Постанова

від 03.11.2015 по справі 914/2345/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2015 р. Справа № 914/2345/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Матущак О.І.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства «ѳркаВ» , м. Новий Розділ, Львівська область б/н б/д ( вх. № 01-05/4004/15 )

на рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2015 року

у справі № 914/2345/15

за позовом: Колективного підприємства В«ЛегіонВ» , смт. Розділ, Львівська область

до відповідача: Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства «ѳркаВ» , м. Новий Розділ, Львівська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : ГУДКУ у Львівській області, м.Львів

про стягнення 49248,00 грн.

За участю представників :

від позивача : ОСОБА_2-директор; ОСОБА_3 - представник

від відповідача : не з'явився;

від третьої особи : не з»явився

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 02.11.2015р. у зв»язку із відрядженням судді Данко Л.С. внесено зміни у склад судової колегії у справі №914/2345/15 та сформовано її у наступному складі: головуючий суддя Галушко Н.А., судді Матущак О.І., Орищин Г.В.

Представникам позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст.81 1 ГПК України, учасниками судового процесу не заявлялись.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.08.2015 р. у справі № 914/2345/15 ( суддя Мороз Н.В. ) позов задоволено повністю. Стягнуто з Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства «ѳркаВ» на користь колективного підприємства В«ЛегіонВ» 474828, 15 грн. - основного боргу та 9 496, 56 грн. судового збору.

Роздільським державним гірничо-хімічним підприємством «ѳркаВ» подано апеляційну скаргу б/н б/д ( вх. № 01-05/4004/15 ), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2015 р., постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову та звільнити підприємство від сплати судового збору у зв'язку із скрутним фінансовим становищем або відстрочити сплату судового збору. Скаржником також подано заяву №19/09/15 від 16.09.2015 р. про уточнення вимог апеляційної скарги, в якій просить скасувати рішення суду, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову та звільнити підприємство від сплати судового збору, посилаючись на те, що судом при прийнятті рішення неповно з»ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, викладені у рішенні суду висновки не відповідають обставинам справи, обставини, які суд визнав встановленими не доведені матеріалами справи. Зокрема, скаржник зазначає, що відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.530 ЦК України та умов п.4 договорів №3/8 від 05.07.2012 року, №3/9 від 05.07.2012р. та №3/16 від 02.08.2012р. строк виконання відповідачем зобов»язання по оплаті виконаних позивачем земляних робіт не настав через відсутність надходження відповідних бюджетних коштів на рахунок державного підприємства по програмі КПКВ 2601090 «Реструктуризація та ліквідація об»єктів підприємств гірничої хімії і здійснення невідкладних природоохоронних заходів в зоні їх діяльності, а також реструктуризація підприємств з підземного видобутку залізної руди».

Також, скаржник зазначає, що судом не враховано те, що Державним казначейством України «ГУДКУ у Львівській області) може бути зареєстроване та взяте на облік бюджетне зобов»язання в сумі 474 828,15грн. за вищенаведеними договорами по оплаті послуг (земляних робіт) позивачу, оплата вказаної суми боргу має здійснюватися у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України, державним казначейством за дорученням третьої особи (головного розпорядника вказаного бюджетного призначення). Стягнення зазначеної суми, на думку скаржника, з відповідача за рахунок його власних коштів призведе до подвійної сплати суми заборгованості, що є підставою для відмови в позові.

Скаржником подано клопотання № 21.09.2015 від 21.09.2015 р., в якому просить розглянути справу без участі уповноваженого представника, у зв'язку із неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу б/н б/д, в якому просить повністю відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2015 р. без змін.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 05.07.2012р. між колективним підприємством В«ЛегіонВ» та Роздільським державним гірничо-хімічним підприємством «ѳркаВ» укладено договори № 3/8 та № 3/9.

Відповідно до умов п.1.1. договорів № 3/8 та №3/9, виконавець за заявками замовника надає йому технічно справними машинами і механізмами послуги: роботи земляні (гірничо-технічна рекультивація ділянок берегової смуги з пониженням гребня дамби хвостосховища та зсувонебезпечного борту кар'єру в районі с. Малехів з влаштуванням мілководдя).

Згідно із п. 4.1 вказаних договорів розрахунки проводяться поетапно - після підписання актів надання послуг (КЕКВ 1310).

Пунктом 4.2. договорів сторонами передбачено, що оплата за послуги, які буде виконано по даних договорах, проводиться шляхом перерахування платежів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 10-ти банківських днів при наявності бюджетних коштів.

Також, між колективним підприємством В«ЛегіонВ» та Роздільським державним гірничо-хімічним підприємством «ѳркаВ» (відповідач, за договором - замовник) укладено договір № 3/16 від 02.08.2012р..

Відповідно до умов п. 1.1. договору № 3/16,виконавець надає послуги: роботи земляні (утримання гідроспоруд).

Згідно із п. 4.1. договору № 3/16 розрахунки проводяться поетапно - після підписання актів надання послуг за формою №КБ-2в і №КБ-3.

У відповідності до п. 4.2. договору № 3/16 оплата за послуги, які буде виконано по даному договору, проводиться шляхом перерахування платежів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 10-ти банківських днів при наявності бюджетних коштів. Оплата наданих послуг проводиться з поточних видатків державного бюджету за КЕКВ 1310.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що на виконання взятих на себе зобов'язань за договорами №3/8, №3/9 від 05.07.2012р. та №3/16 від 02.08.2012р. позивачем надано послуги відповідачу на суму 474 828,15 грн., що підтверджується актами наданих послуг по об'єкту «óрничо-технічна рекультивація ділянок берегової смуги з пониженням гребня дамби хвостосховищаВ» за жовтень 2012р. №6 на суму 122 892,00 грн., №7 на суму 109 759,20 грн., актом наданих послуг по об'єкту «óрничо-технічна рекультивація зсувонебезпечного борту кар'єру в районі с. Малехів з влаштуванням мілководдяВ» за жовтень 2012р. №4 на суму 49 248,00 грн., актом приймання виконання будівельних робіт за жовтень 2012р. № 4 на суму 85 750,00 грн. та актом приймання виконання будівельних робіт за листопад 2012р. №5 на суму 107 178, 95 грн. (а.с.16-18, 20-27).

