Рішення

від 27.10.2015 по справі 758/3636/15-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/3636/15-ц

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

27 жовтня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Капітал Менеджмент» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості та штрафних санкцій мотивуючи свої вимоги тим, що між ТОВ «Агро Капітал Менеджмент» та ОСОБА_2 був укладений Договір № 244-Т від 20.12.2013 року, згідно якого відповідач зобов'язався прийняти та сплатити на користь ТОВ «Агро Капітал Менджмент» Пакет агротехнічних послуг у вигляді сільськогосподарського устаткування та додаткових клієнтських послуг. Згідно пунктів 2.2.1, 4.1 вказаного договору таким устаткуванням є навантажувач дизельний договірною вартістю 284 771,00 грн.

Зазначають, що відповідно до п. 5.1.2. вказаного договору відповідач був зобов'язаний сплатити договірну ціну за устаткування шляхом внесення грошових коштів згідно з Розкладом, який передбачав щомісячне внесення відповідачем платежів на користь ТОВ «Агро Капітал Менеджмент».

Звертають увагу суду на те, що в супереч вимогам, встановленим як нормами чинного законодавства так і Розкладом, відповідач не виконує свої зобов'язання передбачені договором, починаючи з березня 2014 року не оплатив жодного платежу, незважаючи на те, що останній платіж повинен був бути сплачений ще 10.01.2015 року, чим не тільки порушує умови договору, вимоги чинного законодавства України, але й майнові права та інтереси позивача і даний факт підтверджується наявністю заборгованості за договором, яка становить 596 294,85 грн. та складається з: 255 885,00 грн. + 37 735,32 грн. - основна сума боргу за договором з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в розмірі - 2759,74 грн., нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення грошових коштів; пені за договором в розмірі 299 914,79 грн., нарахованої в розмірі 1% за кожен день прострочення затримки платежу.

Враховуючи вищевикладене, звертаються з даним позовом до суду та просять стягнути з відповідача на їх користь вищезазначену заборгованість та судові витрати.

В судове засідання представник позивача та відповідач не з'явились, про день час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, представником позивача до суду надано клопотання згідно якого останній просить розглядати справу без участі уповноваженого представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечують. Причини неявки в судове засідання відповідача суду не відомі.

Суд вважає за можливе розглядати справу та ухвали рішення при заочному її розгляді за відсутності вищезазначених осіб, відповідно до вимог ст.ст. 158, 169, 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов доведений та підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ТОВ «Агро Капітал Менеджмент» та ОСОБА_2 був укладений Договір № 244-Т від 20.12.2013 року, згідно умов якого Клієнт зобов'язався прийняти та сплатити на користь ТОВ «Агро Капітал Менджмент» Пакет агротехнічних послуг у вигляді сільськогосподарського устаткування та додаткових клієнтських послуг (а.с. 7-12).

Суд проаналізувавши зміст правовідносин, які виникли між сторонами приходить до висновку, що до них підлягають застосуванню загальні норми ЦК України, які визначають поняття зобов'язання та порядок його виконання, порядок укладення та виконання договорів.

Статті 202, 203 ЦК України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.ст. 205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст.ст. 626, 628, 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вже зазначалося вище, 20.12.2013 року між ТОВ «Агро Капітал Менеджмент» та відповідачем було укладено Договір № 244-Т, відповідно до умов якого Клієнт (відповідач) зобов'язався прийняти та сплатити на користь ТОВ «Агро Капітал Менджмент» Пакет агротехнічних послуг у вигляді сільськогосподарського устаткування та додаткових клієнтських послуг.

Як вбачається зі змісту зазначеного договору, вони містять умови згідно яких, відповідач згідно з пунктом 5.1.2. вказаного договору був зобов'язаний сплатити договірну ціну за устаткування шляхом внесення грошових коштів згідно з Розкладом, який передбачав щомісячне внесення відповідачем платежів на користь ТОВ «Агро Капітал Менеджмент» в погодженому сторонами розмірі ( а.с.13).

Згідно пунктів 2.2.1, 4.1 вказаного Договору таким устаткуванням є навантажувач дизельний договірною вартістю 284 771,00 грн.

Судом встановлено, що 25.12.2013 року згідно видаткової накладної № ПН-00000220 був отриманий відповідачем навантажувач дизельний 30 DF-7 TF 450.1200.3-sp, що відповідає умовам Договору, зокрема п. 2.2.1.

Факт отримання відповідачем даного навантажувача дизельного не спростований останнім, а тому суд визнає зазначену обставину встановленою.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доведеність пояснень представника позивача в своєму позові про належне виконання Компанією (позивачем) своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором.

Як вбачається з п. 4.1. Договору, договірна ціна ПАП становить суму, що еквівалентна 284 771,00 грн., а в п. 5.2.1. Договору, сторони погодили, що Клієнт зобов'язаний сплатити Компанії договірну ціну ПАП шляхом внесення грошових коштів згідно з Розкладом Договору, що є невід'ємною його частиною.

