Постанова

від 02.02.2011 по справі 9260/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 лютого 2011 р. № 2-а- 9260/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.

за участю:

представника позивача -ОСОБА_1, діє за дорученням № 53 від 07.09.10

представника відповідача - не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Закритого акціонерного товариства «Лантан» до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення: від 27.11.2009 р. № 0002112330/0, від 27.11.2009 р. № 0002122330/0, від 02.02.2010 р. № 0002112330/1, від 02.02.2010 р. № 0002122330/1, від 26.04.2010 р. № 0000482330/2, від 26.04.2010 р. № 0002122330/2, від 13.07.2010 р. № 00002112330/3, від 13.07.2010 р. № 0002122330/3.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, в обґрунтування яких посилався на не відповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам діючого законодавства та дійсним обставинам справи.

Представник відповідача в судових засіданнях проти задоволення позову заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень. Представник відповідача в судове засідання, призначене на 02.02.11, не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неприбуття суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за відсутності представника Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі м. Харкові було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства Закритого акціонерного товариства «Лантан» за період з 01.07.06 по 30.06.09, валютного та іншого законодавства за період з 011.07.06 по 30.06.09, за результатами якої було складено Акт № 4957/233/30428808 від 06.11.2009р. (а.с. 8-44, т. 1).

Відповідно до висновків акту перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем п.п. 7.6 ст.7, п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.5.1 п.5.5 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 та п.п.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 692988 грн., у тому числі за з квартал 2006 року 219975 грн., 4 квартал 2006 року в сумі 39113 грн., за 1 квартал 2007 року в сумі 37348 грн., за 3 квартал 2007 року в сумі 39891 грн., за 4 квартал 2007 року в сумі 40329 грн., за 1 квартал 2008 року в сумі 39781 грн., за 2 квартал 2008 року в сумі 46558 грн., за 3 квартал 2008 року в сумі 54103 грн., за 4 квартал 2008 року в сумі 58492 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 57562 грн., за 2 квартал 2009 року в сумі 59836 грн.; п.п.7.4.1 п.7.4 та п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ЗАТ «Лантан» занижено податок на додану вартість всього у сумі на 61168 гри., у т.ч. за жовтень 2006 р. у сумі 8244 грн.. за листопад 2006 р. у сумі 23046 грн., за січень 2007 р у сумі 11606 грн., за лютий 2007 р. у сумі 5232 грн., за березень 2007 р. у сумі 13040 грн.; п.7.6 ст.7 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств» завищено від'ємний фінансовий результат, який переноситься на наступні податкові періоди ( додаток КЗ Розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами до Декларації про прибуток за 1 півріччя 2009 р) на 15291271 грн.

На підставі Акту № 4957/233/30428808 від 06.11.2009р. відповідачем були винесені податкові повідомлення - рішення від 27 листопада 2009р. № 0002112330/0, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 1039482,0 грн. (в тому числі за основним платежем 692988 грн., за штрафними санкціями 346494 грн.) та від 27 листопада 2009 року № 0002122330/0, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 91852,0 грн. (в тому числі за основним платежем - 61168,0 грн., за штрафними санкціями - 30584,0 грн.)

Вказані податкові повідомлення - рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, шляхом послідовного подання скарг до ДПІ у Червонозаводскому районі м. Харкова, ДПА в Харківській області, ДПА України.

За наслідками розгляду первинної адміністративної скарги ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було винесено рішення від 02.02.10р., яким було скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.11.2009р. №0002112330/0 в частині 329.962,50 грн. податкового зобов'язання з податку на прибуток (основний платіж - 219.975,0 грн., штрафна санкція - 109.987,5 грн.), №0002122330/0 в частині 12.366,0 податкового зобов'язання з податку на додану вартість (основний платіж - 8.244,0грн, штрафна (фінансова) санкція - 4.122,0грн.), в іншій частині скарга була залишена без задоволення.

Відповідно до пп. «б» пп. 6.4.1. п. 6.4. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 27.11.09 № 0002112330/0 та від 27 листопада 2009 року № 0002122330/0 є відкликаними, а тому не можуть бути предметом перегляду в суді.

Після винесення рішення за скаргою відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 02.02.10р. № 0002112330/1, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 709.519,5 грн. (в тому числі за основним платежем - 473.013,0 грн., за штрафними санкціями - 236.506,5 грн.) та №0002122330/1, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 79.386,0 грн. (в тому числі за основним платежем - 52.924,0 грн., за штрафними санкціями - 26.462,0 грн.).

