Постанова

від 22.07.2011 по справі 2а/0470/6850/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/6850/11

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Дніпро»про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

10 червня 2011 року управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, що за певний період відповідач не сплатив належний до сплати борг по страховим внескам за січень-березень 2011 року до Пенсійного фонду України, у зв'язку з чим заборгованість відповідача складає 1140,51 грн. Позивач просив стягнути заборгованість в сумі 1140,51 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином. Судом було направлено на адресу позивача судову повістку на 19.07.2011 року, проте ні конверт, ні повідомлення про вручення поштового відправлення до суду не повернулися.

Відповідач до суду повторно не з'явився. Судом було направлено на адресу відповідача, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців судову повістку з копією ухвали про відкриття провадження у справі. Також судом було направлено відповідачу судову повістку на 19.07.2011 року рекомендованим поштовим відправленням, але повернута на адресу суду у зв'язку із неврученням. Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. З огляду на викладене, враховуючи вимоги ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме те, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Дніпро» зареєстроване в управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська та є платником єдиного внеску.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа зобов'язана виконувати вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до Закону №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції від 16.01.2004р. за №64/8663 (далі - Інструкція) на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплати в установлені строки та в повному обсязі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно з п.5.1. Інструкції підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання проводять щомісячне нарахування страхових внесків на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводяться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу). Страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний календарний місяць страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особам е платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.3,8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Матеріалами справи підтверджується, що товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Дніпро» подало до управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська звіт по розрахункам суми єдиного внеску за березень 2011 року, згідно якого загальна сума єдиного внеску за січень - березень 2011 року становить 1140,51 грн. Нарахована сума внесків товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Дніпро» в установлені законодавством терміни не сплачена, у зв'язку з чим заборгованість відповідача станом на 20.05.2011 року складає 1140,51 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком ТОВ «ОСОБА_1 Дніпро».

Відповідно до п.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Таким чином, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску в сумі 1140,51 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Дніпро» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Дніпро» (м.Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 34, р/р 26001189752200 в АКБ Укрсиббанк, МФО 351005, код ЄДРПОУ 35933586) на користь управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська (МФО 805012, код ЄДРПОУ 21908844) заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску в сумі 1140,51 грн. (одна тисяча сто сорок гривень 51 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя ОСОБА_2