Вирок

від 09.11.2015 по справі 538/1880/15-к

ЛОХВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 538/1880/15-к

Провадження № 1-кп/538/142/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2015 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

представника потерпілого-юридичної особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Лохвиці кримінальне провад-ження № 12015170230000616, зареєстрованому у ЄРДР 17.09.2015р., відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уроженки с. Мокрії Миргородського району Полтавської області, освіта

середня-технічна, не працюючої, одружена, має на утриманні двох мало-

літніх дітей, не судимої, паспорт громадянки України серії

НОМЕР_1 , виданий 09.11.2009р. Миргородським МВ ГУМВС України в

Полтавській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , мешканки

АДРЕСА_1 , якій 30.09.2015р.

повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, пе-

редбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 , 03.11.2014р., переслідуючи корисливу мету, маючи умисел на заволодіння чу-жим майном шляхом обману, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, подала заяву до Лохвицького районного центру зайнятості, в якій особистим підписом засвідчила факт, що вона через відсутність роботи не має заро-бітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою са-мостійно. На підставі даної заяви її було взято на облік як безробітну згідно з положеннями Закону України « Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ».

Будучи зареєстрованою як безробітна та перебуваючи на обліку в Лохвицькому районному це-нтрі зайнятості з 03.11.2014р. по 24.06.2015р., у порушення вимог ст. ст. 1, 2 Закону України « Про за-йнятість населення » від 01.03.1991р., п. 2 ст. 36 Закону України « Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття » від 02.03.2000р., не повідомила службових осіб Лохви-цького районного центру зайнятості про те, що 30.12.2013р. особисто уклала договір № 24769943 про надання послуг з юридичною особою ДП « Ейвон Косметікс Юкрейн » і приховала факт надання послуг по договору цивільно-правового характеру. На підставі цивільно-правового договору ОСОБА_7 за надання обумовлених цим договором послуг у період з 03.11.2014р. по 31.12.2014р. отри-мала грошову винагороду в розмірі 52,08 грн. ОСОБА_4 за період з 03.11.2014р. по 24.06.2015р. було незаконно нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в сумі 7275,53 грн. Своїми умисни-ми діями ОСОБА_4 спричинила Лохвицькому районному центру зайнятості матеріальну шкоду на вказану суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифіко-ваною Верховною радою України 17.07.1997р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов`язків або встановленні обґрунтованості будь якого кримінального обвинувачення, вису-нутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку не-залежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину в скоєнні злочину визнала в повному об`ємі, щиро розкаявся і пояснила суду, що 30.12.2013р. вона, перебуваючи на ринку в м. Миргороді уклала договір про надання послуг з компанією « Ейвон Косметікс Юкрейн » і з того часу займалася оформленням замовлень на продукцію « Ейвон » та її реалізацією, за що вона отримала протягом 2014 року 52 грн. 03.11.2014р. обвинувачена встала на облік у Лохвицькому районному центрі зайнятості населення для отримання допомоги по безробіттю. При написанні відповідної заяви ОСОБА_4 факт укладення вищевказаного договору приховала. За період перебування на обліку в центрі їй було нараховано та сплачено допомогу по безробіттю у розмірі 7275,53 грн., які вона 02.07.2015р. доброві-льно повернула.

Представник потерпілої юридичної особи Лохвицького районного центру зайнятості населе-ння ОСОБА_5 підтвердив суду факт подачі ОСОБА_4 03.11.2014р. зая-ви до центру про взяття її на облік як безробітну. ОСОБА_4 за період з 03.11.2014р. по 24 червня 2015 року було виплачено допомогу по безробіттю в сумі 7275,53 грн. В центрі стало відомо, що 30.12.2013р. обвинувачена особисто уклала договір №24769943 про надання послуг з юридичною осо-бою ДП « Ейвон Косметікс Юкрейн » і приховала, що за період з 03.11.2014р. по 31.12.2014р. вона отримала по цьому договору грошову винагороду в розмірі 52,08 грн. Завдані державі збитки ОСОБА_8 відшкодувала в повному об`ємі.

Суд за згодою всіх учасників судового процесу визнає за розумне не досліджувати докази що-до обставин вчинення кримільного правопорушення.

Суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що фактичні обстави-ни справи учасниками судового процесу не оспорюються та з`ясувавши правильне розуміння ними змісту цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності і істинності їх позиції, роз`яснивши їм, що в такому порядку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, об-межившись лише допитом обвинуваченої ОСОБА_4 і представника потерпілого ОСОБА_5 та дослідженням матеріалів провадження, що характеризують особу обвинуваченої.

Заслухавши покази обвинуваченої ОСОБА_4 і представника потерпілого ОСОБА_5 , суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченої повністю доведена.

Суд вважає, що умисні дії ОСОБА_4 , скоєні нею з прямим умислом, що виразилися в умисному заволодінні чужим майном шляхом обману ( шахрайство ), вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України.

При визначенні виду і міри покарання суд врахував, що ОСОБА_4 , вину в скоєнні злочи-ну визнала, щиро розкаялася, не судима, матеріальні збитки відшкодувала, виховує двох неповноліт-ніх дітей, позитивно характеризується по місцю проживання, має молодий вік. Дані обставини суд ви-знає пом`якшуючими покарання.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 судом не встановлені.

У відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховуючи тяжкість вчиненого, особу обвинува-ченої, обставини, що пом`якшують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення та пере-виховання ОСОБА_4 можливо без ізоляції від суспільства.

Позовна заява, речові докази і процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, суд, -

ВИЗНАВ ВИННИМ і ЗАСУДИВ :

ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 190 КК України до штрафу в розмірі 30 ( тридцяти ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( 510 грн. )

Згідно ч. 3 ст. 53 КК України і ч. 1 ст. 26 КВК України ОСОБА_4 зобов`язана сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це Лохвицький районний суд шляхом представлення документа про сплату штрафу.

На вирок суду може бути принесена апеляція через Лохвицький районний суд до апеляційного суду Полтавської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Обвинуваченій ОСОБА_4 , представнику потерпілого ОСОБА_5 та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

СУДДЯ ОСОБА_10 СЕГЕТ