За наслідками розгляду повторної адміністративної скарги ДПА у Харківській області було прийнято рішення від 21.04.10, яким первісні податкові повідомлення-рішення від 27.11.09 № 0002112330/0 у загальній сумі 1039482 грн. (основний платіж 692988 грн., штрафні санкції 346494 грн.), від 02.02.10 № 0002122330/1 у загальній сумі 79386 грн. (основний платіж 473013 грн., штрафні санкції 26462 грн.) залишено без змін.

Після винесення податковою адміністрацією області рішення за повторною адміністративною скаргою платника відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 26.04.10 № 0000482330/2, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 1.039.482,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 692.988,0 грн., за штрафними санкціями 346.494 грн.) та № 0002122330/2, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 79.386,0 грн. (в тому числі за основним платежем - 52.924,0 грн., за штрафними санкціями - 26.462,0 грн.).

Проаналізувавши норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (затверджено наказом ДПА України від 11.12.1996р. №29 в редакції наказу від 02.03.2001р. №82 із змінами та доповненнями, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.12.1996р. за №723/1748; далі за текстом - Положення №82), суд зазначає, що винесення ДПА у Харківській області рішення, яким первісні спірні податкові повідомлення - рішення були залишені в силі не має жодного юридичного значення та не відновлює дії первісних податкових повідомлень - рішень, так як ці податкові повідомлення - рішення є відкликаними в силу п.п.6.4.3 п.6.4 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з дати прийняття ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова рішення від 02.02.10р.

Спірні податкові повідомлення - рішення через /2 були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до ДПА України, рішенням якої від 09.07.2010р. було залишено без змін податкове повідомлення - рішення ДПІ у Червонозаводському районі м Харкова від 27.11.2010 року №0002112330/0 з урахуванням рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 02.02.2010 року №1287/10/25-009, прийнятого за розглядом первинної скарги, податкове повідомлення рішення від 27.11-2010 року №0002122330/0, та рішення ДПА у Харківській області від 21.04.2010 року №1632/10/25-103, прийняте за розглядом скарг, а повторну скаргу - без задоволення.

У зв'язку із зазначеним відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 13.07.10 № 00002112330/3, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 1039482 грн. (в тому числі за основним платежем - 692988,0 грн., за штрафними санкціями 346494 грн.) та № 0002122330/3, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 79386,0 грн. (в тому числі за основним платежем - 52924,0 грн., за штрафними санкціями - 26462,0 грн.).

За таких обставин, суд вважає, що предметом судової перевірки по даній адміністративній справі є податкові повідомлення - рішення від 02.02.10р. № 0002112330/1 та №0002122330/1, від 26.04.10 № 0000482330/2 та № 0002122330/2, від 13.07.10 №00002112330/3 та № 0002122330/3, так як за матеріалами справи визначені у перелічених податкових повідомленнях - рішеннях суми податкових зобов'язань не скасовувались в процедурі адміністративного оскарження рішень контролюючих органів.

Як з'ясовано судом, фактичними підставами для донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток стали наступні судження суб'єкта владних повноважень:

- під час проведення перевірки податковий орган дійшов висновку про нікчемність угоди, укладеної позивачем з ТОВ «Укрсировина плюс», внаслідок чого завищено позивачем валові витрати, пов'язані з придбанням товарів всього у сумі 305844,0 грн. (у тому числі за 4 квартал 2006 року - 156451,0 грн., за 1 квартал 2007 року - 149393,0 грн.);

- під час проведення перевірки податковий орган дійшов до висновку про безпідставне включення позивачем до складу валових витрат суми відсотків за користування кредитом, нарахованих у перевіряємому періоді у розмірі 1586203,0 грн., внаслідок невикористання кредиту, на думку відповідача, в господарській діяльності позивача.

З досліджених в судовому засіданні акту перевірки № 4957/233/30428808 від 06.11.2009р., рішень за результатами перегляду податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, судом встановлено, що підставами для донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість стали наступні судження суб'єкта владних повноважень:

- під час проведення перевірки податковий орган дійшов висновку про нікчемність угоди, укладеної позивачем з ТОВ «Укрсировина плюс», внаслідок чого завищено позивачем податковий кредит всього у сумі 61168,0 грн. (у тому числі за жовтень 2006 року - 8244,0 грн., за листопад 2006 року - 23046,0 грн., за січень 2007 року - 11606,0 грн., за лютий 2007 року - 5232,0 грн., за березень 2007 року - 13040,0 грн.).