Згідно п. 6.1.1. договорів № 3/8, № 3/9 та № 3/16 замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договорами не виконав, надані послуги не оплатив, внаслідок чого позивач звернувся до відповідача з вимогою №01/06/15 від 01.06.2015р. про сплату боргу в розмірі 474 828,15 грн.

У відповідь на дану вимогу відповідач листом №08/06/15 від 08.06.2015р. повідомив про неможливість погашення заборгованості за договорами №3/8, №3/9 від 05.07.2012р. та №3/16 від 02.08.2012р. у зв'язку із скрутним фінансово-економічним становищем та зазначив, що заборгованість буде сплачена при отриманні бюджетних коштів.

Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги, яка відповідно до заяви про збільшення позовних вимог від 30.07.2015р. становить 474828,15 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву повідомив про неможливість виконання своїх зобов'язань перед позивачем у зв'язку із скрутним фінансовим становищем та відсутністю коштів по бюджетній програмі КПКВ 2601090 В«Реструктуризація та ліквідація об'єктів підприємств гірничої хімії і здійснення невідкладних природоохоронних заходів в зоні їх діяльності, а також реконструкція підприємств з підземного видобутку залізної рудиВ» , на підставі якої укладались договори з позивачем.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч.1 та п.1 ч.2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно із ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу приписів ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами у справі виникли договірні відносини на підставі договорів №3/8 від 05.07.2012р., №3/9 від 05.07.2012р. та №3/16 від 02.08.2012р. про надання послуг.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу приписів ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем відповідачу послуг передбачених договором, про що свідчать долучені до матеріалів справи акти надання послуг по об'єкту «óрничо-технічна рекультивація ділянок берегової смуги з пониженням гребня дамби хвостосховищаВ» за жовтень 2012р. №6, №7, по об'єкту «óрничо-технічна рекультивація зсувонебезпечного борту кар'єру в районі с. Малехів з влаштуванням мілководдяВ» за жовтень 2012р. №4 та актами приймання виконання будівельних робіт за жовтень 2012р. № 4 та за листопад 2012р. №5, а також актами звіряння взаємних розрахунків за період з 08.10.2012р. по 01.07.2015р. та за період з 01.11.2012р. по 01.07.2015р. по об'єкту В«Роботи земляні. Гірничо-технічна рекультивація берегової смуги з пониженням гребня дамби хвостосховищаВ» (договір 3/8 від 05.07.2012р.), за період з 08.10.2012р. по 01.07.2015р. по об'єкту В«Роботи земляні. Гірничо-технічна рекультивація зсувонебезпечного борту кар'єру в районі с. Малехів з влаштуванням мілководдяВ» (договір № 3/9 від 05.07.2012р.), за період з 24.10.2012р. по 01.07.2015р. та за період з 27.11.2012р. по 01.07.2015р. по об'єкту В«Роботи земляні. Утримання гідроспорудВ» (договір 3/16 від 02.08.2012р.). Підписанням актів звірки відповідачем фактично підтверджено визнання суми заборгованості. В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем наданих послуг за спірні періоди на суму 474 828,15 грн. та визнано зазначену заборгованість в актах звіряння взаємних розрахунків. (а.с.36-40)

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 474828,15 грн. основного боргу є підставною, а тому обгрунтовано задоволено господарським судом першої інстанції.

Згідно із ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (абз.2 ст. 34 ГПК України).

Доводи наведені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Не береться до уваги посилання скаржника на скрутне фінансове становище та відсутність коштів по бюджетній програмі КПКВ 2601090 В«Реструктуризація та ліквідація об'єктів підприємств гірничої хімії і здійснення невідкладних природоохоронних заходів в зоні їх діяльності, а також реконструкція підприємств з підземного видобутку залізної рудиВ» , враховуючи наступне.

Згідно з частиною першої ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до п. 1.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Враховуючи викладене, судова колегія зазначає, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення відповідача від обов»язку виконання зобов'язання.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.2015р. у даній справі за клопотанням скаржника з посиланням на ч.1 ст. 8 Закону

України В«Про судовий збірВ» у звВ»язку із важким фінансовим станом товариства відстрочено сплату судового збору до початку розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 22.09.2015р. розглянуто клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору; в задоволенні даного клопотання відмовлено; ухвалено відстрочити сплату судового збору до закінчення розгляду апеляційної скарги.

Згідно із п.п.4 п.2 ст.2 Закону України В«Про судовий збірВ» (в редакції чинній на день подання апеляційної скарги) за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір стягується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

З огляду на викладене, відповідно до ст.49 ГПК України із скаржника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4 748,28грн. за розгляд апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2015 р. у справі № 914/2345/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Стягнути з Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства «ѳркаВ» , Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Гірнича, буд. 2, (код ЄДРПОУ 05792891) в доход Державного бюджету (код класифікації доходів бюджету 22030001, рахунок отримувача УДКСУ у Личаківському районі м.Львова; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007620; Банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області; Код банку отримувача (МФО) 825014; рахунок отримувача 31216206782006) 4 748,28грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду видати наказ.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.Справу направити у господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 06.11.2015р..

Головуючий суддя Галушко Н.А

Суддя Матущак О.І.

Суддя Орищин Г.В.