Рішення

від 07.10.2015 по справі 462/5816/15-ц

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/5816/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2015 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді Боровкова Д.О.

при секретарі Щур Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське торгово-виробниче підприємство «Оселя» про визнання права власності в порядку спадкування за законом та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське торгово-виробниче підприємство «Оселя» до ОСОБА_1 (треті особи: Регіональне відділення Фонду державного майна України у Львівській області, Реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції) про визнання права власності,

встановив:

Позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на нерухоме майно - магазин будівельних матеріалів, який знаходиться в АДРЕСА_1, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що він є спадкоємцем 1/4 майна його батька, ОСОБА_2, після смерті якого залишилося майно, яке не охоплене спадковою масою, а саме зазначений магазин будівельних матеріалів, який перебудований за кошти спадкодавця. В зв'язку з наведеним, просить позов задовольнити.

У судовому засіданні відповідач за первісним позовом проти позову заперечив та подав до суду зустрічний позов /а.с.13-16/, в якому просить визнати за відповідачем за первісним позовом право власності на об'єкт нерухомого майна цілісний майновий комплекс, який складається з будівлі магазину "А-1" загальною площею 248,0 кв. м., складу "Б-1" загальною площею 225,3 кв. м., навісу "В" площею 72,0 кв. м , вбиральні літ. "Г", ворота №1,2,3,6, хвіртка №4, огорожі №5 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що не може розпорядитися зазначеними об'єктами, незважаючи на їх попередню реєстрацію, оскільки при набутті зазначеного майна воно було відчужене на підставі договорів, які містять неточності, а саме неповне найменування набувача, описки, а також частково відсутня деталізація площі переданого майна.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом позов підтримав, надав пояснення аналогічні вищенаведеному, зустрічний позов заперечив, пояснивши, що позивач вважає, що право на зазначене нерухоме майно мало належати його батьку, а відтак і йому як спадкоємцю.

У судовому засіданні представники відповідача за первісним позовом зустрічний позов підтримали, дали пояснення аналогічні наведені у ньому, проти первісного позову заперечили, пояснивши, що у позивача, як у одного із спадкоємців ОСОБА_2, є право на частку в статутному капіталі товариства, але не на майно, яке було набуте суб'єктом господарювання на підставі правочинів.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що первісний позов не підлягає задоволенню, а зустрічний слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_2 /а.с.228/, спадкоємцем ? майна якого є позивач за первісним позовом.

Суд критично ставиться до твердження позивача за первісним позовом, що магазин будівельних матеріалів, який знаходиться в АДРЕСА_1 входить до спадкової маси, яка залишилася після смерті ОСОБА_2, з огляду на таке.

30.12.1993 року зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівське торгово-виробниче підприємство "Оселя". Як вбачається із Статуту даного товариства /а.с.194-204/, померлий був його учасником із часткою 46% статутного капіталу, разом з тим, жодних належних та допустимих доказів стороною позивача, щодо набуття будь-яких майнових прав ОСОБА_3 на спірний об'єкт нерухомості-магазин у межах даного спору не надано.

Згідно з нотаріально посвідченого договору №101/95 купівлі-продажу державного майна при викупі від 27 грудня 1995 року, відповідач за зустрічним позовом набув майно цілісного майнового комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.20-23/.

Актом № 213 прийому-передачі державного майна від 28.02.1996 року передано майно від продавця до покупця відповідно до умов Договору від 27.12.1995 року /а.с.25/.

28.02.1996 року Фондом державного майна України по Львівській області видано свідоцтво на власність №327 /а.с.26/. У зазначеному свідоцтві, як і в договорі купівлі-продажу вказано неповну назву Товариства - "ТзОВ "ОСЕЛЯ".