В судовому засіданні було встановлено, що останнє порушення, зазначене в акті перевірки, а саме завищення від'ємного фінансового результату, який переноситься на наступні податкові періоди (додаток КЗ Розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами до Декларації про прибуток за 1 півріччя 2009 р) на 15291271 грн., не вплинуло на донарахування позивачу податкових зобов'язань.

Перевіряючи ці висновки, а відтак і прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення - рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що між ЗАО «Лантан» (покупець) та ТОВ «Укрсировина-плюс» (продавець) було укладено Договір № 14/09 від 12.09.06, відповідно до умов якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця товари, визначені специфікаціями, які є невід'ємними частинами договору, в покупець прийняти та оплати вказаний товар. Відповідно до досліджених в судовому засіданні специфікацій до вказаного договору, передбачалася поставки ізоляторів, контактів, роликів, обійм.

На підставі вказаного договору, відповідно до копій видаткових накладних, ТОВ «Укрсировина-плюс» було поставлено позивачу, а позивачем прийнято обійми, контакти, ролики на загальну суму 367013,52 грн., в т.ч. ПДВ 61168,84 грн.

Оплата вартості придбаних товарів була здійснена позивачем в повному шляхом перерахування вартості вказаних товарі на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується в судовому засіданні представниками сторін.

Таким чином, судом приходить до висновку, що договір поставки Договір № 14/09 від 12.09.06, укладений між ЗАО «Лантан» та ТОВ «Укрсировина-плюс» було в повному обсязі виконано сторонами.

З долучених до матеріалів справи картки рахунку 28.1 «Товари на складі» судом встановлено, що позивачем вказані вище товарно-матеріальні цінності, придбані у ТОВ «Укрсировина-плюс», було оприходувано позивачем в повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем придбані у ТОВ «Укрсировина-плюс» товарно-матеріальні цінності використовувалися для власної господарської діяльності - торгівлі.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що усі витрати позивача з придбання вказаних вище товарно-матеріальних цінностей були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення власної господарської діяльності - торгівля, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Крім того, суд первинні документи, які були видані за договором № 14/09 від 12.09.06, а саме: видаткові накладні та податкові накладні за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів. Суд відзначає, що договір № 14/09 від 12.09.06, видаткові та податкові накладні підписані та засвідчені печатками ТОВ В« Укрсировина-плюс В» .

Відповідно до п.п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Враховуючи відсутність у суб'єктів господарювання законодавчо наданих повноважень перевіряти обсяг діє- та правоздатності представників своїх контрагентів за господарсько-правовими чи цивільно-правовими взаємовідносинами, суд доходить висновку про те, що наявність в розпорядженні фізичної особи, яка представляє інтереси суб'єкта господарювання, печатки цього суб'єкта є розумно достатньою підставою для висновку про те, що така фізична особа на законних підставах діє від імені суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України нікчемним правочином є правочин, який порушує публічний порядок, а згідно з ч.1 цієї ж статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, за своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), тобто свідоме діяння певної фізичної особи, що при укладанні правочину діяла від імені такого платника, яке має в собі ознаки кримінально переслідуваного.

Проте, доводів про прийняття компетентною особою рішення про порушення кримінальної справи за фактом здійснення господарської діяльності ЗАО «Лантан» або ТОВ «Укрсировина-плюс» чи відносно їх посадових осіб відповідач під час судового розгляду не наводив. Окремо суд зауважує, що ухвалою суду про відкриття провадження в справі відповідач був зобов'язаний подати до суду докази на підтвердження своїх заперечень, наприклад постанови про порушення кримінальної справи, але про наявність таких даних перед судом не зазначив, відповідних доказів не надав, хоча в разі їх наявності повинен був це зробити в силу вимог ч.4. ст. 71 КАС України. Тому при вирішенні справи суд виходить з відсутності такого рішення.

