Рішення

від 26.10.2015 по справі 914/3303/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2015р. Справа№ 914/3303/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліос Україна», м.Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів

про стягнення 270575грн. 08коп.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: Безпалий Є.П. - представник за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець

Суть спору: позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Хеліос Україна», м.Київ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів про стягнення заборгованості в сумі 270575,08грн.

Ухвалою суду від 16.09.2015р. (суддя Бортник О.Ю.) порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.10.2015р.

Внаслідок повторного автоматизованого розподілу, проведеного у відповідності до ст.2-1 ГПК України, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю пов'язаною з вагітністю та пологами судді Бортник О.Ю., справу передано на розгляд судді Щигельської О.І.

Ухвалою суду від 06.10.2015р. розгляд справи відкладено на 26.10.2015р. у зв'язку з неявкою сторін та враховуючи подані ними клопотання.

Представникам сторін роз'яснено права, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання 26.10.2015р. з'явився, позов підтримав повністю з підстав, вказаних у позовній заяві, долучив до матеріалів справи додаткові докази. Ствердив, зокрема, що в липні 2007 року та в квітні 2009 року між ТзОВ «Сіколорс», правонаступником якого є позивач, та відповідачем - ФО-П ОСОБА_1 укладено договори поставки, Проте, отриманий за договорами товар на суму 270575,08грн. відповідачем не оплачено, внаслідок чого утворилась заборгованість. Просив позов задоволити.

Відповідач в судове засідання 26.10.2015р. з'явився, позовні вимоги визнав повністю, про що подав відповідну заяву (вх.№45836/15 від 26.10.2015р.), якою також просив розстрочити виконання рішення суду на 19 місяців згідно із поданим графіком.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються. Подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи залишено без задоволення.

Дослідивши матеріали справи та розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіколорс» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Хеліос Україна», позивач по справі, постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач по справі, одержувач) 25.07.2007р. та 07.04.2009р. укладено договори поставки.

Сторони не заперечують, що на їх виконання позивачем поставлялась лакофарбова продукція, про що, зокрема, свідчать підписані представниками сторін та скріплені їх печатками видаткові накладні №К-00001071 від 15.07.2010р., №К-00001072 від 15.07.2010р., №К-00001140 від 26.07.2010р., №К-00001142 від 26.07.2010р., №К-00001143 від 26.07.2010р., №К-00001196 від 30.07.2010р., №К-00001201 від 02.08.2010р., №К-00001283 від 11.08.2010р., №К-00001310 від 16.08.2010р., №К-00001312 від 16.08.2010р., №К-00001313 від 16.08.2010р., №К-00001335 від 18.08.2010р., №К-00001367 від 21.08.2010р., №К-00001402 від 26.08.2010р., №К-00001405 від 26.08.2010р., №К-00001450 від 31.08.2010р., №К-00001506 від 10.09.2010р., №К-00001526 від 14.09.2010р., №К-00001633 від 23.09.2010р., №К-00001678 від 30.09.2010р., №К-00001679 від 30.09.2010р., №К-00001680 від 30.09.2010р., №К-00001688 від 30.09.2010р., №К-00001689 від 30.09.2010р., №К-00001706 від 04.10.2010р., №К-00001721 від 05.10.2010р., №К-00001744 від 11.10.2010р., №К-00001772 від 14.10.2010р., №К-00001860 від 28.10.2010р., №К-00001865 від 28.10.2010р., №К-00001866 від 28.10.2010р., №К-00001867 від 28.10.2010р., №К-00001883 від 01.11.2010р., №К-00001962 від 15.11.2010р., №К-00001973 від 16.11.2010р., №К-00002029 від 26.11.2010р., №К-00002064 від 02.12.2010р., №К-00002089 від 08.12.2010р., №К-00002122 від 14.12.2010р., №К-00002153 від 21.12.2010р., №К-00000342 від 22.03.2012р., №К-00000376 від 27.03.2012р., №К-00000389 від 28.03.2012р., №К-00000419 від 02.04.2012р., №К-00000452 від 05.04.2012р., №К-00000546 від 18.04.2010р., №К-00000567 від 19.04.2012р., №К-00000599 від 24.04.2012р., №К-00000725 від 10.05.2012р., №К-00000924 від 30.05.2012р., №К-00000989 від 07.06.2012р., №К-00001021 від 11.06.2012р., №К-00001480 від 27.07.2012р., №К-00001836 від 03.09.2012р., №К-00002529 від 03.12.2012р., №К-00002631 від 25.12.2012р., №К-00002642 від 26.12.2012р., №К-00001639 від 30.07.2012р., №К-00002116 від 19.09.2013 року.

Позивач стверджує, що заборгованість відповідача за отриманий згідно накладних, але не оплачений, товар становить 270575,08грн.

На підтвердження зазначених обставин до матеріалів справи долучено копії підписаних представниками сторін та скріплених їх печатками актів звірок взаємних розрахунків за періоди з 01.07.2010р. по 31.01.2011р., з 01.04.2012р. по 30.04.2012р., з 01.09.2013р. по 30.09.2013р., а також копію гарантійного листа вих.№1 від 10.04.2013р., яким відповідач зобов'язався зменшити розмір заборгованості на 50000,00грн. до 31.12.2013р.

