Рішення

від 09.08.2010 по справі 25/2

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2010 р. Справа №25/2

за позовом Приватної фірми "Полтавамоторсервіс", вул. Половка, 107, м. Полтава, 36034

до Відкритого акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню "Полтавагаз", вул. Козака, 2а, м. Полтава, 36039

про стягнення 330 414,54 грн.

Суддя Босий В.П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов.б/н від 13.07.10р.

від відповідача: не з"явився

29.07.2010р. в судовому засіданні оголошено перерву для підготовки повного тексту рішення.

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення 330 414,54 грн., з яких: 280 414,54 грн. - матеріальна шкода, 50 000,00 грн. - моральна шкода.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на недоведеність позивачем заявленої до стягнення суми збитків.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

01.09.2009 р. між Приватною фірмою "Полтавамоторсервіс" - споживач та ВАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" був укладений договір на постачання природного газу.

Згідно Договору № 411тр від 01.01.2009р. на постачання природного газу відповідач надавав послуги з транспортування природного газу на об'єкт, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Гетьмана, 24 та належить на праві приватної власності , а Приватна фірма "Полтавамоторсервіс" приймала та оплачувала їх.

Як зазначає позивач 13 липня 2009 p. слюсарем ВАТ "Полтавагаз" ОСОБА_2 у відсутність представників абонента ПФ "Полтавамоторсервіс" було проведено відключення від газопостачання сауни, що належить ПФ "Полтавамоторсервіс" на праві приватної власності за адресою: м. Полтава, вул. Гетьмана, 24 та здійснено опломбування крану (№ С пл. ВД 30) про що було складено Акт на виключення газу. У графі "Причина відключення газу" зазначено: за борги, згідно даних служби обліку газу заборгованість становить 191, 43 грн.

Відповідно до статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є: зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

09.10.2009 р. адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняте рішення № 01/74-рш у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку ВАТ «Полтавагаз», а саме встановлено:

1. Визнати, що за підсумками діяльності за 2008 рік та поточний період 2009 року ВАТ "Полтавагаз" займає монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання природного газу в межах власних діючих газотранспортних мереж міста Полтава з часткою понад 35 відсотків.

2. Визнати, що дії ВАТ "Полтавагаз" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку постачання природного газу, шляхом відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді повної відмови від реалізації, передбачені частиною першою та пунктом 5 частини другої статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

3. За порушення законодавства про захист економічної конкуренції відповідно до частини п'ятої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накласти на ВАТ "Полтавагаз" штраф у розмірі 8 007 грн.

Як вказує позивач, станом на 16 листопада 2009 року газопостачання на об'єкті (сауна) було відновлено.

Позивач стверджує, що до відключення газопостачання його господарська діяльність була успішною, був постійний попит на надання послуг сауною, а бездіяльність ВАТ "Полтавагаз" по відновленню газопостачання на об'єкті спричинила збитки, а саме:

1) по нарахуванню та виплаті заробітної плати працівникам сауни по вул. Гетьмана, 24 в м. Полтаві у кількості 11 осіб, які знаходяться у вимушеній відпустці із збереженням заробітної плати - 82 675 грн. 54 коп. (за липень -12 978 грн. 24 коп., за серпень - 19 910 грн. 00 коп., за вересень - 19 910 грн. 00 коп., за жовтень - 17 570 грн. 17 коп., за листопад - 13 600 грн. 07 коп.)

2) неодержаний прибуток ( втрачена вигода) з роботи сауни складає 197 739 грн. 00 коп. за 127 днів простою (середньоденний дохід сауни-1557 грн.00 коп.)

Всього на загальну суму 280 414 грн. 54 коп.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 50 000 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що в зв'язку з незаконним припиненням газопостачання на об'єкті ділова репутація підприємства була підірвана і постійні клієнти звернулись за наданням послуг сауни до інших підприємств м. Полтави.

Як зазначає позивач заподіяна моральна шкода виразилась в тому, що були принижені честь та гідність підприємства в очах постійних клієнтів, порушені відносини з клієнтами. Нормальна робота трудового колективу була підірвана.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю у зв’язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю, виходячи з наступного:

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів згідно ст.20 Господарського кодексу України, ст.16 Цивільного кодексу України може бути відшкодування збитків.

Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником (ст. 224 Господарського кодексу України).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; збитки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника.

Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема:

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх позовних вимог щодо стягнення понесених збитків та визначення її розміру, позивач посилається на прибутково касові ордери, відомості на виплату грошей та декларацію з податку на прибуток підприємства.

Як вбачається з декларації з податку на прибуток підприємства ПФ "Полтавамоторсервіс" позивач відображає показники валових доходів від усіх видів діяльності, зокрема, доходи від продажу товарів (робіт, послуг) та інші доходи, а всього на загальну суму 1 304 990,00 грн., з цього можливо зробити висновок, що позивач веде господарську діяльність не лише з надання послуг сауни, а отримує прибуток і з інших джерел, а тому штат працівників набраний для діяльності всього підприємства.

82 675,54 грн. сума збитків по нарахуванню та виплаті заробітної плати працівникам сауни у кількості 11 осіб, які начебто знаходяться у вимушеної відпустці із збереженням заробітної плати з липня по листопад також не можливо розглядати, як належний доказ, оскільки немає підтвердження того, хто безпосередньо виконує трудові обов'язки по наданню послуг сауни, та відсутні докази, що заробітна плата була дійсно видана і відповідно до цього були здійснені позивачем всі необхідні відрахування.

Згідно до п. 2 статті 22 ЦК України, збитками є доходи, яка особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Таким чином, у вигляді упущеної вигоди чи неотриманого доходу відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути отримані при належному виконанні зобов'язання.

Надані докази є неналежними в розумінні статті 34 ГПК України з тих мотивів, що відповідно до приписів статті 142 ГК України, зокрема, правовий режим прибутку включає: поняття прибутку, порядок і методи обчислення прибутку, зобов'язання суб'єкта господарювання зі сплати податків з прибутку та механізм його здійснення, право суб'єкта господарювання з використання прибутку.

Прибуток (доход) є основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Валові витрати - це сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які здійснюються як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбані (виготовлені) для подальшого використання у власній господарській діяльності.

Амортизація основних фондів і нематеріальних активів - це поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань. Сума амортизаційних відрахувань визначається шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного періоду.

Отже прибуток - є основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності суб'єктів господарювання, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Визначаючи суму збитків у розмірі 197739,00 грн. з розрахунку за 127 днів простою сауни до середньоденного доходу сауни ( в період з квітня по липень місяць по 1557,00 грн.), позивач здійснює лише теоретичне (умовне) обґрунтування можливості отримання прибутку.

Також, у справі відсутні будь які докази того, що у період з 13 липня 2009 року по 16 листопада 2009 року позивачу надходили пропозиції від клієнтів про надання їм послуг, пов'язаних з використанням сауни, яка розташована за адресою: м. Полтава, вул. Гетьмана, 24.

З огляду на вищевикладене сума збитків, яку позивач просить стягнути, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання прибутку позивачем в результаті випадкового збігу обставин - орієнтовного отримання доходу в попередній період в сумі 197739,00 грн., а тому теоретична можливість отримання доходів не може бути підставою для стягнення збитків.

Позивачем, всупереч вимог ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, документально не доведено того факту, що внаслідок бездіяльності відповідача позивач дійсно повинен був отримати заявлений в позові результат своєї господарської діяльності у вигляді прибутку у розмірі 197739,00 грн.

Тобто, позивачем не доведено реальної можливості отримання прибутку, а також причинного зв’язку між бездіяльністю відповідача та можливістю отримання заявленої в позові суми. Зокрема, в матеріалах справи крім припущень позивача щодо можливості роботи сауни на рівні попередніх років, відсутні будь-які документальні підтвердження цих обставин.

Крім того, судом досліджено, що 08.10.2009 року сауна, яка належить позивачеві та за твердження останнього не працювала, надавала послуги, що підтверджується рахунком №003692 на загальну суму 150,00 грн., який підписано ОСОБА_3

З огляду на вищенаведене, незрозуміло яким чином ОСОБА_3, перебуваючи у вимушеній відпустці виписувала рахунок та виконувала трудові обов'язки.

Ухвалою від 06.04.2010р. суд призначив судово-бухгалтерську експертизу по справі. Згідно висновку експертизи від 09.06.2010 р. вимоги приватної фірми "Полтавамоторсервіс" стосовно недоотриманого прибутку в сумі 197793,00 грн. документально не підтверджується.

Визначити розмір неотриманого прибутку діяльності сауни не має можливості за відсутністю первинних документів по доходах та витратах, а також відсутністю регістрів бухгалтерського обліку, журналів-ордерів, касової книги та головної книги приватної фірми "Полтавамоторсервіс".

Віднесення до податкового і бухгалтерського обліку даних по виплаті заробітної плати 82675,54 грн. (липень 2009 р. - 12978,24 грн., серпень 2009 р. - 19910 грн., вересень 2009 р. - 19910 грн., жовтень 2009 р. - 17570,17 грн., листопад 2009 р. - 13600,07 грн.) документально не підтверджується.

Розмір заподіяної матеріальної шкоди, що є предметом позову, документально не підтверджується.

Таким чином, суд відмовляє в позові в частині стягнення 197793,00 грн. неодержаного прибутку (упущеної вигоди).

Вимога позивача про стягнення моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн. також не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Статтею 23 Цивільного кодексу України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральною шкодою є втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку ПФ "Полтавамоторсервіс" розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Згідно роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 29.02.1996 №02-5/95 моральною визнається шкода, заподіяна організації порушенням ї законних немайнових прав.

Таким чином, докази, які свідчили б про приниження відповідачем ділової репутації, посягання на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошення комерційної таємниці, зниження престижу чи підрив довіри до діяльності підприємства позивача суду не надані.

На підставі викладеного суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити повністю.

Суддя Босий В.П.