Рішення

від 05.11.2015 по справі 907/1072/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.11.2015 Справа № 907/1072/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНТЕР-ПРОМ", м. Дніпропертовськ

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Вонігово Тячівського району Закарпатської області

про стягнення заборгованості на суму 119 672,03 грн.

Головуючий Суддя О. С. Йосипчук

За участю представників сторін:

від позивача - Заборовський В. В., представник по дов. від 15.10.2015р. №15/10-15

від відповідача - не з"явився

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „ІНТЕР-ПРОМ", м. Дніпропертовськ заявлено позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Вонігово Тячівського району Закарпатської області про стягнення з нього заборгованості на суму 119 672,03 грн. за поставлені будівельні матеріали.

Предметом даного позову є вимога позивача стягнути з відповідача суму 119 672,03 грн. заборгованості, яка виникла в результаті невиконання відповідачем своїх зобов'язань, згідно з договором №65 від 01.07.2015р. Обгрунтовуючи власні позовні вимоги, позивач стверджує, що згідно з видатковими накладними № 1703026 від 03.07.2015р. та № 1719911 від 10.07.2015р.та відповідно до актів приймання-передачі товару від 04.07.2015р. та від 13.07.2015р. відповідачем отримано будівельні матеріали на загальну суму 143050,00 грн., однак повну оплату вартості товару ним здійснено не було, внаслідок чого утворився борг на суму 108050 грн.

Крім того, за прострочення оплати поставлених відповідачу будівельних матеріалів позивач просить стягнути з нього також пеню на суму 11035,90 грн., нарахування якої передбачено умовами договору поставки товару, а також 3 відсотки річних від простроченої суми боргу на суму 586,13 грн. відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу україни.

Відповідач, на неодноразові вимоги суду (ухвали суду у справі від 05.10.2015р., від 20.10.2015р.), письмовий відзив з доказами в його обґрунтування не надіслав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив та не повідомив суд про причини його неявки, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду спору, про що свідчать повідомлення про вручення йому під розписку поштових відправлень (судових ухвал у справі), які містяться в матеріалах справи.

За цих обставин справа розглядається на наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання,

Суд констатує наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між сторонами спору виникли на підставі договору поставки №65 від 01.07.2015р., згідно з розділом 1 якого ТОВ „ІНТЕР-ПРОМ", м. Дніпропертовськ (позивач) зобов'язується поставити ФОП ОСОБА_2, с. Вонігово Тячівського району Закарпатської області (відповідачу) товар, який відповідач зобов'язується прийняти і оплатити у відповідності до умов вказаного договору. Асортимент, кількість і ціна товару, який підлягає передачі відповідачу, згідно з цим договором, погоджуються сторонами договору в рахунках-фактурах і розхідних накладних на партію товару.

Відповідно до п. 3.3 розділу 3 вказаного вище договору поставки товару покупець (відповідач) проводить розрахунок за поставлений йому товар шляхом перерахунку грошових коштів у розмірі повної вартості партії товару на розрахунковий рахунок позивача, зокрема, якщо поставка товару проведена у період з 05.01.2015р. по 20.11.2015р., то в строки протягом 10 банківських днів з дати поставки товару (дата поставки вказана у видатковій накладній).

Згідно з розділом 6 цього ж договору поставки товару поставка товару відповідачу здійснюється на умовах СРТ (поставка здійснюється автотранспортом позивача) до складу відповідача по фактичній адресі (п. 6.1 розділу 6 Договору).

При передачі товару підписується акт прийому-передачі товару, видаткова накладна і товарно-транспортна накладна. Підписання відповідачем або його повноважною особою видаткової накладної, акту прийому-передачі і товарно-транспортної накладної є підтвердженням відсутності претензій по кількості, якості, асортименту і упаковки товару та його механічних пошкоджень (п. 6.3 розділу 6 Договору).