Суд відзначає, що сам лише факт відсутності суб'єкта господарювання за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців як його місцезнаходження, не має своїм наслідком нікчемності укладених цим суб'єктом господарювання правочинів і не може слугувати розумно достатнім доказом наявності у такого суб'єкта господарювання мети на порушення інтересів держави у сфері оподаткування. А доказів обізнаності позивача та ТОВ «Укрсировина-плюс» з обставинами здійснення господарської діяльності один одного, наявності між ними налагоджених стабільних господарських зв'язків, відомостей про їх роботу в одному сегменті ринку відповідачем до суду не надано.

Факт реєстрації контрагента позивача платником податку на додану вартість, а також той факт, що вказане підприємство (ТОВ «Укрсировина-плюс») на момент складання на адресу позивача зазначених вище податкових накладних було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, відповідачем не заперечується, в т.ч. і в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Стосовно посилання представника відповідача на ухилення від сплати податку на додану вартість ТОВ «Укрсировина-плюс», суд зазначає наступне. Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Закон України «Про податок на додану вартість», не встановлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень Закону про ПДВ сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару (в нашому випадку - ТОВ «Укрсировина-плюс») має сплачувати цей податок до бюджету.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача законодавчо обґрунтованих підстав для донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 305844,0 грн. (у тому числі за 4 квартал 2006 року - 156451,0 грн., за 1 квартал 2007 року - 149393,0 грн.), та податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 61168,0 грн. (у тому числі за жовтень 2006 року - 8244,0 грн., за листопад 2006 року - 23046,0 грн., за січень 2007 року - 11606,0 грн., за лютий 2007 року - 5232,0 грн., за березень 2007 року - 13040,0 грн.).

Також, судом встановлено, що позивачем було укладено кредитний договір з Харківським акціонерним комерційним Земельним банком № 50-07/К від 02.07.07, відповідно до умов якого банк надає позивачу в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, платності та цільового характеру використання грошові кошти в розмірі 4000000,00 грн. для придбання цінних паперів по договору № Д02/07-1 від 02.07.07.

Позивачем було укладено з ТОВ «АТН-Інвест» договір купівлі-продажу цінних паперів № Д02/07-1 від 02.07.07, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався прийняти та оплатити цінні папери: акції прості іменні, форма випуску - документарна, емітент - ВАТ «Дніпровський рельсовий завод», в кількості 1825822 шт., загальна договірна вартість пакета цінних паперів - 788755,00 грн.; акції прості іменні, форма випуску - документарна, емітент - ВАТ «Металбудхолдінг», в кількості 12844980 шт., загальна договірна вартість пакета цінних паперів - 3211245,0 грн.

Вказані цінні папери були передані позивачу відповідно до акту приймання-передачі від 02.07.07.

Вартість вказаних цінних паперів були сплачена позивачем, що підтверджується копіями платіжних доручень з відмітками банківської установи.

За користування кредитом, відповідно до умов кредитного договору № 50-07/К від 02.07.07, позивач сплатив Харківському акціонерному комерційному Земельному банку за період з 31.07.07 по 30.06.09 відсотки в розмірі 1586203,0 грн.

В судовому засіданні встановлено, підтверджено представником позивача та не заперечувалося представником відповідача, що сума відсотків, сплачена позивачем та віднесена до складу валових витрат за період з 31.07.07 по 30.06.09, за користування кредитними коштами у зв'язку з придбанням акцій ВАТ «Дніпровський рельсовий завод» становить 1273421,61 грн., а за користування кредитними коштами у зв'язку з придбанням акцій ВАТ «Металбудхолдінг» становить 312781,39 грн.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вбачається, що 18.04.2006 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було внесено запис щодо наявності судового рішення про порушення справи про банкрутство ВАТ «Металбудхолдінг», 25.04.2006 року було внесено запис про державну реєстрацію припинення ВАТ «Металбудхолдінг» у зв'язку з визнанням її банкрутом. (а.с. 202-203, т. 1)

Відповідно до статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду. Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

Згідно з частиною 2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Тобто з 25.04.2006 року юридична особа - ВАТ «Металбудхолдінг» - є такою, що припинилася.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком реєстраційних номерів облікових карток платників податків, відомостей про відкриття та закриття рахунків, накладення та зняття арештів на рахунки та майно, відомостей, передбачених абзацом сороковим частини другої статті 17 цього Закону.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що станом на час придбання цінних паперів, емітованих ВАТ «Металбудхолдінг», 02.07.07, вказана юридична особа була припинена. Вказані відомості, як встановлено діючим законодавством, є відкритими та загальнодоступними, а тому суд зазначає, що позивач під час придбання цінних паперів мав бути обізнаний з фактом припинення юридичної особи - емітента.

