Рішення

від 04.11.2015 по справі 910/24019/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2015Справа №910/24019/15 За позовом Приватного підприємства "Торговий Дім "Ватра-Центр"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВШ-Компані"

про стягнення 163324,04 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача не з'явились

від відповідача не з'явились

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.11.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Приватне підприємство "Торговий Дім "Ватра-Центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВШ-Компані" про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 163324,04 грн., з яких: 90411,61 грн. основна сума боргу, 67955,89 грн. втрати від інфляцій, 4956,54 грн. процентів за користування коштами.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на невиконання відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати за поставлений товар.

Позивач на підставі видаткових накладних поставив відповідачеві товар на суму 373884,83 грн.

Відповідач частково оплатив отриманий товар у сумі 283473,22 грн.

У зв'язку з чим, позивач звернувся в суд з вимогою про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 90411,61 грн., збитків від інфляції в розмірі 67955,89 грн., 3% річних в розмірі 4956,54 грн.

Ухвалою суду від 09.09.2015 року порушено провадження у справі № 910/24019/15, розгляд останньої призначено на 21.09.2015.

14.09.2015 року від Приватного підприємства "Торговий Дім "Ватра-Центр" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 16.09.2015 клопотання Приватного підприємства "Торговий Дім "Ватра-Центр" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, задоволено.

Судове засідання 21.09.2015 проводилося в режимі відеоконференції.

Позивачем не виконані вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 21.09.2015 не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, ухвали суду від 09.09.2015 та 16.09.2015 не отримав, що підтверджується конвертами з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" № 01030 3591127 1, 01030 3591156 5.

Ухвалою суду від 21.09.2015 розгляд справи відкладено на 05.10.2015 на підставі ст. 77 ГПК України, в зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів.

28.09.2015 року від Приватного підприємства "Торговий Дім "Ватра-Центр" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 29.09.2015 клопотання Приватного підприємства "Торговий Дім "Ватра-Центр" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, задоволено.

Судове засідання 05.10.2015 проводилося в режимі відеоконференції.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 05.10.2015 не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, ухвали суду від 21.09.2015 та 29.09.2015 не отримав, що підтверджується конвертами з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" № 01030 3591208 1, 01030 3591265 0.

Ухвалою суду від 05.10.2015 розгляд справи відкладено на 04.11.2015 на підставі ст. 77 ГПК України, в зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням № 01030 3591355 0.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 04.11.2015 не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, ухвалу суду від 05.10.2015 не отримав, що підтверджується конвертом з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" № 01030 3591356 8.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

До матеріалів справи надано рахунки за поставку Приватним підприємством "Торговий дім "Ватра-Центр" Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮВШ-Компані" світильників: рахунок на оплату по замовленню № 240 від 07.06.2013 року на суму 366946,43 грн.; рахунок на оплату по замовленню № 273 від 26.06.2013 року на суму 6938,40 грн. Загальна вартість товару за вказаними рахунками складає 373884,83 грн. Зазначені рахунки підписані та скріплені печаткою позивача.

Факт поставки товару (світильників) підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими накладними: № В_000572 від 03.07.2013 на суму 298252,43 грн. у тому числі ПДВ 49708,74 грн.; № В_000571 від 03.07.2013 на суму 6938,40 грн. у тому числі ПДВ 1156,40 грн.; № В_000631 від 22.07.2013 на суму 68694,00 грн. у тому числі ПДВ 11449 грн. Загальна вартість поставленого товару складає 373884,83 грн. Вказані видаткові накладні підписані та скріплені печаткою позивача. З боку відповідача видаткові накладні підписані ОСОБА_1

На підтвердження факту отримання товарів (світильників) позивач надав довіреності видані головному бухгалтеру ОСОБА_1 на отримання від ТОВ "ТД "Ватра-Центр" цінностей: № 2, дата видачі 01.07.2013, за рахунком № 240 від 07.06.2013 р., № 4, дата видачі 02.07.2013, за рахунком № 273 від 26.06.2013 р., № 8, дата видачі 19.07.2013, за рахунком № 240 від 07.06.2013 р. Довіреності підписані та скріплені печаткою відповідача.

Факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару за видатковими накладними свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з купівлі-продажу товару, укладеного останніми у спрощений спосіб, відтак, в силу ст. 655 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору купівлі-продажу є предмет (товар) та ціна, які узгоджені сторонами спору у названих видаткових накладних.

На підтвердження факту часткової оплати товару позивач надав виписки по рахунку за здійсненими операціями від 18.08.2015 за період з 16.10.2013 по 16.10.2013 та з 17.06.2013 по 17.06.2013. Згідно виписок відповідач перерахував позивачу: оплату за світильники згідно рахунку № 240 від 07.06.2013 у розмірі 100000,00 грн.; оплату за світильники згідно рахунку № 240 від 07.06.2013 у розмірі 183473,22 грн. Загальна сума сплачена відповідачем на користь позивача за світильники складає 283473,22 грн.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем його грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу. Відповідач вартість отриманого товару на користь позивача сплатив частково в розмірі 283473,22 грн., що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в розмірі 90411,61 грн. Розмір вказаної заборгованості також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом за період з 01.01.2013 по 18.06.2015, здійсненого між сторонами, який підписаний останніми та скріплений печатками.

Суд відзначає, будь-яких доказів щодо погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 90411,61 грн., сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем, станом на момент вирішення даного спору по суті, складає 90411,61 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Положеннями частин 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України унормовано, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок відсотків річних за період з 16.10.2013 по 14.08.2015 та втрат від інфляції за період з жовтня 2013 по липень 2015, нарахованих на прострочену суму заборгованості у розмірі 90411,61 грн., суд дійшов висновку в його вірності. Згідно розрахунку позивача сума втрат від інфляції становить 68589,36 грн., а сума 3% річних за розрахунком складає 4963,97 грн. Однак, в резолютивній частині позову Приватне підприємство "Торговий дім "Ватра-Центр" просить стягнути суму 3 % річних у розмірі 4956,54 грн. та втрати від інфляції у розмірі 67955,89 грн., тобто у меншій, ніж розраховано сумі. Суд не має права виходити за межі позовних вимог, тому задовольняє позовні вимоги у заявленому розмірі: 3% у розмірі 4956,54 грн. та втрати від інфляційні - у розмірі 67955,89 грн.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та документально доведеними, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28 грудня 2014 року № 80-VIII, з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ціна позову становить 163324,04 грн., отже сума судового збору за подання даного позову має складати 2449,86 грн. При поданні позовної заяви до суду, позивач сплатив суму судового збору у розмірі 3266,48 грн. замість 2449,86 грн. Тобто сума надміру сплаченого судового збору становить 816,62 грн. і підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВШ-Компані" (01004, місто Київ, вулиця Терещенківська, будинок 13, квартира 81, код ЄДРПОУ 38203808) на користь Приватного підприємства "Торговий дім "Ватра-Центр" (73000, м. Херсон, вулиця Перекопська, будинок 169, код ЄДРПОУ 34074501) суму основного боргу в розмірі 90411 (дев'яносто тисяч чотириста одинадцять) грн. 61 коп., втрати від інфляції в розмірі 67955 (шістдесят сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 89 коп., три проценти річних в розмірі 4956 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 54 коп. та судовий збір в розмірі 2449 (дві тисячі чотириста сорок дев'ять) грн. 86 коп.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Торговий дім "Ватра-Центр" (73000, м. Херсон, вулиця Перекопська, будинок 169, код ЄДРПОУ 34074501) надміру сплачений судовий збір у розмірі 816 (вісімсот шістнадцять) грн.. 62 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 06.11.2015

Суддя І.В. Усатенко