Рішення

від 02.11.2015 по справі 405/6276/15-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/6276/15-ц

2/405/1537/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2015 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючої судді: Шевченко І.М.

при секретарі: Фришко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агрооптсервіс» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини заробітної плати (грошових доходів) та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась в суд з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини заробітної плати (грошових доходів) та моральної шкоди мотивуючи його тим, що працювала в приватному підприємстві «Агрооптсервіс» з 01 листопада 2011 року по 31 жовтня 2014 року на посаді головного юрисконсульта за сумісництвом. Починаючи з червня 2012 року заробітну плату їй не виплачували, накопичувалась заборгованість і вона вимушена була звільнитись 31.10.2014 року за угодою сторін. На день звільнення заборгованість по заробітній платі становила 34 943,19 грн. Дана заробітна плата їй нарахована, але не виплачена з підстав відсутності грошових коштів. 30.01.2015 року Ленінським районним судом м. Кіровограда видано судовий наказ про стягнення з відповідача нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 34 943,19 грн. та передано на виконання до виконавчої служби.

Судовий наказ не виконано відповідачем, проігноровано вимоги чинного законодавства, а тому, посилаючись на вимоги діючого законодавства, просила стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку з 31.10.2014 року по 31.08.2015 року - за повних 10 місяців в сумі 14 000 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 16 073,87 грн. та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн., яку обґрунтовує порушенням законного права на заробітну плату, приниженням честі, гідності та ігноруванням її прав, а як наслідок втрату престижу та ділової репутації серед працівників, знайомих, друзів та родичів. У зв'язку зі значною затримкою виплати заробітної плати, неодноразовими зверненнями до відповідача, як в усній так і в письмовій формі з проханнями виплатити зарплату, безпідставними відмовами відповідача, відчувала приниження, душевні переживання та моральні страждання, була змушена економити на харчах, одязі.

Уточнивши позовні вимоги станом на 21.10.2015 року просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 16 067,47 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 16 073,87 грн. та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

В судове засідання позивач не з»явилась, про час та місце слухання справи повідомлена, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про час та місце слухання справи повідомлений, причини неявки суду не сповістив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала в приватному підприємстві «Агрооптсервіс» з 01.11.2011 року на посаді головного юрисконсульта, що підтверджується наказом № 5 «Про прийняття на роботу» за сумісництвом, з оплатою праці відповідно до штатного розпису та відпрацьованого часу і була звільнена із займаної посади на підставі наказу № 1 від 31.10.2014 року за згодою сторін, пункт 1 статті 36 КЗпП України.

Згідно довідки ПП «Агрооптсервіс» вих. № 5 від 27.11.2014 року станом на день звільнення та на 27.11.2014 року заборгованість підприємства по нарахованій та невиплаченій заробітній платі ОСОБА_1 становить 34 943.19 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникові регулярно в робочі дні, у строки встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Аналогічні норми, щодо обов'язку роботодавця вчасно та в повній мірі проводити розрахунок по заробітній платі, містяться і в Законі України «Про оплату праці».

Відповідно до норм ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

В зв'язку з тим, що відповідачем розрахунку з ОСОБА_1 проведено не було, вона звернулася до Ленінського районного суду м. Кіровограда з заявою про видачу судового наказу і 30 січня 2015 року Ленінським районним судом м. Кіровограда видано судовий наказ № 405/428/15-ц (2-н/405/8/15) про стягнення з відповідача на користь позивачки нарахованої, але не виплаченої, заборгованості по заробітній платі в сумі 34943,19 грн., який було передано на виконання до Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції м. Кіровограда. На даний час судовий наказ не виконано - борг по зарплаті з відповідача не стягнуто.

Відповідно до норм ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно з п.20 Постанови Пленуму ВСУ N13 від 24.12.99 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Судом встановлено, що відповідач проігнорував вимоги чинного законодавства щодо проведення повного розрахунку зі звільненим працівником, внаслідок чого відповідач має сплатити середній заробіток за час затримки розрахунку на користь позивачки.

Відповідно до довідки, виданої відповідачем, від 27.11.2014р. за № 5 розмір середньомісячної заробітної плати позивача із розрахунку за попередні два місяці (серпень, вересень 2014 року) становив 1400,00 грн., середньоденний - 66,67 грн., кількість робочих днів становить 241, а тому 241 х 66,67 = 16 067,47 грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки середній заробіток за період затримки розрахунку з 31 жовтня 2014 року по 21 жовтня 2015 року - 16 067,47 грн.

Окрім цього, статтею 34 Закону України «Про оплату праці» передбачається компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати, яка провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно зі статтею 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» визначається, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим законом. Під доходами у цьому законі слід розуміти, зокрема, і заробітну плату.

Згідно п. 2,3,4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема заробітна плата (грошове забезпечення). Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Беручи до уваги те, що відповідач не виплатив заробітну плату позивачці 31 жовтня 2014 року до теперішнього часу, враховуючи положення ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», загальна сума компенсації, яка належить позивачці до виплати складає 16073,87 грн. із розрахунку:

сума грошових доходів - нарахованої, але не виплаченої при звільнені заробітної плати (розрахунку) - всього 34943,19 грн.

Компенсація втрати частини грошових доходів (заробітної плати) розраховується

в нижче наведеній таблиці за формулою: К = (СД х ПрІнд) :100 , де

К - компенсації втрати частини грошових доходів (заробітної плати), у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (порушення розрахунку при звільненні);

СД - сума грошових доходів - нарахованої, але не виплаченої при звільнені заробітної плати (розрахунку);

ПрІнд - величина приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції).

Індекси споживчих цін (індекс інфляції) у відсотках: 2014 рік - листопад 101.9. грудень 103,0; 2015 рік - січень 103.1, лютий 105.3,березень 110,8, квітень 114,0, червень 100,4, липень 99,0.

Сума грошового доходу, нарахованого до виплати за жовтень 2014 року - 34 943,14 грн.

Індекс споживчих цін за період невиплати грошового доходу визначається шляхом множення місячних індексів за період з листопада 2014 року по липень 2015 року включно і становить 146,00 грн., величина приросту індексу споживчих цін за листопад 2014 року по липень 2015 року становть 46,00 грн. загальна сума компенсації нарахованої в серпні 2015 року за жовтень 2014 року (рядок 1 х рядок 3) : 100 становить 16 073,87 грн.

Всього сума компенсації втрати частини грошових доходів (заробітної плати), у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (порушення розрахунку при звільненні) позивачки складає 16073,87 грн.

Відповідно до вимог ст.23 ЦК України позивач, має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у фактично перенесених нею душевних стражданнях, хвилюванню та психологічному болі, яких завдано у зв'язку з повною та довготривалою невиплатою належної їй заробітної плати, а також вимушеним життям за відсутності заслуженого доходу, необхідністю виживання шляхом пошуку інших джерел існування.

Згідно ст. 237-1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму ВСУ N 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (зокрема невиплати належних йому грошових сум, тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життяєвих зв»язків вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Судом встановлено, що в позивач заробітну плату не отримувала з 2012 року, при звільнені і на даний час розрахунок з нею не проведено - борг по зарплаті не сплачено. У зв'язку зі значною затримкою виплати заробітної плати, не однократними зверненнями до відповідача, як в усній так і в письмовій формі з проханнями виплатити мені зарплату, безпідставними відмовами відповідача, позивач відчувала приниження, душевні переживання та моральні страждання, була змушена економити на харчах, одязі. Завдана моральна шкода обумовлюється моральним та фізичним стражданням внаслідок порушення законного права позивача на заробітну плату, приниженням честі, гідності, ігноруванням моїх прав, втратою у зв'язку з цим престижу та ділової репутації серед співпрацівників, знайомих, друзів та родичів. В підтвердження в якості доказів позивачем надано копії вимоги ОСОБА_1 про розрахунок від 31.10.2014 року, листок непрацездатності ОСОБА_1 серії АГХ від 255038., заяви від 23.04.2015 року, довідки від 20.10.2015 року № 7 про заборгованість по зарплаті.

Суд приймає до уваги надані докази та вважає, що на її користь має бути стягнута моральна шкода в розмірі 5 000 грн.

Частиною 3 статті 88 ЦПК України передбачено, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від оплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а тому з відповідача на користь держави має бути стягнено судовий збір в сумі 487,20 грн. за позовні вимоги щодо вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини заробітної плати (грошових доходів) та 487,20 грн. щодо вимог про стягнення моральної шкоди.

Таким чином, позовні вимоги є доведеними та обгрунтованими, базуються на чинному законодавстві і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 47, 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агрооптсервіс» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини заробітної плати (грошових доходів) та моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Агрооптсервіс» (код ЄДРПОУ 30226959) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 16 067,47 грн. та компенсацію втрати частини заробітної плати (грошових доходів) в розмірі 16 073,87 грн., а всього 32 141,34 грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Агрооптсервіс» (код ЄДРПОУ 30226959) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) моральну шкоду в сумі 5 000 грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Агрооптсервіс» (код ЄДРПОУ 30226959) на користь держави судовий збір в сумі 974,40 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда Шевченко