Постанова

від 28.09.2015 по справі 805/3639/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2015 р. Справа № 805/3639/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки Донецької області до Командитного товариства «Горлівськхімбуд» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, -

встановив:

28 серпня 2015 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки Донецької області (далі - позивач або Відділення Фонду) до Командитного товариства «Горлівськхімбуд» (далі - відповідач або КТ «Горлівськхімбуд»), в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 1 627,26 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що КТ «Горлівськхімбуд» відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» є страхувальником.

КТ «Горлівськхімбуд» перебуває на обліку у Відділенні Фонду як платник страхових внесків, віднесений до 52 класу професійного ризику виробництва із встановленим страховим тарифом в розмірі 38,52 %.

Позивач доводив, що в порушення вимог ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в редакції, яка діяла до 01 січня 2011 року, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував страхові внески, що мало наслідком виникнення недоїмки з їх сплати.

Так, відповідно до розрахункових відомостей про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період з 01 листопада 2002 року по 31 грудня 2010 року відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі проводилась виплата заробітної плати, внаслідок чого сума несплачених страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 01 липня 2014 року складала 1 627,26 грн.

При поданні Звіту за ІІ квартал 2014 року до Відділення Фонду відповідач самостійно визначив суму несплачених страхових внесків, яка станом на 01 липня 2014 року складала 1 627,26 грн.

Недоїмка зі сплати страхових внесків відповідачем добровільно не сплачена.

З урахуванням наведеного та на підставі положень ст.ст. 6, 14, ч. 2 ст. 21 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, ст.ст. 15-17, п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ч.ч. 5-6 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п.п. 4.1, 4.10, 4.12, 4.13 п. 4 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Відділення Фонду просило стягнути недоїмку зі сплати страхових внесків в судовому порядку (а.с. 3-6).

Про дату, час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином з дотриманням вимог ст.ст. 33-36, 38 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що підтверджено звітом про надіслання електронної судової повістки та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 44, 47-48).

28 вересня 2015 року через відділ діловодства та документообігу суду представник позивача надав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження (а.с. 49).

Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, клопотань про відкладення судового розгляду не надав, свого ставлення до заявлених позовних вимог не висловив.

З урахуванням наведеного та на підставі ч. 4 ст. 122, ч. ч. 4, 6 ст. 128 КАС України розгляд справи здійснено в письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки Донецької області (ідентифікаційний код 25968990) зареєстроване як юридична особа 26 грудня 2000 року, про що 02 червня 2005 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР) внесений запис за номером 1 256 120 0000 000819, що підтверджується випискою з ЄДР від 11 серпня 2015 року та відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 26-27).

Відділення Фонду здійснює свою діяльність на підставі Положення про Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки Донецької області, затвердженого наказом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Донецькій області від 11 травня 2011 року № 245 (далі - Положення) (а.с. 29-36).

Згідно з п. 2 Положення Відділення Фонду є робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, що утворюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

П.п. 5 п. 4 Положення передбачено, що одним з основних завдань Відділення Фонду є збирання капіталізованих платежів, коштів з інших джерел, передбачених законодавством.

За даними он-лайн сервісу отримання відомостей з ЄДР встановлено, що командитне товариство «Горлівськхімбуд» (ідентифікаційний код 01236880) зареєстроване як юридична особа 26 січня 1995 року, про що 18 травня 2011 року до ЄДР внесений запис за номером 1 256 145 0000 003376 (а.с. 38-39).

КТ «Горлівськхімбуд» є правонаступником закритого акціонерного товариства «Горлівськхімбуд» (ідентифікаційний код 01236880), державну реєстрацію припинення якого проведено 18 травня 2011 року, про що до ЄДР внесений запис за номером 1 256 112 0024 000139 (а.с. 40-43).

Вказані обставини також підтверджені довідкою № 01236880 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 27 грудня 2000 року (а.с. 7-8), свідоцтвом № 01236880 про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності, виданим 26 січня 1995 року (а.с. 10).

З 24 квітня 2001 року відповідач перебуває на обліку у Відділенні Фонду як страхувальник за реєстраційним номером НОМЕР_1, що підтверджується заявою про реєстрацію (а.с. 9) та страховими свідоцтвами від 24 квітня 2001 року та від 09 квітня 2008 року (а.с. 11-12).