Позивачем також надіслано на адресу ФО-П ОСОБА_1 претензію вих.№1997 від 30.01.2015р. із вимогою негайно погасити заборгованість за поставлену лакофарбову продукцію в розмірі 270575,08грн., до якого також долучено акт звірки взаємних розрахунків. Як вбачається з матеріалів справи у відповідь на вказану претензію ФО-П ОСОБА_1 підписано акт звірки взаємних розрахунків, за яким станом на 31.01.2015р. сальдо на користь позивача складало 270575,08грн. (копія знаходиться в матеріалах справи), однак заборгованість не погашено.

Зазначене зумовило звернення ТзОВ «Хеліос Україна» до суду із позовною заявою про стягнення з ФО-П ОСОБА_1 270575,08грн. заборгованості за поставлений товар.

При прийнятті рішення по справі суд виходив з такого.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Як передбачено ч.1 ст.712 ЦК України та ч.1 ст.265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч.1 ст.181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як визначено ч.ч.1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, за ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У заяві (вх.№45836/15 від 26.10.2015р.) відповідачем визнано суму заборгованості перед ТзОВ «Хеліос Україна» в повному обсязі на суму 270575,08грн.

Згідно з ч.5 ст.22 ГПК України, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Оскільки визнання позову відповідачем не суперечить законодавству та не порушує права і охоронювані законом інтереси третіх осіб, суд приймає визнання позову ФО-П ОСОБА_1

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 270575,08грн. заборгованості за поставлений за договором товар обґрунтовані матеріалами справи, відповідачем визнані та підлягають до задоволення.

Водночас, у заяві (вх.№45836/15 від 26.10.2015р.) відповідач також просить розстрочити виконання рішення суду на 19 місяців згідно з таким графіком погашення боргу перед ТзОВ «Хеліос Україна»: грудень 2015 року - 5000,00грн.; січень 2016 року - 5000,00грн.; лютий 2016 року - 15000,00грн.; березень 2016 року - 15000,00грн.; квітень 2016 року - 15000,00грн.; травень 2016 року - 15000,00грн.; червень 2016 року - 15000,00грн.; липень 2016 року - 15000,00грн.; серпень 2016 року - 15000,00грн.; вересень 2016 року - 15000,00грн.; жовтень 2016 року - 15000,00грн.; листопад 2016 року - 15000,00грн.; грудень 2016 року - 15000,00грн.; січень 2017 року - 15000,00грн.; лютий 2017 року - 15000,00грн.; березень 2017 року - 15000,00грн.; квітень 2017 року - 15000,00грн.; травень 2017 року - 19058,63грн. та червень 2017 року - 20575,08грн., зазначаючи що важке фінансове становище ФО-П ОСОБА_1 утруднить виконання рішення суду. Вказаним графіком передбачено погашення 270575,08грн. основного боргу та 4058,63грн. судового збору.

В судовому засіданні 26.10.2015р. представником позивача подано заяву (вх.№45874/15 від 26.10.2015р.) про те, що ТзОВ «Хеліос Україна» не заперечує проти задоволення такої заяви відповідача та розстрочення виконання рішення суду на 19 місяців згідно із запропонованим графіком.

Згідно із п.6 ч.1 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи вищенаведене та зважаючи на матеріальні інтереси сторін, беручи до уваги також той факт, що відповідач здійснює господарську діяльність без створення юридичної особи, суд приходить до висновку, що розстрочення рішення суду забезпечить можливість його реального виконання, а відтак, заяву відповідача слід задоволити.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак, суд приходить до висновку, що витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліос Україна» (юридична адреса: м.Київ, вул. Михайла Грушевського, буд.28/2, нежиле приміщення 43; фактична адреса: м.Київ, вул. Плодова, буд.1; код ЄДРПОУ 32827363) 270575,08грн. основного боргу та 4058,63грн. судового збору. Розстрочити виконання рішення суду на 19 місяців, шляхом стягнення у грудні 2015 року - 5000,00грн.; січні 2016 року - 5000,00грн.; лютому 2016 року - 15000,00грн.; березні 2016 року - 15000,00грн.; квітні 2016 року - 15000,00грн.; травні 2016 року - 15000,00грн.; червні 2016 року - 15000,00грн.; липні 2016 року - 15000,00грн.; серпні 2016 року - 15000,00грн.; вересні 2016 року - 15000,00грн.; жовтні 2016 року - 15000,00грн.; листопаді 2016 року - 15000,00грн.; грудні 2016 року - 15000,00грн.; січні 2017 року - 15000,00грн.; лютому 2017 року - 15000,00грн.; березні 2017 року - 15000,00грн.; квітні 2017 року - 15000,00грн.; травні 2017 року - 19058,63грн. та червні 2017 року - 20575,08грн.

3. Наказ видати у відповідності до ст.116 ГПК України.

4. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 02.11.2015р.

Суддя Щигельська О.І.