусик