Рішення

від 05.11.2015 по справі 904/8452/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.11.15р. Справа № 904/8452/15

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до Українсько-Російського підприємства "СОЮЗ" товариства з обмеженою відповідальністю, м. Дніпропетровськ

про стягнення 322840,00 грн за договором поставки № 102 від 02.06.2014.

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_2, довіреність від 18.09.2015;

від відповідача: представник Шут А. І., довіреність від 01.04.2015.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Українсько-Російського підприємства "СОЮЗ" товариства з обмеженою відповідальністю (далі - відповідач) про стягнення боргу у сумі 322840,00 грн, з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 102, укладеного між сторонами 02.06.2014.

Позивач у засідання суду повністю підтримав свої позовні вимоги.

Відповідач підтримав раніше наданий відзив, у якому позовні вимоги визнав повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2014 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) та Українсько-Російським підприємством "СОЮЗ" (покупець) був укладений договір № 102 за умовами п. 1 якого, постачальник продає, а покупець купує товари і матеріали (продукцію).

Відповідно до п. 2.1 договору кількість та марка продукції, що поставляється за цим договором, зазначаються в рахунках-фактури на оплату.

Пунктом 3 договору, в редакції додаткової угоди, передбачено, що поставка вуглецевмістного матеріалу МУ постачальником здійснюється на умовах самовивозу транспортом покупця.

На виконання умов договору за період з червня 2014 року по грудень 2014 року позивачем здійснено поставку товарів, передбаченими рахунками-фактур та видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 17-131).

Відповідач оплатив поставлений товар частково, що підтверджується виписками по рахунку позивача наданими до справи (а.с.132-181), в результаті чого в нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 322840,00 грн, за стягненням якої позивач звернувся до господарського суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами по справі є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Факт поставки позивачем товару відповідачу підтверджений матеріалами справи та відповідачем не оспорений.

Приписами ст. 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач в обумовлений в договорі строк, оплату в повному обсязі не здійснив.

Заборгованість перед позивачем у сумі 322840,00 грн відповідач визнав повністю.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3 22840,00 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача у сумі 4842,61 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 627, 629, 638, 639, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 222, 265 та ст.ст. 4 3 , 32, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Українсько-російського підприємства "СОЮЗ" товариства з обмеженою відповідальністю (пров. Л.Мокієвської, буд. 4 кв. 129, м. Дніпропетровськ, ідентифікаційний код 25522573) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) борг в сумі 322840,00 грн та 4842,61 грн витрат по сплаті судового збору , видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 09.11.2015.

Суддя В.Д. Воронько