Згідно з видатковими накладними № 1703026 від 03.07.2015р. та №1710011 від 10.07.2015р.та відповідно до актів приймання-передачі товару від 04.07.2015р. та від 13.07.2015р. та на підставі заявок відповідача, які за домовленістю сторін були в усній формі шляхом телефонного зв'язку, позивач ТОВ „ІНТЕР-ПРОМ", м.Дніпропертовськ поставив відповідачу ФОП ОСОБА_2, с. Вонігово Тячівського району Закарпатської області будівельні матеріали на загальну суму 143050 грн.

На підставі товарно-транспортних накладних №10017635824 від 03.07.2015р. та № 181/1 від 10.07.2015р. поставка товару здійснювалася позивачем на умовах СРТ до складу відповідача за фактичною адресою у відповідності до умов, передбачених п. 6.1 розділу 6 вказаного вище Договору.

Зазначені документи свідчать про те, що сторони спору взаємних претензій по поставці товару на вказану суму коштів не мають, на підтвердження чого свідчать їх підписи скріплені печатками.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання по вказаному вище договору поставки №65 від 01.07.2015р. та передав відповідачу відповідну партію товару, а відповідач прийняв зазначений об'єм товару на вказану суму коштів, що підтверджується поданим суду підписаним та скріпленим печатками обох сторін договором поставки товару №65 від 01.07.2015р, копіями згаданих вище видаткових накладних від №1703026 від 03.07.2015р., №1710011 від 10.07.2015р., копіями актів приймання-передачі товару від 04.07.2015р. та від 13.07.2015р. та копіями товарно-транспортних накладних №10017635824 від 03.07.2015р. та № 181/1 від 10.07.2015р., які підписані та скріплені печаткою обох сторін, оригінали яких були оглянуті судом в судовому засіданні.

Однак, в супереч вимогам закону та умовам договору, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання в частині повної оплати вартості отриманих будівельних матеріалів, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість на загальну суму 108050 грн.

На письмову вимогу сплатити борг за отриманий товар, яка була надіслана позивачем 20.08.2015р. за № 20/08, відповідач не зреагував та оплату вартості отриманих будівельних матеріалів не провів.

Пунктом 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договорів поставки застосовуються загальні правила про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Обов'язок покупця оплатити товар за обумовленою ціною та строк передбачено ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України, правовий аналіз яких вказує на право продавця вимагати від покупця оплати переданого та прийнятого відповідачем товару у примусовому порядку.

Згідно з ч. 1. ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. ст. 526,530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Порушення цього припису наділяє кредитора правом захищати свої майнові права у судовому порядку.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України та аналогічної до неї ст.193 Господарського кодексу України господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Отже, враховуючи, що терміни оплати, обумовлені сторонами в договорі поставки минули, вимоги позивача слід визнати обгрунтованими та підставними.

Крім того, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені на загальну суму 11035,90 грн. та 3 відсотки річних на суму 586,13 грн., яка нарахована відповідачу відповідно до п. 7.2 розділу 7 вказаного вище договору поставки за необґрунтовану односторонню відмову відповідача від виконання взятих на себе обов'язків.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нормами ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України передбачено відповідальність боржника за невиконання або неналежне виконання своїх господарських зобов'язань, згідно з якими до стягнення з відповідача підлягає й пеня на суму 11035,90 грн.

Отже, окрім суми основного боргу, задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення пені та 3 відсотки річних, оскільки вони є такими, що ґрунтуються на умовах розділу 7 договору поставки товару від №65 від 01.07.2015р. і відповідають приписам ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230-232 Господарського кодексу України.

Отже, з огляду на матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з ФОП ОСОБА_4 боргу на загальну суму суму 119672,03 грн. є достатньо обґрунтованими поданими суду доказовими матеріалами, є неспростованими, мають законні підстави, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати суд покладає на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 36, 49, 75, ст. ст. 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (90553, АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1) на користь ТОВ „ІНТЕР-ПРОМ" (49064, м. Дніпропетровськ, проспект Сергія Нігояна, буд.. 62, кімната 301; код ЄДРПОУ: 36727150) суму 119672,03 грн. заборгованості по договору №65 від 01.07.2015р., а також суму 1795,10 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено і підписано 06.11.2015р.

Суддя Йосипчук О.С.