Крім того, згідно нотаріально посвідченого договору б/н купівлі-продажу колективного майна від 16.03.1994 року, відповідачем за зустрічним позовом набуто колективне майно (основні засоби) магазину № 13 на загальну суму 92670000 крб. /а.с. /. Майно передане на підставі акту передачі колективного майна Львівського обласного оптово-роздрібного орендного об'єднання "Укрторгбудматеріали" від 06.04.1994 року /а.с.36-39/. Досліджені докази не містять вказівки на площу переданого нерухомого майна, а лише його грошовий еквівалент.

27.04.1994 року Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації видано реєстраційне посвідчення на зазначене майно (запис в реєстрову книгу №1 за реєстровим номером 18) /а.с.41/.

Згідно державного акту на право постійного користування землею від 20.10.1994 року, земельна ділянка, яка знаходиться за адресою с. Рудно по АДРЕСА_1 перебувала в користуванні відповідача за первісним позовом /а.с.42-44/.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 07.12.2006 року, земельна ділянка, яка знаходиться за адресою с. Рудно по АДРЕСА_1 належить відповідачу за первісним позовом /а.с.49/.

За змістом довідки OKП ЛОР «БТІ та ЕО» від 01.10.2014 року № Ю1/716 нерухоме майно, яке знаходиться за адресою с. Рудно по АДРЕСА_1 та належить відповідачу за первісним позовом, не містить ознак самочинного будівництва, ознаки перепланування відсутні /а.с.181/.

Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.10.2014 року визначено, що за відповідачем за первісним позовом зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна: цілісний майновий комплекс, який складається з будівлі магазину "А-1" загальною площею 248,0 кв.м., складу "Б-1" загальною площею 225,3 кв.м., навісу "В" площею 72,0 кв.м , вбиральні літ. "Г", ворота № 1, 2, 3,6, хвіртка №4, огорожі №5 та знаходиться за адресою: м. Львів, АДРЕСА_1, однак витяг містить описки. А саме в договорі купівлі-продажу державного майна 27 грудня 1995 року /а.с.211,212/ вказано ТзОВ "Оселя" замість повного найменування юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівське торгово-виробниче підприємство "Оселя", що підтверджується найменуванням, зазначеним на відбитку печатки товариства.

Крім того, як зазначено вище, при укладенні 16.03.1994 року між правлінням Львівського ООРОО "Укрторгбудматеріали" та відповідачем за первісним позовом нотаріально посвідченого договору б/н купівлі-продажу колективного майна та актів передачі, майно було оцінено в грошовому еквіваленті, але не вказана його площа. Проте, з врахуванням часу виникнення даних правовідносин, понад 20-ть років тому, вказівки OKП ЛОР «БТІ та ЕО» на відсутність самочинного будівництва та належність земельної ділянки відповідачеві за первісним позовом, очевидно, що невизначення площі за даних умов є лише опискою та неповнотою, яка підлягає усуненню судом.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 ЦК України).

З аналізу положень ст. 328 ЦК України слідує, що підстави набуття права власності чітко регулюються чинним законодавством.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі у їх сукупності, прийшов до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення первісного позову, оскільки магазин будівельних матеріалів, який знаходиться в АДРЕСА_1 не входить до спадкової маси, яка залишилася після смерті ОСОБА_2, а зустрічний позов підлягає задоволення, оскільки достовірно з'ясовано, що відповідач за первісним позовом набув право власності на спірний об'єкт відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 10,11,60-62,130,174,209,212,214-215 ЦПК України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське торгово-виробниче підприємство «Оселя» про визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.

Зустрічний позов задовольнити. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівське торгово-виробниче підприємство "Оселя", ідентифікаційний код юридичної особи 20786586, право власності на об'єкт нерухомого майна цілісний майновий комплекс, який складається з будівлі магазину "А-1" загальною площею 248,0 кв. м., складу "Б-1" загальною площею 225,3 кв. м., навісу "В" площею 72,0 кв. м , вбиральні літ. "Г", ворота №1,2,3,6, хвіртка №4, огорожі №5 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівське торгово-виробниче підприємство "Оселя" 243 гривні 60 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:

Оригінал рішення.