Позивач ні під час проведення перевірки, ні в судовому засіданні не обґрунтував наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання акцій, емітент яких припиненій більше ніж за рік до дати придбання. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, що позивачем не було наведено.

Посилання представника позивача на укладення додаткової угоди № 1 від 30.06.08 до Договору № Д02/07-1 від 02.07.07, укладеного з ТОВ «АТН-Інвест», щодо погодження придбання іншого пакету цінних паперів взамін акцій ВАТ «Металбудхолдінг», не може бути взято до уваги судом, з огляду на наступне.

Вказана додаткова угода № 1 до Договору № Д02/07-1 від 02.07.07, укладеного з ТОВ «АТН-Інвест», як зазначав представник позивача була підписана сторонами 30.06.08, тобто станом на час проведення перевірки була укладена. Однак, вказана додаткова угода до договору не була надана позивачем під час перевірки податковому органу, не була надана і під час оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, не надана до суду під час подання позову.

Окремо при вирішенні спору суд бере до уваги, що податковим повідомленням -рішенням відповідача, ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова від 02.02.10р. № 0002112330/1 було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 709.519,5 грн. (в тому числі за основним платежем - 473.013,0 грн., за штрафними санкціями - 236.506,5 грн.), а податковим повідомленням - рішенням №0002122330/1 визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 79.386,0 грн. (в тому числі за основним платежем - 52.924,0 грн., за штрафними санкціями - 26.462,0 грн.).

В ході розгляду справи судом встановлено, що фактичні мотиви винесення відповідачем всіх спірних податкових повідомлень - рішень збігаються, але податкові повідомлення - рішення через /1 були винесені на зменшену згідно з рішенням податкової інспекції суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 329.962,50 грн. (основний платіж - 219.975,0 грн., штраф - 109.987,5 грн.) та ПДВ в розмірі 12.366,00грн. (основний платіж - 8.244,0грн, штраф - 4.122,0грн.).

З урахуванням встановлених судом та підтверджених матеріалами справи фактичних обставин спірних правовідносин зазначені вище податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню податкове повідомлення-рішення № 0002112330/1 від 02.02.10 в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 562226,48 грн. (за основним платежем - 394817,65 грн., за штрафними санкціями 197408,83 грн.), податкове повідомлення-рішення № 0000482330/2 від 26.04.10 в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 922188,99 грн. (за основним платежем - 614792,65 грн., за штрафними санкціями 307396,33 грн.), податкове повідомлення-рішення № 00002112330/3 від 13.07.10 в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 922188,99 грн. (за основним платежем - 614792,65 грн., за штрафними санкціями 307396,33 грн.), а податкові повідомлення-рішення № 0002122330/1 від 02.02.10, № 0002122330/2 від 26.04.10, 0002122330/3 від 13.07.10 в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Законом України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 9, 71, 72, 94, 160, 161, 163, 167, 186, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Лантан" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

2. Скасувати податкові повідомлення рішення № 0002122330/1 від 02.02.10, № 0002122330/2 від 26.04.10, 0002122330/3 від 13.07.10.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002112330/1 від 02.02.10 в частині донарахування Закрите акціонерне товариство "Лантан" податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 562226,48 грн. (за основним платежем - 394817,65 грн., за штрафними санкціями 197408,83 грн.).

4. Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000482330/2 від 26.04.10 в частині донарахування Закрите акціонерне товариство "Лантан" податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 922188,99 грн. (за основним платежем - 614792,65 грн., за штрафними санкціями 307396,33 грн.).

5. Скасувати податкове повідомлення-рішення № 00002112330/3 від 13.07.10 в частині донарахування Закрите акціонерне товариство "Лантан" податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 922188,99 грн. (за основним платежем - 614792,65 грн., за штрафними санкціями 307396,33 грн.).

6. В іншій частині позовних вимог відмовити.

7. Стягнути з Державного бюджету України на користь Закрите акціонерне товариство "Лантан" (місцезнаходження: пр. Леніна, 56, м. Харків, ідентифікаційний код: 30428808) витрати по сплаті державного мита в розмірі 2.50 (дві грн. 50 коп.) грн.

8. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

9. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 07 лютого 2011 року.

Суддя Волкова Л.М.