Рішення

від 05.11.2015 по справі 927/1353/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

05 листопада 2015 року справа № 927/1353/15

позивач: публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації

"Чернігівгаз", вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021

відповідач: відділ освіти Носівської районної державної адміністрації, вул. Центральна, 20, м. Носівка, Чернігівська область, 17100

предмет спору: про стягнення 410405,75 грн.

Суддя Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 116 від 08.07.2015, представник

від відповідача: ОСОБА_2Ю, довіреність №01-18/1144 від 04.11.2015, представник;

ОСОБА_3, довіреність №01-18/1143 від 04.11.2015, представник

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем - публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" подано позов про стягнення з відповідача - відділу освіти Носівської районної державної адміністрації 318661,74 грн. боргу; 9878,51 грн. втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів; 4583,49 грн. трьох процентів річних; 77282,01 грн. пені та 6156,09 грн. судового збору за неналежне виконання умов типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-11 від 01.04.2015 року та додатків до нього.

Представники сторін у судовому засіданні 05.11.2015 року надали письмові клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які задоволено судом.

У судовому засіданні судом було здійснено огляд оригіналів документів: типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-11 від 01.04.2015 року та додатків до нього; акту прийому-передачі природного газу за квітень 2015 року; акту прийому-передачі протранспортованого природного газу за квітень 2015 року; акту звіряння взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем за період з 01.04.2015 року по 20.10.2015 року.

У судовому засіданні 05.11.2015 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача виклав позовні вимоги.

У поданому відзиві на позовну заяву відповідач проти суми основного боргу не заперечував. Щодо стягнення з відповідача індексу інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми, відповідач вказує на те, що умовами укладеного з позивачем договору за прострочення виконання грошових зобов'язань не передбачалося такого виду відповідальності.

Також відповідачем у судовому засіданні подана заява, в якій він просить суд зменшити розмір суми нарахованої пені, оскільки відділ освіти Носівської районної державної адміністрації фінансується за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, і на даний час фінансування є обмеженим.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01.04.2015 року між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації В«ЧернігівгазВ» (постачальник) та - відділом освіти Носівської районної державної адміністрації (споживач) було укладено типовий договір на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-11.

Відповідно до пункту 1.1. типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-11 від 01.04.2015 року, постачальник постачає природний газ споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно з п. 1.2. типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-11 від 01.04.2015 року, передача газу за договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування. Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання визначається сторонами в додатку 1 до договору.

Відповідно до додатку №1 до типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-11 від 01.04.2015 року, споживачами з розміщеними комерційними вузлами газу та газоспоживного обладнання є: Носівська районна гімназія; Носівська ОСОБА_4 ст. №1; Носівська ОСОБА_4 ст. №2; Носівський НВК «ЗНЗ-ДНЗ» І-ІІІ ст. №3; Носівська ОСОБА_4 ст. №4; Рівчак-Степанівська ОСОБА_4 ст.; Степовохутірська ОСОБА_4 ст.; Держанівська НВК «ЗНЗ-ДНЗ» І-ІІІ ст.; Червонопартизанська ОСОБА_4 ст. №1; Червонопартизанська ОСОБА_4 ст. №3; Лихачівська ОСОБА_4 ст.; Макіївський НВК «ЗНЗ-ДНЗ» І-ІІІ ст.; Коломійцівська ОСОБА_4 ст.; Козарська ОСОБА_4 ст.; Шлях-Іллічівська ЗОШ І-ІІ ст.; Іржавецька ЗОШ І-ІІ ст.; Селищенська ЗОШ І-ІІ ст.; Хотинівська ЗОШ І-ІІ ст.; Червонопартизанська ЗОШ І-ІІ ст. №4; Ганнівська ЗОШ І-ІІ ст.; Пустотинська ЗОШ І-ІІ ст.

Договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку №2 до договору (п. 3.1. типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-11 від 01.04.2015 року), відповідно до якого, постачальник здійснює з 01.04.2015 року по 30.04.2015 року постачання природного газу споживачу (відповідачу) для власного споживання в обсязі 32,806 тис. куб.м.

