Рішення

від 03.11.2015 по справі 923/1697/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2015 р. Справа № 923/1697/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, смт. Лазурне Скадовського району Херсонської області

до приватного підприємства "Сервіс Енергія", м. Херсон

про визнання договору недійсним на майбутнє та стягнення відшкодування

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, представник, дов. № 2-12-597 від 02.11.2015 року;

від відповідача - не прибув.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Лазурненська селищна рада Скадовського району Херсонської області (позивач) звернулась до господарського суду з позовом до приватного підприємства "Сервіс Енергія" (відповідач), яким просить визнати недійсним договір оренди трансформаторної підстанції 1 СТП 630-10-71-71 № 381 дісп. № 756, від 21.02.2013 року № 2; стягнути на свою користь з ПП "Сервіс Енергія" 5892,64 грн. заборгованості з орендної плати та 1671,27 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 216, ст. 236, ч. 2 ст. 793, ст. 795 ЦК України, ч. 3 ст. 207, ч. 2 ст. 208 ГК України, ст.ст. 1, 2, 12, 38, 54, 56, 57, 58 ГПК України, ст.ст. 4, 60, 63 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Ухвалою суду від 08.10.2015 р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначений на 22.10.2015 р. Ухвалою суду від 22.10.2015 р. розгляд справи відкладався з метою надання можливості сторонам скористатись повним обсягом процесуальних прав.

Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити повністю з зазначених у позовній заяві підстав.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується копіями витягів з реєстру вихідної поштової кореспонденції канцелярії господарського суду Херсонської області від 09.10.2015 р., від 22.10.2015 р., копіями списків згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в Херсон-25с № 417 від 12.10.2015 р., № 433 від 23.10.2015 р., але явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, витребувані судом документи не надав.

Неявка представника відповідача у судове засідання господарського суду не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Як зазначено у позовній заяві, між Лазурненською селищною радою та приватним підприємством В«Сервіс ЕнергіяВ» (за договором Орендар) 21 лютого 2013 р. було укладено договір оренди майна № 2 (оренда трансформаторної підстанції 1 СТГІ 630-10-71-71 №381 (смт Лазурне вул. Гагаріна) діеп. № 756) для падання послуг з стабілізації енергозабезпечення баз відпочинку (далі Договір). Договір укладено терміном па 5 років відповідно до рішення Лазурненської селищної ради № 231 від 14.06.2012 року.

За умовами Договору Лазурненська селищна рада зобов'язувалась передати об'єкт визначений пунктом 1.1 Договору а Відповідач в свою чергу зобов'язаний вносити платежі своєчасно і в повному обсязі (пункт 4.2 Договору). При цьому відповідно до пункту 3.1. розмір та розрахунок річної та місячної орендної плати визначається додатком 3 до Договору та є його невід'ємною частиною.

Згідно вказаного додатку 3 до Договору орендна плата становить 2250 грн. на рік або 187,50 грн. на місяць.

Вказаний договір оренди всупереч частині 2 статті 793 ЦК України не був нотаріально посвідчений (як такий що укладається на строк понад три роки). Однак відповідно до укладеного Договору за актом прийняття-передачі від 21 лютого 2013 року Приватному підприємству В«Сервіс енергіяВ» в особі директора ОСОБА_2 була передана трансформаторна підстанція 1 СТП 630-10-71-71 №381 дісп. № 756 яка і до цього часу знаходиться у користуванні Відповідача.

З моменту укладання Договору оренди Відповідачем не здійснювалася оплата за орендоване майно в зв'язку з чим на даний час у Відповідача виникла заборгованість по орендній платі перед Лазурненською селищною радою за період починаючи із 21.02.2015 р.; яка на даний час становить 5892,64 грн.

Також відповідно до умов укладеного Договору (пункт 6.2) за несвоєчасну сплату орендних платежів Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції за кожен день просрочки включаючи день сплати боргу.

У зв'язку з цим позивач нарахував до сплати відповідачем суму боргу в розмірі 5892,64 грн. та пеню в розмірі 971,57 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно приписів ч. 2 ст. 793 та ч. 1 ст. 794 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, а право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму, укладеного на строк не менше як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Як вбачається із матеріалів справи, спірний договір оренди укладений сторонами строком на п'ять років, але нотаріально не посвідчений.

За змістом ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду.

У відповідності до п. 2.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. (зі змінами і доповненнями) № 11 нікчемність правочину недійсність яких встановлена законом не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

Отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову.

У силу припису частини 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених ч. 3-5 та 6 ст. 203 ЦК України на момент вчинення.

Враховуючи вищенаведене та порушення сторонами під час укладення спірного договору оренди приписів ч. 2 ст. 793 ЦК України, вимога про визнання договору оренди недійсним підлягає задоволенню.

Проте, даний договір не може бути визнаний на вимогу позивача недійсним на майбутнє, оскільки, як зазначено вище, недійсність нікчемного правочину встановлена законом, а тому він є недійсним з моменту укладення.

Щодо вимог про стягнення заборгованості по орендній платі та пені за порушення відповідачем грошового зобов'язання, то вони задоволенню не підлягають, оскільки згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, в зв'язку з чим у відповідача не виникло обов'язку здійснювати платежі за оренду майна та сплатити пеню за порушення умов саме цього договору.

При цьому позивач не позбавлений права звернутися до суду в загальному порядку з вимогою про стягнення збитків.

За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме: визнається недійсним договір оренди трансформаторної підстанції 1 СТП 630-10-71-71 № 381 дісп. № 756 від 21.02.2013 р. № 2, укладений між Лазурненською селищною радою Скадовського району Херсонської області та приватним підприємством "Сервіс Енергія".

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. В задоволенні решти позову відмовляється.

У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Згідно вказаної вище правової позиції, суд покладає судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1218 грн. на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати недійсним договір оренди трансформаторної підстанції 1 СТП 630-10-71-71 № 381 дісп. № 756 від 21.02.2013 р. № 2, укладений між Лазурненською селищною радою Скадовського району Херсонської області та приватним підприємством "Сервіс Енергія".

3.В задоволенні решти позову відмовити.

4.Стягнути з приватного підприємства "Сервіс Енергія" (73000, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 193 А, кв. 52, ідентифікаційний код 38152172) на користь Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області (75722, Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Жовтнева, буд. 57, ідентифікаційний код 04526457) - 1218 грн. витрат по сплаті судового збору.

5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.11.2015 р.

Суддя Л.І. Александрова