Рішення

від 15.10.2015 по справі 921/720/15-г/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" жовтня 2015 р.Справа № 921/720/15-г/6

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

за позовом Благодійної служби милосердя "Карітас" (вул. Монастириська, 1, Чортків, Тернопільська область, 48500)

до віповідача №1 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Мрія Чортків" (с. Росохач, Чортківський район, Тернопільська область, 48560)

відповідача №2 Чортківського районного управління юстиції Тернопільської області (вул. Шевченка, 40, м. Чортків, Тернопільська область, 48500)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 служба Чортківського районного управління юстиції (вул. Шевченка, 40, Чортків, Тернопільська область, 48500)

про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди.

За участю представників:

позивача - ОСОБА_3

відповідача №1 - не з'явився

відповідача №2 - не з'явився

третьої особи - не з'явився

Суть справи:

Благодійна служба милосердя "Карітас" звернулась в господарський суд Тернопільської області із позовом до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Мрія Чортків" про визнання недійсним договору оренди землі від 10 вересня 2014 року, зобов'язання реєстраційної служби Чортківського районного управління юстиції скасувати державну реєстрацію за індексним №19421364 від 18 лютого 2015 року права оренди земельної ділянки загальною площею 1,1618 га, кадастровий №6125596400:01:001:0046, зобов'язати відповідача №1 повернути земельну ділянку.

Ухвалою від 20 липня 2015 року до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено ОСОБА_2 службу Чортківського районного управління юстиції.

17 вересня 2015 року до участі у справі в якості відповідача №2 залучено Чортківське районне управління юстиції Тернопільської області, а розгляд справи розпочато заново, про що винесено відповідну ухвалу.

Розгляд справи, призначений вперше на 17 вересня 2015 року було відкладено на 15 жовтня 2015 року.

В процесі розгляду справи, позивач зменшив позовні вимоги та просив суд визнати договір оренди землі від 10 вересня 2014 року таким, що не укладався та зобов'язати реєстраційну службу скасувати державну реєстрацію права оренди.

Від третьої особи надійшли витребувані документи, пояснення щодо предмета спору та клопотання про можливість розгляду справи без участі її представника.

Уповноважені представники відповідачів в судове засідання жодного разу не з'явились, витребувані документи, у т.ч. відзиви на позов не представили. Хоча про час і місце розгляду судом справи був повідомлений в порядку ст.ст.64,87 ГПК України, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

За змістом ст. 87 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.)

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (ст. 75 ГПК України).

Зважаючи на те, що неявка відповідачів не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, а також на достатність у матеріалах справи доказів, необхідних для такого розгляду, суд вважає за можливе вирішити спір, в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом також враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006 року, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В засіданні представнику позивача роз'яснено належні йому права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,27,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №048765 від 19 жовтня 2010 року, Благодійній службі милосердя "Карітас" належить земельна ділянка площею 1,1618 га за кадастровим №6125586400:01:001:0046 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

06 березня 2015 року власник земельної ділянки (позивач у справі) підписав договір оренди землі з ПАП "Паросток".

Однак, при зверненні до ОСОБА_2 служби Чортківського районного управління юстиції для проведення реєстрації права оренди за ПАП "Паросток", було з'ясовано, що таке право вже зареєстровано за ТОВ "Мрія Чортків".

Зокрема, згідно представленого витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, на підставі договору оренди землі від 10 вересня 2014 року укладеного між Благодійною службою милосердя "Карітас" та ТОВ "Мрія Чортків", відповідно до рішення про державну реєстрацію індексний №19421364 від 18 лютого 2015 року, реєстраційною службою Чортківського районного управління юстиції внесено запис №8766956 про проведення державної реєстрації іншого речового права (оренди) на земельну ділянку площею 1,1619га, кадастровий №6125586400:01:001:0046 за ТОВ "Мрія Чортків".

Як вбачається зі змісту копії договору оренди землі від 10 вересня 2014 року від імені орендодавця його підписано особою, без зазначення її прізвища та посади, а також договір не засвідчено печаткою благодійної служби.

За твердженням позивача, про існування такого договору йому нічого не відомо, уповноваженими посадовими особами благодійної служби такий договір оренди з ТОВ "Мрія Чортків" не укладався і не підписувався.

Надана ОСОБА_2 службою Чортківського районного управління юстиції копія договору оренди землі від 19 вересня 2014 року також не містить згаданих реквізитів.

Проведення реєстрації права оренди за ТОВ "Мрія Чортків" на підставі договору оренди, про існування якого власнику землі не було відомо, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відновлення його порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно з поясненнями представника позивача (протокол судового засідання від 15 жовтня 2015 року), власник ділянки жодного разу не отримував від відповідача №1 орендної плати за договором від 10 вересня 2014 року та його посадові особи не підписували Акта приймання-передачі земельної ділянки.

Відповідно до обстеження земельної ділянки, що згадується в оспорюваному договорі, станом на 06 жовтня 2015 року ТОВ "Мрія Чортків" нею не користується (Акт від 06 жовтня 2015 року).

У відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст.1,2,12 ГПК України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів", постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 року, з наступними змінами, а також судової практики, що склалась, розгляд заявлених позивачем вимог підвідомчий господарському суду.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи позивача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.97 року N 475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

За частиною четвертою вказаної статті Конституції, а також ст.321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право власності є непорушним.

Зміст права власності полягає у праві власника володіти, користуватись та розпоряджатись майном (ст. 317 ЦК України).

При цьому, володіння означає можливість мати майно у своєму безпосередньому віданні та у сфері свого господарського чи іншого впливу.

Право користування - це юридично закріплена можливість особи користуватись майном, використовувати його корисні можливості.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

У відповідності до ст.11ЦК України цивільні права і обов'язки (в т.ч. право користування) набуваються на підставах, що не заборонені законом.

В порядку ст.ст. 398,407 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою.

Стаття 93 ЗК України, та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" визначає право оренди земельної ділянки - як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Орендодавцями земельних ділянок, в силу ч.7 ст. 93 ЗК України та ст. 4 Закону України "Про оренду землі" є їх власники або уповноважені ними особи.

Згідно з ст. 6 Закону України "Про оренду землі", орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Для укладення договору оренди землі, статтею 14 Закону України "Про оренду землі" встановлено обов'язкову письмову форму.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про оренду землі", за договором оренди землі, об'єкт вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

В порядку ст. 19 Закону України № 1952-IV від 01липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

За ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.1 ст. 203 ЦК України).

У відповідності до ч 2. ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. (Рішення Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09.02.1999р.).

Тому, до спірних правовідносин слід застосовувати норми законодавства, що діяли на час, яким датовано спірний договір.

Відповідно до редакції, чинної на час, яким датовано спірний договір, статтею 181 ГК України передбачалось, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого їх печатками.

В постанові Пленуму №9 від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", Верховний Суд України роз'яснив, що правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, не є укладеними.

Однак, вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК.

Аналогічна правова позиція викладена у п.2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29 травня 2013 року та листі Верховного Суду України від 01 квітня 2014 року.

Як зазначалось вище, договір оренди землі від 10 вересня 2014 року від імені Благодійної служби милосердя "Карітас" (орендодавця) підписано не встановленою особою, без зазначення прізвища та посади підписанта, а також договір не засвідчено печаткою благодійної служби.

Фактичних дій щодо його виконання, зокрема сплати орендних платежів на користь Благодійної служби милосердя "Карітас" товариство "Мрія Чортків" не здійснювало.

Доказів на підтвердження іншого відповідачами не надано.

За таких обставин, договір оренди від 10 вересня 2014 року земельної ділянки загальною площею 1,1618 га, кадастровий №6125596400:01:001:0046 між Благодійною службою милосердя "Карітас" та ТОВ "Мрія Чортків" є неукладеним. Проте, беручи до уваги висновки, зроблені Верховним Судом України та Вищим господарським судом України, в задоволенні вимог про визнання договору оренди землі від 10 вересня 2014 року неукладеним слід відмовити.

Разом з тим, зважаючи на не укладення договору, підстав для реєстрації за ТОВ "Мрія Чортків" права оренди земельної ділянки у ОСОБА_2 служби Чортківського районного управління юстиції не було.

Від-так, позовні вимоги про зобов'язання реєстраційної служби Чортківського районного управління юстиції скасувати державну реєстрацію здійснену на підставі рішення за індексним №19421364 від 18 лютого 2015 року про проведення державної реєстрації іншого речового права (оренди) на земельну ділянку площею 1,1619га, кадастровий №6125586400:01:001:0046 за ТОВ "Мрія Чортків" про що внесено запис №8766956, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, ч.3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", з огляду на виникнення спору з вини відповідача №1, відшкодування та сплата судового збору у встановленому порядку та розмірі покладається на ТОВ "Мрія Чортків".

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. керуючись ст.ст.1, 2, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1. Зобов'язати ОСОБА_2 службу Чортківського районного управління юстиції (48500, вул. Шевченка, 40, м. Чортків, Тернопільська область) скасувати державну реєстрацію здійснену на підставі рішення за індексним №19421364 від 18 лютого 2015 року про проведення державної реєстрації іншого речового права (оренди) на земельну ділянку площею 1,1619га, кадастровий №6125586400:01:001:0046 за ТОВ "Мрія Чортків" про що внесено запис №8766956.

2. В задоволенні вимог про визнання неукладеним договору оренди землі б/н від 10 вересня 2014 року відмовити.

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Мрія Чортків" (48560, с. Росохач, Чортківський район, Тернопільська область, код 31274673) на користь Благодійної служби милосердя "Карітас" (48500, вул. Монастириська, 1, м. Чортків, Тернопільська область, код 21154606) 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. сплаченого судового збору.

Видати наказ.

4. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Мрія Чортків" (48560, с. Росохач, Чортківський район, Тернопільська область, код 31274673) 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору в дохід Держбюджету.

Видати наказ.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 23 жовтня 2015 року.

Суддя І.П. Шумський