Як свідчить повідомлення № 124 Відділення Фонду, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2000 року № 1423 «Про затвердження Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» ЗАТ «Горлівськхімбуд» було віднесено до 16 класу професійного ризику виробництва; відповідно до Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», страховий тариф для ЗАТ «Горлівськхімбуд» становив 2,77 у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників (а.с. 22-23).

Як свідчить повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва № 253 від 17 січня 2013 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2012 року № 237 «Про затвердження Порядку визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності» страхувальника КТ «Горлівськхімбуд», яке є правонаступником ЗАТ «Горлівськхімбуд», віднесено до 52 класу професійного ризику виробництва; відповідно до ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для даного страхувальника розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування змінено з 01 січня 2013 року і він становив 38,52% (а.с. 13).

На підставі п. 8.1. Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 та посвідчення № 26 від 27 березня 2014 року, затвердженого начальником Відділення Фонду, в період з 27 по 28 березня 2014 року головним спеціалістом Відділення Фонду ОСОБА_1, з відома керівника КТ «Горлівськхімбуд» ОСОБА_2 в присутності головного бухгалтера відповідача ОСОБА_3, проведена перевірка правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків до Фонду та їх витрачання за період з 10 жовтня 2012 року по 28 березня 2014 року.

Перевіркою встановлено, що заробітна плата виплачена за період з 01 травня 2004 року по 31 грудня 2010 року в розмірі 100%; на рахунок Фонду в зазначеному періоді перераховано страхових внесків 850,00 грн.; усього до сплати належить 2 661,87 грн.

Заборгованість платника страхових внесків склала 1 811,87 грн., у тому числі: недоїмка 1 627,26 грн., пеня 184,61 грн.

За результатами перевірки посадовою особою позивача зроблений висновок, що перерахування страхових внесків відповідачем здійснювалось з порушенням п. 4.12 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Результати перевірки відображені в акті перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 28 березня 2014 року № 26 (а.с. 19-21).

Недоїмка та пеня в сумі 1 811,87 грн. мали бути перераховані страхувальником на рахунок Відділення Фонду до 07 квітня 2014 року.

Акт перевірки підписаний керівником КТ «Горлівськхімбуд» ОСОБА_2 і головним бухгалтером ОСОБА_3 без зауважень.

Примірник акту керівник відповідача отримав, що підтверджено його особистим підписом.

Обґрунтованість розрахунків, наведених у акті перевірки від 28 березня 2014 року № 26, підтверджена визначенням основного виду діяльності страхувальника для встановлення страхового тарифу (додаток 1 до акта перевірки) (а.с. 14), співставленням фактично сплачених страхових внесків з розрахунковими сумами по КТ «Горлівськхімбуд» (додаток 2 до акта перевірки) (а.с. 15-16), які підписані повноважними представниками Відділення Фонду та страхувальника.

03 липня 2014 року КТ «Горлівськхімбуд» надало до Відділення Фонду Звіт щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за ІІ квартал 20014 року.

В Таблиці 1 Звіту в рядку «Залишок заборгованості на початок звітного періоду» відповідач зазначив суму у розмірі 1 627,26 грн., в тому числі заборгованість зі сплати страхових внесків, пов'язана з несвоєчасною виплатою заробітної плати 1 627,26 грн.

В Таблиці 1 Звіту в рядку «Залишок заборгованості на кінець звітного періоду» страхувальник зазначив суму у розмірі 1 627,26 грн., в тому числі заборгованість зі сплати страхових внесків, пов'язана з несвоєчасною виплатою заробітної плати 1 627,26 грн.

В Таблиці 2 Звіту, (яка заповнюється страхувальниками, які на звітну дату мають заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду, пов'язану з несвоєчасною виплатою заробітної плати, яка утворилась станом на 01 січня 2011 року, починаючи з 01 квітня 2011 року), КТ «Горлівськхімбуд» відобразило наявність заборгованості із заробітної плати на початок звітного періоду, яка утворилася за період з травня 2004 року по грудень 2010 року, і становила 71 709,46 грн. (заробітна плата була нарахована та не виплачена); а також заборгованість зі сплати страхових внесків, яка утворилася за період з травня 2004 року по грудень 2010 року, і становила 1 627,26 грн. (а.с. 24-25).