Крім того, в пункті 4.9. Договору сторони погодили, що у разі порушення терміну і порядку сплати вартості( внесення внесків) устаткування (обладнання) Клієнт сплачує Компанії пеню у розмірі одного відсотка від суми затриманого платежу за кожний день прострочення затримки

З підписанням цього Договору Сторони дійшли згоди, що порядок сплати коштів визначається цим Договором, а також Розкладом.

Статті 526, 525 ЦК України визначають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З системного аналізу зазначених статей ЦК України з іншими його нормами можна зробити висновок, що на сторін договору покладається взаємний обов'язок з виконання взятих на себе зобов'язань належним чином, відповідно до погоджених умов в укладеному ними договорі, тобто кредитор має виконати належним чином взяті на себе свої зобов'язання, а боржник свої.

Як вбачається зі змісту статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із Розкладу Договору № 244-Т від 20.12.2013 року, ним визначено сплату коштів, зокрема вказана загальна сума платежу за розрахунковий період, яку повинен був здійснювати відповідач 10 числа кожного місяця протягом 12 місяців та дата сплати останнього платежу, якою є 10.01.2015 року (а.с.13).

Як вже зазначалося вище відповідачем було отримано визначене договором устаткування, погодженому в укладеному між ним та позивачем Договорі, в той же час судом встановлено, що останній свої зобов'язання за договором, які стосуються повернення коштів належним чином не виконав, не здійснював вчасно сплату зазначених платежів у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість в загальному розмірі 596 294,85 грн. (з врахуванням пені, суми інфляційних втрат та 3% річних), що підтверджується наданим суду Розрахунком суми заборгованості за договором та додатками до нього, які суд визнає достовірними та правильними, оскільки вони не спростовані відповідачем, та приймає їх до уваги як належні та допустимі докази в розумінні ст. 57-59 ЦПК України, які підтверджують факт виникнення заборгованості та її розмір.

Судом встановлено, що починаючи з березня 2014 року і по день ухвалення рішення, відповідачем вищезазначена сума заборгованості в добровільному порядку погашена не була.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доведеність наявності порушення права позивача у зобов'язанні, яке виникло між ним та відповідачем, у зв'язку з чим вважає його вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором доведеними.

Крім того, судом встановлено, що позивачем зважаючи на прострочку виконання відповідачем свого грошового зобов'язання (не сплаті коштів відповідно до Розкладу Договору ) було розраховано інфляційні втрати та 3% річних, зокрема: у зв'язку з несплатою відповідачем грошових коштів сума інфляційних втрат склала - 37 735,32 грн., а сума 3% річних - 2 759,74 грн.

Стаття 625 ЦК України визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 18 своєї Постанови № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вказав, що за змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість посилань позивача про необхідність стягнення з відповідача суми заборгованості за Договором в розмірі 255 885,00 грн. із врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 37 735,32 грн., а також трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 2 759,74 грн., у зв'язку з чим суд вважає зазначені вимоги позивача також доведеними та такими, що підлягають задоволенню, а тому загальна сума заборгованості за договором з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, яка підлягає стягненню з відповідача складає 296 380,06 грн.

Крім того, згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статті 546, 548 ЦК України визначають, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено, що в п.4.9 Договору, сторони погодили, що у разі порушення терміну і порядку сплати вартості (внесення внесків) устаткування Клієнт сплачує Компанії пеню у розмірі 1 відсотка від суми затриманого платежу за кожний день прострочення затримки.

З наданих суду матеріалів вбачається , що позивачем було нараховано відповідачу також і пеню за порушення останнім своїх зобов'язань в розмірі 299 914, 79 грн. (а.с. 3-4).

Враховуючи вищевикладене, а також ту обставину, що судом встановлено факт порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором, а відповідачем в порушення вимог ст.ст. 59-60 ЦПК України не спростовано дані обставини, суд приходить до висновку про доведеність також позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на їх користь пені в розмірі 299 014, 79 грн. у зв'язку з несвоєчасною сплатою коштів відповідно до умов договору.

Стаття одинадцята ЦПК України визначає, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, враховуючи ту обставину, що суд прийшов до висновку про доведеність позовних вимог позивача та необхідності задоволення його позову, в силу ст.ст. 79, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню також судовий збір в розмірі 3 654,00 грн.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 16, 205, 207, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 610, 611, 612, 625, 626, 628, 634, 638, 1048, 1049,1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223, 224, 226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю »Агро Капітал Менеджмент», код ЄДРПОУ 36327745:

- заборгованість за Договором № 244-Т від 20.12.2013 року в загальному розмірі 596 294, 85 грн.;

- судовий збір в розмірі 3 654,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В. С. Декаленко