Згідно з п. 10.1. типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-11 від 01.04.2015 року, зокрема, договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін і поширюється на відносини між сторонами, що фактично склались з 01.04.2015 року і діє в частині поставки газу до 30.04.2015 року, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, укладений між сторонами типовий договір на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-11 від 01.04.2015 року по своїй правовій природі є договором поставки.

Відповідно до п. 4.1. типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-11 від 01.04.2015 року, розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами та тарифами, що встановлюються Національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.

Згідно з п. 4.2. типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-11 від 01.04.2015 року, ціна за 1000 (одну тисячу) куб. м. природного газу складає: 7200,0000 грн., крім того ПДВ - 1440,0000 грн., без врахування вартості транспортування газу по території України, відповідно до постанови НКРЕКП. - 94,4000 грн., крім того ПДВ - 18,8800 грн. - тариф на постачання природного газу, згідно Постанови НКРЕКП №578 від 03.03.2015 р. - 37,90000 грн., крім того ПДВ - 7,5800 грн. - вартість транспортування 1000,0 м.куб. газу магістральними мережами, згідно Постанови НКРЕ №503 від 03.03.2015 року. - 144,0000 грн., крім того ПДВ - 28,8000 грн. - цільова надбавка 2% на підставі Податкового Кодексу України від (розділ ХІV, глава 4). - 618,3000 грн., крім того ПДВ - 123,6600 грн. - тариф на послуги з транспортування природного газу розподільчими газопроводами, згідно Постанови НКРЕКП №538 від 03.03.2015 року.

Разом до сплати за 1000,0 м.куб. газу - 9713,5200 грн., в т.ч. ПДВ - 1618,9200 грн.

Згідно з п. 4.4. типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-11 від 01.04.2015 року, сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. цього розділу, є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 2.5. типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-11 від 01.04.2015 року, зокрема, за підсумками розрахункового періоду споживач протягом двох робочих днів погоджує з газорозподільним/газотранспортним підприємством акт про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, який є підставою для оформлення актів приймання-передачі газу між відповідними суб'єктами ринку природного газу.

У відповідності до п. 3.6. типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-11 від 01.04.2015 року, послуги з постачання газу підтверджуються підписаними постачальником та споживачем актом приймання-передачі газу, що оформлюється на підставі акта про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, складеного споживачем та газорозподільним/газотранспортним підприємством відповідно до п. 2.5. розділу ІІ договору.

Згідно з п. 3.7. типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-11 від 01.04.2015 року, постачальник до п'ятого числа місяця, наступного за звітним місяцем, надсилає споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником постачальника.

Відповідно до п. 3.8. типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-11 від 01.04.2015 року, споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку.

До прийняття рішення судом обсяг та вартість послуг з постачання газу встановлюються відповідно до даних постачальника.

Пунктом 3.9. типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-11 від 01.04.2015 року, сторони визначили, що акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

У відповідності з п. 4.5. типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-11 від 01.04.2015 року, розрахунковий період за договором становить один місяць - з 9-00 години першого дня місяця до 9-00 години першого дня наступного місяця включно.

Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом ІІІ договору.

Загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачеві.

У відповідності до ч. 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зокрема, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, зокрема, кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зокрема, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-11 від 01.04.2015 року, позивач (постачальник) поставив відповідачу (споживачу) природний газ в обсязі 32,806000 тис. м.куб. природного газу на суму 318661 грн. 74 коп., що підтверджується актом прийому-передачі природного газу за квітень 2015 року та актом прийому-передачі протранспортованого природного газу за квітень 2015 року, які підписані представниками та скріплені печатками сторін, копії містяться в матеріалах справи (а.с. 19-20), а оригінали були оглянуті в судовому засіданні.

Відповідач щодо обсягу та вартості отриманого газу не заперечував.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 4.7. типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-11 від 01.04.2015 року, оплата вартості послуг з постачання газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, з якого в установленому законодавством порядку здійснюється розподіл грошових коштів між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі на поточний рахунок газорозподільного/газотранспортного підприємства за договором на розподіл/ транспортування природного газу.