Таким чином, недоїмка зі сплати страхових внесків утворилася до 01 січня 2011 року і не була погашена страхувальником.

На час судового розгляду заборгованість, стягнення якої є предметом спору, відповідачем не сплачена, що підтверджується довідкою від 18 вересня 2015 року № 06/01-405 (а.с. 45).

Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надані.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені норми права.

Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ, що визначено ч. 1 ст. 2 КАС України.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-ХIV (далі - Закон № 1105).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 1105 страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція, що передбачено ч. 2 ст. 16 Закону № 1105.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 18 Закону № 1105 виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду.

Ч. 5 ст. 18 Закону № 1105 передбачено, що робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Отже, позивач є робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, який звернувся до суду із вказаним позовом на виконання владних повноважень у сфері публічно-правових відносин.

На час виникнення спірних правовідносин порядок узяття на облік та набуття роботодавцями статусу страхувальників, обчислення і сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності, галузевої належності, фізичними особами - підприємцями, фізичними особами, які використовують працю найманих працівників, а також добровільно застрахованими особами, порядок обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності визначала Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яка була затверджена постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 (далі - Інструкція № 36).

З 01 січня 2011 року на підставі постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30 листопада 2010 року № 31, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2010 року за № 1286/18581, «Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» Інструкція № 36 втратила чинність.

П.п. 2.1 п. 2 Інструкції № 36 передбачав, що платниками страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України крім іншого є юридичні особи незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності та галузевої належності.

Відповідно до п.п. 3.2 п. 3 Інструкції № 36 роботодавці - юридичні особи набувають статусу страхувальників у день узяття їх на облік робочими органами виконавчої дирекції Фонду.

Згідно п.п. 4.1 п. 4 Інструкції № 36 сума страхового внеску розраховується відповідно до страхового тарифу, установленого законом, залежно від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено страхувальника.

При встановленні страхувальнику знижки або надбавки до страхового тарифу сума страхового внеску, яка підлягає сплаті, визначається з урахуванням указаної знижки (надбавки).

Розміри страхових внесків страхувальників для роботодавців обчислювалися у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Обчислення страхових внесків здійснювалося на вищезазначені суми без урахування їх зменшення на суму податків, інших обов'язкових платежів і внесків, що відповідно до законодавства сплачуються із зазначених сум, а також суми утримань, що здійснюються відповідно до законодавства або за договорами позики, придбання товарів та виплат тощо або на інші цілі за дорученням одержувача.

Страхові внески нараховувалися в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлювалися чинним законодавством та були розрахунковою величиною при обчисленні страхових виплат, що було визначено п.п. 4.10 п. 4 Інструкції № 36.

Відповідно до п.п. 4.12 п. 4 Інструкції № 36 страхові внески сплачувалися страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

У разі виплати заробітної плати за першу половину місяця страхувальник одночасно з одержанням зазначених сум сплачує страхові внески, нараховані на суму цих виплат.

При проведенні оплати праці з готівкової виручки чи в натуральній формі платники страхових внесків не пізніше наступного дня після здійснення виплат подають до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.

Нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду, що було передбачено п.п. 4.13 п. 4 Інструкції № 36.

За правилами, що містились в п.п. 5.1.-5.2. Інструкції № 36, невнесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені.

П. 2 ч. 2 ст. 45 Закону № 1105 в редакції, що діяла до 1 січня 2011 року, передбачав обов'язок роботодавця як страхувальника своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Таким чином, ЗАТ «Горлівськхімбуд», правонаступником якого є відповідач, як страхувальник зобов'язане був своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати у встановленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Невиконання страхувальником зазначеного обов'язку мало наслідком виникнення недоїмки зі сплати страхових внесків в розмірі 1 627,26 грн., оскільки вказана недоїмка відповідачем добровільно не сплачена, вимоги Відділення Фонду про її стягнення в судовому порядку є законними та обґрунтованими, отже підлягають задоволенню.

Відповідальність страхувальника за невиконання своїх обов'язків визначена ст. 52 Закону № 1105.

П. 7.1. Порядку здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати страхувальниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, інших платежів до Фонду та цільовим використанням коштів, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 17 жовтня 2003 року № 68, (далі - Порядок № 68) визначено, що не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, визначеному законодавством, з нарахуванням пені.

П. 11.9 Порядку № 68 передбачає, що результати перевірок в частині донарахування сум страхових внесків, нарахованої пені, не прийнятих до заліку витрат заносяться у відповідні рядки Розрахункової відомості у звітному періоді.

Відповідно до п. 8.1 п. Інструкції № 36 робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів. Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік.

Контроль проводиться шляхом перевірки бухгалтерських документів про нарахований заробіток та інші виплати, повноти нарахування страхових внесків, платіжних доручень про перерахування сум внесків та інших платежів на рахунок Фонду, розрахункових документів на проведені виплати, відповідності фінансових звітів за коштами Фонду балансовим рахункам «Розрахунки за страхуванням».

Перевірці підлягають документи за весь період з моменту проведення попередньої перевірки. Якщо перевірка не проводилась або в разі ліквідації, реорганізації страхувальника, виявлення порушень або зловживань перевірці підлягають документи як за поточний рік, так і за попередні періоди, починаючи з 1 квітня 2001 року.

За умови наявності акта списання або знищення бухгалтерських документів попередніх років перевірці підлягають документи за останні три роки, що передбачено п.п. 8.2 п. 8 Інструкції № 36.

Згідно п. 8.5 п. 8 Інструкції № 36 за результатами перевірки складається акт у двох примірниках і підписується особами, які проводили перевірку, та керівником і головним бухгалтером страхувальника і скріплюється печаткою страхувальника в разі її наявності. Один з примірників акта передається під розпис керівникові або головному бухгалтеру страхувальника, а в разі відмови керівника від підпису акта перевірки один примірник акта надсилається страхувальнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення адресату.

В акті зазначаються: за який період проведено перевірку, які виявлено порушення в нарахуванні і сплаті страхових внесків та пені, обчисленні і виплаті допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю; відображаються суми додатково нарахованих страхових внесків і пені та суми витрат, які приймаються до заліку за рахунок внесків чи підлягають виплаті застрахованим особам додатково.

За наявності заперечень чи зауважень щодо змісту акта перевірки з боку страхувальника його керівник або головний бухгалтер підписує акт із зауваженнями в письмовій формі, що подається для розгляду в установленому порядку органу, який проводив перевірку.

П. 8.6 п. 8 Інструкції № 36 визначено, що суми донарахованих страхових внесків, пені та штрафів сплачуються до Фонду страхувальниками в десятиденний термін з дня складання акта перевірки окремим платіжним дорученням, у рядку призначення платежу вказуються дата перевірки, номер акта і період.

Таким чином, акт перевірки є єдиною передбаченою законодавством формою рішення суб'єкта владних повноважень, яке створює правові наслідки для страхувальника, а наданий позивачем акт перевірки від 28 березня 2014 року № 26 є належним та допустимим доказом стосовно предмету доказування.

Відповідно до ч. ч. 5-6 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI, який набрав чинності з 01 січня 2011 року (далі - Закон № 2464) стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Оскільки порушення ЗАТ «Горлівськхімбуд», правонаступником якого є відповідач, порядку сплати страхових внесків мало місце в 2004-2010 роках, за приписами ч.ч. 5-6 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 за позивачем збережена функція контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків та повноваження щодо застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності Законом № 2464, і після 01 січня 2011 року.

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 19 лютого 2013 року по справі № 21-432а12 та від 23 квітня 2013 року по справі № 21-116а13.

Наведене вище зумовлює висновок, що позовні вимоги Відділення Фонду про стягнення страхових внесків, є такими, що підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 2-15, 17-20, 51, 69-72, 94, 98, 122, 128, 159-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

1. Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки Донецької області до Командитного товариства «Горлівськхімбуд» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Командитного товариства «Горлівськхімбуд» (ідентифікаційний код 01236880) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки Донецької області (ідентифікаційний код 25968990) заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 1 627 (одна тисяча шістсот двадцять сім) гривень 26 копійок.

3. Постанова прийнята, складена та підписана у нарадчій кімнаті.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

5. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

6. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.