Рішення

від 27.10.2015 по справі 509/4304/15-ц

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/4304/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі :

судді Гандзій Д.М.

при секретарях Черкасові Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Овідіопольського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В :

24 вересня 2015 року, представниця позивача за довіреністю, звернулася до суду з названим позовом, в якому просила суд, визнати за ОСОБА_1 право власності, в порядку спадкування за заповітом, складеним ОСОБА_3 від 23.04.2003 р. (реєстр. № 668), після смерті свого діда ОСОБА_3, померлого 09.06.2008 р. на земельну ділянку площею 4,6832 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою : Одеська область, Овідіопольський район, ОСОБА_2 селищна рада, масив № 55, ділянка № 18, яка належала заповідачу на праві власності на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 030652 від 24.07.2003 р., мотивуючи це письмовою відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з тим, що у вказаному заповіті вказане спадкове майно : право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Україна», розміром 4,68 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), в той час, як за життя спадкодавець отримав державний акт на право приватної власності на землю.

В судове засідання представниця позивача не з`явилась, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, однак надіслала на адресу суду заяву, в якій повністю підтримала позовні вимоги свого довірителя та просила суд, слухати справу за її відсутності (а.с. 73).

Представниця відповідача ОСОБА_2 с/р в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутністю суду не надала (а.с. 72).

Дослідивши матеріали справи та матеріали спадкової справи № 563/2008, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Статтею 1217 ЦК України передбачено - спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності з ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно із статтею 1223 ЦК України - право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Як передбачає стаття 1225 ЦК України - право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

У відповідності зі ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України передбачено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ст.1235 ЦК України - заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно з ч. 2 ст. 1236 ЦК України, заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Стаття 1247 ЦК України передбачає, що заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 ЦК України, яка вказує, якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.

Частиною 3 статті 1254 ЦПК України передбачено, що кожний новий заповіт - скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини, з умовою чи із застереженням.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1297 ЦК України передбачено - спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна, як те передбачено ст. 1299 ЦК України.

Згідно із ч. 2 п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. № 7 „Про судову практику у справах про спадкуванняВ» , відповідно до статті 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

У відповідності до п. 2 РозділуVII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про Державний земельний кадастр» № 3613-VI від 07.07.2011 р. - земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року - вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номеру. У разі, якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного кадастру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Пунктами 49,50 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» № 1051 від 17.10.2012 р., поземельна книга ведеться за встановленою формою, заводиться під час державної реєстрації земельної ділянки, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровані земельні ділянки (в тому числі у разі їх поділу чи об'єднання, а також відновлення їх меж). Поземельна книга в електронній (цифровій) формі відкривається шляхом її формування за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру. Дата відкриття поземельної книги - є датою державної реєстрації земельної ділянки. Номером Поземельної книги - є кадастровий номер земельної ділянки.

Суд встановив, що 08.09.1990 р., ОСОБА_3 склав нотаріально посвідчений заповіт (реєстр. № 2033), яким все своє майно, яке на день його смерті буде йому належати, з чого б воно не складалося, та де б воно не знаходилося заповідав ОСОБА_4 (а.с. 42).

23.04.2003 р. заповідач ОСОБА_3 склав нотаріально посвідчений заповіт (реєстр. № 668), в якому, на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження : належну йому право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Україна», розміром 4,68 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) заповідав ОСОБА_1 (позивачу) (а.с. 35).

09.06.2008 р. ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЖД № 159477 від 18.06.2008 р. (а.с. 24).

На підставі розпорядження ОСОБА_2 РДА № 87 від 12.02.2003 р. - ОСОБА_3 був виданий державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 030652 від 24.07.2003 р. на земельну ділянку площею 4,6832 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою : Одеська область, Овідіопольський район, ОСОБА_2 селищна рада, масив № 55, ділянка № 18, який був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 343 (а.с. 37).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.09.2015 р. № НВ-5102205502015 - вказаній земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер : 5123755100:01:003:0327 (а.с. 47-50).

Після смерті спадкодавця ОСОБА_3, померлого 09.06.2008 р., до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини від 18.11.2008 р. звернувся ОСОБА_5 (батько позивача) та позивач ОСОБА_1 з заявою від 12.12.2008 р. про прийняття спадщини за заповітом (а.с. 20,29).

Відповідно до заяви від 04.09.2015 р., яка надійшла на адресу державного нотаріуса, ОСОБА_5, (батько позивача), який згідно ст. 1241 ЦК України як непрацездатний за віком має право на обов'язкову частку у спадщині - відмовився від прийняття обов'язкової частки у спадщині, вказаної у заповіті від 23.04.2003 р. (реєстр. № 668) у зв'язку з наявністю іншого майна, не обговореного у заповіті (а.с. 58).

Таким чином, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом від 23.04.2003 р. (реєстр. № 668), який залишив на його ім`я ОСОБА_3, померлий 09.06.2008 р. і спадщину за яким прийняв позивач у встановлені Законом строки.

Аналізуючи приписи статті 1218 ЦК України, суд дійшов висновку - до складу спадщини входять лише ті права та обов'язки, носієм яких за життя був сам спадкодавець і які належали йому на законних підставах, тому, не набуття права власності на річ спадкодавцем - не дає законних підстав для виникнення такого права у спадкоємців померлого.

Таким чином, враховуючи приписи вищевказаних норм Закону - суд вважає, що спірна земельна ділянка площею 4,6832 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою : Одеська область, Овідіопольський район, ОСОБА_2 селищна рада, масив № 55, ділянка № 18 дійсно належала заповідачу ОСОБА_3, померлому 09.06.2008 р. на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 030652 від 24.07.2003 р., який був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 343 і якій, після смерті власника землі, був присвоєний кадастровий номер : 5123755100:01:003:0327.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та необхідності його задоволення.

Керуючись ст. ст. 10,11,57-60,209,212,213,214-215,218 ЦПК України, ст.ст. 1217,1218,1225,1233,1234,1236,1247,1268,1297 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. „Про судову практику у справах про спадкуванняВ» , суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Овідіопольського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити ;

2.Визнати за ОСОБА_1 - право власності в порядку спадкування за нотаріально посвідченим заповітом від 23.04.2003 р. (реєстр. № 668) після смерті ОСОБА_3, померлого 09.06.2008 р. - на спадкове майно у вигляді : земельної ділянки площею 4,6832 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою : Одеська область, Овідіопольський район, ОСОБА_2 селищна рада, масив № 55, ділянка № 18, яка належала заповідачу ОСОБА_3 на праві власності на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 030652 від 24.07.2003 р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 343.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Гандзій Д.М.