Відповідно до п. 5.3.3. типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-11 від 01.04.2015 року, споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зокрема, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.6. типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-11 від 01.04.2015 року, зокрема, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем на умовах щомісячної/щодекадної 100% попередньої оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в додатку 3 до договору, не пізніше ніж за три робочих дні до початку розрахункового періоду.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 01 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Таким чином, відповідач мав розрахуватись за поставлений у квітні 2015 року природний газ по 05.05.2015 року включно (оскільки 1-2 травня 2015 року - святкові дні, 3-4 травня 2015 року - вихідні дні).

Як свідчать матеріали справи, відповідач за поставлений у квітні 2015 року природний газ не розрахувався, заборгованість відповідача перед позивачем становить 318661,74 грн., стосовно якої відповідач не заперечує, а також розмір заборгованості підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.04.2015 року по 20.10.2015 року, підписаний представниками та скріплений печатками сторін, копія міститься в матеріалах справи (а.с. 22), а оригінал був оглянутий у судовому засіданні.

Згідно з розрахунком ціни позову, позивач просить стягнути з відповідача за прострочку оплати за спожитий у квітні 2015 року природний газ 4583,49 грн. 3% річних за період прострочки з 05.05.2015 року по 26.10.2015 року та 9878,51 грн. інфляційних втрат за період з травня 2015 року по вересень 2015 року.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати вартості спожитого у квітні 2015 року природного газу, але оскільки позивачем при розрахунку 3% річних помилково було нараховано 3 % річних і за 05.05.2015 року - останній день оплати та допущено арифметичну помилку при розрахунку інфляційних нарахувань, тому суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 9839,51 грн. інфляційних нарахувань за період прострочки з травня 2015 року по вересень 2015 року та 4557,30 грн. 3% річних за період прострочки з 06.05.2015 року по 26.10.2015 року.

Заперечення відповідача стосовно того, що умовами укладеного з позивачем договору за прострочення виконання грошових зобов'язань не передбачено такого виду відповідальності, як стягнення з відповідача індексу інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми, судом до уваги не приймається з наступних підстав:

Згідно з п. 6.1. типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-11 від 01.04.2015 року, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність боржника у вигляді сплати за порушення грошового зобов»язання на вимогу кредитора суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

Відповідальність встановлена ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, застосується на вимогу кредитора незалежно від того чи передбачена вона умовами договору.

Позивач просить стягнути з відповідача за прострочку оплати за спожитий у квітні 2015 року природний газ 77282,01 грн. пені за період прострочки з 05.05.2015 року по 04.10.2015 року.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2.2. типового договору на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-11 від 01.04.2015 року, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати вартості спожитого у квітні 2015 року природного газу, але оскільки позивачем при розрахунку помилково було нараховано пеню і за 05.05.2015 року - останній день оплати, тому суд доходить висновку, що сума пені за прострочку оплати за період з 06.05.2015 року по 04.10.2015 року становить 76758,19 грн.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічна норма міститься і в ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України.

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Приймаючи до уваги, що відповідач є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється за рахунок бюджетних коштів і згідно зі ст. 51 Бюджетного кодексу України, бюджетні установи та організації, проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, а заборгованість відповідача виникла у зв'язку з обмеженим фінансуванням освітньої субвенції місцевим бюджетам з державного бюджету, тому суд, відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, вважає за можливе зменшити розмір пені на 50 відсотків, відповідно пеня підлягає стягненню в розмірі 38379,10 грн.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за поставлений природний газ своєчасно не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 318661,74 грн. заборгованості; 9839,51 грн. інфляційних нарахувань; 4557,30 грн. 3% річних та 38379,10 грн. пені. В решті позову відмовити.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збірВ» від 08.07.2011 року № 3674-VI, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 6147,25 грн., відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 546, 549, 610, 611, 625, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 193, 230, 231, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 4 Закону України „Про судовий збірВ» , господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з відділу освіти Носівської районної державної адміністрації, вул. Центральна, 20, м. Носівка, Чернігівська область, 17100 (код ЄДРПОУ 02147492, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз", вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021 (код ЄДРПОУ 03358104, відомості про банківські реквізити відсутні) 318661 грн. 74 коп. заборгованості; 9839 грн. 51 коп. інфляційних нарахувань; 4557 грн. 30 коп. 3% річних; 38379 грн. 10 коп. пені; 6147 грн. 25 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. У решті позову відмовити.

Повне рішення підписано 06.11.2015 року

Суддя Л.М. Лавриненко