Рішення
від 22.07.2010 по справі 22-ц/4091/10
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22.07.10 ,

Апеляційний суд Херсонської області

м. Херсон, вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, 1а, 73000, (0552) 45-47-78

Справа №22ц-4091 Г оловуючий в І інстанції

Категорія 79 ОСОБА_1

Доповідач Бездрабко В.О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2010 року липня місяця 22 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючої: Кузнєцової O.A.,

Суддів: Бездрабко В.О.,

ОСОБА_2

при секретарі: Ляшенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області на постанову Чаплинського районного суду Херсонської області від 03 липня 2009 року у справі за позовом Таштанова Нураддіна до управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити нарахування соціальної допомоги „Дітям війни",

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив поновити строк звернення до суду, стягнути з відповідача на свою користь недоплачену йому, як дитині війни, підвищену пенсію за 2006-2007 роки, зобов'язати відповідача нарахувати недоплачену йому, як дитині війни, підвищену пенсію з 01.01.2008 року.

Свій позов обґрунтував тим, що виплата зазначеної підвищеної пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком була незаконно призупинена законами про державний бюджет України на 2006 та 2007 роки, проте Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року були визнані неконституційними вказані зупинення дії ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (далі - Закон №2195).

Оскаржуваним судовим рішенням позов було задоволено. Суд постановив: поновити строк для звернення до суду; зобов'язати відповідача провести підвищення пенсії позивачу за 2006-2008 роки відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 03грн.40коп.

В апеляційній скарзі управління ПФУ в Чаплинському районі просить вказану постанову суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню на наступних підставах.

Судом встановлено що позивач отримує пенсію за віком, на нього розповсюджується дія Закону №2195.

Згідно ст.6 вказаного Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком встановлений ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року і дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ст.7 Закону №2195 фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік було зупинено. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19.01.2006 року до статті 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" було внесено зміни, якими встановлено,що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону №2195 у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону №2195 запроваджені не були.

Пунктом 12 ст.71 Закону України "Про Державшій бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року дію ст.6 Закону №2195 було зупинено з урахуванням ст.111 того ж Закону, якою обмежено коло суб'єктів підвищення пенсії, а також встановлені інші його розміри.

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнано неконституційним положення п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено дію ст.6 Закону №2195, з урахуванням ст.111 цього Закону.

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року текст ст.6 Закону №2195 викладено в на ступній редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що і виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або : щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що і виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів"

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційним положення п.п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Зазначені рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей вказаних законів, що визнані неконституційними.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дат ухвалення вказаних рішень Конституційного Суду України відповідач по справі повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону №2195, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішень зазначені вище норми втратили чинність та не підлягали застосуванню. Отже, відповідач повинен був діяти у відповідності з пр’иписами діючої норми ст.6 Закону №2195, нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати за періоди з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо протиправності бездіяльності відповідача та покладання на нього обов'язку провести підвищення пенсії позивача за періоди з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року ; відповідно до ст.6 Закону №2195 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. А тому судове рішення в цій частині слід залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджені належними доказами, висновків суду не спростовують та не містять в собі посилання на норми матеріального закону. Які заслуговували б на увагу.

Зокрема, не заслуговують на увагу посилання на постанову Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №530 від 28.05.2008 року та відсутність поняття "мінімальна пенсія за віком" як розрахункової величини для вказаного підвищення пенсії. При цьому колегія суддів виходить з наступного. Зазначеною постановою встановлюється не розмір мінімальної пенсії, з якого обчислюється доплата особам, які мають статус "дитини війни", а конкретний розмір такої доплати, що суперечить змісту ст.6 Закону №2195, якою встановлюється розмір такої доплати у відповідності до 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідно ж до положень ч.2 ст.З Закону №2.195 державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно правовими актами, в тому числі і постановою Кабінету Міністрів України. Розмір же мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Також, не можуть бути прийняті до уваги доводи скарги щодо відсутності фінансування зазначеного підвищення пенсії. При цьому колегія суддів зважає на те, що питання фінансування вказаних виплат та недостатність бюджетних коштів для виконання покладених на відповідача обов'язків у спірних правовідносинах виходять за межі заявлених вимог та не є предметом судового розгляду.

Разом з тим, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо правомірності покладання на відповідача обов'язку провести підвищення пенсії позивача за періоди з 01 січня по 31 грудня 2006 року, з 01 січня до 08 липня 2007 року та з 01 січня по 21 травня 2008 року.

При цьому колегія суддів враховує, що вказані вище Закон України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року та Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року, а Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" і Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в чинній на той час редакції у частині, що стосується спірних правовідносин, діяли відповідно з 01 січня до 08 липня 2007 року та з 01 січня по 21 травня 2008 року, тобто діяли до часу оприлюднення зазначених вище рішень Конституційного Суду України.

Задовольняючи позовні вимоги у зазначені періоди часу, суд наведені норми матеріального права, а також рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6- рп/2007 та рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 не застосував, а тому дійшов помилкового висновку про необхідність підвищення пенсії позивачу відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за періоди з 01 січня по 31 грудня 2006 року, з 01 січня до 08 липня 2007 року та з 01 січня по 21 травня 2008 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне судове рішення в цій частині скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області задовольнити частково.

Постанову Чаплинському районного суду Херсонської області від 03 липня 2009 року в частині покладання обов'язку на управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області провести підвищення пенсії позивачу відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за періоди з 01 січня по 31 грудня 2006 року, з 01 січня по 08 липня 2007 року та з 01 січня по 21 травня 2008 року - скасувати і ухвалити нове рішення.

Відмовити Таштанову Нураддіну у задоволенні вимог про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області здійснити перерахунок та виплату підвищеної пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за періоди з 01 січня по 31 грудня 2006 року, з 01 січня по 08 липня 2007 року та з 01 січня по 21 травня 2008 року.

В решті вказану постанову залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і на нього може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту його проголошення.

Головуюча:

Судді:

СудАпеляційний суд Херсонської області
Дата ухвалення рішення22.07.2010
Оприлюднено12.11.2015
Номер документу53271716
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —22-ц/4091/10

Ухвала від 16.10.2010

Цивільне

Апеляційний суд Львівської області

Шандра М. М.

Ухвала від 12.07.2010

Цивільне

Апеляційний суд Херсонської області

Кузнєцова О. А.

Рішення від 22.07.2010

Цивільне

Апеляційний суд Херсонської області

Бездрабко В. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні