Постанова

від 29.10.2015 по справі 802/3138/15-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

29 жовтня 2015 р. Справа № 802/3138/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Теплицькому районі Вінницької області до фермерського господарства ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України у Теплицькому районі Вінницької області (далі - позивач, УПФ України у Теплицькому районі) з адміністративним позовом до фермерського господарства ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФГ ОСОБА_1О.) про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України у Теплицькому районі по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в загальній сумі 3198,09 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, натомість надав клопотання вх. №32184 від 29.10.2015 року про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання повторно не прибув, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення судової кореспонденції на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також в порядку ст. 33 КАС України засобами телефонного зв'язку (по номеру, який міститься у офіційних відомостях з ЄДРПОУ), що підтверджується наявною у матеріалах справи телефонограмою, яку прийняв голова фермерського господарства ОСОБА_2

Разом з тим, 09.10.2015 року на адресу суду надійшли письмові заперечення проти позову вх. 29587, в яких представник відповідача зазначив, що у відповідності до абз. 5 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон України № 1058-IV), у фермерського господарства не виникло зобов'язання відшкодування сум, зазначених у розрахунках фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених згідно частини 2 Прикінцевих положень зазначеного Закону в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідач, зокрема, зазначає, що відповідно до абз. 5 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV, виплата пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 01 січня 2005 року здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а відтак і витрати на виплату і доставку пільгових пенсій повинні покриватись за рахунок Державного бюджету України. З врахуванням викладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частин 4, 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ФГ ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Теплицькому районі Вінницької області, та згідно листа Гайсинської ОДПІ від 21.09.2015р. №2069 є платником єдиного податку ІV групи.

Абзацом 4 п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (п.1 - суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; п.2 - філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади), об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 6.1 Розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 у розмірі 100 відсотків.

Відповідно до підпункту 6.4 пункту 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

За правилами встановленими пунктом 6.7 Розділу 6 Інструкції, підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як встановлено судом, за відповідачем рахується заборгованість з невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" гр. ОСОБА_3 та відповідно до п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" гр. ОСОБА_4, за період з червня по серпень 2015 року включно в загальному розмірі 3198,09 грн., що підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій (а.с. 4), розрахунком суми боргу (а.с. 12) та окремими матеріалами пенсійних справ пенсіонерів. Станом на день розгляду справи в суді доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем не надано.

Надаючи оцінку запереченням відповідача щодо позову відносно того, що згідно абз. 5 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV з 01.01.2005 року, виплата пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, а тому на переконання ФГ ОСОБА_1 такі витрати не є витратами Пенсійного фонду, суд зазначає наступне.

Зміни до вищезазначеної норми були внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку" (далі - Закон № 2613-ІV), цим же Законом було доповнено абзац 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" словами "крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку".

Законом № 2613-ІV визначено сферу його регулювання і стосується він лише внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення, що регламентують роботу працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку.

Таким чином, фінансування пільгових пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України стосувалося лише колишніх працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку, за рахунок чого вони і були звільнені від обов'язку відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, закріпленого у статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Глава 2 Податкового кодексу України" фіксований сільськогосподарський податок" виключена згідно із Законом України від 28.12.2014р. №71-VIII ЗУ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи".

Інших пільг по сплаті пільгових пенсій підприємство не має, пільгові пенсії, призначені його колишнім працівникам, фінансуються на загальних підставах, тобто за рахунок коштів Пенсійного фонду України, які підлягають відшкодуванню підприємством.

Щодо інших доводів представника відповідача про відсутність правових підстав для відшкодування відповідачем витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_4, оскільки пільгова пенсія їй призначена як жінці, яка працювала у сільськогосподарському виробництві та виховала п'ятеро дітей, то суд зазначає наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 працювала в фермерському господарстві ОСОБА_1 з 01.04.2006 року по 28.11.2006 року і була зайнята на постійній основі в сільськогосподарському виробництві. 10.10.2006 року вона звернулась до управління Пенсійного фонду України у Теплицькому районі з заявою про призначення пенсії. Згідно із протоколом №123395 від 16.11.2006 їй була призначена пенсія відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно якого на пенсію на пільгових умовах мають право жінки, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №244 від 16 травня 1992 року "Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей" встановлено, що жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу. Право на пенсію на вказаних умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання.

Відповідно до абзацу 2 п. 6.2. Інструкції стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах. Оскільки відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію жінки, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, то підприємство, з якого жінка виходить на пенсію відповідно до пункту "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відшкодовує 100% витрат на виплату та доставку пенсії.

Аналогічні правові позиції щодо порядку відшкодування Пенсійному фонду України фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій неодноразово викладались Верховним Судом України в постановах, зокрема, від 31 січня 2011 року ( № в реєстрі 14222230), від 10 жовтня 2011 року ( № в реєстрі 19130692), від 24 квітня 2012 року ( № в реєстрі 24976394), від 21 лютого 2012 року ( № в реєстрі 22204818) та інших.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що Законом України від 28.12.2014р. №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", внесено зміни до ПК України, зокрема з 01 січня 2015 року з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок. Сформовано 4 групи платників єдиного податку. До 4 групи таких платників віднесено відповідача.

Нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у пункті 297.1 цієї статті, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені цим Кодексом (п. 297.1 ст. 297 ПК України).

До 01 січня 2015 року сільськогосподарські підприємства сплачували фіксований сільськогосподарський податок, особливості справляння якого встановлювались статтею 307 ПК України, а оскільки заборгованість виникла у відповідача в січні 2015 року, застосуванню до спірних правовідносин підлягають норми, які діяли станом на січень 2015 року, тобто норми ПК України в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014р., а також п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

За таких обставин, матеріалами справи повністю підтверджується наявність у відповідача заборгованості з невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах відповідно до п.п. "в" та "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4, за період з червня по серпень 2015 року включно в загальному розмірі 3198,09 грн., яка станом на день розгляду справи в суді залишилась не погашеною.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, та сума, відображена в позовній заяві, підтверджується належними доказами, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фермерського господарства ОСОБА_1 (Вінницька область, Теплицький район, с. Соболівка, вул. 1-го Травня, 46, код ЄДРПОУ 34260904) на користь управління Пенсійного фонду України в Теплицькому районі Вінницької області (Вінницька область, Теплицький район, смт. Теплик, вул. І.Франка, 1, р/р 25609323600103 в ОПЕРВ Ощадбанку, МФО 302076, код ЄДРПОУ 24903066) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з червня по серпень 2015 року включно у загальній сумі 3198 (три тисячі сто дев'яносто вісім) гривень 09 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович