Рішення

від 04.11.2015 по справі 910/24224/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2015Справа №910/24224/15 За позовом Комунального підприємства "Гарант" територіальної громади смт. Попільня

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранстех"

про стягнення 21132,00 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача Сероветник О.А. (за дов.)

від відповідача не з'явились

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.11.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Комунальне підприємство "Гарант" територіальної громади смт. Попільня до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранстех" про стягнення заборгованості за договором поставки №14/04/2015/4 від 14.04.2015 в сумі 21132,00 грн., з яких: 15000, 00 грн. основний борг, 6132,00 грн. пеня.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що ним було перераховано на рахунок відповідача попередню оплату за договором поставки у розмірі 15000,00 грн. Відповідач зобов'язаний був поставити товар протягом 30 календарних днів з моменту внесення часткової оплати. Однак, в порушення взятих на себе за договором зобов'язання відповідач товар не поставив, суму авансу не повернув. Позивач звертався з претензією до відповідача, в якій повідомив про втрату інтересу до прийняття виконання за договором та з вимогою повернути сплачену суму у розмірі 15000,00 грн. та вимогою сплатити пеню за прострочення поставки товару.

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму попередньої оплати не повернув, товар не поставив, пеню не сплатив. В зв'язку з цим позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 11.09.2015 порушено провадження у справі № 910/24224/15, розгляд останньої призначено на 23.09.2015.

Позивач в судове засідання не з'явився, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимоги ухвали суду від 11.09.2015 про порушення провадження у справі не виконав, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 11.09.2015 про порушення провадження у справі не виконав, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 3591143 3.

В зв'язку з необхідністю витребувати докази, неявкою представників сторін, керуючись ст.. 77 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 07.10.2015.

Позивачем в судовому засіданні 07.10.2015 подано документи на часткове виконання ухвали суду від 23.09.2015 (для огляду) та власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору, для долучення документів до матеріалів справи.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відомостей про отримання ним ухвали суду від 23.09.2015 немає, що підтверджується конвертом з поштовим повідомленням "за закінченням встановленого строку зберігання" № 01030 3591234 0.

В зв'язку з необхідністю витребувати докази, неявкою представника відповідача, керуючись ст. 77 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 04.11.2015.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання на виклик суду не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, відомостей про отримання ним ухвали суду від 07.10.2015 немає, що підтверджується конвертом з поштовим повідомленням «за закінченням встановленого строку зберігання» № 01030 3591354 1.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранстех" та Комунальним підприємством "Гарант" укладено договір про поставку товарів № 14/04/2015/4 від 14.04.2015 року, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити предмет поставки: гідроциліндр на навісне обладнання КО 440 нове, заднє завантаження, 10 м. куб (п. 1.1., 1.2 Договору).

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 2.1. Договору, продавець повинен поставити покупцю передбачений цим договором товар, якість якого відповідає нормативним актам, діючим на території України, що підтверджується сертифікатами, якщо товар підлягає обов'язковій сертифікації, ТУ заводу виробника. .

Згідно з п. 3.1., 4.1 Договору, ціна цього договору становить 50000,00 грн. Покупець здійснює 30% переоплату на розрахунковий рахунок продавця, що становить 15000,00 грн. з моменту підписання цього договору і виставлення рахунку-фактури протягом 3 банківських днів.

Позивач надав до матеріалів справи платіжне доручення № 132 від 15.04.2015 на суму 15000,00 грн., отримувач: ТОВ "Укртранстех", з призначенням платежу: передоплата за кузов навісного обладнання КО 440 новий заднє завантаження, згідно договору № 14/04/2015/4 від 14.04.2015.

Строк поставки товару складає протягом 30 календарних днів з моменту перерахування 30% передоплати вартості договору, зазначеної в п. 4.1 (п. 5.1 Договору).

Відповідно до п. 10.1 Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору.

Судом встановлено, що позивач 15.04.2015 перерахував відповідачеві згідно вимог п. 4.1 Договору суму попередньої оплати за договором у розмірі 15000,00 грн. Відповідач на виконання вимог п. 5.1 договору зобов'язаний був поставити товар позивачу у строк до 15.05.2015 включно.

Відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав, товар позивачу не поставив.

Комунальне підприємство "Гарант" територіальної громади селища Попільні звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранстех" з претензією, в якій просить повернути суму попередньої оплати за договором поставки у розмірі 15000,00 грн. та пеню за прострочення поставки товару у розмірі 4356,60 грн. (квитанція ЖД УДППЗ «Укрпошта» від 04.08.2015 року 1350101079109).

Відповідно до ч. 1., 2 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частин 1, 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, позивач здійснив попередню оплату в розмірі 15000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням, а відповідач поставив товар своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 14/04/2015/4 від 14.04.2015 року не виконав, товар у встановлені строки не поставив та не повернув даної сплаченою грошової суми.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Позовні вимоги про повернення попередньої оплати в розмірі 15000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 6132,00 грн. за період з 16.05.2015 року по 03.09.2015 року за невиконання умов договору.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 7.3. Договору, у разі не виконання або не своєчасного виконання зобов'язань продавцем при поставці товару, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент порушення строків, за кожний робочий день прострочення від загальної суми вартості товару.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами Цивільного кодексу України та договору.

Позивач надав розрахунок пені, згідно якого сума пені складає 6132,00 грн. за період з 16.05.2015 року по 03.09.2015р. Одночасно, звернувшись до відповідача з претензією, позивач відмовився від отримання товару 04.08.2015р. Суд здійснив власний розрахунок пені, виходячи з загальної вартості товару 50000,00 грн. за період з 16.05.2015 року по 03.09.2015 року, згідно якого сума пені складає 9065,75 грн.

Умовами договору передбачена пеня за несвоєчасну поставку товару, від якої позивач відмовився 04.08.2015 року. Тобто строк нарахування пені за не поставку товару припинився відмовою позивача від прийняття поставки товару, вираженою у претензії. За період з 15.05.2015 року по 04.08.2015 року сума пені складає 6657, 53 грн. Сума пені, розрахована судом є більшою, ніж та, що розрахована позивачем та заявлена до стягнення. Оскільки вимога про стягнення пені є правом позивача, суд задовольняє позовні вимоги у заявленому позивачем розмірі та вважає обґрунтованою вимогу про стягнення з відповідача суми пені за період не поставки товару з 15.05.2015 року по 04.08.2015 року у розмірі 6132,00 грн.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32-34, ст. 44, ч. 5 ст. 49, 75, ст. ст.82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранстех" (01030, м. Київ, вул. Пирогова, будинок 10-Г, оф. 14; ідентифікаційний код 39455049) на користь Комунального підприємства "Гарант" територіальної громади смт. Попільня (13500, Житомирська обл., смт. Попільня, вул. Богдана Хмельницького, будинок 37 Б; ідентифікаційний код 36899630) попередню оплату у розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп., пеню в розмірі 6132 (шість тисяч сто тридцять два) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 06.11.2015

Суддя І.В. Усатенко